Ми щиро віримо у Словаччину. Розум мусить перемогти

На тлі загарбницької війни Кремля проти України наші найближчі сусіди, зокрема Словаччина, зазнають певних криз і проблем. На жаль, Європа виявилася не надто підготовленою до гібридної війни, насамперед європейські країни, що довгий час були у фарватері Радянського Союзу. Найгірше, що залишила по собі радянська доба — інфантильність громадян. Україна не зичить жодній державі кривавих уроків. Не всі країни зможуть бути сильні, як Україна.

Словаччині вдалося розпочати рік без бюджетної кризи

Після оголошення відставки уряду президентка Словаччини Зузана Чапутова звільнила міністра фінансів Ігоря Матовича з посади та призначила прем’єр-міністра Едуарда Геґера керувати міністерством.

Словаччина розпочала 2023 рік із тимчасовим бюджетом, оскільки партії в парламенті не змогли домовитися про зміни щодо видатків після падіння правоцентристського уряду меншості, як акцентував спікер парламенту Борис Коллар.

Робота в межах попереднього бюджету протягом приблизно 10 днів перешкоджала використанню принаймні частини коштів, виділених урядом країни єврозони для допомоги людям, що постраждали від різкого зростання цін на енергоносії.

План витрат, який передбачає дефіцит у 6,4% щодо валового внутрішнього продукту, має бути затверджений невдовзі.

«Бюджет може бути прийнятий лише з уточненнями», — сказав Колар у телевізійнім виступі після засідання керівництва парламенту.

«До затвердження нового Словаччина працюватиме з попереднім (бюджетом)», — сказав Коллар.

Пропозиція Кабінету міністрів містила ряд заходів, включаючи обмеження цін на енергоносії для домогосподарств і компаній.

На цю центральноєвропейську країну чекають тижні або місяці переговорів щодо життєздатної керівничої коаліції після того, як опозиція, до якої приєдналася колишня молодша коаліційна партія, знесла кабінет прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

Деякі партії закликають до дострокових виборів, але це вимагає внесення змін до конституції, щоб скоротити поточний термін повноважень парламенту, який закінчується в лютому 2024 року.

Звільнення Матовіча є частиною угоди, згідно з якою опозиційні партії допомогли уряду меншості затвердити державний бюджет на 2023 рік.

Кабінет Геґера зараз керує тимчасово, тож Чапутова офіційно відсторонила Матовіча від членства в уряді, оскільки він не подав у відставку.

Словаччина — країна парадоксів, прозахідно налаштована, натомість нове приймає дуже складно, постійно вагаючись і не завжди розуміючи, як вчиняти правильно.

Звісно, в цьому не обійшлося без національного менталітету, що формується з огляду на виклики глобалізації, та з моєї точки зору, інформаційна політика в країні не просто не досконала, а існує досить умовно, чого в епоху гібридних воєн дозволяти не просто небезпечно. Такі дії є небезпекою найвищого рівня для будь-якого народу, зокрема для словаків, що надто швидко піддаються сумнівам.

Чимало громадян Словаччини покладають надію на розум і розсудливість президентки Зузанни Чапутової. Їй вони здебільшого довіряють і поважають.

Словаччина надіслала Україні вісім Zuzana-2

Цього літа Словаччина та Україна підписали контракт на постачання 8 гаубиць. У жовтні Німеччина, Данія та Норвегія анонсували, що також закуплять для України 16 словацьких гаубиць, — нагадав міністр оборони Словаччини Яро Надь.

Виробництво САУ Zuzana у Словаччині було налагоджено в 1990-х роках. Zuzana-2 — модернізована версія цих САУ, водночас Словаччина розпочала замінювати свої старі машини на нові торік.

«Словаччина твердо стоїть на боці України, яка все ще бореться з неспровокованою агресією. Вже 8-ма гаубиця Zuzana-2 тепер в обороні в українських збройних силах», — написав міністр Надь.

«Дякую Konstrukta за професійний підхід та швидке виробництво обладнання. Також колегам, які брали участь у переговорах, безпечний транспорт та всі дії, без яких ми не могли б допомогти Україні», — йдеться на його сторінці у ФБ.

Zuzana-2 — словацька гаубиця, яка вважається однією з найсучасніших артилерійських озброєнь у світі. Розроблена та виготовлена Konstrukta Defence, Zuzana-2 є вдосконаленою версією оригінальної гаубиці Zuzana.

