Польща обирає європейський шлях

Ексклюзив. Опозиційні партії здобувають перемогу на парламентських виборах у країні, і якщо результати засвідчить підрахунок голосів, це означатиме радикальні зміни у Польщі, а також її позиції на європейській арені. Адже чинний уряд, утворений PiS, вісім років воював із Брюсселем через ставлення до демократичних правил Європйського Союзу

«Право і справедливість» сподівалася на безпрецедентний третій термін

Як свідчить історія, зокрема тренди останніх років, вибори не завжди виграють ті, що гідні перемоги.

Владуща партія прагнула увійти в історію з третім терміном правління. Водночас опозиція попереджала, що це може поставити країну на шлях виходу з Європейського Союзу.

Основний батл тривав між «Правом і справедливістю» (PiS) і центристською Громадянською коаліцією; за ними є менші політичні сили.

Проводячи кампанію в контексті жорсткої антиміграційної позиції, обіцяючи зміцнити кордони щодо нелегальних іммігрантів, PiS пропонував більшу незалежність від Європейського Союзу (ЄС), а також збільшити соціальні видатки, чисельність постійної армії до 300 тисяч і продовжувати підтримувати Україну у війні – але не користуючись з власних інтересів Польщі.

Головна опозиція, Громадянська коаліція, яка бореться за припинення сталого восьмирічного правління, охоплює ліберальну Громадянську платформу на чолі з колишнім прем’єр-міністром і президентом Ради ЄС Дональдом Туском.

Опозиція каже, що демонтує судові реформи PiS, поліпшить відносини з ЄС, гарантує свободу ЗМІ та лібералізує закон про аборти після майже повної заборони на перервання вагітності з 2021 року.

Результат може вплинути на напрям відносин з ЄС, який зараз затримує мільярди євро у фінансуванні Польщі через проблеми з верховенством права і тиском на медіа.

Окрім вибору парламенту, полякам запропонували референдум щодо приймання іммігрантів, підвищення пенсійного віку та продажу національних активів закордонним організаціям. Він, можна вже сказати – провалився.

Невдовзі після завершення голосування були оприлюднені результати перших екзит-полів, які історично є досить точні. Натомість у Словаччині це не спрацювало.

Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр Польщі та президент Європейської ради, оголосив про перемогу на парламентських виборах у Польщі через кілька хвилин після закриття виборчих дільниць за результатами екзит-полу.

Екзит-пол показав, що «Право і справедливість» (PiS) набрала 36,8% голосів, «Громадянська коаліція» (KO) — 31,6%, «Третій шлях» — 13% і «Ліві» (Lewica) — 8,6%.

Як видно, «Громадянська коаліція», «Третій шлях» і «Ліві» матимуть більшість у парламенті Польщі.

Явка досягла історичного максимуму.

Багато поляків чекали в довгих чергах, щоб проголосувати.

«Ми виграли демократію, ми виграли свободу, ми виграли нашу вільну кохану Польщу… Цей день запам’ятається в історії як світлий день, як відродження Польщі», – сказав Туск прихильникам.

Водночас Ярослав Качинський, голова PiS, сказав, що результат його партії був великим успіхом, але визнав — «ми не знаємо», чи має партія шлях до уряду. «На нас чекають дні боротьби та напруги», — сказав він.

Європейські політики, які критикували політику «Права і Справедливості», відзначили результати екзит-полу, а експерти сказали, що перемога Туска дасть Варшаві значно більше на європейській арені.

Остаточні результати будуть відомі згодом. Для PiS одним із варіантів було б об’єднання з політиками з ультраправої Конфедерації, хоча її лідери раніше відкинули таку можливість. Та здається, що цей блок залишиться поза сеймом.

Явка на виборах досягла історичного рівня. За інформацією Національної виборчої комісії Польщі, явка виборців була найвищою з 1989 року і становить 72,9%. Згідно з опитуванням, найбільше прийшло громадян вікової групи 50-59 років – 83,2%.

