Що не так з угорською політикою щодо України і як це змінити

Більшість угорців вважають Путіна військовим злочинцем

Газова залежність Угорщини від Росії, нещирість влади Орбана стосовно українсько-російської війни, водночас гуманітарна допомога Україні, а також думки аналітиків щодо поліпшення українсько-угорських відносин.

«Якщо хтось зважає на перебіг війни (в Україні — ред.), немає сенсу плекати ілюзії», — заявив Гергелій Гуляс, керівник апарату прем’єр-міністра під час урядової інформації минулого тижня. Він додав, що позиція кількох західних політиків про те, що Україна повинна виграти війну, може бути морально правильною, але реальних шансів на таку перемогу немає. Чи збирається Сійярто відвідати Київ? Навряд. За словами Гуляса, візит міністра закордонних справ Петера Сійярто в Україну не стоїть на порядку денному. Відповідаючи на запитання, чи має Україна віддати частину своїх територій Росії, Гуляс сказав, що «ми не хочемо робити заяву щодо того, що є українською справою».

Гуляс каже, що війна в Україні може поставити Європу на коліна, адже санкції проти РФ призвели до стримування енергопостачання Європи, а ціни на нафту та природний газ стрімко зросли. Немає гарантій, додав він, що постачання сирої нафти будуть безперервними восени й взимку, тож якщо Європейський Союз оголосить надзвичайний стан в енергетиці, стане зрозуміло, що Європа переходить до економіки воєнного часу, а це засвідчить нечесність політиків, які стверджують, що війна не матиме жодного впливу на Європу. Така криза створить труднощі для домогосподарств і може підштовхнути європейську економіку до рецесії, натомість використання у повному обсязі всіх стратегічних резервів було заборонено.

Опитування Policy Solutions та Závecz Research, проведене в Угорщині, засвідчило протилежні погляди суспільства у ставленні до подій в Україні.

На запитання щодо російсько-української війни, половина угорців (52%) згодні з твердженням, що Володимир Путін є військовим злочинцем тому, що він чинить різанину в Україні, але важливо зазначити, що 38% респондентів не вважають, що це так. Серед провладних симпатиків більшість тих, хто вважає, що Володимира Путіна не слід вважати військовим злочинцем. Серед прихильників партії Фідес прем’єра Віктора Орбана 48% не вважають Путіна військовим злочинцем, 45% вважають. Серед прихильників опозиційних партій 69% вважають Путіна злочинцем, 27% так не думають. Дві третини опозиційних виборців (69%) засуджують Путіна через російсько-українську війну, але кожен четвертий опозиційний виборець (27%) не підтримує твердження, що росіяни чинять геноцид в Україні. В таборі прихильників «Нашої Батьківщини» домінує осуд: 53% виборців ультраправої партії вважають Путіна військовим злочинцем (тоді як 30% не згодні з цим твердженням).

Криза у відносинах Угорщини та України сформувалася ще з часу ухвалення українського освітнього закону у вересні 2017 року, який в Будапешті оцінили як наступ на права угорської нацменшини на Закарпатті.

Пік протистояння між країнами припав на 2017–2018 роки, але й за чинної влади відносини суттєво не поліпшилися — Україна неодноразово забороняла в’їзд угорським політикам, а Угорщина у 2021 році домовилася з Росією про постачання газу в обхід України.

24 лютого Віктор Орбан висловив осуд щодо нападу Росії на Україну, натомість одразу акцентував що попри підтримку України не буде:

• жодного залучення Угорщини до війни
• жодної військової допомоги
• жодної підтримки енергетичних санкцій проти Росії.

Ось фрагмент його заяви 24 лютого 2022 року.

«Спільно з нашими союзниками з Європейського Союзу та НАТО ми засуджуємо військове втручання Росії… Угорщина не повинна бути втягнута в цей військовий конфлікт, тому що для нас пріоритетом номер один є безпека угорського народу. Тому ні про розміщення військовослужбовців, ні про відряджання військової техніки в Україну не може бути й мови. Проте ми, звичайно, будемо надавати гуманітарну допомогу».

Водночас в інтерв’ю Mandiner Віктор Орбан наголосив, що війна спалахнула з огляду на розширення НАТО на схід, що є не комфортним для Росії, дратує її й спричиняє занепокоєння. Тож іншими словами, Віктор Орбан з розумінням ставиться до свого друга Володимира Путіна й намагається виправдати його.

