Зашморг Орбана над Угорщиною набув величезних розмірів

Ексклюзив. Відвертий прихильник Путіна Віктор Орбан не полишає спроб отримати всі зиски від приналежності до Євросоюзу Натомість об’єднаний ЄС – потужний, вимагає дисципліни й не піде на компроміси. Зашморг Орбана над Угорщиною набув величезних розмірів. Колись досить скромний Петер Сійярто перетворюється на путінського васала, голосно вимовляє неправду. У заручниках угорський народ, і лише він може вирішити долю країни.

Чи можлива «орбанізація» в Європі

 Окрім цілковитого захоплення влади Віктором Орбаном в Угорщині, одна з країн Вишеградської групи – Словаччина також під загрозою зміни проєвропейського курсу –  до керма може повернутися подібний політичний діяч у Словаччині.

Колишній прем’єр-міністр Роберт Фіцо і його партія Smer-Social Democracy (SMER-SD) та кабінет у 2006-2010 роках звинувачувалися у зловживанні владою та відсутності поваги до опозиції, ЗМІ. Віктор Орбан і Роберт Фіцо вже чинили спроби переосмислити історію, змінити ключові закони або боротися з Європейським Союзом.

Однак, попри деякі подібності між Словаччиною та Угорщиною, які спільно з Чехією та Польщею належать до групи Вишеградської четвірки (V-4), є причини сподіватися, що Братислава не піде за траєкторією Будапешта.

Політичні союзники Віктора Орбана в Угорщині в центрі уваги санкцій США.

Двопартійна група в Конгресі розробляє проєкти санкцій США проти провідних угорських політичних діячів, пов’язаних з урядом Орбана. Документом будуть охоплені колишні чиновники та прихильники уряду, здебільшого дотичні до орбанівської «Фідес».

Законодавство готується з минулого року і, як очікується, буде подано до Конгресу невдовзі, де воно, ймовірно, отримає широку підтримку, за словами чиновників, знайомих з процесом розроблення. Документи, як повідомило Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, розробляються в період постійного погіршення відносин між Вашингтоном і Будапештом.

Орбан був близьким політичним союзником Дональда Трампа , а Фідес підтримує тісні зв’язки з жорсткими американськими консерваторами. В оприлюднених документах Пентагону минулого місяця, заснованих на даних розвідки, повідомлялося, що прем’єр-міністр Угорщини назвав США одним із трьох головних противників своєї партії.  Угорщина оголосила, що планує вийти з контрольованого Росією Міжнародного інвестиційного банку (IIB) через день після того, як США запровадили санкції проти установи, розташованої в Будапешті, що отримала в Європі назву «троянського коня» Москви.

Міністерство фінансів також оголосило про покарання проти колишнього голови правління IIB Миколи Косова та двох високопосадовців Георгія Потапова та Імре Ласлоцкі. Оголосивши про своє рішення відкликати своїх представників з банку,

Угорщина висловила розчарування тиском США. «Ми приймаємо і розуміємо, що ми представляємо різні позиції, але ми не розуміємо, навіщо тиснути на інші держави, щоб вони змінили свою позицію», — сказав на пресконференції міністр закордонних справ Петер Сійярто. «Угорщина це держава, тому її слід розглядати як єдину державу, а не як колонію».

Днем раніше посол США Девід Пресман заявив, що, на відміну від решти союзників по НАТО уряд Угорщини проігнорував попередження США щодо діяльності банку. «Угорщина відкинула занепокоєння уряду Сполучених Штатів щодо ризиків, які її подальша присутність становить для альянсу», — сказав Пресман. «У нас є занепокоєння щодо постійного прагнення угорських лідерів розширювати та поглиблювати зв’язки з Російською Федерацією». Пресман став громовідводом для напруженості у стосунках, і його часто висміюють у проурядових ЗМІ. «Пан Пресман — один із найменш класних послів, які коли-небудь ступали на угорську землю, представляючи власну країну», — сказав минулого тижня спікер парламенту Ласло Кевер в ефірі проурядового Hír TV. «Він говорить нісенітниці, і робить це агресивно».