Ці парламентські вибори стануть вирішальними для майбутніх зв’язків Польщі з ЄС та Україною.

Близько 29 мільйонів поляків мають право голосу, зокрема зареєстрованих за кордоном у великій діаспорі.

Перемога PiS могла збільшити напруженість у відносинах з ЄС та Україною та ще більше збентежити тих, хто стурбований майбутнім свободи ЗМІ, прав жінок і мігрантів.

«Ми в ЄС, і ми хочемо там залишитися, але в ЄС суверенних країн», – сказав лідер PiS Ярослав Качинський на останньому великому мітингу партії в Сандомирі в п’ятницю.

На своєму останньому мітингу Туск зауважив прихильникам у Прушкуві, що PiS має «таємні плани» щодо виходу з ЄС і що вони «ведуть країну хибним шляхом».

Громадянська коаліція, що обрала червоно-біле серце як символ своєї кампанії, відставала від владущої «Право і справедливість» на п’ять-вісім відсотків згідно з різними опитуваннями.

Войцех Пшибильський, політичний аналітик, головний редактор Visegrad Insight, сказав RTÉ News, що марш опозиції напередодні голосування був «демонстрацією сили основної опозиції задля мобілізації власної бази та демобілізації опонентів». За його словами, виборча кампанія була характерною для масової мобілізації прихильників з обох боків.

Центристська опозиція Туска навряд чи самотужки формуватиме коаліційний уряд.

Громадянська коаліція — це альянс власної правоцентристської партії Туска «Громадянська платформа», «Зелених», менших ліберальних партій і Agrounia, лівого фермерського руху.

Підтримка коаліції є найсильнішою у великих містах і містечках, хоча нещодавнє приєднання Agrounia не надто сподобалося у сільській місцевості.

Третій шлях набирав за опитуваннями 9-10% (а за підрахунком – помітно більше). Він хоче податкових пільг для малого бізнесу та пропонує амбітний план витрат на перехід на екологічні джерела енергії.

«Туску слід бути дуже обережним, тому що йому потрібно буде сформувати коаліцію з цими хлопцями», — сказав Войцех Пшибильський про «Третій шлях» Шимона Головні.

Протягом восьми років керування «Право і справедливість» дотримувалася націоналістичної, популістської програми, стримуючи незалежність судової влади, виступаючи проти міграційних квот ЄС і обмежуючи доступ до абортів.

Дональд Туск, ліберальний консерватор, після повернення в польську політику змістився зі своєю партією у центр соціальних питань.

Громадянська платформа виступає за громадянський союз для одностатевих пар, а її передвиборчий маніфест підтримує аборти до 12-го тижня вагітності.

З огляду на викладене, Туску вдалося зберегти молодшу ліберальну фракцію в Громадянській платформі та уникнути розколу в партії.

Туск повернувся в польську політику у 2021 році, очолив «Громадянську платформу», рейтинг якої впав.

Він був прем’єр-міністром двох урядів Громадянської платформи з 2007 по 2014 рік, коли економіка Польщі швидко зростала, пройшов два терміни президентства Європейської Ради з 2014 по 2019 рік.

Водночас він керував жорсткою лінією ЄС на переговорах щодо Brexit і відомий висловом, що для прихильників Brexit є «особливе місце в пеклі».

«Туск був втіленням успіху Польщі в Європейському Союзі», — зауважив Пшибильський. «Він вибудовує завжди польську позицію, яка має глибшу взаємодію з Європейським Союзом, що, по суті, є тим посланням, яке він хоче донести щодо цих виборів».

За відсутності Туска у внутрішній політиці «Право і справедливість» перемогла на двох поспіль парламентських виборах у 2015 і 2019 роках і залишається найпопулярнішою партією в Польщі, її підтримка становить 35-38%.

Рекламісти кампанії «Право і справедливість» у соціальних мережах зображували Туска як ліберала, який підтримує квоти ЄС на мігрантів.