Віктор Орбан повсякчас виступає проти енергетичних санкцій щодо Росії, не припиняє співпрацю з Путіним, аргументуючи це тим, що угорські домогосподарства не повинні страждати через чужі війни.

Після бучанської різанини угорський уряд вимагав доказів, що цей акт геноциду не був інсценуванням, що розлютило Польщу, яка довгий час була союзником Угорщини всередині Європи.

«Якщо премʼєр-міністр Орбан каже, що не зовсім розуміє, що сталося в Бучі, я б порадив йому звернутися до окуліста», — заявив віцепрем’єр Польщі Ярослав Качинський.

Через позицію Угорщини шостий пакет санкцій ЄС проти Росії запровадили лише 3 червня, а не в травні, як передбачалося. Уряд Орбана двічі затримував його запровадження — спершу через незгоду щодо ембарго на постачання російської нафти, потім Будапешт вимагав і домігся вилучення з санкційного переліку…Володимира Гундяєва (Кіріла).

Нова президентка Угорщини Каталін Новак, обрана у травні, відверто засудила війну Путіна проти України та будь-які спроби відродити радянську імперію.

«Ми не нейтральні, ми на боці безневинних жертв та правди… Ми підтримуємо вступ України до ЄС», — зазначила вона.

Угорщина справді підтримала без жодних зволікань надання Україні статусу кандидата в ЄС.

Натомість директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський назвав цю заяву президентки виставою для Польщі та України, адже Орбан, соратник Новак, хоче зберегти співпрацю з Росією, хоч сумний досвід Угорщини 1956 року мав би зупинити його.

Крім того, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в інтерв’ю INDEX наголосив, що Угорщина хоче якнайшвидшого миру між Росією та Україною насамперед аби захистити 150 тисяч угорців, які мешкають на Закарпатті. Якщо ж війна підійде до західних регіонів України, зросте загроза інтересам Угорщини, тому країна має певний сценарій реагування на цю ситуацію.

Сійярто акцентував, що Угорщина не має суперечок із президентом України Володимиром Зеленським. «Він українець, а ми представляємо інтереси Угорщини. А в чому український інтерес? Залучити до цього конфлікту якомога більше країн, хоча б через постачання зброї. З іншого боку, в наших інтересах залишитися осторонь цього конфлікту та мінімізувати ймовірність занурення у ситуацію війни. Безсумнівно, що угорсько-українські відносини ще до початку війни характеризувались напруженістю. Однак, оскільки почалася війна, ми винесли за дужки справи, які викликають напругу».

Більшість угорських опозиційних партій критикує уряд Орбана за зв’язки з Росією та недостатню підтримку України.

Ліберальні партії Momentum та Egységben засудили усі форми військової агресії та виступили за територіальну цілісність та суверенітет України. «Ми солідарні з українським народом і угорцями, які проживають в Україні. Політика гойдалки Орбана провалилася! Досить танцю павича Віктора Орбана, захищати Путіна та його безвідповідальну політику вже неможливо. Ми, угорці, належимо до Європи й не хочемо бути прихвостнями Росії! Ми твердо виступаємо за західну федеративну систему» — йдеться в заяві політиків.

За словами опозиції, Орбан також поставив під загрозу життя закарпатських угорців, діючи як агент Путіна в ЄС і НАТО, адже впустив до Угорщини з дипломатичним імунітетом Міжнародний інвестиційний банк, відомий як російський шпигунський банк, який, попри прохання США, видав російських контрабандистів зброї не США, а Путіну.

В наступній заяві опозиція звинуватила Орбана в тому, що Угорщина не є незалежною країною, адже він зробив її повністю вразливою для Росії. «Прикриваючись гаслом «ми не будемо колонією», він реалізував прямо протилежне: ми все більше залежимо від російського газу, прикуті до Росії дорогими кредитами, створили російський шпигунський банк у Будапешті, і навіть російська пропаганда присутня в державних ЗМІ».

Аналітики вбачають певні шляхи поліпшення українстко-угорських відносин.

