Польща повернулася до європейського мейнстріму. Це може вплинути на майбутнє ЄС

Ексклюзив. Однією з надважливих подій року, що минає, не лише для Польщі, а й для всієї Європи, й зокрема для України, були результати виборів у Польщі, які можуть зупинити загрозу домінування в Європі правих течій, а перемога Дональда Туска залишає Віктора Орбана в політичній ізоляції.

Перед парламентськими виборами владуща партія Польщі «Право та справедливість» проголосувала за те, щоб ці вибори супроводжувалися референдумом. Громадянам поставили популістські запитання щодо продажу державних активів іноземцям, підвищення пенсійного віку та нелегальної імміграції. Референдум був скопійований зі стратегії, яку успішно використав Віктор Орбан для консолідації свого неліберального режиму в Угорщині. Це був не просто цинічний намір, що дав би змогу витрачати необмежені державні кошти на виборчу кампанію панівній партії, це була спроба подати вибори як референдум про суверенітет Польщі. Виступати проти референдуму та голосувати за опозицію означало нібито виступ за втрату суверенітету, підтримку неоліберальної економічної політики та економічної окупації з боку «іноземних» держав, таких як Німеччина. «Право і справедливість» були впевнені, що ця тактика спрацює. Не спрацювала. Тож Польща врешті повернулася на демократичний шлях у європейському домі.

Опозиція успішно бойкотувала референдум, що відбувся одночасно із загальними виборами 15 жовтня (в ньому взяли участь лише близько 40% виборців), що засвідчило один з наслідків тривалого правління націонал-популістів у Польщі: парадокс того, що вісім років культурна війна проти лібералізму спричинила різку лібералізацію польського суспільства. Це я б назвала цивілізаційною перемогою.

Вибори 15 жовтня ознаменували своєрідне завершення посткомуністичної політики Польщі.

Ця перемога сигналізує як про політичні зміни у Польщі, так і про зміну настроїв у Європі. Поворот Європи вправо може зупинитися. Перемога Туска залишає Орбана у політичній ізоляції у ЄС, як ніколи раніше. Політичне майбутнє Орбана тепер залежить від результату наступних президентських виборів у США.

У момент, коли війна в Україні змістила центр тяжіння ЄС на схід, повернення Польщі до європейського річища має екзистенційне значення. Поліпшення динаміки німецько-польських відносин на сьогодні так само важливе для майбутнього ЄС, як і зближення Франції та Німеччини у 1950-х роках. Впевнена в собі проєвропейська Польща може стати вирішальною силою у відродженні союзу.

Уряд Дональда Туска. Старт.

Чим новий коаліційний уряд відрізнятиметься від кабінету Матеуша Моравецького? Що урядові призначення означитимуть для парламенту?

Уряд охоплює 25 міністрів, 5 з яких працюватимуть без портфеля. Створено три додаткові міністерські посади, які обійняли жінки (з питань рівності, громадянського суспільства та політики щодо громадян похилого віку), а також одне нове міністерство в Сілезії, а Міністерство освіти та науки буде розділено на два.

Згідно з заявами Дональда Туска в п’ятницю, його кабінет буде більше, ніж  уряд Матеуша Моравецького (прем’єр-міністр + 18 міністрів), але скромніше, ніж попередній. Склад уряду такий:

