УКРАЇНСЬКА ЕНТЕЛЕХІЯ: КУДИ РОЗВЕРНЕмо?

18.08.2020 0 Редакция NS.Writer

Міф постачає потік смислів та уявлень, які
ентелехія оформлює із можливості їх уявлюваності у дійсність,
що охоплюється виразимістю думки у слові.

«Метафізика нового мислення»
С.Пакулов, Н.Романов

МІЖ МІФОМ І ЛОГОСОМ

Звернутися до метафізики в пошуках стратегічної мети України є відомим і визнаним філософським методом. Так робили більшість візіонерів, коли шукали чи навіть самі формулювали Національну ідею: бо визначення мети не потребує логічного обґрунтування.

На жаль, візіонери в більшості не впоралися з наступною (точніше — паралельною) проблемою: з’єднати комплексність і цілісність своїх Проектів. У них не вийшло збалансованого синтезу метафізичного і раціонального, з якого, на думку філософів, починається вихід з кризи сучасного мислення. Такий синтез відбувається в порубіжній зоні між Міфом і Логосом, де ентелехія оформлює метафізичні смисли і образи «із можливості їх уявлюваності у дійсність».

Візіонер не впорається із завданням, якщо не буде постійно тримати в полі зору незліченні тенденції, які «різні за своїми інтенціями, динамікою, характеристиками латентності й транспарентності, як правило, не бувають ізольованими, перебуваючи в різних кореляціях одна з одною, а тому їхні траєкторії сплітаються, пересікаються, що дуже нагадує корені ризоми…» (див. малюнок)

| Newssky.com.ua

Вирішити цю проблему можна пошуком в цій плутанині ОДНОГО провідного «корня ризоми» (тенденції), аби його можна було використати як нитку Аріадни.

Потрібну «кореневу нитку» дослідники виявили якраз на стику свідомого і підсвідомого: якщо Україна (як буття) має свою ентелехію, то яким чином її можна розкрити (осягнути, упізнати, конкретизувати), аби надалі аналізувати її суто логічними методами?

Відповідь, яка вже знайдена, зазвичай виглядає очевидною: оскільки мета перебуває в майбутньому, треба вивчати та створювати свої ПЕРЕДБАЧЕННЯ в контексті світового процесу. (п.2 методології: Візія має базуватися на глобальних та національних стратегічних прогнозах: технологічних, соціально-економічних, екологічних і т.п.)

ЗА «КОРЕНЕВОЮ НИТКОЮ» АРІАДНИ

Давній дослідник стратегаторської проблематики філософ Сергій Дацюк прийшов висновку, що «Найголовніша онтологічна установка перезаснування України — це масштабована (посилена) установка Міхновського на цивілізаційну самостійність. Суть такого високого статусу установки — щоб принципи та цінності щодо „чогось“ могли бути застосовані, це „щось“ має існувати незалежно. Інакше пропоновані принципи будуть чужими, тобто такими, які неможливо відстояти як свої, або компенсаторними, реваншистськими. Україна може існувати лише як самостійна цивілізація. Спрощення України до нації, держави чи території не дозволяє їй виживати в тривалій перспективі

Цей висновок щодо перспективи збігається із уявленнями учасників Спільного Проекту, але залишається в сфері метафізики, тоді як автори Позитивного сценарію шукали «місток» від міфу до Логосу, від Майбутнього до сьогодення. Напрям надав найбільш обґрунтований з глобальних соціально-економічних прогнозів: концепція одного з фундаторів української соціології, філософа і математика Валерія Хмелька.

Штрих-пунктиром і спресовано: на кожному з етапів еволюції у суспільному виробництві домінує певна виробнича сфера — та, яка поглинає найбільшу кількість працюючих. Професор виокремив чотири таких історичних етапи: Первісний, Аграрний, Індустріальний та (вже наявний в соціально передових країнах) Інформаційний. Логіка подальшого розвитку привела до припущення про наступний, ПостІнформаційний етап/стан. Дослідник дав йому попереднє визначення «людинотворчий»: на тій підставі, що [УВАГА!] людина стане головною метою розвитку економіки — найвигіднішим об’єктом капіталовкладень.

ПостІнформаційний стан має принести суттєве покращення умов життя, бо економічні закономірності вперше в історії стануть створювати безпосередньо для великих мас людей сприятливі умови творчого розвитку. Фрагментально-галузеву ІЛЮСТРАЦІЮ майбутнього стану можна побачити вже сьогодні: в ІТ-секторі склалася висока культура творчого виробництва, рівень оплати перевищує середній в рази, надаються солідні соціальні пакети, широко використовується зручна для працівника дистанційна робота.

В той же час, для прискореного руху в цьому напрямі Україна має цілком досить як архетипічних, так і суто матеріальних передумов: традиції науково-педагогічних шкіл в цій галузі, достатню кількість і якість підготовки ІТ-фахівців, пристойну середню освіченість, власну продовольчу базу, сприятливе географічне розташування на перехресті шляхів — Великого шовкового та «з варяг в греки»… І — найважливіше: історичну тяглість до свободи та здатність до самоорганізації.

Позитивний сценарій Спільного Проекту передбачає надання суспільного пріоритету інформатизації взагалі та ІТ-технологіям зокрема. Коли держава почне сприяти сектору, розпочнеться соціально-економічний саморозвиток за логічним ланцюгом: збільшення кількості і покращення професійного рівня програмістів, прискорене творення сучасної системи освіти, випереджаюче зростання доходів українців, і перш за все, математиків та педагогів.