Оснащена гарматою 52-го калібру, артилерійська система може стріляти ракетами на відстань до 40 км. Кожна система може нести загалом 40 снарядів і сумісна з трьома видами боєприпасів, включаючи осколково-фугасні протитанкові снаряди, стандартні осколково-фугасні снаряди та осколково-фугасні снаряди підвищеної дальності.

«Zuzana-2» також може випустити шість снарядів за одну хвилину, а за три хвилини — 16 снарядів.

Растислав Качер: підтримка Росії у війні проти України має вважатися кримінальним злочином у Словаччині

«Україна не має права на існування. Українців не існує, просто росіяни про це забули. Ті, хто цього не розуміє, мають бути вбиті чи «перевиховані» у ГУЛАГу. Киньте дітей у річку. І взагалі весь сатанинський Захід потрібно зламати й підкорити. Треба дійти аж до Брюсселя. ..Тому що Росія веде божу війну. Бо Бог на їх боці», — з обуренням нагадав російські наративи Растислав Качер, міністр закордонних та європейських справ Словацької Республіки.

За його словами, такі речі можна почути регулярно. Качер наголосив, що таким особам не має місця в пристойному суспільстві, не кажучи вже про політику. Підтримка й бравада щодо російської війни має бути кримінальним правопорушенням, адже підтримка України — це не проукраїнська політика, а єдиний спосіб зберегти свій суверенітет і свободу, переконаний міністр.

Растислав Качер переконаний, що російським колаборантам і апологетом не місце в словацькій політиці. Він стверджує, що проблема не в ЛГБТ+ чи «збоченцях» з Брюсселя. Проблема — це російські фашисти та плутанина в головах словаків і їх нездатність розрізнити суттєве зло.

«Всі хто хоче написати „я проти російської агресії але….“ нехай зекономить собі трохи часу і прямує до… Богу не потрібна жодна людина, щоб вести свою війну. Бог війни не воює. І кожен, хто вважає, що діє від його імені, має звернутися по фахову допомогу. Можливо, це можна вилікувати», — підсумував Качер.

Про що говорив Качер? Йшлося про генерального прокурора Словацької Республіки. У генерального прокурора Мароша Жилінки був насичений 2022 рік, який розпочався для нього участю у святкуванні 300-річчя утворення прокуратури Росії, де він підписав угоду про співпрацю. За це його критикували майже всі, від Вероніки Ремішової, Річарда Суліка та Едуарда Хегера до депутатів Європарламенту.

«Я відкидаю чорно-біле бачення світу!» — писав тоді Марош Жилінка щодо свого візиту на святкування 300-річчя російської прокуратури, попри протест деяких коаліційних депутатів та урядовців.

Тоді Жилинка виклав у соцмережі фото з описом: «…зустріч із прямою і скромною людиною, легендою російського та світового професійного боксу, олімпійським чемпіоном, чемпіоном світу та Європи серед любителів та колишнім професійним тимчасовим чемпіоном WBC у суперважкій вазі… ОЛЕКСАНДР САША ПОВЕТКІН…»

Йому довелося пояснювати свою поїздку до Москви Комітету з закордонних справ Національної ради Словацької Республіки, який не знайшов жодного рішення щодо його вчинку. Його покликали, а він не прийшов, а його хотіли притягнути до дисциплінарної відповідальності. Відразу після цього на нього чекала конституційно-правова комісія, де спливла стаття 363.

Наприкінці лютого 2022 року Жилінка висловив підтримку своєму українському колезі-міністру, у першій половині березня відбулися перші у світі кримінальні переслідування щодо російських воєнних злочинів, натомість за кілька тижнів Жилинка відмовився загострювати напружені відносини з Росією формальними жестами, коли його просять розірвати договір, укладений ним у Москві на початку року.

Натомість Марош Жилінка є чинним генеральним прокурором Словаччини і чинить спроби власної політичної діяльності.

Виштавел Чаба, редактор Senčan — газети муніципалітету міста Сенець, прокоментував допис Растислава Качера у мережі: «У нашому суспільстві ще багато таких істот, які, переглянувши картинки руйнувань, людських страждань українців, спричинених варварською Росією, кажуть: «Їм так треба! „Чому вони не піддаються агресору? Чому вони страждають від цих жахливих жертв, якщо швидко і легко це може закінчитися? “.

