Якщо уряд це не робить, то зробимо ми — словацьке суспільство

Ексклюзив. Словаччина вкотре засвідчила титул країни парадоксів. Попередня демократична влада залишила вагомий слід в суспільному житті країни і дала поштовх створенню активного громадянського суспільства, яке не полишає спроб чинити опір поверненню Словаччини в минуле.

Ми не можемо змиритися з відмовою допомогти Україні, — словацькі громадяни

Фіцо відмовився допомогти Україні з боєприпасами. Натомість словаки зібрали понад 2,5 млн євро і перемагають у цьому значно заможніші країни.

Донедавна в українській армії закінчувалися боєприпаси. Західні союзники намагаються допомогти з постачанням, а уряд Роберта Фіцо до них не долучився.

Гроші на боєприпаси збирають громадяни Словаччини, які за три дні зібрали понад 1,7 мільйона євро. Врешті Словаччина зібрала більше ніж, скажімо, уряд Ісландії обіцяв на боєприпаси для України.

«Ми не можемо змиритися з відмовою у допомозі нашому сусідові. Цивільним збором на боєприпаси доведемо, що Словаччина не боягузлива і стоїть на правильному боці історії», — пояснює у соціальних мережах громадське об’єднання «Мир Україні», лідер ініціативи «Боєприпаси для України».

Менш як за чотири дні з моменту запуску публічного збору на закупівлю боєприпасів для України словаки зібрали величезні для такої невеликої країни кошти.

Словацьку ініціативу відзначила BBC — «словаки намагаються допомогти Україні після того, як їхній прем’єр-міністр зупинив  допомогу». BBC наголошує, що кампанія є відповіддю на відмову словацького кабінету міністрів долучитися до ініціативи уряду Чехії щодо закупівлі сотень тисяч набоїв для українських збройних сил.

«Ми маємо вигнати Путіна з України. Ми маємо перемогти його», — сказав Отто Шимко, який пережив Голокост і є ветераном Словацького національного повстання 1944 року проти нацистів. У віці 99 років він допоміг розпочати громадянську кампанію, яка суперечить риториці словацького уряду. І ось тут і я похвалюся. Наш колега і друг, постійний коментатор у нашому медіа Григорій Месежников – серед ініціаторів кампанії для України. Ми працюємо щодня, на усіх напрямах, і ніщо не зможе нас зупинити. Newssky – це не просто розмови. Це реальні справи.

За словами Месежникова, у Словаччині владуща коаліція націонал-популістів після обрання на пост президента країни свого представника Петра Пеллегріні продовжує спроби закріплення неліберальної моделі влади. Попри перемогу на виборах до парламенту у вересні 2023 року та виграні нещодавні президентські вибори популістами завдяки лише невеликій перевазі, уряд поводиться так, ніби за ним стоїть більша частина населення. Чистка в органах правопорядку, зміни законів, що становлять кістяк системи правової держави, підрив механізмів поділу влади, а також зміна головного вектора у зовнішній політиці держави – все те, чим встигли відзначитись за пів року свого правління словацькі авторитарні популісти, стало ареною гострої боротьби між ними та словацькими демократами.

Словацьке громадянське суспільство, демократична опозиція та незалежні ЗМІ не збираються здаватися. Як відповідь на авторитарні наміри влади словацькі демократи обрали військову підтримку України.

Дякуємо, Словаччино!

«Я пережив Другу світову війну. Я боровся. Я можу вам сказати, що не було сенсу вести переговори з Гітлером і немає сенсу вести переговори з Путіним», — каже Шимко із Братислави.

Такий збір дає словакам змогу обійти популістсько-націоналістичний уряд Роберта Фіцо, який прийшов до влади у жовтні й пообіцяв не надсилати в Україну жодного патрона. Він категорично відмовився приєднатися до приблизно 20 країн, які зголосилися на чеську пропозицію з закупівлі великої кількості артилерійських боєприпасів на світовому ринку озброєнь.

«Я дуже радий, що так багато людей у Словаччині хочуть допомогти. Однак наша ініціатива насамперед урядова», — заявив у середу у штаб-квартирі НАТО прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, додавши, що не певен, чи зможе Чехія використати ці гроші. «Ми перевіримо всі можливості», — додав він.

Світ втомився від війни, люди хочуть жити, народжувати дітей, подорожувати. Та притомні розуміють, що небажання доромогти Україні може поховати майбутнє людства.

Згодом після завершення позачергового саміту ЄС Фіала сповістив, що уряд Чехії знайшов спосіб використати кошти громадянського збору у Словаччині.

«І це можливо через чеську некомерційну інституцію, яка здатна згодом — не вдаючись у подробиці — діяти у спосіб, що мета, для якої громадяни Словаччини збирають гроші, справді буде досягнута», — заявив він.

Наразі до чеської ініціативи долучилися близько двадцяти країн. Німеччина публічно внесла найбільшу суму 576 мільйонів доларів. За нею Нідерланди з 250 мільйонами та Бельгія з 200 мільйонами євро.

