Олександр Дулеба: Україна буде в НАТО

Олександр Дулеба

Результати саміту у Вільнюсі сприйнято по-різному. Своєю думкою щодо висновків саміту та чи можливий Будапешт-2 у цьому напрямі з Newssky поділився Олександр Дулеба, старший науковий співробітник Словацької асоціації закордонних справ у Братиславі.

 Будапештський меморандум і комюніке Вільнюського саміту порівнювати не можна. Всі слова, що написані в комюніке, мають реальну вагу, там висловлена позиція членів НАТО, це абсолютно інша справа. Комюніке — це особливий документ, що висловлює позицію, волю країн-членів НАТО. Будапештський меморандум був декларацією намірів чотирьох країн, за яким натомість Україна віддала свої запаси ядерних боєголовок, і 4 країни надали гарантії територіальної цілісності та національної безпеки України. Один з підписантів меморандуму — Росія — порушив його.

Сказати про результати саміту можна з огляду на те, які були очікування. Там є речення — майбутнє України в НАТО. Крапка.

Чому не можливий зараз вступ України в НАТО? Ми бачимо Швецію, ми бачимо позицію Угорщини. Рішення щодо прийняття певної країни може бути ухвалене лише консенсусом країн-членів. Вступ зараз України в НАТО — це війна НАТО з Росією. Це інший етап війни, тобто глобальна велика війна. І тут слід зрозуміти, що не всі країни-члени, хоча вони готові підтримувати Україну, окрім Угорщини, всі країни-члени НАТО підтримують і допомагають Україні. Зокрема в групі Рамштайн 54 країни, з яких 30 – члени НАТО. На рівні голів держав, присутніх на саміті у Вільнюсі, були Австралія, Японія, Південна Корея й Україна, які не є членами НАТО, на рівні міністрів закордонних справ — Боснія і Герцеговина. Саміт НАТО — найвища форма Північноатлантичної Ради. В ухваленому Вашингтонському договорі у 1949 році інституційна стаття 9, що дає компетенцію Північноатлантичній Раді ухвалювати рішення. Тож вона має бути сформована так, щоб мала змогу за першої потреби проводити зустріч. Північноатлантична Рада проводить зустрічі на рівні послів у Брюсселі, міністрів закордонних справ, міністрів оборони, рішення, яких досягнуто, мають однакову цінність для всіх членів НАТО. А під рішенням, висловленим у комюніке, що Україна буде членом НАТО, підписалися усі члени альянсу.

Непересічність цієї події в тому, що саміти через такі питання не збиралися, й це відбулося вперше задля України. Тобто це рішення є обов’язкове. Декларація саміту — це те, що зобов’язує всіх його виконувати. До саміту тривали переговори, й комюніке ухвалено консенсусом.

Я не очікував чогось більшого. Ухвалене рішення є максимально можливе. Фраза — майбутнє України в НАТО і є запрошення. Комюніке фіксує реальний стан справ. Україна має союзників, і це не лише члени НАТО, а й група Рамштайн, яка поділяє думку, що ця війна має закінчитися відновленням суверенітету України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року. Це важливо. Це реальна справа. 54 країни допомагають Україні. Тож це союзники України. Росія не має союзників. Китай — партнер, а не союзник.

Звісно, було очікування, що Швеція буде запрошена до членства в НАТО, адже Ердоган погодився за кілька днів до саміту, але Угорщина заблокувала таку можливість, плекаючи надію отримати фінансування з фондів ЄС, яке зупинене. Швеція — одна з лідерів поміж країн, що критикують стан справ в Угорщині стосовно влади й закону. Орбан зараз торгується зі шведами й чинить спроби тиснути на них — ви вимагатимете від ЄС відкрити ці фонди для Угорщини, тоді ми погодимося на ваше членство. В Угорщині є проблеми з корупцією, з тиском на медіа. Віктор Орбан побудував собі такий «софтпутінізм». У Словаччині таке було в 90-х роках за Мечіяра. Коли все контролює держава, коли не може бути іншої думки, за незгодними стежать, запроваджують обмеження тощо. Мечіяра називали Лукашенком на Дунаї. Наразі Лукашенка на Дунаї — це Орбан.

Натомість з усім тим, висновок, що Україна буде в НАТО, підписали усі.

Англійською

Спілкувалася Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media, заступниця головного редактора