Цим монстрам не місце у 21 сторіччі. Заперечуючи право націй на самовизначення або „просто“ цинічно заперечують це право українців, бо вони хочуть продовжувати наживатися на „дешевій“ нафті та газу. Вони не хочуть розуміти, що ціна російських викопних матеріалів найвища у світі, яку платять українці за непокору, і ми без сумніву скоро почали б платити, якби українці, Європа та цивілізований світ злякалися й поступилися Росії».

Павел Мачко, колишній заступник голови Генерального штабу Збройних сил Словацької Республіки, військовий командир Тренувального центру Об’єднаних сил НАТО звернувся до генерального прокурора також через соцмережу. Він написав: «А ви, пане Жилінка, або починайте діяти, припиніть співпрацю зі злочинним російським режимом, перестаньте захищати „обраних“ і принижувати екстремістів, починайте захищати законність і громадян, або негайно залиште свій офіс комусь чесному і компетентному! А якщо замість розслідування ОЦТК ви почнете мати справу з потенційними терористами? Громадяни платять вам за це!»

Гібридні війни потребують чимало зусиль на всіх напрямах. Інформаційний — один з найважливіших, але на жаль, наразі не лише Словаччина має проблеми з цим. Радянська ментальність отруїла чимало мізків, і надто складно позбуваюься її держави колишнього радянського табору.

Менше половини словаків задоволені членством в ЄС

Про те, що Словаччина — країна парадоксів, ми вже писали. Часом логічно пояснити думки словаків надто важко. Наразі підтримка України для маленької Словаччини — не про благодійність, а про нові можливості в майбутньому, та й навіть тепер. Кошти, спрямовані ЄС у Словаччину для підтримки українців, створюють нові спроможності й для словаків. Але чомусь словаків це засмучує.

Членство Словаччини в Європейському Союзі (ЄС) сприймається як добро менш ніж половиною громадян. Водночас майже три чверті вважають це вигідним, свідчить останнє опитування Євробарометра.

«На думку 44 відсотків словаків, членство в ЄС — це добре, тоді як 47 відсотків вважають це поганим», — сказала Івана Янікова Ставровська, пресаташе офісу Європейського парламенту в Словаччині.

В середньому 62 відсотки людей сприймають членство своєї країни в ЄС позитивно і 10 відсотків негативно.

«Ви дійсно можете побачити велику різницю», — додала вона.

Серед людей, які задоволені демократією в ЄС, 77 відсотків бачать членство як добру річ. Тих, кого не влаштовує демократія, лише 23 відсотки.

Це пов’язано з тим, що критика ЄС стала темою популістських і праворадикальних партій, які винесли цей наратив у публічний дискурс.

За словами керівника офісу Європейського парламенту у Словаччині Роберта Сермека, негативне сприйняття ЄС словаками є довгостроковою тенденцією.

«У минулому, через роки після приєднання, ми були однією з найоптимістичніших країн, і від 60 до 65 відсотків словаків позитивно сприйняли членство», — пояснив він. На сьогодні словаки перебувають на іншому боці.

Попри високу кількість, 70 відсотків словаків все ще вважають, що членство є корисним. «Це число копіює середній європейський показник, який становить 72 відсотки», — сказала Янікова Ставровська.

На думку 43 відсотків словаків, нові можливості роботи є корисними, а 29 відсотків вважають, що ЄС сприяє збереженню миру та зміцненню безпеки.

Щодо позитивного ставлення до самого ЄС, то лише 35 відсотків словаків сприймають його так. Для порівняння, середній показник по ЄС становить 47 відсотків. Значна частина населення, 39 відсотків, сприймають союз нейтрально.

Словаччина і Казахстан відзначили 30-річчя дипломатичних відносин

З нагоди ювілею відбулася зустріч заступника Міністра закордонних справ Республіки Казахстан Романа Василенка з Послом Словаччини в Казахстані Робертом Кірнагом.

Василенко передав словацькому дипломату вітальні листи з Днем утворення Словацької Республіки від Президента Касим-Жомарта Токаєва, керівників палат Парламенту Маулена Ашимбаєва та Єрлана Кошанова, Прем’єр-міністра Аліхана Смаїлова.

Сторони обмінялися вітальними листами з нагоди 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин від керівників МЗС Мухтара Тілеуберді та Растислава Качера. У своєму листі міністр Тілеуберді згадав про досягнення Словаччини у розвитку державності та суспільної єдності за роки незалежності. «Впевнений, що дружні відносини між Казахстаном і Словаччиною будуть і надалі зміцнюватися в дусі взаємовигідного співробітництва на благо народів двох країн», — зазначив Міністр.

