Польща повернулася на демократичний шлях. Угорщино, слідуй ним, не вагайся!

Ексклюзив. Історичний досвід Угорщини у відносинах із Росією явно поганий. Однак угорський уряд та його наближені заявляють, що перешкодою на шляху до миру є збройна допомога Заходу Україні, і її продовження може спричинити світову війну. Деякі навіть кажуть, що відповідальність за війну в Україні лежить, по суті, не на Росії, а на США. Сумний факт, що в результаті односторонньої інформації та промивання мізків Угорщина  має міцну дружбу з Росією, тобто з Путіним, тоді як відносини з Америкою, яка була така популярна в комуністичну епоху, погіршуються.

 Світова демократія на шляху спаду, якому сприяють Орбан, Трамп і Ердоган

Згідно з доповіддю Міжнародного стану демократії у 2023 році, опублікованою минулого тижня, фундамент демократії тремтить на тлі сплеску авторитаризму в усьому світі.

Жорстке правління нинішніх та колишніх лідерів, зокрема Віктора Орбана в Угорщині, Дональда Трампа в США та Реджепа Тайіпа Ердогана в Туреччині, сприяло спаду, який триває останні кілька років, йдеться у доповіді.

«В Угорщині, Польщі, Туреччині, Словаччині, Ізраїлі та США, якщо назвати найвідоміші приклади, ерозія демократичних норм була спровокована лідерами, які стверджують, що вони говорять від імені людей», — акцентує доповідь.

Шестирічний спад — найтриваліший період погіршення (коли країни з чистим спадом перевершували країни з чистим прогресом за низкою показників) відтоді, як у 1975 році започатковано облік, сказала Сіма Шах, голова відділу оцінки демократії IDEA.

«Ми такого раніше не бачили», — сказала Шах, — «найфундаментальніші будівельні блоки демократії наразилися на загрозу».

Чому Орбан?

Звіт IDEA засновує свій аналіз на 173 країнах і враховує 17 показників, починаючи від громадянських свобод і незалежності судової системи та становища виборів стосовно верховенства закону.

Хоча Європа «залишається регіоном із найвищими показниками у світі», домінуючи у найкращих 20 позицій щодо прав людини, на континенті також спостерігаються сильні субрегіональні відмінності в решті показників.

Країни ЄС, Угорщина та Польща, як і раніше, є «найяскравішими прикладами, що ілюструють обмежену здатність блоку здійснювати прямий вплив на недемократичний розвиток своїх держав-членів», йдеться у доповіді.

Такі лідери, як Орбан, що потрапив у заголовки газет після рукостискання з президентом Росії Володимиром Путіним на початку цього місяця, «насправді були при владі достатньо часу, щоб впливати», йдеться в доповіді.

В Угорщині добре функціонували інститути, проте пізній Орбан почав серйозно їх послаблювати, і на жаль, вони просто «зносилися».

Польща, яка налаштована на зміну політичного курсу після результатів виборів, на яких керівнича права партія «Право і справедливість» зазнала поразки, тепер може рухатися  правильною траєкторією.

На відміну від нещодавніх результатів Угорщини та Польщі, інші країни Центральної та Східної Європи, такі як Болгарія, Чехія, Косово, Латвія, Литва, Північна Македонія, Румунія та Словаччина стають центрами демократичного зростання в Європі завдяки попередньому помітному п’ятирічному прогресу, — йдеться у звіті.

Але в Австрії верховенство закону та громадянські свободи погіршилися через зловживання державними коштами, а свобода преси та ЗМІ зменшилася «після спроб колишньої владущої еліти вплинути на засоби масової інформації».

«Одна з причин, через яку ми так багато говорили про Австрію, полягає в тому, що про це зазвичай не говорять у новинах.

Відповідно до звіту: «Колишнього канцлера Себастьяна Курца було викрито у схемах закриття критично важливих ЗМІ та отримання позитивного висвітлення шляхом використання державних коштів через Міністерство фінансів».

Дослідники IDEA стурбовані, але мають надію на майбутнє.

«Це викликає тривогу, але все ще можливо в Австрії можуть вжити заходів, тоді як в Угорщині та Польщі це триває так довго і стало настільки глибоким, що потрібно значно більше зусиль, щоб повернути назад», — наголошує фахівець.

Відповідаючи на запитання про роль ЄС у запобіганні відкочення його членів до авторитаризму, Шах наголошує: «Це справді складно, ЄС у дуже складному становищі».

Польща показує шлях Угорщині, але чи зможе країна піти ним?

