Габор Хорват: Велика війна як створює, так і руйнує союзи

15.06.2023 0 By Writer.NS

Габор Хорват

Російське вторгнення в Україну сприяло створенню чи, навпаки, руйнуванню певних альянсів. Newssky запитав заступника головного редактора угорської газети «Непсава» Габора Хорвата щодо його бачення стану Вишеградської групи та ймовірної зміни формату цього об’єднання.

Велика війна як створює, так і руйнує союзи. Це відбулося і відбуватиметься з вторгненням Росії в Україну. По-перше, Росія втратила деяких друзів у колишньому Радянському Союзі — один гучний приклад — президент Казахстану Токаєв відмовився від участі в Санкт-Петербурзькому форумі. Інші історичні союзники, такі як Вірменія, також зробили висновки щодо нових реалій світу. Багатополярний світ має чудовий вигляд в теорії, але в реальному житті, коли йдеться про війну, ніхто не хоче протистояти ведмедю наодинці. Багаторічна дружба Росії з Індією теж залишила позаду найкращі часи: найбільший імпортер російської зброї шукає нові покоління оборонного обладнання в іншому місці. Китай, який ніколи не був справжнім другом, але чия добра воля має велике значення в поточній ситуації, надто обережний, щоб повністю підтримувати війну Путіна. Південна Африка та Бразилія з усім їхнім регіональним впливом ще не є світовими державами. Також Іран, єдиний надійний союзник Росії та постачальник безпілотників і ракет, також не є покупцем літаків Сухого.

Замість того, щоб відійти до своїх кордонів 1997 року, наразі Фінляндія і Швеція практично теж приєдналися до НАТО. Юридично вона, ймовірно, незабаром приєднається, а Японія має дивні думки щодо географічного становища Північної Атлантики. Ймовірно, на найближчому саміті альянсу Україну підбадьорять, що вона може стати членом якщо не зараз, то в осяжному майбутньому. Європейські члени НАТО стали відчутно об’єднані, ніж будь-коли — можливо, за єдиним винятком — уряд Віктора Орбана, який є диким вибором не лише у разі війни, але й у багатьох інших аспектах.

Однією з жертв війни стала Вишеградська група. Причиною її створення було спільне прагнення Словаччини, Польщі, Чехії та Угорщини вступити до ЄС і НАТО. Після досягнення цих цілей V4 намагалася знайти спільну мову у наростальній кількості питань, що нікого не повинно дивувати. Ці країни мають довгу історію, не позбавлену конфліктів, і часто розглядають одна одну як конкурентів як в економіці, так і в геополітиці. Одним із прикладів із минулого були перегони за отримання статусу безвізового режиму від США. Польща та Угорщина поводилися у Вашингтоні як безжальні конкуренти — замість того, щоб підтримувати спільний фронт, як очікувалося від таких добрих друзів, вони були готові прийняти лише для себе американську прихильність. Інтереси й дружні світи — дві абсолютно різні історії.

З усім тим, було б несподіванкою побачити, як V4 розчиняється або різко змінюється. Натомість я очікую появи нових альянсів, насамперед з Румунією та країнами Балтії, які набувають як геополітичного, так і військового значення. Можна лише уявити, що європейська та американська дипломатія також заохочують зусилля цих країн дистанціюватися від токсичного проросійського уряду в Будапешті. Стосовно України, то тут відкриваються можливості й ліворуч, і праворуч. Поки двосторонні відносини з Угорщиною такі, як зараз, немає підстав говорити про приєднання до V4, яке багато в чому так чи інакше залишилося в минулому. Бухарестський формат 9 перспективний як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, але не варто виключати ймовірність появи абсолютно нових альянсів, включаючи, наприклад, Грузію, Вірменію і, хто знає, можливо, Казахстан. І ми навіть не згадували про теоретичну можливість того, що в майбутньому деякі території Російської Федерації стануть незалежними державами.

Англійською