Країни, які надали Україні гроші на боєприпаси:

• Німеччина – 576 мільйонів євро,
• Нідерланди – 250 мільйонів,
• Бельгія – 200 мільйонів,
• Греція – 150 мільйонів,
• Норвегія – 140 мільйонів,
• Португалія – 100 мільйонів,
• Литва – 35 мільйонів,
• Фінляндія – 30 мільйонів,
• Швеція – 30 мільйонів,
• Канада — 27,2 мільйона,
• Латвія – десять мільйонів,
• Ісландія – два мільйони,
• Словенія – мільйон.

Франція, Данія та Польща також пообіцяли допомогу. Однак поки що невідомо, які суми вони переказали. Деякі країни не публікують інформацію.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав наприкінці березня, що польський уряд вирішив подвоїти суму.

За словами Фіали, завдяки зібраним грошам Чехія спромоглася закупити півмільйона одиниць артилерійських боєприпасів.

«Переконані, що будуть нові постачання. Немає причин, через які ми не зможемо постачити ще мільйон у найближчі дванадцять місяців», — сказав він.

«Хліба та видовищ» у Словаччині трансформується у політику «батога й цукру»

На думку словацького публіциста Арпада Солтеса, Фіцо живе у менталітеті: «хто не з нами, той проти нас».

Роберт Фіцо спробує встановити певну версію кремлівського режиму, і ймовірно, вона проіснує набагато довше, ніж один період виборів, каже Солтес. Григорій Месежников вже помічає риси фашизму у політиці уряду. «Вони зупиняться там, де їх зупинять. Фіцо стає гальмом демократичного розвитку», — додає політолог.

Захоплення громадського RTVS, шахрайство з Фондом підтримки мистецтва, стигматизація неурядових організацій, нападки на ЗМІ та навіть на окремих журналістів, спроби залякати та паралізувати критичну частину громадськості та використовувати опозицію як собачу голову екстремізму, заповнення посад вірними та відданими слугами тощо з іншого боку, а з іншого — щедра данина через тринадцяті пенсії, хоча теж у кредит, а кредитори Словаччини очікують змістовного плану консолідації зруйнованих державних фінансів. Відомий давньоримський девіз імператорів «Хліба та видовищ» перетворюється на політику «цукру і батога» у словацькій практиці.

Де ж ці амбіції державної влади досягнуть своєї стелі і якою мірою громадянське суспільство здатне і насамперед згодне протистояти цьому силовому циліндру? І Куди рухається словацьке суспільство під керівництвом таких політиків? Ну а що ж суспільство? Що воно дозволить владі нав’язати і якою мірою покоління, вирощені та перевірені роками, нормалізують моделі співпраці з владою, з одного боку, а також і опору на цих горезвісних «острівцях позитивних відхилень»?

Пітер Пеллегріні обіцяє дешевші продукти, прем’єр-міністра збентежив дорогий бензин. Післявиборна дійсність спричиняє жарти

На думку експертів, уряду не варто шукати складні рішення щодо зниження цін на харчові продукти та паливо. Виходом може стати зниження ПДВ та акцизів.

Високі ціни на продовольство переслідують словаків останні два роки. У 2022 році вони вперше в історії зросли вище за середній показник по Євросоюзу, а саме на 1,9 відсотка. При цьому Євростат повідомив, що харчові продукти словаки купують найдорожче з усієї V4 – чехи платять на п’ять відсотків менше, угорці – на 12 відсотків, а поляки – до 28 відсотків. Торік у цьому напрямі також не відбулося жодних поліпшень. Статистичне управління повідомило, що у 2023 році споживчі ціни, як і раніше, зростали двозначними темпами у річному обчисленні, а інфляція досягла четвертого за величиною значення за 30 років.

Наростання розчарування людей з огляду на це, що їм доводиться дедалі глибше лізти в гаманці піл час покупок, стало торік нагодою для політиків, які не вагаючись, використали цю тему в безкомпромісній боротьбі за виборців. «Ви хочете дешевшу їжу?» — спитав усміхнений Пітер Пеллегріні з червоних рекламних щитів. «Ми забезпечимо доступну енергію, харчі, ліки та іпотеку. Ми запропонуємо їм зниження ПДВ», — пообіцяла  у своїй передвиборчій програмі СНР.

Воду з сиропом знають майже всі. Після введення оголошеного податку на цукор ціна сиропів може зрости з поточної середньої ціни 2,19 євро до більш ніж 4 євро. Це зробить їх такими, що не продаються, і словаки поїдуть купувати їх до Австрії, Польщі чи Чехії. В результаті словацькі виробники сиропів також припинять своє існування.

Сироп «Шопінг-туризм» – це просто. Словакам досить просто купувати сиропи в сусідніх країнах навіть. Про високу ціну вже знають, тож невдовзі припинять купувати сиропи у Словаччині. У наслідку виробництво припиниться, а держава зрештою не отримає навіть очікуваних податків.

