Вселенський Патріарх Варфоломій прямує до спільної дати Великодня зі західним християнством

Ексклюзив. Вселенський патріарх Константинополя висловив бажання, щоб християни Сходу і Заходу почали святкувати Великдень в «єдину дату», а не дотримувались окремих календарів відносно Великодня та Великого посту.«Це скандал — святкувати окремо унікальну подію єдиного воскресіння єдиного Господа», — сказав Патріарх Варфоломій I, який має титул «перший серед рівних» у східному православ’ї, у нещодавній проповіді.

Вселенський патріарх є духовним лідером 300 мільйонів православних християн у всьому світі, церковна історія якого сягає Дня П’ятидесятниці та ранніх християнських громад. Апостол Андрій заснував єпископську кафедру в 36 році нашої ери в місті, яке тоді називалося Візантій, пізніше Константинополь, а сьогодні Стамбул.

Вселенський патріарх Варфоломій був обраний 270-м архієпископом Константинополя та вселенським патріархом у жовтні 1991 року. Його перебування на посаді є підкреслено екуменічним та міжрелігійним діалогом, включаючи офіційні візити з римо-католицькими, православними, іншими християнськими, єврейськими та мусульманськими лідерами, а також зусилля щодо сприяння релігійній свободі, правам людини та захисту навколишнього середовища.

Відомий як «Зелений патріарх», він сказав: «Для людей руйнувати Боже творіння, принижувати цілісність землі та забруднювати води, землю та повітря планети — усе це є гріхом».

Про необхідність святкування Великодня всіма християнами разом Вселенський патріарх заявив під час проповіді 31 березня 2024 року, яка відзначала Великдень за західним календарем і другу неділю Великого посту за східним календарем.«Сердечно вітаємо з любов’ю всіх християн світу, які сьогодні святкують святу Пасху», – сказав Варфоломій під час проповіді. «Ми благаємо Господа Слави, щоб наступне святкування Великодня наступного року було не просто випадковим випадком, а радше початком єдиної дати його святкування як східним, так і західним християнством».

За словами Патріарха Варфоломія: «У цей день вічне послання Воскресіння звучить глибше, ніж будь-коли, оскільки наші неправославні християнські брати і сестри вшановують воскресіння нашого Господа з мертвих, святкуючи Святу Пасху. Ми вже направили наших представників до всіх християнських громад конфесій тут, щоб передати наші сердечні побажання Святої Великої Христової Церкви та наші Патріарші вітання».

Він також сказав, що ці зусилля є «особливо важливими», оскільки наближається 1700-річчя Першого Вселенського (Нікейського) Собору 325 року. Ця зустріч відбулася в той час, коли Східна і Західна Церкви перебували в повному співпричасті одна з одною. А головував на цьому Соборі сам рівноапостольний імператор Костянтин Великий.

Серед ключових обговорень Першого Вселенського Собору «було питання встановлення спільного часу для святкування Великодня», — сказав Варфоломій. «Ми налаштовані оптимістично, оскільки є добра воля та бажання з обох сторін». Висловлюючи надію на єдність, Патріарх припустив, що домовитися про спільну дату Великодня можна буде вже наступного року.

А це не мара. Бо Папа Франциск також висловив намір досягти згоди щодо встановлення спільної дати Великодня. У 2015 році понтифік сказав, що дві церкви «повинні дійти згоди». Папа пожартував, що християни можуть говорити один одному: «Коли Христос воскрес із мертвих? Мій Христос воскрес сьогодні, а ваш наступного тижня», додавши, що ця роз’єднаність є скандалом. Бо святкувати подію Воскресіння Господа Нашого всі християни повинні разом.

А між тим на даний момент Православні церкви зазвичай святкують Великдень через тиждень після католиків. Деякі духовні лідери інших церков східної традиції також задумалися про датування християнського свята. У травні 2015 року коптський Папа Тавадрос II написав папському нунцію в Єгипті, запропонувавши спільну дату Великодня.

Римо-католицька церква прийняла григоріанський календар, введений папою Григорієм XIII, наприкінці XVI століття. Це замінило юліанський календар, який був прийнятий у Римській імперії Юлієм Цезарем у 45 році до нашої ери.

Згодом григоріанський календар був прийнятий більшістю країн світу як стандартний, оскільки його перегляд високосних років більш адекватно враховував оберт Землі навколо Сонця, ніж юліанський календар, гарантуючи, що дати точніше відображають пори року.

