Переяслав-Хмельницький: короткий путівник у віршах

Переяслав-Хмельницький. Предивний Вознесенський собор (1695—1700) було побудовано коштом гетьмана Івана Мазепи. Фото — Тетяна Чернецька (2016).

Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ

ПЕРЕДМОВА. ВБИВАЮЧИ В СОБІ ЛАКЕЯ

Цвіт діл твоїх довіку не зів’яне,
а помилки — хто ж їх не припускавсь?
Прошу тебе: пробач мені, Іване,
за все. Бо то мара була якась…

Мара, осліплення зловісна хмара,
котрою рідна вкрилася земля.
І з того часу все сусід-нездара,
за приказкою, зуби вискаля.

І з того часу в Україні горе
хлюпочеться — це море сліз людських.
Але стоять, стоять твої собори,
Іване, майстре Божеських утіх!

Переяслав-Хмельницький. Безбаневу кам’яну Михайлівську церкву (1743—1750; на передньому плані) Свято-Михайлівського монастиря звели поруч із місцем, де стояв давньоруський Михайлівський собор (1089), зруйнований монголо-татарами, на місці дерев’яної церкви (близько 1659). А на знімку бачимо побудовану на подвір’ї монастиря та освячену у 2013 році церкву на честь Собору Святого Пророка, Предтечі та Хрестителя Господня Іоанна. Фото — Тетяна Чернецька (2016).

ВІРШОВАНИЙ НАРИС ІСТОРІЇ МІСТА

На небі зорі висипали рясно

     без меж, без остраху, без ліку.

Вві сні напевно бачить Переяслав

     історію свою велику…

І тут буяла грізна сила скіфська,

     жив дух кочовиків левиний.

Зростала тут культура черняхівська* —

     Русі праматір й України.

Це місто, що було Русі форпостом

     і заповітною красою,

давало міць шаблям козацьким гострим

     для бою з ляхом, з татарвою.**

Переяслав-Хмельницький. Прегарна дерев’яна церква із села Пищики Сквирського району Київської області (1651) знаходиться в Музеї архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, який є складовою частиною Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Фото — Тетяна Чернецька (2016).

Постав він тут, щоб більше нас було і

     на голос руський мати право,

союз Московії й Русі Малої —

     слов’янська світова держава***…

Ідуть віки. Творці, культури бджоли,

     несуть свій мед. Як охорона

твоїх здобутків, місто ясночоле,—

     музеїв чарівна корона!****

__________

* Про неї можна прочитати, наприклад, у моєму науково-популярному нарисі «Походження та рання історія слов’ян».

** Про історичний розвиток наших непростих відносин із цими народами йдеться, зокрема, в моїх недавніх поемі, нарисі та віршовому циклі.

*** Яка спочатку, на мій погляд, являла собою саме сприятливий для українського народу союз Малої Русі (України), себто серця землі Руської, з Московією. Проте цей період був дуже й дуже нетривалим, якщо взагалі був. А далі… утім, краще за Великого Кобзаря не сказати.

**** Нині в цьому тихому райцентрі з населенням близько 30 тис. осіб завдяки, у першу чергу, видатному вітчизняному МУЗЕЄТВОРЦЮ — музеєзнавцю, історику, етнографу та археологу Михайлу Сікорському (1923—2011) — працюють майже три десятки музеїв справді світового рівня