«Польща показує шлях, слідуймо польським шляхом!» — цей заклик 23 жовтня 1956 року до угорського народу актуальний  через 67 років. Польща та її демократія справді перемогли. Захід, НАТО та ЄС перемогли, а отже, й Угорщина. Польща повертається до ідеалів та цілей зміни режиму, до чистих виборів, справжнього парламентаризму та незалежних судів.

Народи, що живуть на схід від Ельби й на захід від росіян, завжди були партнерами в історії й часто жили в одній державі, хоча і не завжди були друзями. Однак, коли їх поглинули радянська імперія, вони постраждали спільно; вони протестували проти комуністичної системи у різний час і в різні способи. Зміна режиму в 1989/90 році одночасно відчинила двері до національної незалежності, багатопартійної демократії та процвітання. Три країни, які повстали проти диктатури – Польща, Угорщина та Чехословаччина – були в авангарді політики приєднання до євроатлантичної інтеграції. Був створений 15 лютого 1991 реальний альянс — Вишеградська спільнота, розірваний нав’язаний Варшавський договір, вступили до Ради Європи, представляючи спільноту демократій, потім у НАТО, яка гарантує безпеку Європи, і нарешті спільно з іншими до Європейського Союзу.

Група V4 продовжувала співпрацю протягом 25 років – з різною інтенсивністю – насамперед у політичній та культурній сферах. Її смерть іноді пророкували, але життя довело, що такі пророки помилялися.

Настрої проти ЄС вражали політику угорського уряду, ставали сильніше  аж до припинення фінансової підтримки з огляду на ерозію угорського верховенства закону. Словаччина дала зрозуміти, що не буде партнером Угорщини у суперечках із ЄС, а в Чехії після поразки Бабіша, котрий звинувачується у корупції, правоцентристський глава держави та прем’єр-міністр чітко ідентифікують себе з політикою ЄС. та НАТО. Внутрішня тріщина V4 стала ще очевидніше після російської агресії проти України.

Історія не повторюється, але такі ситуації виникають часто. Півтора року тому агресивна держава Росія, без жодної причини напала на Україну, сусідку Польщі, Угорщини та Румунії, яка нещодавно здобула незалежність. Війна – це завжди страшно, її слід уникати, навіть на сьогодні міжнародне право забороняє її розв’язування, але визнає право на самозахист. Обов’язок зовнішнього світу та міжнародної спільноти – солідарність та допомога. Звісно, мир завжди ліпше, але не ціною винагороди агресора. Агресивні країни неможливо зупинити умиротворенням, провал «умиротворення» доведений історією: у Мюнхені 1938 року — під тиском Англії та Франції, щоб зберегти світ, — Чехословаччина відмовилася від своїх населених німцями територій. Через пів року Гітлер увійшов до Праги й зруйнував Чехословаччину. Восени 1939 року (після секретного пакту Молотова — Ріббентропа) Сталін попросив у країн Балтії «тільки» військові бази. Через страх вони це виконали, але за пів року їх поглинув Радянський Союз.

Україна веде оборонну війну проти Росії, держави, територіальну цілісність якої вона гарантувала у Будапешті 1994 року. Попри весь її героїзм, лише солідарність демократичних держав та їхня допомога зброєю можуть врятувати Україну від поразки та від перетворення на провінцію Росії. Світ може дати найвищу оцінку тому, як Польща допомогла своєму сусідові.

Хоча держави-члени НАТО та ЄС явно підтримали атаковану Україну, підтримка решти країн Вишеградської групи не була очевидною. Панслов’янська ідея живе у частини чехів та словаків. З іншого боку, інша частина — навіть якщо вони не пам’ятають попередження чеха Гавлічека в 1844 про те, що мета росіян — підкорити всіх слов’ян під владою Росії — бачить свою безпеку та процвітання у приналежності до Заходу. З іншого боку, історичний досвід Угорщини у відносинах із Росією явно поганий. Однак угорський уряд та його наближені заявляють, що перешкодою на шляху до миру є збройна допомога Заходу Україні, і її продовження може спричинити світову війну. Деякі навіть заявляють, що відповідальність за війну в Україні лежить, по суті, не на Росії, а на США. Сумний факт, що в результаті односторонньої інформації та промивання мізків Угорщина  має міцну дружбу з Росією, тобто з Путіним, тоді як відносини з Америкою, яка була така популярна в комуністичну епоху, погіршуються.

Новий уряд Чехії, навпаки, все різкіше дистанціюється від суперечки Будапешта з Брюсселем та його проросійської та прокитайської політики.

