Україна — ЄС. Україна і Західні Балкани мають увійти до ЄС — «швидко»

11.09.2023 0 By NS.Writer

Ексклюзив. Станом на 10 вересня

Перша леді України Олена Зеленська

Більшість українців — 66,1% — вважають, що в майбутньому ситуація в Україні покращуватиметься, свідчать дані соціологічного моніторингу «Українське суспільство після 16 місяців війни». 19,3 % респондентів вважають, що ситуація не буде погіршуватись, але навряд чи і покращиться, 10,8% очікують, що найімовірніше буде погіршуватися.

День Незалежності зараз є одним із трьох найбільш популярних свят в Україні і поступається лише двом головним релігійним святам, свідчать дані опитування, проведеного КМІС. «Згідно з даними наших досліджень, у 2023 році більшість населення України святкує Великдень (Пасху) і Різдво Христове як найбільш популярні свята, з відсотком у 70% та 69% відповідно. А далі йде День Незалежності України — 63%. Для українців День Незалежності зараз — це найбільш важливе з нерелігійних свят. Наступним за популярністю є День захисників і захисниць України (54%)», — йдеться в повідомленні. Новий рік, який урочисто святкують у всьому світі і який всі роки ділив перше місце з Різдвом Христовим і Пасхою, у 2023 є лише на п’ятому місці з відсотком у 52%.

Сербія, а також дві близькосхідні країни — ОАЕ і Бахрейн приєдналися до числа учасників Кримської платформи. Виступаючи на саміті Кримської платформи, який 23 серпня прийняв Київ, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що кількість учасників зросла до 67. Ця організація була створена з ініціативи України у 2021 році для обговорення на міжнародному рівні проблеми окупованого Криму. У серпні 2021 року у Києві пройшов перший саміт, у декларації якого цілями Кримської платформи було названо «мирне припинення тимчасової окупації» території Криму та «відновлення контролю України над цією територією у повній відповідності до міжнародного права». Цьогорічний саміт — третій за рахунком.

Україна стала асоційованим членом ініціативи Трьох морів у Бухаресті. Таке рішення ухвалили саміті ініціативи Трьох морів в Бухаресті 6 вересня. Тримор’я (Міжмор’я), або Ініціатива Трьох Морів — міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного, а також Адріатичного морів.

Лідери 11 країн південно-східної Європи підписали під час саміту щодо Балкан Афінську декларацію на підтримку територіальної цілісності України. Країни висловили свою непохитну підтримку «незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, заснованих на цінностях демократії та верховенства права, перед обличчям російської агресії».

Європейська комісія вирішила перерахувати €135 млн Україні та Молдові — ці кошти спочатку були заплановані для програм Interreg NEXT з Росією та Білоруссю на 2021–2027 роки.

ЄС надав Україні черговий транш макрофінансової допомоги у розмірі €1,5 млрд, повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Про отримання попереднього, шостого, траншу допомоги від ЄС у Мінфіні повідомляли 25 липня. Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько €50 млрд протягом 2024–2027 років.

США та європейські союзники розробляють гарантії безпеки для України, але укладення таких угод може закінчитися не раніше 2024 року. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела. До декларації держав G7 щодо надання гарантій безпеки Україні приєдналися майже 30 країн, розповів президент Володимир Зеленський.

Голова зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозеп Боррель заявив про важливість євроінтеграції України. «Питання розширення постійно виникало в наших дискусіях. Україна має стати членом Європейського Союзу. Західні Балкани також. Швидко», — заявив голова дипломатії ЄС. У червні 2023 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. 22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес. 22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.

Світовий банк надасть Україні $232 млн на компенсації за дрібні ремонти приватних будинків і квартир, які постраждали від російського вторгнення. За розрахунками, відповідне фінансування дасть змогу відшкодувати витрати на усунення часткових пошкоджень і ремонти 98 тис. окремих будинків і 8 тис. сімей у 160 багатоквартирних будинках у п’яти регіонах. Крім фінансування на $232 млн, згодом очікується додаткове виділення близько $800 млн від Світового банку та партнерів у вигляді кредитних гарантій, грантів та інших внесків. За інформацією Світового банку, станом на лютий 2023 року загальна вартість завданої шкоди житловому сектору України оцінювалася у понад $50 млрд. За оцінками, від вторгнення РФ постраждало близько 1,4 млн житлових об’єктів, в яких проживає 3,5 млн людей.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ прикордонники спільно з митниками оформили понад 75 тис. автотранспортних засобів з гуманітарною допомогою для України, повідомили у Держприкордонслужбі. Гуманітарна допомога від Євросоюзу почала надходити вже з другого дня повномасштабного вторгнення Росії. Її надають окремі держави та уряди, міжнародні, волонтерські організації, а також спільноти українців за кордоном тощо.