1. Зміни в ставленні Віктора Орбана до Москви, які можуть статися у разі цілковитого фіаско Дональда Трампа у США, зокрема на виборах 2024 року.
2. Вплив німецьких політиків на угорську владу.
3. Зробити позицію України зрозумілішою для угорців, пояснювати, що Україна не хоче асимілювати закарпатських угорців, а хоче їх інтегрувати, намагатися уникати політизації відносин.
4. На думку Андраша Раца, в Угорщині мають працювати потужні українські дипломати, відбуватися заходи за участі угорців, які інформуватимуть про події в України. «Потрібні дипломати, посол рівня Любов Непоп (посол України в Угорщині у 2016—2022 роках. — ред.), в якої чудовий рівень володіння угорською». З 2014 року Угорщина лікує українських військових у своїх лікарнях, насамперед тих, хто отримав тяжкі опіки.

Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь приїжджав в Україну у липні. Під час візиту Надя було оголошено, що Україна та Угорщина разом звернуться до ЄС задля збільшення спроможності експорту через угорсько-український кордон. Як зазначив Рац, загиблий агробізнесмен Олексій Вадатурський був колись одним з провідних гравців на ринку зерна в Угорщині, а назва його компанії «Нібулон» («Николаев-Будапешт-Лондон») відбиває цей період. І зараз Угорщина може допомогти Україні зі збільшенням агроекспорту.

5. Експерти також вважають, що Україні треба продовжувати спілкування як з керівною партією, так і опозицією.

Зокрема, історія етнічного угорця Віктора Трошкі — кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри фізико-математичних дисциплін Українсько-угорського навчального інституту Ужгородського національного університету — ілюструє ставлення угорців до подій в Україні.

Віктор Трошкі — етнічний угорець. Він не проходив строкову службу в ЗСУ, не закінчував військову кафедру при університеті, не мав ні армійського, ні тим більше воєнного досвіду. А, отже, не перебував у резерві чи запасі й не підпадав під мобілізацію, тому міг і далі спокійно читати лекції студентам чи займатися науковою діяльністю.

У перші ж дні повномасштабного вторгнення Росії доцент УжНУ добровільно пішов до військкомата і став солдатом 128-ої гірсько-штурмової бригади.

— Я народився в селі Кінчеш під Ужгородом, — розповідає Віктор. — За національністю угорець. Мої бабуся й дідусь по татовій лінії майже не говорили українською, але батьки вдома навмисно спілкувалися двома мовами — угорською й українською, тому я досконало вивчив обидві. Моя дружина — українка, вона з іншого села біля Ужгорода. Ми вчилися в аспірантурі, отже вона також викладає в УжНУ. Маємо двох синів: Давиду три рочки, а Даніелю — один. І ми так само розмовляємо з ними двома мовами: я — угорською, а дружина — українською. Молодший, Даніель ще не розуміє, куди я подівся, а Давид знає, що «тато ганяє поганих дядь».

— У військкоматі була величезна черга з добровольців і мобілізованих, — продовжує Віктор. — Коли я подав документи й розповів, де працюю, один із офіцерів вигукнув: «О, нам якраз такі потрібні в артилерії!». Мабуть, через те, що хороший артилерист має добре знати математику. Так я сюди й потрапив.

До того уявлення не мав, як працює артилерія, ніколи навіть автомат Калашникова не тримав. Нам показали, як поводитися зі стрілецькою зброєю, а тонкощі роботи артилерії я освоював уже в бойових умовах.

На запитання — чому він вирішив піти на війну — він відповів, що його спонукали події на Київщині. «Моя бабуся за татом (та, що майже не говорила українською) часто розповідала мені, як червона армія в 1944-му році звільняла Закарпаття. І як ставилася до угорців. Було те саме, що ми бачили у Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших населених пунктах — один до одного.

Мого дідуся репресували й відправили на Донбас тільки за те, що він був угорцем. Потім, через роки, його реабілітували. Бабуся вже померла, але коли почалася ця війна, я дуже яскраво згадав її розповіді й вирішив зробити все, щоб подібне жахіття знову не докотилося до Закарпаття. І до України теж, але поки маємо те, що маємо»…

Принаймні четверо із загиблих на війні етнічних угорців мали крім українського й угорське громадянство. Впродовж восьми років — із 2014-го і до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24-го лютого цього року — в зоні бойових дій на Донбасі загинули 100 закарпатців. Це бійці різних військових підрозділів, але найбільше — зі 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. З цих ста загиблих дванадцятеро були етнічними угорцями.

