Загальна ситуація на ранок 8 березня

Пішли критичні три доби. На більший період ворог абсолютно не розраховував — про це свідчать як захоплені диспозиції, так і перехоплення розмов ключових військових злочинців.

Перебудуватись у процесі він не зміг. Зміг лише зупинитись. Є лише локальні фрікції перегрупування — залишками сил, виконуючи наказ біснуватого Путіна, росіяни мусять ще раз спробувати сунутися на штурм Києва, Запоріжжя (спробувати якось використати Мелітополь, але часу на це у рашистів уже обмаль), щось ще спробувати в Одеській області, побандитствувати в Миколаївський і Херсонській, посилити тиск на Маріуполь, де їх за 2-3 дні покарали дуже боляче (щодо Харкова все більш сумнівно, що знову попруть, хоча).

Їхні втрати в авіації захмарні — чи є ще справні гвинтокрили, сказати важко, втрати у літаках щодня зростають на рівень. Вони ще довичерпають кримський резерв (і добре, це водночас самолюстрація населення Криму), нашкребуть що ще можуть, в ОРДЛО. Але російські західні покордонні гарнізони вже майже порожні. Сильно вибиті десант і морська піхота з північного заходу РФ та з системи ЧФ РФ, з Півночі (вже привозили далекий схід). На південному заході — саботаж, адже поряд Домбабве, тим усе бачити. Чечня довичерпується (почали везти з Дагестану, як правило, етнічних чечен). Центральний та південний округи — середина на половину.

До речі, стало зрозумілим, що значна частина автотехніки передбачалася для вивозу українців до концтаборів, які другий рік активно будує родина Шойгу («нові міста» в Арктиці та Сибіру). А вийшло геть інше — ця техніка стала братськими крематоріями для рашистів.

Ну що ж, важко, крок за кроком але процес прямує у вірному напрямку, головне — не розслаблятись і не перегоряти. Пам’ятаємо — лишилося знищити приблизно стільки ж орків, повернути Луганськ, Донецьк і Крим, раз безумець сам підставився, а також встановити репараційні адміністрації в господарських центрах колишньої РФ.

Ексклюзив

Максим Михайленко, головний редактор Newssky