П’ятнадцяте засідання Контактної групи з питань оборони України відбудеться у форматі офлайн 19 вересня на авіабазі Рамштайн у Німеччині. Попереднє, 14-те засідання, відбулося 18 липня. У фокусі були ППО, боєприпаси та броня для України.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна вже отримала від партнерів близько $100 млрд допомоги, розповів міністр оборони Олексій Резніков. Він уточнив, що це — озброєння та військова техніка. Зокрема, Європейський союз створить фонд військової допомоги Україні обсягом €20 млрд, з якого з 2024 по 2027 роки Києву щороку виділятимуть по €5 млрд на програми озброєння та навчання. Наразі Україна отримала €5,6 млрд військової допомоги з механізму, який не входить до бюджету ЄС. Він відшкодовує країнам Євросоюзу постачання зброї Україні.

Європейське оборонне агентство (EDA) загалом підписало вісім ранкових контрактів з європейськими компаніями на закупівлі боєприпасів калібру 155 міліметрів — про це воно повідомило 5 вересня. За словами виконавчого директора EDA Ірі Седіві, контракти дозволять країнам Євросоюзу як підтримувати Україну, так і поповнювати власні запаси. У березні 2023 року країни ЄС погодили план постачання Україні 1 мільйона артилерійських снарядів та ракет у 12 місяців.

Німеччина хоче щороку виділяти по 5 мільярдів євро на допомогу Україні, зазначив міністр фінансів Крістіан Лінднер. Під час свого візиту до Києва він розповів, що у Німеччині вже розробили програму для щорічного фінансування допомоги Україні. Але для того, щоб вона набула чинності, таку ініціативу ще має затвердити німецький парламент. Лінднер запевнив, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну «стільки, скільки потрібно». За його словами, ФРН уже надала Україні €22 млрд фінансової підтримки, із них €12 млрд військової допомоги.

Німецький Mercedes-Benz Special Trucks передав Україні понад 100 військових вантажівок Zetros підвищеної прохідності.

Німецький концерн Rheinmetall розпочне ремонтувати танки в Україні. Голова правління Армін Папперґер в інтервʼю Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung заявив, що обслуговувати танки на території України Rheinmetall розпочне ще до кінця серпня. Rheinmetall — один із найбільших виробників військової техніки та озброєння в Німеччині та Європі. Зокрема він виробляє танкові башти, які стоять на Leopard 2. Керівник Rheinmetall також підтвердив намір розпочати в Україні виробництво танків, зазначивши, що на території країни «вистачає добре оснащених танкових заводів із радянських часів».

Президент України Володимир Зеленський повідомив про «дуже важливу» домовленість щодо навчання українських пілотів у Франції. У серпні Данія повідомила, що розпочала навчання восьми українських пілотів на F-16. Українські пілоти тренуватимуться на данській авіабазі у Скрідструпі разом із 65 українськими військовослужбовцями, які пройдуть навчання з технічного обслуговування F-16. Також Греція, Португалія підтвердили готовність долучитися до тренування українських пілотів та інженерів на літаках F-16. Крім того, Пентагон заявив, що українські пілоти і технічний персонал розпочнуть підготовку до експлуатації американських винищувачів F-16 у жовтні на авіабазі в американському штаті Арізона (США). Данія та Нідерланди пообіцяли передати Україні американські винищувачі F-16.

Україна отримає 150 безпілотників від французької компанії Delair, повідомив 6 вересня міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню. У серпні стало відомо, що Україні вже передали всі крилаті далекобійні ракети SCALP, які Франції обіцяла надати в рамках першої партії.

Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на €10 млн на підтримку народу України. За даними ООН, станом серпень кількість біженців з України становить 5,8 млн людей, у Латвії — близько 32 тис.

Латвія передала Україні вертоліт Мі-17, повідомила міністерка оборони країни Інара Мурнієце 25 серпня. У січні стало відомо, що Литва та Латвія нададуть Україні чотири гелікоптери — Мі-8 та Мі-17 відповідно.

Литва передасть Україні додаткові пускові установки зенітно-ракетного комплексу NASAMS. Це станеться наступного місяця. Про це повідомив литовський президент Гітанас Науседа під час візиту в Україні. У червні Литва придбала дві пускові установки NASAMS і повідомила про намір передати їх Україні для захисту неба. Перші дві установки NASAMS Україна отримала від США восени минулого року. У липні цього року Пентагон оголосив про новий пакет допомоги на суму $1,3 млрд, в рамках якого нададуть чотири національні системи NASAMS і боєприпаси до них. У березні також повідомлялося, що Норвегія надасть Україні дві комплектні бойові установки NASAMS у співпраці зі США.

