Україна-ЄС. Київ досягне успіху на шляху до ЄС дуже скоро, якщо збереже темп реформ

Ексклюзив. Станом на 5 липня

Підтримка членства в ЄС серед українців залишається стабільно високою, свідчить опитування українців в Україні та за кордоном, проведене соціологічною групою «Рейтинг». У разі проведення референдуму про членство України в Євросоюзі його зараз підтримали б 85% українців, які живуть в Україні, і 83% тих, хто перебуває за кордоном.

64% європейців підтримують те, що ЄС фінансує військову допомогу для України, і стільки ж схвально ставляться до того, що країна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, свідчать результати опитування громадської думки «Євробарометр».

Країни «Групи семи» на саміті НАТО у Вільнюсі погодили рамковий документ про «гарантії безпеки» для України. Конкретні двосторонні договори буде підписано пізніше. Володимир Зеленський назвав 12 країн, які вже приєдналися до декларації G7 про «гарантії безпеки» для України. «До Спільної декларації з „Групою семи“ на сьогодні приєдналися ще 12 країн-партнерів: Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Румунія, Фінляндія, Чехія та Швеція. Цього тижня ми починаємо роботу вже над двосторонніми угодами, і першою державою, з якою працюємо, стали США», — розповів він. Йде робота над приєднанням інших країн.

Посли G7 нагадали, на які кроки чекають від України для інвестицій у відновлення. Для цього від Києва очікують низку кроків в антикорупційній сфері, зокрема: своєчасного призначення нового керівника НАЗК, відновлення системи декларування активів та фінансової звітності політичних партій, посилення антикорупційних установ, зокрема САП та АРМА. «Також закликаємо ухвалити закони, які забезпечать сильний та незалежний Антимонопольний комітет та покращать корпоративне управління підприємств у державній власності відповідно до стандартів ОЕСР», — додали вони. Посли зазначили, що поділяють думку щодо необхідності розпочинати підготовку до конференції з відновлення України на 2024 рік у Німеччині.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн переконана, що Україна швидко досягне успіху в процесі вступу до ЄС, якщо поточний темп реформ буде збережено. «Швидкість, з якою Україна рухається на шляху до членства в ЄС, вражає. Це процес, який ґрунтується на заслугах, і ентузіазм та інтенсивність, з якими Україна реформується, швидко наближають її до членства в ЄС», — сказала вона на саміті НАТО в Вільнюсі. «Я впевнена, що якщо вони продовжуватимуть так і далі, якщо збережуть швидкість, успіх буде незабаром. Це чудовий приклад того, як можна швидко рухатися до членства в ЄС, якщо ви виконуєте необхідні вимоги», — додала фон дер Ляйєн.

Україна є економічно конкурентоспроможною і має гарну перспективу стати членом ЄС, вважає президент Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Вернер Хойєр. За його словами, «у сфері цифровізації українці на багато років випереджають більшість країн Центральної Європи, включно з Німеччиною», додавши, що «це країна, яка може легко йти в ногу з нами». Хойєр згадав про сільське господарство, яке відіграє важливу роль у постачанні зерна у світі.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив претензії Росії до України щодо скарги, яку вона подала у 2021 році. 18 липня ЄСПЛ оголосив рішення у справі «Росія проти України» на підставі заяви, поданої проти України урядом Росії щодо 10 груп звинувачень. РФ звинуватила Україну в загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій, дискримінації російськомовного населення. Росія просила застосувати «39 правило» щодо подачі води до Криму, зобов’язавши Україну відновити водопостачання. Рішення є остаточним.

Єврокомісія 25 липня виділила Україні черговий транш макрофінансової допомоги у розмірі €1,5 млрд. Перший транш у розмірі €3 млрд із усього €18 млрд Україна отримала у січні.

ЄК пропонує виділити Україні €50 млрд фінансової допомоги у вигляді грантів та кредитів, заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Фінансова допомога розрахована на найближчі чотири роки.

Міністерство сільського господарства України звернулося до Єврокомісії з проханням надати фінансову допомогу для покриття додаткових транспортних витрат, пов’язаних із використанням маршрутів ЄС для транспортування зерна, відомих як «смуги солідарності». Додаткові витрати становлять $30–40 на тонну продукції. У листі також міститься прохання розширити «смуги солідарності» на 1-1,5 млн тонн на місяць за рахунок «зелених коридорів», зокрема до Адріатичного моря, країн Балтії, Німеччини та Нідерландів.

Польща готова запровадити односторонню заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з України, якщо ЄС вирішить не продовжувати чинних заходів. На зустрічі міністрів сільського господарства країн ЄС Франція та Німеччина висловилися проти подальшого продовження заборони імпорту українських зернових після 15 вересня, на чому наполягають п’ять держав Східної Європи.