1. Дональд Туск (КО) – прем’єр-міністр;
2. Владислав Косіняк-Каміш (PSL) – віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони;
3. Кшиштоф Гавковский (нові ліві) – віцепрем’єр-міністр, міністр цифрових питань
4. Адам Боднар (позафракційний) – міністр юстиції (сенатор);
5. Радослав Сікорский (КО) – міністр закордонних справ (ЄП);
6. Марчін Кервінскі (KO) – міністр внутрішніх справ та адміністрації;
7. Томаш Сімоняк (КО) – міністр-координатор спеціальних служб;
8. Бартоломей Сєнкєвіч (KO) – міністр культури та національної спадщини;
9. Анджей Доманский (КО) – міністр фінансів;
10. Борис Будка (КО) – міністр державного майна;
11. Славомір Нітрас (КО) – міністр спорту і туризму;
12. Барбара Новацка (КО) – міністерка освіти;
13. Ізабела Лещина (КО) – міністерка охорони здоров’я;
14. Даріуш Клімчак (PSL) – міністр інфраструктури;
15. Кшиштоф Гетман (PSL) – міністр розвитку та технологій;
16. Чеслав Сєкєрскі (PSL) – міністр сільського господарства та сільського розвитку;
17. Пауліна Генніг-Клоска (Польща 2050) – міністерка клімату та навколишнього середовища;
18. Катажина Пелчинска-Наленч (P’2050) – міністерка фінансів та регіональної політики;
19. Агнешка Дзем’янович-Бонк (нові ліві) – міністерка сім’ї та соціальної політики;
20. Даріуш Вєчорек (нові ліві) – міністр науки та вищої освіти;
21. Маржена Чарнецка (позапартійна) – міністерка промисловості;

Міністри без портфеля в Канцелярії Прем’єр-міністра:

22. Адам Шлапка (KO) – міністр у справах Європейського Союзу;
23. Маржена Окла-Древновіч (KO), міністерка-радниця Прем’єр-міністра з питань політики щодо громадян похилого віку;
24. Катажина Котула (нові ліві), міністерка-член прем’єр-міністра з питань рівності;
25. Агнешка Бучинська (Польща 2050), міністерка-радниця Прем’єр-міністра у справах громадянського суспільства ;
26. Ян Грабець (KO), міністр-радник Прем’єр-міністра, голова канцелярії Прем’єр-міністра.

Особливістю уряду є помітна більшість міністрів, які є народними депутатами. Лише чотири особи не засідають у Сеймі, серед них Адам Боднар – позафракційний сенатор і Радослав Сікорский – депутат Європарламенту. Не є депутатом лише проф. Катажина Пелчинска-Наленч та безпартійна міністерка промисловості Маржена Чарнецка.

З початком війни Польща та Україна об’єдналися проти російського імперіалізму. Здавалося, цю єдність ніщо не зруйнує..Якби не вибори….

Польща та Україна завжди будуть об’єднані проти російського імперіалізму та неповаги до міжнародного права, написав у Twitter міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба з огляду на заяви Путіна. Посла Росії у Варшаві викликали до МЗС у зв’язку з заявою президента РФ про східний і західний кордони Польщі. « Спільно з демократичною міжнародною спільнотою Польща докладає всіх зусиль, щоб винні в агресії проти України були притягнуті до відповідальності», — йдеться в заяві польського міністерства дипломатії.

«Спроби Путіна вбити клин між Києвом і Варшавою такі ж марні, як і його невдале вторгнення в Україну», — сказав Дмитро Кулеба. Глава української дипломатії наголосив, що «Польща та Україна завжди будуть єдині проти російського імперіалізму та неповаги до міжнародного права».

Натомість з наближенням польських виборів сталися дивні прикрі речі.

Квітневий візит президента Володимира Зеленського до Варшави провладні польські аналітики назвали історичним

Президент України Зеленський не раз бував у Польщі з початку повномасштабного вторгнення, але зазвичай то був транзит на шляху до іншої країни — США, Великої Британії, Франції та Бельгії. Тож лише цей візит можна назвати повноцінним офіційним — з дружиною, великою делегацією, усіма почестями та деталями протоколу.

Зміст виступів президентів, результати переговорів глав держав та прем’єра Матеуша Моравецького з Володимиром Зеленським, а також вперше в історії двосторонніх відносин — потужне співробітництво у військовій сфері мали вагомий резонанс, бо на думку провладних польських експертів, Зеленський та Дуда відкрили перед своїми народами зовсім нові перспективи співіснування.

Дуда нагородив Зеленського найвищою державною нагородою Польщі — Орденом Білого Орла — і назвав його «винятковою людиною» та «взірцем очільника держави».