У березні Пресман поїхав до Вашингтона, щоб проконсультуватися з держсекретарем Ентоні Блінкеном і високопосадовцями Білого дому. У посольстві США заявили, що вони обговорили «останні події» у відносинах з Угорщиною, «включно з унікальною антиамериканською риторикою високопосадовців Угорщини та поширеною антиамериканською риторикою в ЗМІ, контрольованих урядом Угорщини».

Критики вважають Орбана найближчим союзником Володимира Путіна в ЄС. Блокування його урядом вступу Швеції до НАТО ще більше погіршило відносини з Вашингтоном, і до кінця березня Будапешт також відкладав заявку Фінляндії на вступ. Угорщина блокувала участь України в кількох зустрічах НАТО високого рівня з 2017 року.

Після того, як міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у квітні відвідав Москву для підписання енергетичних угод, Politico повідомило, що Олег Устенко, економічний радник Президента України Володимира Зеленського, заявив, що нові енергетичні угоди Будапешта з Росією лише продовжать війну в Україні.  «Якщо ви бачили відео, де росіяни відрізають голову українському військовому, то угорці платять за ніж», — сказав Устенко.

В останньому звіті Державного департаменту з прав людини в Угорщині акцентовано на високому рівні корупції. «Хоча уряд вжив певних заходів для виявлення, розслідування, судового переслідування та покарання посадовців, які вчинили порушення прав людини, дії проти корупції на високому рівні, пов’язані з політикою, досить обмежені», – йдеться у звіті.

Transparency International з огляду на індекс сприйняття корупції, визнало Угорщину найкорумпованішою країною-членом ЄС у 2022 році. Це не перший випадок, коли США запроваджую санкції проти осіб, наближених до Орбана. У 2014 році Вашингтон заборонив в’їзд до США багатьом угорським діячам, зокрема голові національної податкової служби, через зв’язок з корупцією. Однак тоді не було названо осіб, на яких вони спрямовані.

Ось невеликий перелік «подвигів» Віктора Орбана лише цієї весни, про які писало зокрема Financial Time: «Віктор Орбан розширює свою владу на військову та оборонну промисловість Угорщини»; «Угорщина веде переговори з Францією щодо ролі в АЕС під керівництвом Росії»; «прем’єр-міністр Угорщини Орбан закликав Трампа «продовжувати воювати»; «Орбан блокує договір ЄС із країнами, що розвиваються, через гендерні питання». Таких дій насправді значно більше, і відповідальність через них – це лише питання часу.

Політика в Угорщині – прерогатива чоловіків

Патріархальність і авторитаризм — не останні скелети у шафі Орбана.

У травні 2022 року зачарована Угорщина спостерігала, як Каталін Новак пройшлася червоною доріжкою, розстеленою перед величною будівлею угорського парламенту. В оточенні військ, одягнених у церемоніальний одяг, і вершників на білих конях, вона зробила свої перші кроки як президентка країни. Її підбадьорювали давній консервативний лідер Угорщини, прем’єр-міністр Віктор Орбан з дружиною.

Новак потрапила в історію. Вона стала президенткою у віці 44 років, вона наймолодший президент Угорщини. Вона перша жінка, що посіла найвищу сходинку державної влади.

Проте Новак, що є членом владущої партії Орбана Fidesz – це аномалія в Угорщині. Попри її престижну та здебільшого формальну посаду, її оточує небагато жінок в угорській політиці. Національні збори Угорщини, однопалатний парламент країни, одні з найгірших в ЄС стосовно гендерного балансу. Жінки обіймають лише одну посаду в кабінеті Орбана з 14, і 13 відсотків місць у парламенті у порівнянні з середнім показником в ЄС, який становить 33 відсотки. Швеція та Фінляндія лідирують з 50% та 46% відповідно.

Критики кажуть, що угорський прем’єр-міністр, який у владі з 2010 року, не є великим прихильником жінок. «Ми не займаємося жіночими проблемами», — сказав Орбан у 2017 році, говорячи про раптове звільнення жінки-посла та подальше перепризначення на цю посаду. «Є кілька талановитих жінок, які, можливо, могли б працювати, але я не здивований, що вони не подали заявку на роль».

Одним із чинників стримування є жорстоке поводження з жінками-політиками в Угорщині, часто сексуального чи насильницького характеру. Агнес Вадаї, членкиня парламенту, віцепрезидентка опозиційної партії «Демократична коаліція» (DK) і нинішня тіньова міністерка оборони, наставляє молодих жінок, зокрема готує їх до того, як впоратися з неминучими залякуваннями, більшість із яких відбувається в Інтернеті. «Одного разу хтось написав, що хоче вимити руки в моїй крові», — розповіла Вадаї, який повідомив про подію в поліцію.