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу обговорюють створення «окремої складової» Європейського фонду миру для забезпечення довгострокових потреб України в обороні. «Ми запропонували створити окрему секцію в рамках Європейського фонду миру для надання до €5 млрд на рік протягом наступних чотирьох років на оборонні потреби України», — оголосив топ-дипломат ЄС Жозеп Боррель. Він натякнув, що це пов’язано із «зобов’язаннями з безпеки», які ЄС може запропонувати Україні. Хоча через Європейський фонд миру Євросоюз уже й так надає аналогічну допомогу Україні, вона здійснюється через транші, які можуть бути блоковані окремими державами-членами.

Уряди європейських країн виділили вже понад €43 млрд на притулок для українців. Найбільше коштів витратила Польща — понад €12 млрд. Витрати Німеччини сягнули майже €11 млрд.

Європейський Союз підтвердив відправлення 65 шкільних автобусів як частин гуманітарної допомоги Україні. Виконавчий орган ЄС нагадав, що виділив €14 млн на закупівлю шкільних автобусів, «щоб українські діти могли безпечно діставатися школи». «65 автобусів вже в дорозі і ще більше буде доставлено найближчим часом», — додали в ЄК. В Україні розпочалися роботи з відновлення восьми шкіл, що постраждали від війни, в рамках проекту, який фінансується Євросоюзом, який реалізує Управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS).

28 липня міністри закордонних справ Литви, Польщі та України опублікували спільне звернення з нагоди третьої річниці «Люблинського трикутника» — тристороннього формату співробітництва, заснованого у польському Любліні. «Ми боролися із загальними ворогами у минулому. І сьогодні ми єдині у протистоянні російській агресії проти України», — наголошують міністри.

Україна та Румунія готові відновити торгівлю електроенергією.

Литва профінансує навчання у країні 350 українських студентів.

Посольство Литви у Києві дозволить розміститися у себе та виконувати свої обов’язки представнику Ісландії. Наразі посол Ісландії Ханнес Хейміссон працює у посольстві у Варшаві.

У Литві стартує акція «Пісні дронів», мета якої — зібрати €300 тис., за які закуплять 500 дронів-камікадзе для України, розповів засновник організації «Maži, bet stiprūs» («Малі, але сильні») Раймундас Алекнавічюс, яка проводить акцію.

Рада національної оборони Литви обговорює трирічний план воєнної допомоги Україні. План підтримки Збройних Сил України на період 2024–2026 років, затверджений Радою нацбезпеки Литви, складе близько €200 млн. Основними напрямками підтримки будуть закупівля летального та нелетального обладнання, військова освіта та підготовка, фінансові внески до фондів допомоги, ремонт військової техніки Литві та підготовка особового складу.

Уряд Нідерландів оголосив про виділення другого комплексного пакету підтримки України у 2023 році у розмірі понад €118 млн. Він передбачає, серед іншого, €93 млн гуманітарної допомоги із зарезервованих урядом €2,5 млрд на підтримку України у 2023 році. €83 млн буде направлено на відновлення та систему охорони здоров’я України, зокрема закупівлю медикаментів та підтримку мобільних лікарень. Додаткові €10 млн призначені для ліквідації наслідків підриву Росією греблі Каховської ГЕС, а решта €875 тис. — для підтримки українських правозахисників. Другою складовою пакету підтримки — €25 млн — є фінансування грантів, щоб підприємства та громадські організації сприяли відновленню України, насамперед у сферах сільського господарства, водопостачання та охорони здоров’я. Подаватись на гранти можна буде з вересня.

Уряд Латвії ухвалив передати Україні чергові 11 автомобілів, конфіскованих у п’яних водіїв. Їх передадуть військовій адміністрації міста Херсон, Міністерству оборони України, Арбузинській сільраді Миколаївської області, Військово-медичній академії України та Держприкордонслужбі.

Сенат Італії та Палата представників Нідерландів визнали Голодомор геноцидом українського народу. Раніше Кулєба повідомив, що 27 держав уже визнали Голодомор геноцидом українського народу.

В Італії презентували ще чотири марки на підтримку України, до створення яких було залучено сучасних українських художників.

Греція допоможе у відновленні пам’яток Одеси. Італія допоможе з реставрацією Одеського Спасо-Преображенського кафедрального собору, який постраждав після ракетного удару ЗС РФ.

Фінляндія розробить національний план відновлення України. З початку повномасштабної російської агресії у лютому 2022 року країна надала Україні допомогу на загальну суму €1,7 млрд.

У Фінляндії закриють вісім центрів прийому біженців, оскільки до країни прибуло менше українців, ніж торік.