Анджей Дуда в інтерв’ю Польському Радіо після перемовин з Володимиром Зеленським виголосив, що Польща ніколи не погодиться на поновлення РФ зони впливів на території сусідніх держав.

У парламенті Польщі відбулася виставка «Маріуполь. Нескорений»

У будівлі польського Сейму у Варшаві відбулося відкриття художньої виставки «Маріуполь. Нескорений», організованої за ініціативи Посольства України у Польщі та за підтримки віцемаршалка Сейму Малгожати Гошєвської.

«Мав честь виступити на офіційному відкритті цієї виставки, оглянути яку прийшли депутати Сейму, польські урядовці, українська громада, а також велика кількість іноземних послів та дипломатів посольств з різних країн і континентів», – український посол Василь Зварич.

Він подякував Польщі за підтримку у створенні Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії РФ.

Медіа будують нове життя: білоруські журналісти відкрили в Польщі видання для об’єднання народів

Один зі способів адаптуватися до нового життя — стати його частиною.

Видання Mostmedia було засноване в січні 2022 року групою білоруських журналістів, які переїхали до Білостока – польського міста поблизу Білорусі з глибокими культурними та історичними зв’язками з західними частинами сусідньої країни. Це медіа було створено на ідеї бути місцевим ЗМІ та мостом («most» білоруською «міст») між двома націями, на відміну від національних ЗМІ, що працюють в еміграції.

У Варшаві відбулася міжнародна конференція з питань безпеки Defence24 Day

Оскільки російська агресія не дає надії на мир найближчим часом, колективний Захід має спланувати подальші спільні дії. Очільник Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера наполягав на посиленні ролі Польщі та всього регіону у формуванні безпеки Європи.»Це надто серйозна справа, щоб її не доручити Польщі та країнам нашого регіону», – сказав президентський міністр під час конференції Defense24 Day у Варшаві, найбільшої дводенної конференції в Центральній та Східній Європі стосовно питань оборони та безпеки. На заході Україну презентувала заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Збігнєв Зіобро, польський міністр юстиції попереднього уряду сповідував політику неправди

У той час як більшість польських проурядових організацій критикували проросійську політику угорського уряду, ультраправі кола, близькі до Суверенної Польщі, на чолі з міністром юстиції Збігнєвом Зіобро, як і раніше, підтримували Орбана. За словами польського урядовця, польський тижневик Sieci, який є близьким до Ziobro, «регулярно захищав угорський уряд».

Однак джерело додало, що саме тижневик Sieci опублікував інтерв’ю з послом Росії у Варшаві невдовзі після вторгнення в Україну, яке стало великим скандалом у Польщі.

Уряд Моравецкого виступав проти нової міграційної угоди ЄС

Попередній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецкий заявив журналістам у червні, що послідовно виступатиме проти угоди Європейського Союзу щодо переміщення мігрантів, погодженої більшістю країн-членів. Матеуш Моравецкий вимагав більшої підтримки Frontex, прикордонного агентства ЄС зі штаб-квартирою у Варшаві в сенсі боротьби з контрабандою людей, а також більшого фінансування для держав-членів для забезпечення безпеки зовнішніх кордонів блоку.

І Польща, і Угорщина висловлювали постійний протест проти пакту про переселення мігрантів.

«На мою думку, польська позиція в ЄС свідчить: «нам байдуже, що про нас думає Європейська комісія чи ЄС загалом», — сказав Войцех Пшибильский, головний редактор Visegrad Insight. «Уряд демонстрував, що вони не хочуть, щоб їхній бізнес був припинений зовнішніми силами».

Популізм змусив Дуду не зважати на дружбу

Непросте набуття членства Україною в Європейському Союзі наражається на додаткові складнощі. Гієни та шакали польської політики.

Цей текст не про зраду. Річ у тім, що політика — це складна субстанція. Деталі мають значення. Ми підсвідомо і свідомо шукаємо в усьому моральність, Та окрім моральності є кон’юнктура, є власні інтереси тощо. Не кваптеся встановлювати діагнози й виголошувати вироки, бо світ значно складніше ніж вам здавалося.