У 2015 році, бувши президентом Європейської ради, Туск керував планом переміщення обмеженої кількості мігрантів з Італії та Греції, але він також звернувся до мігрантів з проханням не приїжджати до Європи наступного року. PiS  виступає проти нової угоди ЄС щодо мігрантів та ініціювала референдум з цього питання в день виборів 15 жовтня.

Опонуючи жорсткій риториці владущої партії щодо імміграції, Туск заявив, що кількість віз, виданих іноземцям, зросла в 50 разів з того часу, як його партія востаннє була в уряді у 2015 році.

Туск сказав, що «поляки мусять відновити контроль над своєю країною та її кордонами».

До свого перебування в Брюсселі Туск ретельно зберігав владу у власній партії й не просував наступника на свою заміну. Це стало однією з причин занепаду «Громадянської платформи» після 2014 року – партії не вистачало нової крові, а її зістарене керівництво не зуміло налагодити контакти з молодшими виборцями.

Тшасковський, 50-річний поліглот, який ледь не виграв президентські вибори в Польщі у 2020 році, розширив привабливість партії серед молодих виборців, виступаючи за права ЛГБТ і боротьбу зі зміною клімату.

Роберт Бєдронь, член Європейського парламенту від нових лівих,через півтори години після закриття виборчих дільниць привітав опозцію з перемогою у виборах. «15 жовтня 2023 року в Польщі завершився PiS!»

Варто зазначити, що референдум із чотирма тенденційними запитаннями, покликаними зробити опозицію поганою, не зміг активізувати виборців PiS; адже не досяг 50-відсоткового рівня участі, необхідного для підрахунку.

Чому Польща виступає проти нової міграційної угоди ЄС?

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив журналістам у червні, що послідовно виступатиме проти угоди Європейського Союзу щодо переміщення мігрантів, погодженої більшістю країн-членів. Матеуш Моравецький вимагає більшої підтримки Frontex, прикордонного агентства ЄС зі штаб-квартирою у Варшаві в сенсі боротьби з контрабандою людей, а також більшого фінансування для держав-членів для забезпечення безпеки зовнішніх кордонів блоку.

І Польща, і Угорщина висловлюють постійний протест проти пакту про переселення мігрантів.

Угода передбачає, що країни-члени ЄС відповідатимуть за прийняття певної кількості мігрантів щороку.

Країни, які відмовляються прийняти свою квоту нелегальних мігрантів і біженців, мають сплачувати 22 000 євро на особу, щоб допомогти іншим державам-членам, які підписали угоду.

«Коли польський уряд  висуває будь-яку позицію, то вона зумовлена внутрішньою політикою та виборами», — сказав  політичний аналітик Войцех Пшибильський. За його словами, владуща партія Польщі «Право і справедливість» намагається відтворити позицію, яку займала в опозиції до 2015 року.

На думку критиків «Права і справедливості», партія використовує свою опозицію стосовно угоди щодо мігрантів задля збільшення кількості прихильників.

Моравецький також наголосив, що його уряд виступає проти будь-яких потенційних фінансових санкцій проти Варшави через відмову приймати мігрантів.

«Ні примусовому переселенню мігрантів, ні порушенням права вето окремими державами й порушенням принципу суверенітету рішень, ні санкціям з Брюсселя», — сказав він журналістам.

Лідер «Права і Справедливості», віцепрем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський заявив, що Польща вже прийняла від 1,5 до 2 мільйонів українських біженців з початку російського вторгнення в лютому 2022 року, а від ЄС отримала лише «символічні кошти».

Качинський сказав, що польський уряд на сьогодні витратив 6,75 мільярда євро (30 мільярдів злотих) на розміщення українських біженців.

Він сказав, що пакт ЄС щодо мігрантів став «знущанням з Польщі», і запропонував референдум, щоб вирішити, чи погоджується Польща з новою схемою.

Зокрема, у Словаччині непрофесійний уряд Матовіча, потім Геґера жодного разу не пояснили словакам, що допомога українцям не сплачується з держбюджету Словаччини, а виключно з загальних видатків ЄС.