Фінляндія готує для України нову допомогу з обладнанням для водопостачання та очищення стічних вод. Країна вже передавала в Україну обладнання для очищення води, помпи та цистерни, щоб допомогти налагодити забезпечення водою, зокрема, в районах, які постраждали від підриву Каховської ГЕС. Крім цієї допомоги, Фінляндія нещодавно передала також генератори, «швидкі» та інші автомобілі, лікарняні ліжка, обладнання для захисту культурної спадщини.

Молдова схвалила будівництво мосту в Україну через Дністер, який поєднає молдавське село Косеуц та українське місто Ямпіль.

Чеські лікарі прооперують потерпілих від війни українців у Львові. Це перший візит чеських лікарів до України в рамках програми Medevac, але Прага надавала відповідну допомогу і раніше, наприклад, надаючи допомогу українським опіковим центрам.

У Чехії продовжать тимчасовий захист для біженців до 2025 року.

Чехія дозволила 14 громадянам воювати в Україні на боці ЗСУ.

Уряд Норвегії збільшить розмір фонду військової допомоги Україні 2023 року на 2,5 мільярда норвезьких крон (майже $240 млн). «Україна має нагальну потребу у більшій військовій підтримці та устаткуванні. Тому Норвегія збільшує свою військову підтримку Україні на 2,5 млрд норвезьких крон до 10 млрд норвезьких крон (близько $950 млн) у 2023 році», — сказав прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере . Цю суму буде виділено в рамках прийнятої раніше програми Нансена про військову та громадянську підтримку України. Крім того, Норвегія збільшить свій внесок у Комплексний пакет допомоги НАТО для України. «У 2023 році Норвегія виділить 300 мільйонів норвезьких крон ($22 млн), а всього за п’ять років — 1,5 мільярда норвезьких крон. Це чіткий сигнал нашої довгострокової підтримки зусиль України щодо проведення реформ, який ще більше наблизить Україну до Альянсу», — наголосив норвезький прем’єр-міністр.

Європейський Союз підписав із Норвегією угоду про надання добровільного фінансового внеску на заходи допомоги в рамках Європейського фонду миру. Згідно з угодою, країна передає до Європейського фонду миру добровільний фінансовий внесок у розмірі 250 мільйонів норвезьких крон (приблизно €22 млн), який буде використаний для постачання боєприпасів та запчастин для танків Leopard 2. Це вже другий внесок Норвегії до фонду ЄС, а загальний розмір норвезької фінансової допомоги для Європейського фонду світу становить 400 мільйонів норвезьких крон (приблизно €36,5 млн). Попередній фінансовий внесок Норвегії у розмірі майже €15 млн пішов на забезпечення тренувальної місії ЄС для навчання українських військових. Європейський фонд світу — це позабюджетний інструмент, загальний обсяг якого зараз становить близько €12 млрд. З нього державам-членам ЄС компенсують частину військових витрат, які вони передають Україні. Загалом із фонду вже витрачено близько €4,6 млрд.

Норвегія та Великобританія анонсували виділення €5 млн на підтримку розвитку Чорнобильської зони відчуження.

Норвегія продовжить участь у загальноєвропейській ініціативі допомоги пацієнтам з України, які потребують лікування за кордоном. З серпня 2022 року країна щотижня забезпечувала таку евакуацію пацієнтів та допомогла перевезти понад 1500 осіб — пацієнтів та їхніх родичів. Багато європейських країн можуть запропонувати допомогу з лікуванням українців, але не мають спецлітак для перевезення пацієнтів. На прохання Євросоюзу Норвегія вирішила продовжити участь до кінця лютого 2024 року, після чого можуть ухвалити рішення про подальше продовження такої допомоги. Міністр охорони здоров’я Інгвільд К’єрколь зазначила, що Норвегія — серед країн, які не лише перевезли, а й забрали найбільше пацієнтів.

Мер норвезького міста проїхався в Україну велосипедом і зібрав 540 тис. гривень для ЗСУ. Андерсен вирушив велосипедом із Сокндала до Залізців, які стали містами-побратимами після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Разом із мером Сокндала вирушило авто, яке передала норвезька ініціатива Biler til Ukraina («Авто для України») на потреби українських Збройних Сил.

ЄС та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) об’єднали зусилля для покращення медичної евакуації в Україні. Проект «Зміцнення системи підзвітності Міністерства охорони здоров’я України щодо систем та послуг медичної евакуації та репатріації» має допомогти МОЗ у розвитку та формалізації процедур для організації безпечного повернення пацієнтів, які отримали невідкладне лікування за кордоном та бажають продовжити реабілітацію в Україні. Кошти на нього виділяє Служба зовнішньополітичних інструментів ЄС (FPI). Особливу увагу проект приділить таким вузькоспеціалізованим темам, як допомога під час опіків, мультидисциплінарна хірургічна допомога при бойових травмах, а також перевезення та реабілітація пацієнтів у критичному стані в Україні. Це має сприяти зміцненню систем та шляхів надання травматологічної допомоги. Завдяки Механізму цивільного захисту ЄС понад 2350 українських пацієнтів перевезли до лікарень у 21 європейській країні. Понад 370 пацієнтів, які звернулися із проханням повернення в Україну після завершення фази невідкладного лікування, отримали відповідну підтримку.

