Марія Добронега, донька Володимира-Хрестителя, королева Польщі

Київська Русь у період ХІ–ХІІ ст. мала значний міжнародний авторитет, підтримувала постійні взаємовідносини з багатьма європейськими державами, нерідко скріплюючи їх династичними шлюбами. Вони були як складовою політичних міждержавних взаємин, так і потужним чинником взаємовпливів української (києво-руської) та європейської культур. Чимало представників і представниць давньоруських династій увійшли в історію європейських країн як хрестителі, меценати, покровителі освіти, письменства та мистецтва, ктитори і будівничі. У нас час у країнах Європи збереглося чимало пов’язаних з ними об’єктів культурної спадщини.

Історія Київської Русі завжди була тісно пов’язана з історією сусідньої Польщі. Контакти між двома державами обумовлені не лише територіальною близькістю, спорідненістю етнічного походження, схожістю соціально-політичних та культурних тенденцій у розвитку, але й великою кількістю матримоніальних союзів, які особливо активно укладалися впродовж ХІ–ХІІ ст.

Першою київською князівною, виданою заміж до Польщі в ХІ ст., чий повноцінний шлюб зафіксовано у вітчизняних та західних джерелах, є Марія-Добронега (бл. 1015/1017–1087) — дружина польського князя-правителя Казимира І Відновителя (1016–1058). Більшість сучасних дослідників стверджують, що Марія-Добронега (Доброніга, Доброгнева) — донька Володимира Святославича та його візантійської дружини Анни Порфирогенети (Багрянородної). Рік її народження точно не відомий. Але, ґрунтуючись на датуванні смерті царівни Анни, науковці стверджують, що Добронега, відповідно, народилася до 1011 р. А точна дата смерті Добронеги записана у Рочнику Краківського капітулу — 1087 р. В такому разі, князівна-королева прожила тривале життя — понад 76 років — щасливе виключення для того часу. Однак, більшість дослідників вважає, що датування життя Добронеги, як і її походження, є досі достеменно не з’ясованими і вимагають додаткових ретельних досліджень.Тепер розглянемо деякі історичні свідчення про Добронегу більш детально.

Вітчизняні літописи, зокрема Літопис Руський за Іпатіївським списком, називає Марію сестрою Ярослава Мудрого. В історіографії була також спроба ідентифікувати Марію-Добронегу як дочку Ярослава Мудрого. Проте, така версія була відкинута після аналізу подальших шлюбів нащадків Ярослава Володимировича.

Завдяки «Rocznik Krakowskie» знаходимо певні відомості про дружину Казимира Відновителя. У записці під 1087 роком писар подав дату її смерті та ім’я Добронега. Цього імені не залишив нащадкам навіть руський літопис, написаний на землях, звідки походила дружина польського володаря. Насправді всі факти з її життя були міцно приховані минулим. За припущенням історика Леонтія Войтовича Добронега народилася не пізніше 1011 року і була останньою дитиною київського князя Володимира Святославовича. Дівчинці випала непроста доля і дуже важлива місія. Марія-Добронега вважається ним донькою київського князя Володимира та його дружини Анни Порфірогенети — доньки імператора Романа II, сестри візантійських імператорів Василя II та Костянтина VIII. Відомо, що Анна померла десь у 1011–1012 роках. Існує версія, що вона померла при родах своєї доньки Добронеги.

Також є версія, що батьком Добронеги був Борис Володимирович, і тоді вона є не сестрою, а племінницею Ярослава Мудрого. У «Великій хроніці про Польщу, Русь та їх сусідів» (ХІІІ ст.) є цікавий запис стосовно Добронеги: Казимир «взяв собі за дружину дочку короля Русі Романа, сина Одона, на ім’я Добронега, інакше названа Марією». З численних джерел відомо, що хресне ім’я князя Бориса — Роман, тому можна стверджувати, що у Великій хроніці йдеться саме про Бориса — Романа Володимировича. «Сином Одона», можливо, він названий через те, що був одружений з дочкою (нащадком, представницею роду) Одона (Оттона). В ті часи, як часто і тепер, «батьком» могли називати й тестя, а отже зятя — «сином».

