Україна-ЄС. Важливі кроки до успішного європейського майбутнього

Станом на 18 серпня

Ілюстративне фото

Більшість законопроектів, необхідних Україні для вступу до ЄС, Верховна Рада має намір ухвалити до кінця 2022 року. Про це заявив голова українського парламенту Руслан Стефанчук.

Верховна Рада ухвалила закон про «митний безвіз» з Євросоюзом та приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту з країнами ЄС. Український бізнес зможе користуватися такими перевагами та спрощеннями, як:

• одна транзитна декларація та одна гарантія для переміщення товарів між 36 країнами (з країнами ЄС та з Великобританією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією);
• авторизовані підприємства можуть відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали;
• українські фінансові гарантії діятимуть ще у 35 країнах.

Верховна рада ухвалила закон «Про офіційну статистику», який гармонізує українську державну статистику із статистичною системою ЄС. Законопроект був розроблений на основі рамкового регламенту ЄС у галузі статистики, міжнародних принципів офіційної статистики з урахуванням національних особливостей.

Посол Євросоюзу Матті Маасікас привітав призначення Верховною Радою нових членів ВСП. «Чудові новини для судової реформи. Рада обрала двох високопрофесійних членів до Вищої ради правосуддя — органу, який здійснює управління судами. І Роман Маселко, і Микола Мороз мають підтримку українського громадянського суспільства», — відреагував посол.

Очікується, що канцлер Німеччини Олаф Шольц приєднається до віртуального саміту Кримської платформи. На саміт запрошено чинних учасників Кримської платформи, яких на сьогодні — 48.

У свою чергу Україну відвідає з візитом президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, німецька сторона працює над організацією цього заходу. Про це повідомила посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен.

Цього тижня в Україні розпочали роботу нові посли трьох держав ЄС: новим послом Румунії в Україні стає Александру Віктор Микула, Бельгії — Петер Ван де Вельде, Іспанії — Рікардо Лопес-Аранда Хагу.

Тим часом Нідерланди приєдналися до очолюваної Британією програми підготовки українських військових. Про участь у підготовці оголосили також Фінляндія, Швеція, Канада, Данія та Норвегія. Литва у серпні розпочне проведення п’яти навчальних курсів для українських військових, заявив міністр оборони країни Арвідас Анушаускас. Він наголосив, що підготовка фахівців для використання сучасної зброї підвищує її ефективність, тому відіграє дуже важливу роль у сучасній війні та допомагає Україні ефективно захищатися від агресора. Навчання пройдуть у Литві. Литва також посилає інструкторів у Велику Британію. А Латвія від 15 серпня відновлює програму реабілітації поранених українських військовослужбовців. У Латвії на «Байрактар» для ЗСУ всього за добу зібрали €300 тис.

Президент України розповів, що у нього була телефонна розмова з прем’єром Данії Метте Фредеріксен. «Подякував за результативну зустріч міністрів оборони та новий пакет допомоги від Данії. Відзначив лідерство Данії у відновленні Миколаївщини. Обговорили і нарощування фінансової підтримки України, і посилення санкцій щодо РФ», — зазначив Зеленський.

Відомо, що президент Польщі Анджей Дуда вшанував пам’ять військових Української народної республіки на цвинтарі у Варшаві. «Президент Анджей Дуда на православному цвинтарі у Варшаві вшанував воїнів УНР, які 1920 року воювали разом із воїнами Війська Польського проти більшовиків», — повідомила канцелярія польського президента.

Нещодавно Білгород-Дністровський прикордонний загін Одеської області отримав чотири патрульні катери UMS — 425CC від Європейського Союзу загальною вартістю 2,2 мільйона гривень. Катери були надані в рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Разом з ЄС до безпеки кордонів», що фінансується Європейським Союзом та запроваджується Міжнародною організацією з міграції.

Повідомляється, що Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном. «Продовжив діалог з Еммануелем Макроном. Поінформував про ситуацію на фронті, ядерний тероризм РФ на ЗАЕС. Подякував Франції за вагому оборонну підтримку. Обговорили посилення макрофінансової допомоги Україні та виклики у сфері продовольчої безпеки. Потрібно збільшувати санкційний тиск на РФ», — повідомив президент України. Франція готова допомогти Україні у розмінуванні Чернігівської області та залучить для цього своїх спеціалістів та техніку. «Уряд Франції готовий допомогти як у безпосередньому розмінуванні із залученням своїх фахівців і техніки, так і допомагати готувати українських фахівців, у тому числі розмінування водойм», — повідомив голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус після зустрічі з представниками посольства Франції в Україні.

Фінляндія, яка вступає цими днями в НАТО, планує взяти участь у відновленні зруйнованої під час бойових дій інфраструктури в Чернігівській області. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко після зустрічі із послом Фінляндії Пяйві Лайне.

Також Україна отримала €200 млн пільгового кредиту від Італії, які підуть на зарплати для вчителів. За умовами кредитного договору, кошти надаються за нульовою процентною ставкою на 15 років. В Австрії взяли на роботу понад 400 учителів для навчання українських дітей. Зазначається, що серед найнятих вчителів 116 повернулися з пенсії, ще 88 мають українське коріння, а 33 — студенти.

Є просування і у правовому співробітництві України та ЄС. Вища прокуратура Чехії оголосила звинувачення росіянину Олександру Франчетті, який підозрюється у сприянні анексії Росією Криму та екстрадиції якого давно добивається Україна. Його було затримано минулого року чеськими правоохоронними органами в аеропорту Праги на запит українських правоохоронців. Нарешті, окружний суд Гааги призначив попередню дату ухвалення рішення у справі про збиття малазійського лайнера MH17 над Донбасом у 2014 році — 17 листопада 2022 року.

Ексклюзив

Тамара Петренко, помічник головного редактора Newssky, оглядач