Україна близька до укладання угоди з Болгарією щодо купівлі двох ядерних реакторів російського виробництва та іншого критично важливого енергетичного обладнання.

Уряд Болгарії вирішив приєднатися до проекту Європейського оборонного агентства «Спільна закупівля боєприпасів», який передбачає об’єднання зусиль держав у придбанні артилерійських снарядів для себе та України.

Міністерства оборони Франції та України на саміті НАТО у Вільнюсі підписали угоду, яка, зокрема, передбачає збільшення військової допомоги. Угода передбачає збільшення військової допомоги Україні збільшиться на €170 млн. Також буде спрощено процес закупівлі та постачання озброєнь в Україну. Крім того, встановлені рамки для спільного виробництва запчастин та обслуговування іноземного озброєння та техніки.

Швеція та Україна взяли на себе зобов’язання посилити військову співпрацю, домовившись про обмін секретною інформацією та покращення постачання оборонного обладнання в майбутньому. Угоду про обмін секретною інформацією підписали міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр оборони Швеції Пол Йонсон, а іншу угоду про оборонні закупівлі — міністр оборони України Олексій Рєзніков та Шведська адміністрація оборонного майна. Швеція та Україна зможуть обмінюватися секретною інформацією, що є необхідною умовою для того, щоб Україна змогла випробувати шведські винищувачі Gripen.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц підрахував, що з початку повномасштабного вторгнення Росії і до 2027 року Німеччина витратить на постачання зброї Україні приблизно €17 млрд.

Міністерство закордонних справ Німеччини виділило €5 млн Спілці робітничих самаритян (ASB) на наступні 18 місяців для допомоги українським біженцям у Грузії.

2022 року громадяни Німеччини пожертвували всього €1,012 млрд на екстрену допомогу українцям, які постраждали від війни.

Німецький оборонний концерн Rheinmetall пожертвує €20 тис. на шкільні портфелі у Чернівцях.

Німеччина виділила €900 тис. для українських видавців.

Уряд Сербії надав Україні гуманітарну допомогу для боротьби з наслідками підриву Каховської ГЕС. Новий транш включає, зокрема, товари та ліки від Республіканської дирекції товарних резервів та товари від Комісаріату у справах біженців та міграції.

Уряд Сербії вирішив організувати спортивно-реабілітаційний табір для юнацької та дитячої команд Академії футболу «Динамо» із Києва. Белград виділив кошти на проживання, харчування, навчання та футбольні матчі.

Президент Угорщини Каталін Новак прийняла запрошення українського уряду та візьме участь у майбутньому засіданні Кримської платформи 23 серпня у Києві.

Шведський уряд схвалив нову стратегію співпраці з Україною у сфері відновлення та реформ на 2023–2027 роки, яка передбачає виділення близько €522 млн — це найбільша в історії Швеції двостороння стратегія сприяння розвитку.

Литва на «Рамштайн» оголосила про створення коаліції розмінування для України, яка дозволить консолідувати та координувати поточну та заплановану допомогу Україні у цій сфері. «Коаліція формується за принципом „train and equip“, який використовується в рамках допомоги українцям з військовою підготовкою, яку Литва надає разом із Фінляндією, Ісландією, Норвегією, Швецією, а незабаром і Данією», — заявив міністр оборони країни Арвідас Анушаускас. Учасники коаліції з розмінування можуть надати інструкторів для навчання українських саперів чи обладнання для розмінування. Литва стала однією з учасниць Північноєвропейсько-Литовської ініціативи з підготовки саперів (NLETI), яка передбачає чотири тренінги протягом 2023 року з метою підготовки та навчання українських саперів.

Ірландія виділить ще €5 млн гуманітарної допомоги для України та навчатиме українських саперів та військових медиків.

22 оператори мобільного зв’язку в Європейському Союзі та сім — в Україні погодили продовження ще на 12 місяців угоди про відміну роумінгової плати для громадян України.

Ryanair планує відкрити 75 маршрутів з Європи до України, як тільки авіапростір стане безпечним.

Російською

Читайте також на Newssky «Україна-НАТО. Київ розпочинає переговори із Вашингтоном щодо гарантій безпеки»

Тамара Петренко, помічник головного редактора Newssky, оглядач