Опитування IBRiS, опубліковане Rzeczpospolita, показало, що 50% респондентів виступають за проведення референдуму щодо угоди з ЄС щодо мігрантів, а 47% проти.

Найбільше за проведення референдуму виступали прихильники «Права і справедливості» та її меншого партнера по коаліції – «Суверенної Польщі».

«Право і справедливість» спільно з Угорщиною виступають проти емігрантів до ЄС у відповідь на прибуття понад мільйона біженців на континент торік.

«На мою думку, польська позиція в ЄС свідчить: «нам байдуже, що про нас думає Європейська комісія чи ЄС загалом», — сказав Войцех Пшибильський, головний редактор Visegrad Insight. «Уряд демонструє, що вони не хочуть, щоб їхній бізнес був припинений зовнішніми силами».

Перемога опозиції в Польщі дає надію Брюсселю на добре майбутнє європейського проєкту

Після років відчуження та антагонізму польська центристська опозиційна Громадянська коаліція має просте повідомлення для Брюсселя: «Ми, п’ята за величиною країна в ЄС, повернулися!»

Той факт, що на чолі колишній голова Європейської ради Дональд Туск, сприяє довірі ЄС. Брюссель глибоко хвилювався через вибори в Польщі.

Публічно говорили мало. Єврочиновники не хочуть, щоб їх думки сприймали як втручання в національні голосування, але за зачиненими дверима були невеселі розмови.

Польща та Угорщина довгий час розглядалися як погані хлопці ЄС: демократія під загрозами та вороже ставлення до ЄС, країни порушили демократичні принципи блоку.

Стосовно Польщі Брюссель затримав мільярди євро коштів, наголосивши, що польський уряд позбавив жінок прав на власне тіло, фактично заборонивши аборти, а також поставив під загрозу незалежність судової системи та свободу преси, захопивши державне мовлення.

Угорщина та Польща також неодноразово перешкоджали узгодженню нових загальноєвропейських заходів щодо боротьби з міграцією та реалізації амбітних кліматичних цілей ЄС.

Брюссель подвійно задоволений очікуваним результатом, оскільки успіх опозиції в Польщі відкидає відродження жорстких євроскептиків у більшій частині блоку.

Такі сили мають відчутні результати у Франції, Австрії та Німеччині. Популісти щойно перемогли на виборах у Словаччині. Словаччина взагалі була болючим чинником і посилила зневіру.

Громадянська коаліція обіцяє повернутися в європейське річище, хоча це буде нелегко. Очікується, що жорстка консервативна партія «Право і справедливість» збереже велику частину парламентських місць, обмежуючи простір для маневру нового уряду Польщі.

Проте віцепрезидент Європейської комісії Маргарітіс Схінас випромінює оптимізм, бо сподівається, що напруга, яка «переслідує» відносини з Польщею, тепер розвіється, і назвав Варшаву одним з головних членів європейської сім’ї.

Росія є ще однією причиною, чому Брюссель прагне розморозити холодні відносини з Польщею. Москва воліє будь-яких розбіжностей серед міжнародних прихильників України.

Але жорстка лінія Варшави проти Росії навряд чи похитнеться, хто б не виграв вибори.

Це історична ворожнеча. З точки зору оборони НАТО було набагато оптимістичнішою щодо результатів виборів у Польщі, ніж ЄС. НАТО не хоче бути втягнутою у внутрішню політику національних урядів, але Варшава відіграє все помітнішу роль у військовому альянсі після вторгнення Росії в Україну.

Амбасадорка НАТО в США Джуліанна Сміт сказала, що під час візитів до Польщі вона відчула волю польського народу, а не лише польського уряду, продовжувати підтримувати Україну.

« Вони межують з Україною, вони відчувають цю війну інакше, ніж деякі інші союзники по альянсу.

Це дуже близько до їхнього повсякденного життя. І з цієї причини я думаю, що ми можемо розраховувати на Польщу у довгостроковій перспективі, незалежно від того, хто може бути при владі».