Своєю чергою міністр Качер наголосив, що тридцять років інтенсивного розвитку двосторонніх відносин свідчать про взаємну зацікавленість в плідній співпраці. Політичний діалог і візити делегацій тривають на всіх рівнях, а співпраця базується на надійній правовій базі.

Останніми роками словацько-казахстанськаспівпраця інтенсивно розвивалася. У парламентах двох країн створено парламентські групи дружби та співробітництва, Міжурядову комісію з економічного співробітництва. Ключовими сферами співпраці є енергетика, будівництво, інфраструктура, транспорт, ІТ та зв’язок, сільське господарство, наука і технології.

За 11 місяців 2022 року товарообіг між двома країнами становить 92,4 млн доларів США, показавши зростання на 18% проти відповідного періоду минулого року. У Казахстані успішно працюють понад 30 компаній зі словацькою участю (інжинірингова компанія «Colosseo EAS», центр лазерної корекції зору «Oftum», компанія в галузі резервного електропостачання «ELTECO», компанії з розроблення та продажу машин хімічної розвідки для оборонної промисловості «KANTO METAL» та «CSBC», компанія у сфері постачання медико-діагностичних технологій «CME.Slovakia», постачальник помп та комплексної підтримки для м’ясопереробної промисловості «PROGAST».

Братислава акцентувала внесок Республіки Казахстан у глобальне ядерне роззброєння та непоширення ядерної зброї.

Посол Словаччини у Великій Британії Роберт Ондрейчак — чи готові ви до програшу України?

Словацький посол у Лондоні звернувся до співгромадян. Цей текст заслуговує на його публікацію повністю.

«Чи усвідомлюємо ми, що війна в Україні — це не відеогра чи телешоу? Чи знаємо ми, що вбивства відбуваються просто біля наших кордонів? Що там щодня гинуть сотні людей? Чи усвідомлюємо ми, що це справжня ВІЙНА?

А насамперед чи готові ми до того, що якщо не допоможемо, Україна програє? А ви готові до поразки України?

Ви готові до того, що буде далі? Наступного дня.

Ви готові до російсько-словацького кордону? Чи готові ви до того, що, наприклад, російські винищувачі та бомбардувальники злітатимуть з ужгородського аеропорту, буквально за кілька метрів від словацького кордону? Чи готові ви жити з усвідомленням того, що вся Словаччина, включаючи ваші міста та села, раптово опинилась у зоні досяжності російських літаків? Чи ракети, як зараз українські міста? Що через кілька хвилин вони можуть напасти на нас, і ми не матимемо часу захищатися, тому що вони будуть так близько? Світлини зруйнованих та розбомблених українських міст видаються недостатньо реалістичними?

Чи готові ви до того, що Михаловце чи навіть Кошице опиняться у межах досяжності російської артилерії? Чи навіть Братислава у межах досяжності російських ракет?

Чи готові ви жити з усвідомленням того, що просто біля наших східних кордонів стоятиме величезна російська армія, яка може знищити нас?

Ви готові до того, що ми матимемо залізну завісу на наших кордонах?

Чи готові ви до того, що наступним кроком після поразки України Росія спробує підкорити собі нас та наше оточення? Що зроблять усе, щоби тут встановився проросійський режим? З колабораціоністами, зрадниками. Хочете стати васалами Росії? розгорнута величезна російська армія, щоб нас знищити?

Щоб нас, проєвропейськи мислездатних та демократично мислездатних людей, посадили, вбили чи змусили емігрувати? Ви готові до такої самої диктатури, як у Росії? Ви готові до військової окупації? Ви хочете, щоб російські солдати були у Зволені чи Прешові?

Тому що якщо ви хочете відмовитися від членства в НАТО, вам не потрібні союзні солдати, то як ви думаєте, що нас чекає?

Чи готові ви втратити свободу, перспективу та прогрес, які гарантують нам членство в Європейському Союзі? Ви знаєте, як жити у Росії?

Чи готові ви до того, що ваші діти виростуть і житимуть у Західній Російській губернії? Ви вже тренувалися у відмінюванні російських дієслів? Марш у день ЗС РФ центральною вулицею нормально буде? Назавжди з Москвою? Знову?

Звучить як наукова фантастика? Ви знаєте, як жахливо мало Україні забракло рік тому, у лютому і наскільки українці були близькі до поразки? З якими величезними проблемами ми зіткнемося? І що це може статися?

Тому що це не наукова фантастика… це абсолютно реалістичний сценарій у разі якщо українці програють».

Ексклюзив

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media