Каталін Чех, депутатка Європарламенту від опозиційної партії «Моментум» і віцеголова центристської групи «Відновити Європу», одного разу отримала повідомлення: «Звісно, я б не проголосувала за вас, але я б обрала ваше обличчя».

«У якийсь момент ви втрачаєте чутливість до цього, щоб захистити себе», — каже Чех. «Але важко пройти повз той факт, що кілька разів на день люди бажають [жінці-політику] смерті чи зґвалтування, каліцтва своїх статевих органів, нападу на батьків і отримують небажаний контент сексуального характеру».

«Останніми роками в Угорщині зростали антижіночі настрої — також і в суспільному житті», — додає Чех. «Призначення першої жінки-президента могло стати важливим прецедентом, який можна було б використати для висвітлення важливих питань, символічної позиції за жіночу емансипацію, гендерну рівність і підтримку жінок. Але я думаю, що нинішній президент має іншу думку».

«Більше жінок у [Національних] зборах теж не було до 2010 року», — каже Буртеджін Зорігт, політолог і експерт із гендерних досліджень із Будапешта, маючи на увазі рік приходу до влади партії Орбана «Фідес».

Частка жінок у Національних зборах досягла свого піка в 1980 році, коли 30 відсотків місць отримали жінки. За комунізму чоловіки та жінки принаймні теоретично мали рівні права. Влада прагнула підвищити продуктивність користуючись з розширення робочої шляхом збільшення кількості жінок, чому сприяли державні виплати на дітей. Жінок заохочували до висококваліфікованої роботи, наприклад, як науковців, лікарів чи юристів, і чинився тиск на роботодавців, щоб ті наймали жінок. Політика не стала винятком.

У 2013 році в дослідницькій роботі про представництво жінок в парламенті Угорщини Река Варнагі написала: «Хоча відсоток жінок, обраних до парламенту Угорщини, демонстрував постійне зростання з 1949 по 1980 рік…це лише віддзеркалювало тиск згори, показувало фальшиву рівність. Процес демократизації не сприяв більшому залученню жінок до процесу ухвалення політичних рішень».

Після падіння комуністичного режиму в Угорщині в 1989 році кількість жінок у парламенті стрімко зменшилася. На перших вільних виборах, які відбулися в травні 1990 року, жінки отримали лише 7 відсотків місць, що за словами Варнагі, було відбиттям «відсутності політичних зобов’язань щодо забезпечення критичного рівня представництва жінок».

Ні в 1992-1994, ні у 2009-2010, ні у 2014-2018 роках в кабінеті міністрів не було жодної жінки. Посткомуністичні піки гендерної рівності припали на 2002, 2006 та 2018 роки. У 2002 та 2006 роках три жінки обіймали міністерські посади в лівому уряді. У 2018 році було три жінки-міністри на початку третього поспіль терміну Орбана. Лише одна з них, міністерка юстиції Юдіт Варга, залишилася в нинішньому уряді.

Щоб розв’язати проблему браку жінок у політиці, було кілька ініціатив щодо запровадження правових квот, хоча, за словами Варнаги, «вони провалилися через недостатню соціальну мобілізацію та відсутність політичної волі».

«У більшості європейських країн гендерні квоти вже застосовуються в тій чи іншій формі — [в] партіях при виборі кандидатів і під час складання [партійних виборчих] списків», — каже Чех. «Збільшення кількості жінок у Європейському парламенті також значною мірою пов’язане з [квотами]. Існують юридичні зобов’язання, які не залишають лазівок для тих, хто не бажає домагатися рівності, тому [квоти] безперечно є потужним інструментом».

Бернадетт Бакош, депутатка від Партії зелених Угорщини (LMP), наймолодша членкиня Національних зборів. Вона каже, що її партія має квоти, щоб гарантувати участь жінок на різних рівнях, однак вони все ще не досягають гендерної рівності. «Серед людей [що працюють у політиці, але не політиків] більше жінок, але вони виконують анонімні, менші роботи, не публічні», — каже вона.

RFE/RL звернулося до всіх жінок-депутаток Національних зборів від усіх парламентських партій. Політики Fidesz відповіли одним електронним листом, відмовившись від коментарів. Представники правих партій «Йоббік» і «Рух нашої батьківщини», а також опозиційного альянсу «Угорська соціалістична партія-Діалог» не відповіли.

Через відносно невелику кількість адвокатів у парламенті проблеми, що стосуються жінок в Угорщині, часто не розглядаються.

«Жінки рідко досягають тієї ж зарплати, що й чоловіки», — каже експертка із гендерних питань Река Шафрані. «Ми бачимо це з точки зору погодинної оплати праці в довгостроковій перспективі, а також у пенсіях. І я вважаю, що сімейна політика уряду також не заохочує економічну незалежність жінок».

В Угорщині гендерна різниця в оплаті праці становить 17,3 відсотка. Це нарівні з Фінляндією (16,7 відсотка), Німеччиною (18,3 відсотка) і Швейцарією (18,4 відсотка), але нижче середнього показника по ЄС (13,0 відсотка).

Частка жінок у наглядових радах або радах директорів великих корпорацій становить 10,5 відсотка, що еквівалентно третині середнього показника в ЄС (31,6 відсотка).

Принаймні в очах владущої партії Угорщини Fidesz не всі жінки створені рівними. Ті, хто нещодавно піднявся на вищі щаблі політичної драбини в Угорщині, як-от президентка Новак чи міністерка юстиції Варга, є жінками Fidesz цілковито. І Новак, і Варга — матері трьох дітей і завзяті борчині за те, що Fidesz визначає як «традиційні сім’ї». Для правильних людей це означає гетеросексуальні, християнські та бажано багатодітні.

Однак для угорських жінок є кілька проблисків надії в місцевій політиці, де їхнє представництво більше. У середньому в районних адміністраціях Будапешта близько 25 відсотків місцевих політиків жінки, причому 20-й округ міста лідирує з 47 відсотками. По всій країні 646 з 3170 муніципалітетів (20 відсотків) очолюють жінки-мери. У великих окружних адміністраціях 18 відсотків місць у зборах посідають жінки.

Виступаючи на щорічному засіданні Комісії ООН зі статусу жінок у Нью-Йорку у квітні 2022 року, президентка Новак сказала, що «у західному… світі на сьогодні жінки мають такі ж шанси на успіх, як і чоловіки».

Принаймні щодо політики в Угорщині це не зовсім так. Хоча по всій країні кількість жінок у політиці зростає, ці зміни не помітні в національному парламенті чи уряді, каже захисниця прав жінок Река Шафрані. «Чим більше влади має посада, тим менший шанс, що жінка її отримає. Жінки частіше залишаються в місцевій політиці».

«Попри партії та ідеології, політична еліта закрита», — каже гендерний експерт Буртеїн Зорігт. «Можуть бути жінки-кандидатки, але найважливіші посади будуть розділені між чоловіками».

Петер Сійярто має намір не брати участь у переговорах щодо санкцій ЄС проти Росії, поки OTP міститься в українському підсанкційному списку

«Скандально і неприйнятно, що ОТП Банк внесли до переліку міжнародних спонсорів війни в Україні», – обурився міністр закордонних справ Угорщини у Стокгольмі на неофіційній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.

Петер Сійярто заявив, що діяльність фінансової установи відповідає міжнародним стандартам і законодавству. Міністр додав, що включення до списку також може вплинути на питання санкцій ЄС проти Росії.

«Я чітко дав зрозуміти на засіданні Ради міністрів закордонних справ, що нам дуже важко навіть вступити в переговори щодо 11-го пакета санкцій, поки OTP є в цьому українському списку. Вимагаємо від українців вилучити OTP зі списку!».

Тиждень тому Національне агентство з питань запобігання корупції України повідомило, що внесло до списку найбільший угорський банк через те, що він, на їхню думку, співпрацює з Росією, країною-агресором, і продовжує вести бізнес у Росії.

Річ у тім, що Україна отримала інформацію, що Раніше napi.hu писав про те, що банк надає кредити на вигідних умовах військовослужбовцям російської армії, а також дає їм відтермінування платежу.

Згідно з планами, нові санкції ЄС стосуватимуться насамперед тих, хто причетний до ухилення від попередніх заходів. За їх прийняття Угорщина, безумовно, вимагатиме вагому ціну на переговорах. Раніше Szabad Európa писала, що Будапешт викреслить із санкційного списку три прізвища, включно з президентом Татарстану, який брав участь у примусовому переселенні дітей з України.

Як угорська проорбанівська пропаганда допомагає кремлівській

Як подається російська агресія щодо України у деяких великих угорських ЗМІ, наближених до влади, як постають головні актори та два європейські «миротворці», що веслують в одному напрямку: Путін і Орбан. Здається, після початку війни угорський уряд став ще кориснішим для російської державної пропаганди. Насамперед засоби пропаганди намагаються акцентувати розкол ЄС, посилаючись на Орбана.

Угорський уряд унікальним чином викладає позицію та наративи Володимира Путіна. Водночас Угорщина, яка досі була майже незначною у російському державному спілкуванні, може постати активним союзником Путіна та символом роз’єднаного Євросоюзу.

До 2010 року Віктор Орбан був одним із найгучніших представників західної орієнтації Угорщини. Наприклад, він різко засудив агресію Росії проти Грузії та разом спільно з Україною хотів запросити обидві країни до НАТО у 2008 році. «…ми хочемо належати до Заходу заради себе, тому що ми хочемо бути незалежними й сильними, і нам нема чого заробляти на Сході, лише підпорядкованість і вразливість. (…) Прихильників Путіна в Європі, безумовно, додалося, і всі починають сприймати це як небезпеку», – стверджував він, наприклад, у 2007 році.

Однак після приходу до влади у 2010 році він швидко й суттєво змінив свою зовнішньополітичну позицію, серед іншого проголосив політику відкриття на Схід і неминуче наближення занепаду Заходу і взяв за взірець політика Володимира Путіна.

Ця тенденція посилилася після того, як у 2014 році Орбан оголосив, що перетворить Угорщину на неліберальну державу, а своєю зразковою країною він назвав путінську Росію. Внутрішня урядова комунікація Угорщини також намагалася позиціювати Україну та Захід як головне джерело небезпеки через російське вторгнення в Україну у 2022 році.

З одного боку, уряд Угорщини атакував англосаксонську розвідку безпосередньо перед вторгненням, заявивши, що її інформація була неправдивою і що вона не повинна поширювати таку «істерику» чи «провокацію». США мають змусити українців скласти зброю якнайшвидше. Офіційно вони повторювали цей аргумент «задля якнайшвидшого миру», час від часу додаючи протилежне, що водночас угорський уряд стоїть на боці України та підтримує її захист.

Перед парламентськими виборами у квітні 2022 року основна кампанія Орбана полягала в тому, що опозиція «уклала угоду з українцями», тож у разі перемоги Угорщина вступить у війну через іноземні інтереси, не вистачить природного газу для населення, і країна буде економічно зруйнована. Віктор Орбан після перемоги на виборах одразу ж назвав президента України Зеленського своїм ворогом. Міністр закордонних справ Петер Сійярто неодноразово заявляв, що не зрозуміло з ким воює Україна, а незабаром акцентував, що поки угорський народ допомагає тим, хто тікає з України.

«Українські політики постійно говорять про Угорщину в неприйнятному тоні, провокують нас, кажуть неправду та намагаються нас шантажувати. Вони жодного разу не подякували». (Сійярто, безсумнівно, помилявся щодо останнього.)

Або, за словами його партнера по партії, спікера палати Ласло Кьовера, президент Зеленський має «психологічні проблеми» і «погрожує», а закарпатським угорцям після війни буде чого боятися українців. Попри все це, заяви політиків владущої партії були набагато стриманіші, ніж їхні внутрішньополітичні медійні кампанії.

Що відбувалося з угорськими медіа?

Упродовж останніх 12 років уряд Угорщини створив унікальний централізований медіаринок у Європі. У результаті до 2022 року більшість угорських ЗМІ була під впливом, наближеним до уряду, який також підтримувався вагомими ЗМІ сірої зони в неконтрольованих соціальних мережах. Цю модель повністю запозичено з Росії, яка сьогодні є старшою сестрою Угорщини, подібно до того, як Москва ре колонізує Грузію.

В державній комунікації все це працювало з таким розподілом праці: відомі політики здебільшого лише повторювали основні гасла поточної кампанії, натякаючи на небезпеку; проурядові засоби масової інформації розширювали їх до короткотермінових прямих зовнішніх загроз, а потім їхні гравці, націлені на соціальні медіа, намагалися довести все це до екстремального рівня.

У зв’язку з  нападом Путіна на Україну наближена до влади угорська медіаімперія розкритикувала, зокрема, європейські економічні санкції проти російської держави, а також західні постачання зброї, необхідної для оборони України. Крім того, як і в період до 2022 року, дезінформаційні зусилля російської держави безконтрольно транслювалися на населення Угорщини.

За словами половини виборців Fidesz, уряд не голосував за санкції. Аналізуючи статті в угорських провладних ЗМІ, можна побачити, що якщо «Росія», «російський», «Путін» чи «Москва» відносно стабільно з’являються у відповідних статтях, «Україна», «український», «Київ» або «Зеленський» досить рідко.

І якщо про Віктора Орбана, його позицію писали всі  ЗМІ РФ, то ім’я Петера Сійярто чомусь не могло потрапити в заголовки російських медіа до кінця минулого року, навіть коли він отримав найвищу російську державну нагороду, яку можуть присуджувати іноземцям.

Однак після вторгнення вражає те, що Путін з’являвся в угорських заголовках приблизно втроє частіше, ніж Президент України. Крім того, можна спостерігати невелику зміну тональності в заголовках після виборів в Угорщині 3 квітня 2022 року.

Наприклад, якщо до цих виборів Зеленський отримував більш-менш описові титули, то після виборів він почав бути божевільним диктатором: регулярно «бреше», влаштував «неонацистський скандал», «українці повстали проти нього»,» посилає своїх солдатів на смерть», його «повна поразка», корумпований, п’яний, ображений, нервовий, погрозливий, «відмовляється йти на переговори», скине атомну бомбу або просто «застрелить Москву», з огляду на назви.

У період між початком вторгнення та виборами комунікація урядової партії щодо війни була значно стриманішою. Це також спричинило проблеми з налагодженням посередників кампанії Fidesz, тому що звичний образ українців як тотального ворога в попередніх кампаніях якийсь час не вписувався. . Щодо змісту, наприклад, усталені елементи мігрантської кампанії 2015 року повернулися, лише замінені українцями: вони не люди, їх культура нижча, вони становлять загрозу безпеці угорців.

Водночас Путін постає як стратег, який приймає «важливі рішення», «оголошує», «жорсткі вказівки», «впевнений у перемозі», «розкриває секрет успіху», сміється з санкцій, «розгортає чудо-зброю». «і використовуватиме ядерну зброю. Путіна «провокують», звинувачують, погрожують і хочуть убити, але він все одно веде мирні переговори та розглядає мирні плани. Тоді як Україна «розвалилася» б і без вторгнення, російський народ непереможний, російська влада лише відновила б історичні кордони, а Росія веде війну лише за своє існування. Публікації також торкалися позиції уряду Угорщини щодо вступу до НАТО Швеції та Фінляндії. Тут угорську сторону назвали «сумнівною» та «без ентузіазму».

Слова «санкція» та «проти» (проти) були одними з найбільш часто вживаних слів в Російських медіа щодо Угорщини. Кілька російських видань, близьких до влади, розповіли про європейські санкції та «особливу роль» Угорщини в них.

Заголовки говорять про те, що Угорщина «не підтримує», «утруднює», «просить переглянути» санкції проти Росії та є єдиним союзником Путіна серед країн ЄС. Чого не забрати в НКВДистів – так це розуміння важливості медіа, зокрема під час війни, багаторічне утримування своїх сміттєзвалищ неабияким коштом. А Віктор Орбан виявився талановитим учнем. Вірогідно, для координування діяльності Віктора Орбана на посаді угорського уряду з Москви прибув колишній фаворит «патріарха Кирила» (агента КДБ Міхайлова) «митрополит» Іларіон (Алфєєв), який потрапив до опали після зриву операції саботажу отримання українськими православними Томосу про автокефалію. Наразі Орбан намагається вберегти Гундяєва-Міхайлова від санкцій, а за нинішніх умовах отримувати помітне фінансування з Росії можна лише пакунками з готівкою, для чого зручно використовувати і рясу…

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media