За переписом 2001 року на Закарпатті мешкає 150 тисяч угорців, тобто 12,1% загальної кількості населення області.

Втім, насправді їх значно менше, оскільки частина угорців за останні двадцять років виїхала із Закарпаття на постійне місце проживання до Угорщини або інших країн Євросоюзу. Тож кількість загиблих угорців серед загиблих на війні закарпатців у пропорційному відношенні значно більша, ніж кількість угорців, що мешкають на Закарпатті.

Угорщина продовжує приймати українських біженців

Попри усі політичні неузгодження, Угорщина не припиняє допомогу Україні. З початку війни біля всіх місць пропуску на українсько-угорському кордоні працюють пункти цілодобової допомоги для надання медичної допомоги, транспортування, проживання українцям та іноземцям, які залишали Україну.10 серпня 6634 особи перетнули кордон з Угорщиною безпосередньо з України, ще 5726 — з боку Румунії.

Натомість українці не залишаються в Угорщині, а їдуть далі до країн Західної Європи. На це є кілька причин.

Одна з них, за даними Угорського Гельсінського комітету, деякі переміщені особи не знають, що мають право на будь-яку допомогу, оскільки угорська влада не надає їм належної інформації про це. До цього додається той факт, що зміни у регулюванні ще більше ускладнили фактичне отримання фінансової допомоги.

За даними поліції, кількість тих, хто прибував з України в перші дні війни, була від 15 до 20 тисяч. Наразі цей показник стабілізувався в межах 4–6 тисяч.

Є очевидним фактом, що більшість біженців їдуть далі з Угорщини — здебільшого до Західної Європи. Люди перебувають у країні 1–2 дні, щоб трохи відпочити та зрозуміти, куди їхати далі.

Поліція видала дозволи на тимчасове проживання, дійсні протягом тридцяти днів, 355 особам, повідомив ORFK MTI. Власники таких дозволів повинні протягом тридцяти днів звернутися до місцевого офісу імміграції поблизу місця їхнього проживання, щоб подати заяву на отримання документів на постійне проживання. Окрім того, до Будапешта поїздом приїхало 146 осіб з України, серед яких 34 дитини.

За даними ООН від 4 липня, лише 26 тисяч українців подали заяви щодо тимчасового захисту в Угорщині — у порівнянні з 1,2 млн у Польщі та 382 тисячами у Чехії.

Статус тимчасового захисту, який оформлюють українці в Угорщині, передбачає надані ЄС права на проживання, роботу, медичне обслуговування, початкову та середню освіту для дітей. Ще й надто, Угорщина надає тим, хто отримав тимчасовий захист, фінансову допомогу — 22800 форинтів дорослим (59 доларів) та 13700 форинтів (35 доларів) дітям, допомогу в пошуку роботи та 520 годин безоплатних курсів вивчення угорської.

У червні угорський уряд акцентував, що попри певний скепсис в міжнародних ЗМІ, які почали навмисно применшувати масштаби гуманітарної діяльності Угорщини у зв’язку з війною в Україні, Угорщина запустила найбільшу наразі гуманітарну програму в країні стосовно України.

Вкотре викладаючи свою позицію щодо недопущення участі Угорщини у збройному конфлікті, в уряді наголосили, що продовжуватимуть допомагати всім, хто тікає від війни.

«З цією метою уряд організував опіку над біженцями з України. Прийнявши необхідні урядові рішення та координуючи роботу збройних сил, поліції, служб ліквідації наслідків стихійних лих, урядових установ, місцевих органів влади, медичних працівників і волонтерів, уряд забезпечив безперервність догляду за біженцями та охопив усе, від процедур надання притулку до лікування хворих і поранених, які прибули в нашу країну» — йдеться в урядовій заяві.

За словами угорських урядовців, прем’єр-міністр Орбан відвідував міста та села поблизу українського кордону та підтвердив, що «все гаразд».

У Будапешті уряд Угорщини перетворив великий спортивно-концертний зал під назвою BOK Sports Hall на гуманітарний транзитний пункт із понад 4400 квадратними метрами внутрішнього простору, де біженці можуть отримати різноманітні послуги. Він працює цілодобово та забезпечує їжу, напої, медичне обслуговування, предмети гігієни, організацію поїздок, дитячий куточок та доступ до Інтернету у співпраці з благодійними організаціями та волонтерами. Крім того, Угорська залізниця (MÁV) сформувала міжнародну касу на транзитному пункті, де біженці можуть отримати квитки солідарності. Для тих, хто подорожує з транзитного пункту, доступні спеціальні автобуси до залізничних станцій Келеті та Ньюгаті, а також до аеропорту імені Ференца Ліста, а для тих, хто залишився в Угорщині, надається житло.

Австрійська організація «Wir Weststeirer helfen» передала Благодійному фонду «Вірні» в Угорщині гуманітарну допомогу для українських біженців

Гуманітарну допомогу у формі харчових продуктів, санітарно-гігієнічних засобів, одягу та дитячих візочків на адресу Благодійної організації «Благодійний фонд «Вірні» в Угорщині для українських переміщених осіб зібрала та передала австрійська організація «Wir Weststeirer helfen» («Ми, жителі Західної Штирії, допомагаємо») за координації Ганса Тізая.

В Угорщині працює Дитячий табір на озері Балатон для українських дітей

Українські діти прибули з Київської області, де прожили під російською окупацією 60 днів (прикриття та підвали).

Минулої суботи їх доправили на північний берег за програмою повного дня. Подорожувати поряд з рятувальниками було величезним задоволенням, а також морозиво, плавання, ігри, піца, вечірні розваги, що допомагало забути пережиті жахіття.

На переконання організаторів, жодна дитина не має переживати того, про що вони розповіли. «Радість на їхніх обличчях, їх незабутній спів. Вірте, що завжди є Надія !» — наголосили в організації українських дітей

Літній табір організовано Helping Hands for Ukraine Foundation — Segítő Kezek Ukrajnáért Alapítvány

У столиці Угорщини біля російського посольства пройшла акція протесту щодо подій в Оленівці

Громада «Товариство української культури в Угорщині» влаштувала біля російського посольства акцію протесту з метою довести угорському суспільству та світові, що Росія не лише агресорка, а й держава — терористка! Скоєний злочин в Оленівці, навмисне знищення українських військовополонених — ще одне підтвердження цього факту. Активісти закликали світ надати потужну військову допомогу Україні, аби вигнати ворога з української землі!

У Будапешті відбулася фотовиставка про війну в Україні

10 серпня в Будапешті, на площі перед Базилікою св. Іштвана відбулася фотовиставка, світлини якої зроблені під час війни в Україні. За словами представників Української асоціації «Єдність», це лише дуже мала частина того, що зараз відбувається в Україні. Мета заходу — звернути увагу європейців на трагедію, що триває в сусідній країні, розповісти правду про злочини проти людяності, які російські солдати чинять в Україні.

«Підтримуйте Україну, будьте з Україною! Тому, що це не війна Росії проти України, це війна Росії проти всього цивілізованого світу! Кожен має знати, який вигляд має війна очима українців» — наголосили організатори.

На виставці не лише демонстрували світлини, а ще активісти розповідали перехожим, що насправді коїться в Україні, які жахливі злочини чинять окупанти.

Український фільм «Мати апостолів» отримав нагороду «Найкращий міжнародний художній фільм» на угорському кінофестивалі

На що відбувся в угорському місті Матесалка, український фільм «Мати апостолів» отримав нагороду «Найкращий міжнародний художній фільм», його режисера Зазу Буадзе відзначено нагородою «Найкращий режисер», продюсера Дмитра Овечкіна — нагородою «Найкращий продюсер», а акторку Наталію Половинку — нагородою «Найкраща актриса». Крім того, фільм отримав спеціальну нагороду Starscron LTD.

Довідково:

Картина «Мати Апостолів» присвячена матерям наших захисників, які пішли боротися за свободу України ще у 2014 році. Фільм виборов перші місця у Німеччині, Японії, Китаї, Індії, Сполучених Штатів та Гонконгу (головна нагорода Asia Film Art International Film Festival (AFAIFF).

За сюжетом української воєнної драми, жінка Софія дізнається, що літак її сина був збитий. Щоб врятувати сина, вона втручається у жорстоку боротьбу з ворогами, маючи в серці велику любов і милосердний характер. Жінка на своєму шляху навіть не здогадується на що здатна: вона змінює усіх, кого зустрічає на своєму шляху. Вона стає справжньою Матір’ю, яка може рятувати навіть пропащі душі. Головні ролі у фільмі виконали Наталія Половинко, Богдан Бенюк, Олександр Пожарський.

Фестиваль Sziget у Будапешті розпочався аншлагом. Запросили 13 українських виконавців

Відомий будапештський фестиваль Sziget розпочався з повним аншлагом — 95 тисяч відвідувачів у перший день у середу. Три роки фест не проводили через епідемію коронавірусу. Більшість прийшли на концерт британської співачки DuaLipa на головній сцені. Організатори передбачають таку ж велику аудиторію на наступних концертах.

У п’ятницю виступи Stromae і Justin Bieber, а в суботу Calvin Harris і Lewis Capaldi будуть «хедлайнерами».

За 30 років історії фестивалю повністю квитки були розкуплені на Faithless у 2001 році, Rihanna, Sia та Muse у 2016 році та виступ Ed Sheeran у 2019 році.

Слід зазначити, що ціни цього року надто високі. Наприклад, квитки у VIP-секцію мають вартість 57–59 000 форинтів (майже 150 євро). Однак квитки за такою ціною вже розпродані. Організатори пропонують VIP-гостям спеціальну доріжку, розширену трибуну біля головної сцени.

Вартість пива 290 форинтів (3,23 євро), мінеральної води — 850 форинтів (2,13 євро), найдешевший гамбургер — 4500 форинтів (11,28 євро).

Цьогоріч там виступають помітні українські гурти, сольні виконавці, діджеї і діджейки: KAZKA (We Stand with Ukraine), Alina Pash, Constantine, DJ Miura, Drum Divas, E.Lina, Daria Kolosova & Etapp Kyle, FO SHO, «Krapka; Koma», Luiku, Postman і Ragapop.

Водночас у лайнапі фестивалю є російські артисти (троє проти тринадцяти українських), а із сайту Sziget раніше цього року прибрали українську мову. Все це з огляду на країну-організатора та її ставлення до України в контексті війни з росією, вкотре породило критику наших виконавців і дискусії про те, чи нормально українцям виступати на одних заходах із росіянами. На думку випускового редактора СЛУХ Максима Комлєва, конкретно у разі зі Sziget — так. «Що відмова виступати дасть із точки зору ефективності? Нічого. Після цього не варто сумувати, що українська музика не виходить масово на захід — адже виходить, що зараз наші артисти не використають навіть даровані великою кров’ю можливості для розширення» — наголосив він.

Під час свого виступу Alina Pash не раз скандувала зі сцени антивоєнні гасла та ганьбила РФ за війну в Україні (Shame on Russia — ганьба Росії!— Авт.). Весь цей час на екрані транслювалися кадри військової хроніки, будівля Кремля у вогні та звернення до глядачів із закликом скасувати російську культуру та ввести санкції проти РФ. «Скасуйте російську культуру. Допоможіть біженцям, говорячи про Україну, та введіть санкції проти Росії» — транслювалося звернення Pash на екрані. На сцені виконавиця також розрізала портрет президентів РФ та Угорщини Путіна та Орбана. !Так, усі хейтерські статті та коментарі коштували того, щоб приїхати сюди і таке видати. Для совісті, для України», — наголосила артистка після виступу.

Гурт KAZKA виступив на Sziget Festifal, закликавши зі сцени до миру в Україні. Організатори дозволили музикантам вимовити антивоєнні гасла, заздалегідь попередивши слухачів у соцмережах про виступ на підтримку України. Фронтвумен гурту Олександра Зарицька звернулася до глядачів зі сцени англійською, ще раз нагадавши: «Росія — країна-терористка!», «Свободу Азову!» та «Війна в Україні не закінчена». Подібні гасла з’являлися на екрані під час виступу колективу, а також транслювалися кадри військової хроніки. Під час виконання пісні «Плакала» на сцену до KAZKA вийшли українські діти-біженці, які тимчасово оселилися в Угорщині. У руках вони тримали синьо-жовті повітряні кулі, а Зарицька — прапор України.

Також на фесті буде презентовано дві документальні стрічки про українське мистецтво режисера Артема Григоряна.

Ексклюзив

Марина Ковальчук, журналістка, редакторка, для Newssky (Будапешт)