Війна в Україні серйозно вплинула на дружбу між Качинським та Орбаном, але у конфлікті з ЄС обидві країни, як і раніше, стояли на загальній платформі. Цього вже не буде після виборів у Польщі.

Поведінка Угорщини під час війни ще більше погіршила угорсько-українські відносини. На відміну від різкої реакції Угорщини на законні претензії угорської меншини, Польща та Румунія намагаються захистити права своєї власної меншини в Україні через дипломатію, і це ефективніше.

Російська агресія проти України створила нову ситуацію у внутрішніх відносинах Центральної Європи та посилила провідну роль Польщі. У Польщі вже працювало майже мільйон українських заробітчан, а тепер прибув ще мільйон біженців. Вони були інтегровані в польську політику зі зразковою швидкістю, їм було надано робочі місця, навіть квартири та школи, зі значно більшою заробітною платою, ніж в Україні. Невелика мовна різниця є гарантією того, що більшість з них не повернеться в Україну навіть після закінчення війни, тому польська економіка, що розвивається значно динамічніше, ніж угорська, буде ще сильніше і не потребуватиме азійських заробітчан. Довгоочікуваний мир зміцнить незалежність України та поставить її на шлях до Європейського Союзу і навіть до членства в НАТО. Польсько-український союз, який привітали та підтримали Сполучені Штати та Велика Британія, здійснивши мрію Пілсудського, виділив Польщу серед менших країн та перетворив її на європейську середню державу. Отже, політична, військова та економічна картина Європи радикально зміниться. Румунія також надає суттєву підтримку Україні, одночасно поглиблюючи свою військову співпрацю з НАТО та її провідними державами. Це ще збільшить вагу та вплив цих трьох країн, замінивши V4.

Напрямок нинішньої угорської зовнішньої політики загрожує не лише розпадом V4, а й повною міжнародною ізоляцією країни.

Останній бар’єр до ізоляції було усунуто з результатами виборів у Польщі. Початкова мета Путіна перетворити Україну на ще одну Білорусь, російську маріонеткову державу не буде реалізована. Чи в інтересах Угорщини хоча б часткова перемога Росії, щоб знову мати своїм сусідом агресивну, диктаторську, сильну у військовому вимірі, але слабку в решті російську велику державу?

На думку угорського політика та доцента, колишнього міністра закордонних справ та колишнього посла Угорщини в США Гези Єзенскі, Польща підказує Угорщині шлях, і Угорщина має його обрати. Угорщина заслуговує на незалежне майбутнє.

Попри вторгнення Росії в Україну, Орбан не гребує тиснути руку агресору Путіну

Якщо чесно, то мені неймовірно важко усвідомити, що європейська країна на міжнародній зустрічі не соромиться комунікувати з агресором.

Президент Путін потиснув руку прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану у Китаї. Це перше сфотографоване рукостискання між президентом Росії та лідером ЄС відтоді, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

За повідомленням російського державного агентства новин ТАСС, Орбан сказав Путіну, що «Угорщина ніколи не прагнула конфронтувати з Росією. Швидше, протилежне: Угорщина завжди мала на меті побудову та розширення кращих комунікацій».

Путін заявив, що «дуже важливо мати можливість обмінятися думками не лише щодо двосторонніх відносин, а й щодо ситуації у світі та в Європі з однією з країн ЄС — у цьому разі з Угорщиною», додавши: «Знаю, що наші позиції не завжди збігаються, але можливість обмінюватися думками важлива.» Зустріч відбулася на дводенному форумі, присвяченому 10-річчю дітища президента Китаю Сі Цзіньпіна — ініціативи «Пояс і шлях», де Орбан та Путін обговорили співпрацю у галузі транспортування природного газу та сирої нафти, а також ядерної енергетики.

Угорський лідер протягом багатьох років підтримував тісні особисті стосунки з Путіним і не квапився засуджувати вторгнення Москви в Україну, а також зберігав дружнє ставлення до Росії в конфлікті.

Навесні Україна попередила, що серія угод, які зміцнюють енергетичні зв’язки Угорщини з Росією, лише продовжать війну в Україні. «Якщо ви бачили відео, де росіяни відрізають голову українському солдату — за ніж платять угорці», — заявив POLITICO Олег Устенко, економічний радник президента Володимира Зеленського.нятися думками, як на мене, завжди надзвичайно важлива».

Прем’єр-міністр Люксембургу Ксав’є Беттель, який залишив пост, розкритикував Орбана за його рукостискання з Путіним.

