Вселенський Патріарх відновив у служінні антивоєнних дисидентів Коваля та Умінського

Ексклюзив. На початку 202 року стала досить відомою справа священика РПЦ МП Олексія Умінського, який був відсторонений від посади в московському храмі Живоначальної Трійці в Хохлах (а це самий центр міста, 4 кілометри від Кремля!), заборонений у служінні та викликаний до Московського єпархіального суду.

Протоієрей Умінський – один із небагатьох російсько-православних священиків, які наважилися публічно виступити проти «спецоперації» Кремля в Україні. Через майже два роки після початку військового наступу навколо настоятеля Свято-Троїцького храму затягнувся зашморг. Під час богослужінь він утримався від будь-яких політичних коментарів. Але він спілкувався з парафіянами та відвідував політичних в’язнів, висловлюючи свою опозицію до війни в Україні без двозначності.

В результат в Московському Патріархаті цього священика заборонили через його відому антивоєнну позицію. Відтоді тим самим церковним трибуналом, який діє дуже непрозоро, був засуджений ще один священик, який виступає проти «спецоперації» Росії в Україні. Іоанн Коваль, набагато менш відомий і менш висвітлений у ЗМІ, був позбавлений сану в травні минулого року після того, як він замінив слово «перемога» на «мир» в офіційній молитві.

Священики, які відмовляються приєднатися до цього сатанинського хору анти-молитов за «перемогу» у агресивній війни проти України або зберігають мовчання, можуть бути перепризначені, тимчасово звільнені від обов’язків або позбавлені сану – втрачаючи доходи, житло, пільги і, що найважливіше, служіння своїй пастві. «Я ніколи не ставив під сумнів свій вибір», — сказав отець Коваль. «Я всією душею, всім своїм єством виступав проти цієї війни. Я не міг своєю молитвою підтримати вторгнення російських військ в Україну».

Після того, як суд РПЦ виніс рішення про його позбавлення сану, отець Коваль звернувся до Вселенського патріарха Константинопольського Варфоломія, який має право (цей аспект ми розкриємо нижче) отримувати апеляції від священнослужителів інших православних церков, незважаючи на заперечення Росії.

У червні Константинопольський патріархат вирішив підтримати Коваля за його позицію щодо бойових дій в Україні та вирішив відновити його у сані.

Отець Умінський відомий антивоєнними висловлюваннями задовго до війни проти України. Він виступав свідком захисту на процесі з ліквідації «Міжнародного меморіалу» і виступав на підтримку ув’язнених у «Московській справі».

Прот. Андрій Умінський

Замість Умінського настоятелем храму Трійця призначили протоієрея Андрія Ткачова-колишнього українського священика (а зараз він – колабораціоніст, що відкрито перейшов на бік ворогів України), який виявився агентом ГРУ та з 2014 року проживає в Росії. Ткачов підтримав вторгнення в Україну, з 2022 року він внесений до списку санкцій Києва.

Повернемося до справи його попередника на посаді настоятеля храма в Хохлах. Олексія Умінського вже відсторонили від виконання обов’язків священика, і його фактично вигнали з церкви в центрі Москви, де він служив майже 30 років. Понад 8 тисяч осіб підписали відкритий лист на підтримку Умінського з вимогою переглянути рішення про його заборону на службу. Звісно, безрезультатно.

Наприкінці минулого року він відмовився читати на своїй парафії молитву «за перемогу Святої Русі», яку начальник РПЦ Кіріл розіслав усім церквам країни. Патріарх є шостою особою в Державному протоколі, а в його молитві Бога закликано захистити православних від «ворога, що хоче їх роз’єднати» і закликає до «миру і єдності у всіх землях Русі». Гундяєв вперше прочитав молитву за «Святу Русь» у вересні 2022 року, і її роздали в російські православні церкви для обов’язкового використання. Він містить такі фрази, як: «Встань, о Боже, на допомогу Твоєму народу і дай нам перемогу Своєю силою».

Умінського звинувачують у «церковному проступку, пов’язаному з відмовою читати встановлену молитву за Святу Русь під час божественної літургії». Церковний суд РПЦ МП вирішив, що на підставі 25-го Правила святих апостолів протоієрей Олексій Умінський підлягає відключенню від священства за порушення ієрейської присяги.

Прот. Іоанн Коваль

Розглянемо це аспект більш детально. 25- й канон передбачає у відповідній частині: «Якщо єпископ, пресвітер або диякон буде визнаний винним у блуді, лжесвідченнях або крадіжці, нехай буде скинутий…». Оскільки стверджувані порушення не являли собою «блуд» чи «крадіжку» і оскільки стверджувані порушення пов’язані з порушенням присяги священика, позбавлення сану повинно було ґрунтуватися на висновках, які  були «лжесвідченнями», то використання цього канону не є доречним та адекватним. Зазначимо, що застосування канону 25 до Умінського викликає деякі справжні сумніви щодо того, чи канон 25 було правильно застосовано до цих справ.

А що тоді міг би зробити священик якого несправедливо звинуватили в злочині? З часів Візантії є єдиний вихід – звернутися до Константинополя. Це передбачено практикою церкви і канонічним правом.

Константинопольському патріарху це право надано Вселенським Халкідонським собором 9, 18 і 28 канонами. У Москві це активно ігнорують. Хочете скасувати? Збирайте новий Вселенський Собор. Вселенський Собор в Халкідоні зібраний в 451 році ( 1530 років тому. коли на Москві ще жаби квакали та мігрували племена людожерів) дав Константинопольському патріарху право приймати апеляції на рішення інших Помісних ієрархів. Відтоді Константинопольський Патріарх цим правом користується.

І Патріарху Константинопольському його право дане Вселенським Халкідонським Собором. Кому це не подобається, можуть опротестувати це право на найближчому Вселенському Соборі. В результаті, не тільки з точки зору моралі, але і канонічного права, представники РПЦ МП – не православні, тому що вони відкидають вчення Вселенського собору 451 року в Халкідоні, а реально вони вже створили свою «Церкву», називається у блогосфері «РПЦ імені Стална».

Добре, що священики Коваль та Умінський змогли це зробити, що вони були відновлені в сані та продовжать служити Богу та людям.

Іван Верстянюк, оглядач Newssky з питань релігії