Володимир Святославович помер в 1015 році, а в Давньоруській державі почалися криваві міжусобиці між його численними синами і спадкоємцями. Марії тоді було лише 4 роки і швидше за все вона жила під опікою одного зі старших братів або сестер. Як би там не було, а в 1018 році 7-ми річна Марія разом з іншими сестрами стає полонянкою польського короля Болеслава Хороброго, тестя Святополка Окаянного. Болеслав везе дівчат до Польщі. При цьому, малолітство Марії рятує дівчинку від страшної та ганебної долі: адже одну з сестер король Болеслав просто зробив наложницею при живій дружині. Полонянки жили на Лідницькому острові, там для них був побудований навіть замок у візантійському стилі. Розкопки археологів свідчать про те, що при замку знаходилася домова православна церква.

Болеслава не стало в 1025 році, але до Києва повернулися після його смерті далеко не всі захоплені в 1018 році заручники. Після смерті Болеслава, польський трон зайняв його син Мєшко II, незважаючи на те, що у короля були брати та старші сини. Молодому королю дісталася країна, яка перебувала в соціально-політичній кризі, була ізольованою від інших держав. Крім того, Польщу виснажили безперервні війни при загострених соціальних конфліктах. Допомагав братам Болеслава Ярослав Мудрий.

У 1034 р Мєшко був убитий, що спричинило заворушення і смуту, яка тривала до 1037 року. Родичі боролися за володіння троном. Синові Мєшка, Казимиру, на цей момент вигнаному, порадили посвататися до сестри Ярослава, Марії. Одруження обіцяло підтримку брата нареченої, Ярослава Мудрого, у спадщині престолу та припинення ворожнечі, що тривала багато років між Польщею та Руссю. Тільки в 1038 році Ярослав Мудрий домовився з новим королем Польщі Казимиром Відновником про те, що його сестра Марія-Добронега стає його дружиною, а інші бранці мають можливість повернутися додому.

У руських джерелах про Марію-Добронегу практично немає відомостей. Про неї Літопис руський згадує лише під 1043 р.: «У сі ж часи видав Ярослав сестру свою [Добронігу-Марію] за Казимира, [князя лядського]. І дав Казимир замість віна людей вісімсот, яких полонив був Болеслав, перемігши Ярослава». Хроніка Гваньїні датує цей шлюб 1042 р., Саксонський анналіст (ХІІ ст.) подає запис про шлюб під 1039 р. Сілезькі Компілятивні Аннали датують цей шлюб навіть 1031 р. Загалом, дослідники припускають, що шлюб, найвірогідніше, міг відбутися між 1038–1043 рр.

Згідно з деякими авторами і джерелами, зокрема Мартина Бєльського, наречена короля яка мала ім’я Марія, коли прибула до Польщі, «покинула грецьку віру і знову охрестилася у Кракові, взяла собі ім’я Доброгнева». За вказаними джерелами відбулася ця подія у Кракові, а короновано Марію, як і її чоловіка, було в Гнєзно (нині — Гнєзненський собор Успіння Пресв. Богородиці та Св. Адальберта). Дослідники сумніваються в факті коронації — Казимир носив титул «князя Польщі», а не короля, малоймовірно також, що «перехрещення» Марії в латинську віру мало місце — адже «велика схизма» (1054 р.) ще не відбулася, Гваньїні вслід за Длугошем просто невдало пояснив існування двох імен княгині, не знаючи, що для Русі це була звична практика — існування у представників княжої родини двох імен — світського і хресного (Володимир-Василь, Ольга-Олена, Гліб-Давид, Борис-Роман.).

