Замість людей повинні воювати роботи. Як просувається розробка наземних роботизованих систем і коли солдатів замінять залізні компаньйони

Ми багато писали про розробників БПЛА. Тим часом розробники наземних дронів в Україні також готують зброю та помічників для військових. Розробник інноваційних систем і генеральний директор компанії INFOCOM LTD Едуард Троценко, що займається військовою робототехнікою з 2014 року, розповів, що відбувається в українському роботопросторі та чи зможуть роботи замінити військових на полі бою. Публікуємо найцікавіше з розмови, пише dev.ua.

Спроба зберегти солдатів

У 14-му році, коли почалася війна, виникла ідея, що якимось чином потрібно берегти наші наших солдатів — унікальних українців, і ми подумали про те, що основний військовий транспорт повинен мати можливість безпілотного керування. І з того часу ми за основу взяли наш вітчизняний «Ланос». Зробили систему управління. Перша система управління у нас була на промисловому контролері фірми Siemens і це дозволило нам досить швидко зробити проєкт на якісних промислових системах й ми вперше спробували керувати дистанційно автомобілем, а потім вже автономно. Представили наше рішення у Житомирському військовому інституті. Це викликало інтерес і ми думали що це буде далі розвиватися, а потім ми зробили джип війсковий і КрАЗ Spartan.

Досвід попередніх війн показує, що зазвичай під час руху у колоні, наприклад, ураження йде перших і останніх машин. І у нас була думка, що у незнайомій місцевості або під час руху по трасі, яка обстрілюється, першим автомобілем повинен бути безпілотний автомобіль. І наступний автомобіль у колоні зможе ним керувати. Також думали про те, що можливий РЕБ і управління має бути інфрачервоним.

Але будь-яка велика машина на полі бою є мішенню і, як кажуть військові, час життя такого автомобіля, будь то танк, БТР чи інше десь близько трьох хвилин. За нею відразу починають полювати. Тому ідея була така, що будь-яке авто має мати дистанційне керування.

Війна як драйвер робототехніки

Обсяг ринку під час війни у багато разів збільшився. Тому що якщо взяти початок війни, 2014-2015 рік, то це мало хто розумів. І ми теж занадто амбітні плани для себе зробили. Ми думали що робот повинен мати штучний інтелект, мати систему бачення, позиціонування, автономного руху. І ми розробляли такий автомобіль й та розробка, де ми найближче наблизилися до такого рішення, це була «Ласка» на основі шасі квадроцикла Suzuki і далі система управління.

У нас була нейронна мережа, яка стежила за дорогою. У нас було розпізнавання образів. Тобто “Ласка«могла визначати жести людини — звичайні жести, які використовують танкісти. Тобто руку вгору, руку вправо чи вліво. І машина починала рухатися залежно від жесту. Далі вона розпізнавала голос. Тож декілька нейронних мереж, які розпізнають образи, жести, звуки. Керувалася за допомогою безпосередньо звуку поруч ну і також через рацію.

Це технологія подвійного призначення. І ми, до речі, проєктували не лише «Ласку», але у нас і «Скорпіон» гусеничний.

Ідея була створити роботизовані платформи подвійного призначення. Тобто є мирний час — він має виконувати мирні задачі, наприклад мінітрактор. «Скорпіон-2» у нас без турелі представляє мінітрактор. Тобто можна до нього підчепити плуг і він обробляє землю. А коли наступає війна, то на нього «одягається» турель і він може виконувати функції патрулювання, функції бойового робота, можна так сказати.

Зв’язок — головна проблема

На початку ми розробляли великих роботів, великі платформи та, як сказати, здається, що чим платформа більше, тим і функціоналу у неї більше, вона може на собі більше функцій везти. Потім багато спілкувалися з військовими й вони нам дали ідею про те, що на жаль великі роботи і платформи помітні на нульовій зоні, тому сказали, що потрібно, щоб роботи були менше. І народилася у нас ідея створення такого «Гнома» у якого є певні функції. Це, наприклад, міновоз, який може розвозити міни і мінувати якусь задану область. Інше це, наприклад, РПГ. Установка РПГ і можливість нанесення якихось ударів локальних, а ще — перевезення поранених, логістика. боєприпасів тощо.