Замість дотримання широко розрекламованого бачення «польсько-української спільноти», яка могла б відіграти вирішальну роль у Європі в цьому столітті, владуща польська партія «Право і справедливість» (PiS) потурала націоналістичному електорату, повернулася до старих історичних образ, а також економічних інтересів як керівних принципів своєї політики щодо Києва.

«Зміна статусу найпалкішого прихильника України збіглася з опитуваннями, які показали, що владуща партія боролася за абсолютну перемогу на парламентських виборах 15 жовтня частково через те, що PiS втрачає сільський і націоналістичний електорат, що схиляються до екстремістів, які засудили «українізацію Польщі» — зазначили редактори Visegrad Insight. 36-мільйонна Польща прийняла понад шість мільйонів українських біженців і продовжує приймати насамперед жінок і дітей.

З лютого 2022 року уряд віддав Україні майже 40% свого озброєння, яке мало вирішальне значення для зміцнення обороноздатності Києва в перші місяці війни.

До лютого 2023 року уряд був одним із найактивніших прихильників якнайшвидшого вступу України до ЄС і НАТО. Президенти Анджей Дуда та Володимир Зеленський зав’язали щиру дружбу та намалювали бачення нової ери у двосторонніх відносинах. «Ви завжди можете розраховувати на Польщу», — казав Дуда Зеленському під час візиту останнього до Варшави у квітні. Однак той момент був піком у стосунках і початком зворотного руху. Майже того ж дня польська влада почала відверто нарікати щодо надходження українського зерна, яке прямувало на експорт, до Польщі, і відтоді стосунки почали погіршуватися з приголомшливою швидкістю.

Через експорт зерна, що сприяв насиченню польського ринку та розлютив фермерів, лють зачепила й відмову України перепросити через масові вбивства українськими націоналістами тисяч поляків під час Другої світової війни. Польські міністри та їхні медійні союзники почали публічно «мочити» Україну через «невдячність», а українські урядовці ображалися через те, що Польща вдається до шантажу старими рахунками під час складної боротьби України за своє існування. Протягом шести місяців дві країни пройшли шлях від публічних проявів братерства перед спільним ворогом до виклику послів одна одної задля з’ясування стосунків. Замість проявів підтримки швидкого вступу Києва до ЄС польські офіційні особи почали надсилати попередження, що без належних вибачень за масові вбивства на Волині Польща може накласти вето на членство України. Європейські столиці були вражені відвертим опортунізмом Польщі. «Є країни, сильні, як леви, є країни, хитрі, як лисиці, а є країни, як гієни та шакали», — сказав на TVN24 Яцек Чапутович, міністр закордонних справ PiS у 2018-2020 роках. «А ми ведемо політику гієн і шакалів».

На наше щастя, PiS зазнала фіаско.

«Мільйони мостів». Україна взяла участь у Міжнародному книжковому ярмарку у Варшаві

Україна як почесний гість долучилася до міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві, що тривав 25-28 травня. Український простір охопив 200-метровий виставковий стенд та програму літературних заходів, об’єднаних гаслом «Мільйони мостів». Український інститут книги спільно зі співорганізаторами та партнерами: Міжнародним книжковим ярмарком у Варшаві, Фундацією історії та культури, Інститутом книги (Польща), Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща, Посольством України в Республіці Польща, Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством Республіки Польща та Міністерством закордонних справ України започаткували це дійство.

Ярмарок профінансовано коштом Міністра культури та національної спадщини Польщі.

На ярмарку виступили Юрій Андрухович, Катерина Бабкіна, Наталія Бельченко, Юрій Винничук, Юрій Завадський, Ірина Даневська, Вахтанг Кебуладзе, Дмитро Кузьменко, Галина Крук, Олеся Мамчич, лауреатка Нобелівської премії миру, правозахисниця Олександра Матвійчук; журналіст, воєнний кореспондент Євгенія Схожа; публіцист, письменник і журналіст Віталій Портников; поетеса, волонтерка, військова Ярина Чорногуз.