Брат дав за неї багате придане: безліч срібних і золотих посудин, дорогоцінних каменів та прикрас. Все це суттєво поповнило казну Казимира. Малоймовірно, що ці цінності були надіслані з руської держави, швидше за все, вони були тією скарбницею Ярослава Мудрого, яку вивіз до Польщі Болеслав. За допомогою руських військ король зміг навести в країні порядок. Мазовія (центральна частина, де зараз знаходиться Варшава) була знову приєднана до Польщі. За істотне зміцнення держави Казимир отримав прізвисько Відновник. Руський правитель не став вимагати від зятя повернення свого майна, тому воно перетворилося на придане сестри.

Шлюб Казимира з руською князівною був передусім політичним. Молодий правитель у початковий період правління донедавна могутньої держави стикався лише з труднощами. Чехи захопили Сілезію, відібрали скарбницю. У цій ситуації польський князь міг би отримати велику користь від прихильності Німеччини та Русі. По своїй матері Риксі Лотарінгській він міг розраховувати на доброзичливість західного сусіда, але йому все ж довелося об’єднатися зі східним.

Ці стосунки виявилися корисними ще з однієї причини. Ярослав Мудрий розумів всю ситуацію в тогочасній Європі, тому робить правильне рішення видавши Добронегу заміж за польського князя Казимира І Відновителя, чим рятує Польщу від розвалу і підпорядкування Священній Римській імперії. Польський правитель був пов’язаний з багатьма дворами в Європі. Ярослав, брат польської княгині, видавав своїх дочок заміж за королів Франції, Норвегії та Угорщини, а одну з них хотів видати за Генріха III, правителя Німеччини. Немає сумніву, що ці спроби відбувалися за посередництва Казимира, який був тісно пов’язаний з імперським двором. Руський князь не пошкодував крові своїх воїнів на допомогу своєму швагрові. Він поспішив йому на допомогу проти Мецлава і допоміг йому повернути Мазовію.

Весілля Добронеги та Казимира відбулося в Кракові 1038 чи 1039 р. чоловік був молодший за неї на 5 років. Літописець зазначив, що 1039 р. у них народився перший син Болеслав згодом народилося ще 3 сини та дочка, названа Святославою, яка стала після заміжжя королевою Чехії, першою королевою цієї держави. Піддані поважали Марію за доброту, ласкаве ставлення, милість та справедливість.Після смерті Казимира, в 1058 р, місце батька на троні зайняв старший син, прозваний за успіхи Сміливим. В управлінні Польщею королева-мати допомагала порадами і не забувала руських родичів. 1069 р. — у Королівстві переховувалися племінник Марії Ізяслав Ярославич та тітка Болеслава — Гертруда. Втікачі отримали військову допомогу для завоювання Києва. Так само була надана допомога двоюрідному братові Болеслава Сміливого, угорському королю.

Марія пережила чоловіка, трьох своїх синів. За сина Болеслава Сміливого, який став королем, вона була фактично найвпливовішою правителькою Польщі. Природно, що в Польщі руська княжна залишила більш помітний слід. Місцеві хроністи одностайно стверджували, що після одруження з нею становище Казимира істотно зміцнилося і «дивним чином встановився мир на польських землях».

Від синів Марії (яка була майже останньою представницею східноримської Македонської династії) є пішла вся наступна династія польських королів П’ястів. Добронега пережила свого чоловіка майже на тридцять років і була свідком успіхів і падінь. Вона померла в Кракові в дуже поважному віці в 1087 році, під час правління свого молодшого сина Владислава Германа. Марія-Добронега, по суті, перша українська князівна яка була фактичною правителькою в одній із тодішніх держав Європи і стала чудовою наставницею для ще однієї знаменитої правительки-русинки — Анни Ярославни, королеви Франції.

Ймовірно, українсько-польські династичні зв’язки тривали б і далі, якби не монгольська навала 1240 року. Вона завдала нищівного удару ослабленій внутрішніми чварами Київській Русі. Саме через Лядську браму орди хана Батия таранами увірвалися в Київ і зруйнували його. Тоді всі християнські храми міста були пограбовані та зруйновані. Відтоді політичне та культурне життя надовго залишило береги Дніпра.

Ексклюзив

Ієромонах Феофан (Скоробогатов) Полоцький, доктор богословських наук