Литва надає Україні черговий пакет підтримки з нагоди Дня незалежності, повідомило Міністерство оборони країни 24 серпня. «Литва надсилає черговий пакет військової підтримки на 41 мільйон євро, він містить боєприпаси Carl Gustaf, гвинтівки, комплекти радарів морського спостереження, боєприпаси калібру 5,56 міліметра, генератори, антидрони», — йдеться в повідомленні.

Цього місяця готується 12-й оборонний пакет допомоги Україні від Данії.

Норвегія надасть Україні зенітні ракети IRIS-T та обладнання для розмінування, заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.

Крім того, Норвегія виділяє 1,5 млрд норвезьких крон для забезпечення постачання газу та електроенергії в Україні. Ці кошти надходять через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і спрямовані на ремонт, техобслуговування критичної електроенергетичної інфраструктури та аварійне електропостачання в районах, які постраждали від бойових дій, а також на закупівлю газу для аварійного зберігання.

Швейцарія передасть Державній службі України з надзвичайних ситуацій гусеничну машину, щоб сапери з її допомогою займалися «гуманітарним розмінуванням».

Національний центр боротьби з тероризмом, екстремізмом та кіберзлочинністю Чехії розпочав розслідування щодо австрійської фінансової групи Raiffeisen Bank International через роботу її дочірньої компанії в Росії. Скаргу на Raiffeisen Bank International до правоохоронних органів подали правозахисники з чеської Асоціації з прав громадян та підприємців. Вони вважають, що, продовжуючи фінансову діяльність у Росії, група фактично спонсорує російську агресію в Україні.

Естонія надає Україні подальшу військову допомогу, зокрема стрілецьку зброю та боєприпаси, для її боротьби проти російських сил. «Ми маємо підтримати Україну в боротьбі з російською агресією, яка триває», — заявив міністр оборони Ганно Певкур. Певкур зазначив, що Естонія вже надала Україні військову допомогу на суму понад €400 млн, що становить понад 1% ВВП цієї балтійської країни.

Уряд Швеції ухвалив рішення про новий пакет підтримки України, повідомляє Міністерство оборони країни. Загальна вартість нинішнього пакету допомоги — приблизно 3,4 мільярда шведських крон (майже $314 млн). Це вже 13-й пакет військової допомоги для України від Швеції з початку повномасштабного російського вторгнення.

Українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen, повідомив президент України 19 серпня під час пресконференції з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у Стокгольмі.

Фінляндія надішле Україні пакет військової допомоги на приблизно 94 мільйони євро — це буде 18-й пакет. Загальна вартість наданої допомоги становитиме близько €1,3 млрд.

Хорватія надасть Україні новий пакет військової допомоги в розмірі €30 млн, повідомив 22 серпня в Афінах прем’єр-міністр країни Андрій Пленкович після зустрічі з президентом України.

Уряд Болгарії схвалив постачання Україні майже сотні бронетранспортерів, повідомляє видання «24 Часа». Йдеться про схвалення проєкту угоди між МВС і Міноборони України про безоплатне надання бронетранспортної техніки.

Україна та Румунія планують відкриття нового пункту перетину кордону, повідомляє Міністерство інфраструктури. За повідомленням, Кабінет міністрів схвалив проєкт угоди між двома країнами щодо відкриття нового міжнародного пункту пропуску Біла Церква — Сігету Мармацієй. Він буде розрахований на пропуск вантажних транспортних засобів.

Із Києва до Польщі у неділю, 3 вересня, вирушив у перший рейс новий потяг, який прибуде до Хелму, повідомляє пресслужба «Укрзалізниці». Потяг № 119/120 прибуде до Хелму о 17:27. Пасажири встигають на пересадку до Варшави на польський IC21100 (18:12 — 21:02). Зворотно з Хелма потяг вирушить о 10:23 (пересадка з поїзда IC12100 Варшава Всходня 06:05 — Хелм 08:42). Він прибуде до Києва о 22:45.

Верховна Рада ратифікувала зміни в угоді між Україною та Молдовою про діяльність залізничного транспорту — про це йдеться на сайті парламенту. Як пояснює Міністерство інфраструктури, зміни дозволять здійснювати транзитні перевезення на дільниці Етулія (Молдова) — Рені (Україна) — Джурджулешти (Молдова), без тридобової зупинки у Рені.

Україна та Норвегія домовилися про лібералізацію перевезень, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.

Російською

Читайте також «Україна – НАТО. Київ отримав військової допомоги на $100 млрд»

ПетренкоТамара Петренко, помічник головного редактора Newssky, оглядач


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: