Олександр Дулеба: попри активізацію популістів, рівень їхньої підтримки в Європі не зростатиме
10.09.2023
Олександр Дулеба
Останнім часом ми бачимо, як популісти активізувалися в усьому світі, і зокрема в країнах ЄС. Олександр Дулеба, старший науковий співробітник Словацької асоціації закордонних справ у Братиславі розповів Newssky, яка найближча перспектива для Європейського Союзу та чи витримає він натиск популістів.
Тренд політичного популізму зростає з фінансової кризи. Це ціна, яку платить політика, політична культура в багатьох європейських країнах. Спершу фінансова криза, потім пандемія COVID-19, потім енергетична криза, а потім наслідки пов’язані з війною Росії проти України. Тобто, зростає кількість людей, які розчаровані, які мають певна фрустрацію. Погіршилася якість життя. Я помітив, що прихильників праворадикальних екстремістських партій, як і ліворадикалів у Словаччині, яких до переліку цих криз було на рівні 10 відсотків, то наразі ця цифра подвоїлася. Це відчутно.
Це 20 відсотків громадян, які стають прихильниками антисистеми. Вони віддають преференції тим політичним партіям і їх лідерам, які йдуть на конфлікт з чинними правилами. Цю тенденцію можна відстежити й щодо ставлення словаків і словачок до російсько-української війни, до її розуміння. Вони мають таку позицію — ця війна нас не стосується, нам швидко потрібен мир, їм здається, що їхня фрустрація, їхні нові проблеми є наслідком цієї війни. Тому вони надають преференції тим політикам, які кажуть, що вони змінять політику Словаччини щодо війни в Україні. Щодо Словаччини на сьогодні 47 відсотків населення чітко розуміють хто є агресор, а хто жертва і кому слід допомагати. Тобто 47 відсотків розуміють, 20 підтримують антисистему, а ще 30 відсотків не знають і не мають позиції, тож вони можуть змінити свою думку кожної миті.
Ігор Матовіч у 2020 році вигрів вибори завдяки популізму, і всі політтехнологи погодилися, що він виграв завдяки відео, яке з його 8-10 відсотків підтримки дало 25 відсотків. Це було відео, в якому за три дні до виборів він показав віллу міністра фінансів попереднього уряду Фіцо й акцентував, що це державне майно Словаччини, і воно має повернутися в державну власність. Це відео вразило тих 30 відсотків словаків, які не визначилися, і змусило їх обрати Матовіча. Тож структура Словаччини така: 47 відсотків знають що таке чорне і що таке біле, є 20 відсотків антисистемників, а 30 відсотків — ті, що завжди попадаються на гачок популістів, які вплинуть на їхній емоційний стан. В Німеччині, до речі, антисистемників — прихильників партії AFD – наразі 21 відсоток. Тобто і в решті країн Європи є загальні тренди. Наприклад, якщо до дня виборів у Словаччині ЗСУ дійдуть до Азовського моря, то до 30 відсотків, що не визначилися, встануть на бік українців, це допоможе виграти вибори партіям, що підтримують Україну.
Отже, потрібні системні реформи держав, щоб суспільства модернізувалися й розвивалися. Добре, що окрім Угорщини, немає монопольних партій в Європі.
Наприклад, такий феномен як поява Трампа — це також продукт фінансової кризи.
В усіх європейських країнах є ці 20 відсотків фрустрованих людей, що переконані, що їхня політична система їх не влаштовує, вони почуваються в ній недобре, на їхню думку, система влади в їхній країні автократична, і їм потрібен мудрий цар, що розв’яже всі їхні проблеми, вони не хочуть брати на себе відповідальність за своє життя. Такими є Путін — Росія, Орбан — Угорщина, Ердоган — Туреччина. Більше таких немає. Тобто в Європі — один Орбан, але він не є альтернативою для майбутнього, це ніщо, хвиля….Я переконаний, що відсоток таких людей не збільшиться. Адже попри усі лиха (фінансова криза, пандемія, війна в Україні), їх не більшає. Я не песиміст стосовно майбутнього Європи, Словаччини й України!
Спілкувалася Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media, заступниця головного редактора