Ще до того, як Дональд Трамп став президентом США, Вашингтон був глибоко розчарований тим, що європейські союзники не витрачають більше на оборону. Натомість Польща витрачає 3% свого ВВП на безпеку, і Громадянська коаліція сприятиме у цьому.

Насправді Польща настільки стурбована тим, що війна в Україні може перекинутися за її кордони, що оголосила про плани інвестувати в достатньо обладнання та особового складу, щоб стати найсильнішою армією Європи до 2026 року.

Konfederacja планувала розкішну вечірку, щоб запалити перемогу

Післявиборча вечірка цієї політсили була запланована у фешенебельному варшавському клубі з розмахом і добре укомплектованим баром, басейном, та мала тривати до ранку.

Однак підтримка на рівні 6,2 відсотка за даними екзит-полу Ipsos — виявився значно нижчою ніж очікування. Вечір прихильників Konfederacja пройшов у досить сумних настроях та розборі причин поразки.

Як Konfederacja взагалі запанувала в Польщі: ультраправа партія, яка виступає проти істеблішменту, вже примушує Варшаву змінити політику щодо України?

У 2019 році польську партію Konfederacja сприймали як курйоз, а не реального політичного гравця. Маючи лише 11 депутатів у 460-місному Сеймі, нижній палаті польського парламенту, це була навіть не фактична партія в юридичному сенсі, а коаліція, що охоплювала двох дуже малоймовірних однодумців — лібертаріанську фракцію прихильників дерегуляції, що приєдналася до керівництва Національного руху, ультраправої католицької групи з рішуче антиєвропейськими, ксенофобськими поглядами. Окремо ці два суб’єкти не мали жодних шансів подолати 5-відсотковий виборчий бар’єр, але спільно вони змогли заручитися підтримкою понад 1,2 мільйона виборців, що вилилось у 6,81 відсотка підтримки та дало їм змогу увійти в мейнстрим політики.

У ці дні Konfederacja об’єднана під керівництвом Славоміра Менцена, харизматичного 36-річного доктора економіки з талантом знімати вірусні відео TikTok.

Konfederacja з одного боку, продовжує дуже критично ставитися до нинішнього уряду, звинувачуючи його в корупції та клієнтелізмі всередині країни з одночасним підпорядкуванням Брюсселю та Вашингтону у зовнішній політиці. Нещодавно політсила додала Київ до списку, стверджуючи, що Польща була надто щедрою у своїй підтримці України та українських біженців у країні, фактично загнавши ПіС у кут і змусивши застосувати новий, жорсткіший підхід до Президента України Володимира Зеленського.

Опозиційний табір не є партнером для цих панів; адже його політика є соціально прогресивною, а дипломатична орієнтація — твердо проєвропейською. Але владу та опозицію справді об’єднує одна риса: їх очолюють досвідчені політики, яких молодь називає виснаженими, морально скомпрометованими та позбавленими зв’язку з реальністю.

Konfederacja обіцяє запропонувати ковток свіжого повітря проти істеблішменту. Політики рекламують себе як реальний, життєздатний варіант.

Імідж, який Konfederacja обрала для себе — «сучасні праві», подібно до решти європейських радикалів, які зараз стають мейнстримом: іспанського Vox, італійського Fratelli d’Italia, шведських Демократів. Навіть колишній лідер націоналістичної фракції — Кшиштоф Босак, колишній законодавець від ультраконсервативної католицької партії під назвою «Ліга польських сімей» — носить пошиті на замовлення капелюх і костюм, дебатує будь-де про негативні економічні наслідки мігрантів для Польщі.

На момент написання статті підрахунок 70% голосів на польських виборах вказував на поразку ультраправих і самотність «Права і справедливості» із пірровим першим місцем. «Громадянська коаліція», «Третій шлях» і «Лівиця», які давно оголосили про план створити урядову більшість, разом набирають більш як 50% голосів.

Марина Ковальчук, керівниця проєкту V5 Media (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), заступниця головного редактора