У Східній Церкві, однак, літургійний календар ще кілька століть залишався заснованим на юліанському календарі. У ХХ столітті більшість православних церков прийняли переглянуту версію юліанського календаря. Але попри це цього року Великдень у католиків і православних різниться на 5 тижнів. 31 березня у католиків і 5 травня у православних.

Чому  так сталося? У перші віки християнства Великдень святкували різні Церкви по різних локальних календарях. Тож, щоб у цьому питанні досягти всехристиянської єдності, Перший вселенський собор 325 року ухвалив святкувати Воскресіння Христове всім в один день: у першу неділю після першого повного місяця після дня весняного рівнодення.

В цьому рішенні є цікавим факт визначення дати святкування Пасхи шляхом поєднання сонячного і місячного календаря.

Для цього всі почали використовувати Олександрійську пасхалію – одне з найвищих наукових досягнень античності. Потім за століття почала накопичуватися невідповідність календаря дню весняного рівнодення. І розрив збільшувався.

Щоб уникнути неспівпадінь астрономічних явищ та календаря, папа Григорій XIII у 1582 році запровадив у Католицькій церкві новий календар, який відповідав і астрономічним явищам, і новітній науці.

З часом на цей календар перейшли й протестантські церкви. І пасхалію всі вони стали вираховувати за новим більш точним григоріанським календарем. До спільноти церков з григоріанською пасхалією з часом приєдналася й Фінська православна церква. А минулого року – і Мукачівська Греко-Католицька єпархія, спадкоємиця Ужгородської унії, яка перебуває у статусі «suijuris», тобто безпосередньо підпорядкована Ватикану.

А всі інші православні церкви та УГКЦ продовжують користуватися колишньою Пасхалією – юліанською.

І якщо 21 березня – день весняного рівнодення відрізняється нині на 13 днів, то день повного місяця плаваючий. Тож, коли двотижнева відмінність дня весняного рівнодення залишається в межах одного місячного циклу, то Великдень католицький і православний збігаються (як буде у 2025 році), або відрізняються на один тиждень, що буває найчастіше. А коли йде перескок на інший місячний цикл, то різниця між православною і католицькою Пасхою набирає 4 або 5 тижнів, як цього року.

У Православній Церкві Великдень залежить від єврейського свята Пасхи та відбувається після першого повного місяця після Пасхи, оскільки в пасхальній історії Ісус Христос святкує Пасхальну трапезу (Таємну вечерю) перед своєю смертю.

Песах — це весняне свято, тому воно зазвичай починається в ніч повного місяця після північного весняного рівнодення (15-й день місяця нісана за єврейським календарем).

За григоріанським календарем, яким користуються католики та протестанти, церкви встановили, що Великдень святкується в першу неділю після повного місяця, який настає на або після північного весняного рівнодення – незалежно від того, коли припадає Песах.

У 2025 році виповниться 1700 років з дня скликання Першого Вселенського Синоду в Нікеї, на якому були сформульовані правила визначення дати Великодня. У 2025 році дати Великодня буде спільною для Східних та Західних християн.

Варфоломій давно вважав домовленість про спільну дату Великодня надзвичайно важливою, особливо в рамках підготовки до цієї знаменної річниці.«Серед його ключових обговорень було питання про встановлення єдиних часових рамок для святкування Великодня. Ми налаштовані оптимістично, оскільки є добра воля та бажання з обох сторін. Бо, справді, скандально святкувати окремо унікальну подію єдиного Воскресіння Єдиного Господа!» – сказав Патріарх, процитувавши слава Папи Франциска.

Вже понад століття церкви висували різні пропозиції щодо єдиної дати. Нещодавно в січні 2016 року Англіканська спільнота, Коптська православна церква, Греко-православна церква та Римо-католицька церква розглядали можливість узгодити загальну універсальну дату Великодня, а також спростити розрахунок цієї дати: друга або третя неділя квітня бути популярним вибором.

Деякі православні церкви досі дотримуються старого юліанського календаря, зокрема найбільший з них патріархат Московський. Дотримання або старого юліанського календаря, або переглянутої версії призводить до того, що великі свята, такі як Різдво та Великдень, припадають на інші дні, ніж у прихильників григоріанського календаря.

Будь-який перегляд календаря Патріархом Варфоломієм, швидше за все, буде відхилений Московським Патріархатом, який розірвав євхаристичне спілкування з Варфоломієм у 2018 році на тлі суперечок щодо Православної Церкви в Україні та інших подібних питань. В результаті ситуація за датою святкування Великодня може повернутися так, що передові Церкви світу будуть його святкувати разом, а Московський Патріархат залишиться на маргінесі, майже остаточно відпавши від світового Християнства…

Яків Ясинський, теолог