Польща до зміни влади й Угорщина шпигували за своїми громадянами, зокрема представниками медіа

Ставлення до свободи слова, до журналістики є певним маркером стосовно відповідності певної країни демократичним стандартам. Дослідження семи розслідувачів в межах Проєкту звітності про організовану злочинність і корупцію: Investigace.cz (Чехія), Bird.bg (Болгарія), Frontstory.pl (Польща), Rise Project (Румунія), Центр розслідувань Яна Куцяка – icjk.sk (Словаччина), Átlátszó (Угорщина), Context Investigative Reporting Project (Румунія) формує інформаційний бюлетень стосовно організованої злочинності чи корупції та оприлюднює найактуальніші факти.

Шпигунське програмне забезпечення Pegasus широко використовувалося в Польщі для стеження за юристами та політиками. Йдеться про програмне забезпечення, виготовлене ізраїльською NSO Group. Компанія щороку проводить захід з продажів у Празі, але чеські чиновники заперечують використання технології. У Румунії та Словаччині уряди відмовляються повідомляти, чи використовують вони шпигунське програмне забезпечення, хоча в минулому вони це робили. У Болгарії працює компанія, яка розробляє шпигунське програмне забезпечення, а генеральний прокурор стверджує, що за ним шпигували.

Перемога опозиції в Польщі дає надію Брюсселю на добре майбутнє європейського проєкту

Після років відчуження та антагонізму польська центристська опозиційна Громадянська коаліція має просте повідомлення для Брюсселя: «Ми, п’ята за величиною країна в ЄС, повернулися!»

Той факт, що на чолі колишній голова Європейської ради Дональд Туск, сприяє довірі ЄС. Брюссель глибоко хвилювався через вибори в Польщі.

Публічно говорили мало. Єврочиновники не хочуть, щоб їх думки сприймали як втручання в національні голосування, але за зачиненими дверима були невеселі розмови.

Польща та Угорщина довгий час розглядалися як погані хлопці ЄС: демократія під загрозами та вороже ставлення до ЄС, країни порушили демократичні принципи блоку.

Епілог

Я нагадала певні моменти з життя Польщі упродовж року, що минає. Десь хочеться залишитися якомога довше.

Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, польський уряд був одним із найсильніших і найзатятіших прихильників Києва, а польське суспільство вітало сотні тисяч біженців. Та Ярослав Качинський зробив усе, що міг, щоб переконати поляків, що німці — ще небезпечніший і невидимий ворог і що ЄС не ліпше ніж вегетаріанська версія Четвертого рейху. У ЗМІ, що контролюються урядом, Туск завжди зображався як німецька маріонетка, агент Ангели Меркель і Путіна.

Качинський називав перемогу опозиції більшою загрозою для суверенітету Польщі, ніж перемога Росії в Україні. Показово, що у своєму першому публічному виступі після того, як «Право і справедливість» втратили парламентську більшість, він висловив гіпотезу, що іноземні сили – насамперед Німеччина та Росія – стоять за основними опозиційними партіями, які зараз мають намір сформувати новий уряд. У цьому контексті поразка «Права та справедливості» — це можливість покласти край не лише «польсько-польській» війні, а й неоголошеній польсько-німецькій війні.

Майбутнє ніколи не буває таким яскравим, як про нього розповідають у промовах переможців виборів. Опозиція перемогла, але ці вибори засвідчили існування двох Польщ, і Польща Качинського не зникне. Нова керівнича коаліція також буде непроста. Перемога опозиції не означає, що недовіра до Німеччини зникне або що польська критика Німеччини була нікчемна.

Я оптимістка, та оптимізм має відповідати реаліям. На жаль, є дві Польщі, натомість про це не писатиму.

Залишаються воля і віра. Воля до перемоги й віра в неї. Я мрію, щоб Польща була з нами завжди, бо разом легше.

Дописувала власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media Марина Ковальчук, заступниця головного редактора