Якщо українці не відмовляться від ТАКОГО майбутнього, то мають сприяти зазначеному НАПРЯМУ розвитку, сприймати і засвоювати його технологічні, соціально-економічні та етичні індикатори. ТАК творити власну ентелехію.

ТЕМПИ І МАРШРУТ РУХУ

Пригадаймо, що методологічне коло Спільного Проекту (п.6) містить вимогу творити Дорожню карту для концептуального пояснення, яким чином буде реалізована Візія. Тобто, на додачу до вище визначеного стратегічного НАПРЯМКУ, країна має отримати пропозицію з темпів, форм і МЕТОДІВ розвитку.

До відповіді дослідників підвела Математична модель структурної еволюції суспільних продуктивних сил. Підсумковий графік моделі свідчить: Індустріальний стан в технологічно передових країнах тривав в середньому півтора століття, тоді як Інформаційному передбачено уп’ятеро менше: він має завершитися близько 2030 року.

Беручи до уваги шалені темпи прискорення, легко побачити: країни, що сьогодні відстають від групи лідерів, прямують до історичної петлі темпорального відставання. Україна має шанси уникнути маргінесу і увійти до групи лідерів, якщо відмовиться від практики «наздоганяти успішних сусідів», що привела країну на дно європейських рейтингів. Треба прямувати до Майбутнього власним, паралельним маршрутом, і для цього доведеться зокрема подолати спротив олігархату, якому заміна Системи аж ніяк не вигідна.

| Newssky.com.ua

Ідея українського лідерства: навпростець. Схема

Іншого варіанту історія не залишає. Бо 15-річне дослідження Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона привело висновку: «країни стали найуспішнішими тому, що їхні громадяни повалили владну еліту і створили суспільства, де головною цінністю стали рівні економічні та політичні права кожного.»

Українці показали світові, що мають цінності, які ведуть від занепаду до процвітання нації. «Майдан презентує Європу в найкращому вигляді — у такому, який багато мислителів минулого і сьогодення визначали фундаментальними європейськими цінностями…» — зазначили 2014 року вісім десятків представників міжнародної академічної спільноти.

Ще далі пішов відомий філософ Бернар-Анрі Леві: «Це Європа, яка вже не вірить сама в себе — звичайно, така Європа розчаровує. Отже існує ідея Європи, яку тепер несе в собі Україна…»

Прийдешня провідна духовна позиція України випливає з «майданного» архетипу, як сучасного європейського надбання. Спільність українських і західноєвропейських проблем дає підстави для міжнародної консолідації на подолання кризи. З українського боку на спільний розгляд можна висунути ідею мерЕжаної демократії в якості нової політичної Ідеї, якої, на думку французького соціолога Етьєна Балібара наразі не вистачає Європі.

ЗАСОБИ ВИПЛИВАЮТЬ З ЛОГІКИ

Після визначення напряму, темпу і маршрутизації українського шляху, продовження Візії та Дорожньої карти склалося логічним ланцюгом, який став своєрідним продовженням герменевтичного кола:

— Перешкодою перемоги у війні проти РФ і природного розвитку України наразі є феодально-олігархічна система, яка самооновленню не підлягає.

— На заміну збанкрутілої Системи твориться Візія і Дорожня карта як Позитивний сценарій.

— Оновити країну і реалізувати Сценарій здатен масовий рух на чолі з відповідальним класом.

— Проектом програми об’єднавчого руху/платформи може стати Позитивний сценарій дослідницької групи Спільний Проект.

— Програма відіграє об’єднавчу роль, якщо буде відповідати сучасним вимогам: реальна відкритість, максимальна прозорість, безперервний зворотний зв’язок (LiquidFeedback) лідерів з громадою.

— Проект об’єднавчої Програми мають ухвалити ініціатори руху/платформи.

— Осердя відповідального класу складають ветерани АТО і фронтові волонтери.

Надалі також працює логіка.

Усвідомлення і реалізація Позитивного сценарію вивільнить творчу енергію мільйонних мас, потребує (-ватиме?) оновлення громадсько-політичних інституцій, зокрема — переходу України від олігархічної моделі управління до мережаної демократії. Саме вона максимально відповідає прийдешній мережаній структурі суспільства.

«На Майдані не було конкуренції, але були створені всі потрібні служби: не за наказом уряду, а через почуття обов’язку перед своїми співгромадянами та країною. Так само зараз дуже багато добровольців вирішили піти в АТО. Добровільно, знаючи, що вони ризикують своїм життям, ніхто їм того не наказував. Ця мотивація є фантастична. Таким чином, наші люди вже почали діяти згідно з тою новою парадигмою, за якою повинен жити світ. Ми не мусимо у всьому доганяти світ — чи то Європу, чи то США.». — зазначив автор книги «Дороговкази в майбутнє — До ефективніших суспільств» футуролог Богдан Гаврилишин.

Згадане звернення західних інтелектуалів до світової спільноти завершувалося закликом: «Дозвольте нам допомогти українцям побудувати нову Україну — і тоді вони, безумовно, допоможуть нам побудувати нову Європу і більш справедливий світ

Українці можуть, отже і мають сприяти оздоровленню Старого світу. То ж, від місії східного форпосту країна має рухатися до ролі цивілізаційного центру: бо не зможе врятувати себе, не рятуючи Європу. Історія не залишає іншого гідного майбутнього.

| Newssky.com.uaОлександр ТЕРТИЧНИЙ,

консультант з питань публічної соціології,

координатор групи незалежних дослідників Спільний Проект