«Я повинен вам сказати, що те, я сказав учора, як і раніше, актуальне: те, що Орбан зробив з Путіним, є середнім пальцем для всіх солдатів, усіх українців, які вмирають щодня і страждають від російських атак», — сказав Беттель.

Президент Литви Гітанас Науседа після рукостискання назвав Орбана російським «фліртом», акцентувавши, що «сумно» те, що угорський лідер не просить вибачення за продовження своїх теплих зв’язків із Росією.

Президентка Каталін Новак пообіцяла членам сімей угорських заручників в Ізраїлі, що зробить усе, щоб звільнити бранців

Ми не маємо вести перемовини з терористами, але у боротьбі з ними необхідно захищати життя мирних жителів, заявила глава Угорської держави президенту Ізраїлю Іцхаку Херцогу.

Те, що відбувається з Ізраїлем, ніколи не може бути байдужим для нас, угорців, — акцентувала  Каталін Новак у неділю під час свого візиту солідарності до Ізраїлю.

На початку візиту президентку прийняв глава Ізраїльської держави Іцхак Херцог у своїй резиденції в Єрусалимі. Херцог висловився, що  угорська колега прибула у найсумніший період історії Ізраїлю, через місяць після «незрозумілого, варварського, неприйнятного» терористичного нападу ісламістської терористичної організації Хамас, яка домінує в секторі Гази, коли було вбито більше євреїв ніж під час Голокосту. Херцог згадав немовлят, людей похилого віку і жінок, яких тягли в Сектор Гази, і подякував за візит, заявивши, що Ізраїль не забуде підтримку Угорщини в  скрутні часи, і що Теодор Герцль, який мріяв про державу, народився в Будапешті.

Каталін Новак засудила напад ХАМАС.

Вона наголосила президенту Ізраїлю, а потім і родичам викрадених угорських заручників, що для неї як матері трьох дітей страждання сімей заручників особливо нестерпні.

Вона запевнила родичів у  глибокій солідарності та вислухала розповідь матері, чиї 8- та 15-річні доньки були викрадені ХАМАСом із кібуци неподалік від зони 7 жовтня.

Новак дізналася історію 47-річного батька маленької дитини, якому у ХАМАС сказали, що якщо він піде з ними без опору, вони не вб’ють його дружину та дітей. Відтоді його сім’я нічого не знає про його місцеперебування, як і про долю третього угорського полоненого.

Каталін Новак пообіцяла цілковиту відданість у звільненні не лише угорським, а й ізраїльським заручникам.

Свободу треба захищати поки можеш — зустріч дво українськи дівчат у Корнелі

На околицях Бездонного озера є невелике місце, яке дає три джерела натхнення одночасно. Галерея, магазин і кафе «Корнель» — це казковий куточок, де смачна кава та тістечка, графіка та картини угорських художників, а також чудові програми та виставки.

Дві українки постали перед глядачами Корнеля. Роботи художниці Ольги Суботіної тут можна буде побачити протягом десяти днів. Особливим відкриття виставки стали пісні Елізи Ласмінської у супроводі гітари. Тут лунали  українські народні та естрадні пісні, були українські гості, у кожного з яких лилися сльози.

Українські дівчата тут зустрілися вперше, раніше не знали одна одну.

За словами Маріанни Ваго, однієї з власниць Корнеля, ідея виставки виникла через те, що останнім часом майже нічого не чути про події, хоча війна ще не закінчилася. Корнель вже взяв участь у наданні допомоги біженцям, зборі пожертвувань та доставленні їх. Цьогорічна виставка виникла завдяки певним збігам. Ольга раніше проживала в районі озера Фенекетлен і кілька разів була в Корнелі. Маріанна зустріла Елізу у підземному переході в Уйбуді. Дівчина, яка здобула освіту викладача музики, нині змушена ходити вулицями та барами Будапешта як вуличний музикант. Маріанна помітила співачку з гарним голосом, познайомилася з нею і запросила обох дівчат до Корнеля.

Ольга втекла з Києва, коли розпочалася війна, а Еліза — з Бахмута, якого вже майже немає.

На завершення заходу Ольга сказала: «Я хотіла б звернути увагу людей на те, що війна може статися будь-де, будь-коли. Це важливо і з боку угорців, оскільки вони нещодавно відзначили революцію 1956 року, яка для мене також була подією поваги та визнання свободи. Ми не повинні забувати людей, які борються за цю ідею, які вірять, що можуть змінити обставини та жити вільно.Не можна відмовлятися від своєї свободи й треба захищати її, доки можеш».

Дописувала власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проекту V5 Media Марина Ковальчук