Податок на цукор базується на базовій ставці 0,15 євро за літр підсолодженого напою. Для сиропів він становить 1,05 євро за літр. Сиропи зазвичай продаються в упаковках по 0,7 л і виробники рекомендують співвідношення розведення 1 до 8. Отже, однієї пляшки звичайного сиропу вистачить приблизно на 6 літрів напою. Тож податок збільшує ціну однієї пляшки сиропу на 0,90 євро (6 Х 15 центів). Якщо додати до цього ПДВ, який також збільшуватиметься зі зростанням цін, і прибуток торговця, який не збільшуватиметься у відсотках, а розраховуватиметься від вищої ціни, звичайний сироп легко може коштувати 4,50 і більше євро.

«Я не впевнений, чи усвідомлюють це прихильники законопроєкту, але фактичне підвищення цін на сироп буде жорстоким та вбивчим для ринку. Тому я стверджую, що сиропи не є відповідним об’єктом оподаткування», — підсумовує Юрай Сланинка з компанії BUDIŠ.

Ви скажете – ой, знайшли проблему! Звісно, так, натомість для невеликої Словаччини, загальна кількість населення якої еквівалентна кількості населення довоєнного Києва, це чимала проблема, тож цінуймо усі прояви людяності цього непростого, водночас мужнього народу.

Вийшла книга про Зузанну Чапутову від автора політичних бестселерів Петра Барді

Політична та людська історія президентки Зузанни Чапутової створювалася протягом кількох місяців і ґрунтується на свідченнях її найближчих соратників. Головний редактор Actuality.sk Петер Барді поговорив з чиною главою держави й двома колишніми прем’єр-міністрами.

Aktuality.sk запустив незвичайний передпродаж нової книги Петра Барді «Зузанна Чапутова – Мужність перед людством».

Хоча третя книга головного редактора Aktuality.sk вийде не раніше ніж на початку червня, менш ніж за добу вже продано кілька сотень примірників майбутньої книги.

Перші 1000 видань будуть підписані автором Петром Барді.

Книга Петра Барді віднесе за лаштунки словацької політичної сцени. Однак, у центрі історії опиниться жінка.

Президентка Зузанна Чапутова, яка висунула свою кандидатуру через кілька місяців після вбивства Яна Куцяка та Мартіни Кушнірової та бувши політичним аутсайдером, перемогла досвідченого дипломата, символізуючи токсичність урядів Фіцо. Велика перемога також означала великі очікування та надії словацької громадськості. Наскільки вони були реалізовані, можна прочитати в книзі «Зузанна Чапутова – Мужність перед людством».

«В історії Словаччини не було багатьох політиків, зокрема президентів, на яких покладалися такі величезні надії, як на Зузанну Чапутову. Її обрання стало результатом величезного руху, який закликає до змін у Словаччині», — каже автор книги Петер Барді.

Головний редактор Aktuality.sk провів чимало зустрічей з людьми з оточення головної особистості книги: не лише соратниками, колегами та близькими людьми Зузанни Чапутової, а й аналітиками та знавцями словацької мови.

Він також поговорив із двома колишніми прем’єр-міністрами.

«Коли я зустрівся із президенткою Зузанною Чапутовою кілька місяців тому, ми говорили про роль кожної людини у боротьбі за демократію. І що демократична держава може бути сильною, якщо її основою є сильне громадянське суспільство. Так і виникла ідея, що я напишу книгу про Зузанну Чапутову», — розповів Барді передісторію створення книги.

Результатом кількох місяців зусиль став образ першої жінки президентки у бурхливій історії словацької демократії.

«Я хотів, щоб ми згадали, які періоди вона пройшла на посту глави держави, якими були її погляди спочатку, як вони змінювалися, з якими викликами та погрозами вона стикалася, чому вона була і залишається маяком надії та порядності для продемократичних виборців. Що ми в цьому придбали та що втрачаємо. Куди ми просунулися як країна», — додає Петер Барді.

Проте книга під назвою «Зузанна Чапутова – Мужність людства» стане не лише портретом жінки державниці, а й дзеркалом словацької політики, представленої майже виключно чоловіками. Це також дослідження розуму та почуттів звичайної жінки Зузани Чапутової – матері двох дочок, юристки та громадянської активістки, яка вирішила протистояти злу сильних світу цього.

Чи шкодують словаки, що не вберегли президентку? Шкодують. Але не признаються. Чи варто було сподіватися на нове від старих і відомих облич? Ні. На жаль, брехня і досі досить цинічно й ефективно впливає на людську свідомість, попри логіку й наявний досвід.

Чому я так багато пишу про Зузанну Чапутову? Без жодного пафосу мушу сказати – вона як особистість варта найліпших слів. Не лише тому, що феміна, не тому, що чарівна. Це тому, що про такого президента для України я мрію, натомість багато залежить від команди, яка спроможна або не спроможна щодня битися за ідеали й розвиток держави, а не за власні гаманці.

Дописувала заступниця головного редактора, власна кореспондентка Newssky (Центральна Європа і Канада), керівниця проєкту V5 Media Марина Ковальчук