Україна-ЄС. Україну запросять на перший саміт Європейської політичної спільноти

Станом на 13 вересня

Деокупований Ізюм

На «Рамштайн-5» закріплено курс на довгострокову підтримку України. «Ми зараз не можемо говорити про всі деталі. Але серед найважливіших пріоритетів визначено розвиток трирівневої системи ППО/ПРО», — повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.

У жовтні у Празі відбудеться перший саміт Європейської політичної спільноти — нового політичного формату ЄС. За даними видання Euractiv, Україна буде серед списку запрошених.

Польща та країни Балтії підписали спільну заяву про підтримку зусиль України щодо приєднання до Механізму цивільного захисту ЄС, який об’єднує служби надзвичайних ситуацій.

На полях засідання Ради асоціації Україна-ЄС підписано чотири секторальні угоди: про нові €500 млн бюджетної підтримки; про приєднання до програми «Цифрова Європа» з бюджетом понад €7 млрд на 2021–27 роки; третій та четвертий документи відкривають шлях для участі у митній та податковій програмах ЄС.

Європейська комісар з енергетичних питань Кадрі Сімсон підтримала зростання імпорту електроенергії ЄС із України. Під час засідання Ради Євросоюзу вона закликала учасників підтримати пропозицію звернутися до ЄNTSO-E щодо прискорення покрокового збільшення торгівлі електроенергією з Києвом.

Єврокомісар із бюджету Йоханнес Ган попросив країни-члени ЄС збільшити фінансову підтримку України в 2023 році, оскільки війна «ймовірно» продовжиться. Він підтвердив, що кредитний транш у розмірі €5 млрд Києву буде офіційно узгоджено найближчими днями. Він також сподівається на виділення додаткових €3 млрд, можливо у вигляді грантів до кінця 2022 року.

За даними ООН, близько 30% українського зерна було поставлено до країн з низьким та середнім рівнем доходу в Африці, на Близькому Сході та в Азії. Уряди Франції та Румунії підписали угоду, яка дозволить експортувати більше зерна з України до Європи та країн, що розвиваються, особливо до Середземномор’я. Швеція профінансує купівлю не менше 40 тис. тонн пшениці, що вивозиться з України морем, для країн з високим ризиком голоду.

Польща пропонує створити хаб для ремонту військової техніки у координації з німецькими, нідерландськими та українськими партнерами. Україна та Польща підписали меморандум щодо проекту будівництва транскордонного трубопроводу для транспортування олії. Безпілотника Bayraktar TB2, на який поляки збирали гроші цього літа, буде доставлено в Україну протягом 1–2 місяців.

Українські військовослужбовці пройшли навчання у 14 країнах-партнерах для виконання завдань на іноземних зразках озброєння та техніки. Німеччина та Нідерланди навчать українських військових розмінуванню та знешкодженню мін-пасток. Іспанська армія приєднається до процесу навчання українських військовослужбовців.

Німеччина надасть Україні €200 млн на програми допомоги внутрішнім переселенцям. У липні уряд Фінляндії виділив додаткові €70 млн на підтримку Києва, половина цієї суми надається зараз. Також Фінляндія надасть Україні восьму за рахунком партію оборонної допомоги на суму €8,3 млн. Євросоюз мобілізує додаткові €5 млн для збереження культурної спадщини України та €10 млн для забезпечення безпечних місць для навчання та підтримки програми дистанційного навчання.

92% європейців підтримують гуманітарну допомогу Україні, 90% — надання притулку українцям, 78% — санкції проти Росії. Про це свідчать підсумки дослідження громадської думки Eurobarometer, яке проводилося у червні—липні. 68% респондентів підтримують фінансування із європейського бюджету військової допомоги для України. 86–87% європейців погоджуються з тим, що країнам ЄС потрібно більше інвестувати у відновлювані джерела енергії та зменшувати залежність від російського газу.

Естонія передала Україні найсучасніший мобільний шпиталь. Україна отримає гусеничні безпілотні платформи THeMIS виробництва естонської компанії Milrem Robotics — перший екземпляр роботизованої техніки вже в Україні. Також Київ отримав нові протитанкові естонські міни PK-14.

Німеччина планує поставити Україні дві системи ППО IRIS-T до кінця 2022 року, ще дві надійдуть на початку 2023 року. Україна отримала від німецького уряду систему радіолокації COBRA, а також 5 додаткових зенітних самохідних установок GEPARD.

Французькі ЗМІ повідомили, що Україна отримає 155 мм причіпні гаубиці TRF1. Норвегія передасть близько 160 ракет Hellfire з лазерним наведенням, а також пускові установки та блоки наведення. Іспанія направила Україні черговий літак із боєприпасами для великокаліберних артилерійських систем. Литва передає Україні причіпні гаубиці M101 калібру 105 мм.

Данія надасть військову форму та зимовий одяг для українських військовослужбовців. Уряд Болгарії схвалив передачу 350 медичних наборів для 35 тисяч українських військових.

У Чехії збирають кошти для України модернізований танк Т-72 Avenger.

Ексклюзив

Тамара Петренко, помічник головного редактора Newssky, оглядач