Основна проблема на фронті із роботами — зв’язок. Тому що коли відкритий зв’язок, то можливі перешкоди. У робота є переваги, так само, як і у дрона, це повернення додому. Дрон, якщо він оснащений, як би це сказати, потрібним процесором і програмним забезпеченням, то робот може повернутися додому. Але те, що стосується малих роботів, вони у нас у бюджетному варіанті, і задача повернення додому переважно здійснюється саме за допомогою репітера по дроні.

Чи можливо створити підрозділ роботів

Ми так і планували. Але потрібно убезпечити самого оператора і відділити управління від радіовипромінювання, від радіовипромінної антени. Тому ми саме ось для цього створили платформу, на яку ставиться антена, на яку встановлюється котушка оптичного зв’язку й на певну відстань, як я говорив, вже до двох кілометрів може цей робот від’їхати й оператор може знаходитися в безпечному місці.

Далі наступні роботи, які можуть виконувати певні завдання. Це можуть бути не тільки диверсанти, але й платформа камікадзе та бойові платформи, на які може встановлюватися кулемет танкового калібру 7,62 або 12,7 мм та РПГ чи ПЗРК, наприклад.

Одна з останніх розробок наша — це ось установка на платформу ПЗРК для того, щоб можна було збивати літаки та гелікоптери.

Мрія про великі замовлення

Цей проєкт для нас інвестиційний і ми вкладаємось, щоб у майбутньому отримати замовлення. І ми вкладали власні кошти. Це не секрет, що ці гроші ми отримували від зеленого тарифу виробництва сонячної енергії, у нас власний сонячний парк. І частину коштів дозволяє наша громадська позиція витрачати на розробки, які будуть корисні нашій країні, і у нас кілька інвестиційних проєктів. Це і безпілотні технології, це виробництво швидких електрозарядок та зберігання енергії, тобто система зберігання енергії.

Скілько коштує загін роботів

Танк коштує припустимо $10 млн. А роботизована платформа — десь до $100 000. Але вона є і за $5 000, в залежності від функцій, які вона має. Але я думаю що бойові танки, справжні танки або машини, повинні йти у другому чи третьому ряду, а першим повинні йти платформи безпілотні.

Міноборони і наземні роботи

З міністерством оборони ми стикалися раніше, презентували свої рішення. Але у той час я особливого бажання витрачати енергію і сили на оформлення наших розробок, ну не було часу, можна так сказати.

Зараз ми пішли іншим шляхом. Наша ідея — це отримання фронтового акту про те, що система впроваджена. І я хочу сказати, що безпосередньо чим хороший цей досвід, це тим, що ми отримуємо зворотній зв’язок безпосередньо від хлопців з нульової зони, які працюють у нульовій зоні. Це мається на увазі, що вони роблять нам зауваження, що ось тут доопрацюйте, тут зробіть те й те. І тут виходить хороший діалог й ми швидко змінюємо.

Те, що стосується міністерства оборони, то я думаю, що ми повинні потім, коли ми доведемо до досконалості нашу систему, наприклад, чи коли ми говоримо про комплекс роботів, тобто ми от пропонуємо, умовно кажучи, роту роботів, й у кожного свої функції й він робить те й те. І пропонуємо таку систему й отримуємо фронтовий акт. І з цим фронтовим актом нам більше довіри й ми вже будемо проходити випробування вже маючи такий досвід.

Відчувається активність і навіть є певні поради для того, щоб ми почали оформлювати наші платформи через міністерство оборони, отримуючи замовлення від держави. Зараз ми отримуємо замовлення від воїнів. Деякі збирають власні кошти і витрачають їх на закупівлю систем, оскільки це їх життя.

Читайте також на Newssky «Німеччина готує три інвестпроєкти в Україні на €73 млн» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.