Угорщина на межі колапсу. Віктор Орбан не навчився працювати над помилками

Попри неодноразові попередження й ввічливі прохання з боку європейських інституцій, глава угорського уряду не припинив подвійних ігор, продовжуючи вторити мантри про шкідливість антиросійських санкцій. У наслідку Будапешт не отримав коштів з європейського фонду розвитку, угорська економіка на межі, а інфляція перевищує 20%.

Угорська економіка на шляху до колапсу. Орбан має на меті вберегти її від руйнації

Угорщина має уникнути рецесії наступного року та стримати інфляцію до завершення 2023 року, заявив у грудні прем’єр-міністр Віктор Орбан, додавши, що зростання інфляції чинить «великий тиск» на голову центрального банку.

Угорський лідер наразився на найгірше становище економіки з моменту приходу до влади у 2010 році, оскільки розвиток сповільнюється, процентні ставки центрального банку найвищі в Європейському Союзі, а річна інфляція за прогнозами зросте до 26%–27% найближчим часом.

Збільшення рахунків за електроенергію, які підскочили до 17 мільярдів євро у 2022 році, створює тиск на фінанси країни.

Голова Національного банку Угорщини Дьєрдь Матольчі союзник Орбана, але раніше він критикував урядові обмеження цін на паливо, основні харчові продукти та іпотечні кредити, заявивши, що вони посилюють інфляційний тиск, оскільки обмеження спонукали роздрібних торговців підняти ціни на інші товари.

Голова центрального банку критикував не лише напрям, але й усю систему, коли сказав, що від залізобетонної моделі, якої дотримується уряд Орбана, слід відмовитися, і що слід інвестувати натомість у людський капітал.

Орбан, якому відтоді довелося скасувати ліміт ціни на пальне через дефіцит пального, відкинув цю критику, але сказав, що «розуміє», що перед центробанком стоїть важке завдання.

«Очільник центрального банку давно не був у такій складній ситуації, як зараз… оскільки це центральний банк, який відповідає за інфляцію, він має гарантувати стабільність цін згідно з законом. Очевидно, що він не може зробити це сам, але його відповідальність найбільша», — сказав Орбан.

За словами Орбана, Матольчі зазнав великого тиску через інфляцію, що перевищує 20%.

«З іншого боку, інструмент, обраний центральним банком, полягає в тому, що він запровадив високі процентні ставки в економіці, що унеможливлює запозичення для бізнесу, що також чинить величезний тиск на центральний банк з боку корпоративного сектору».

«Тож я розумію, публічну поведінку керівника центрального банку».

Наприкінці 2022 року Національний банк Угорщини залишив свою базову ставку без змін на рівні 13% і підвищив прогноз інфляції на 2023 рік до середнього рівня з 15% до 19,5%, пообіцявши підтримувати жорсткі монетарні умови «протягом тривалого періоду» для стримування інфляції.

Прем’єр-міністр також сказав, що його уряд, який був переобраний на четвертий термін поспіль у квітні 2022 року, збереже наявну систему лімітів на рахунки за електроенергію для домогосподарств наступного року та надасть податкові пільги жінкам до 30 років, якщо вони народять дітей.

Будапешт завершить домовленості з Європейським Союзом щодо фінансування найближчими днями, сказав він, після досягнення угоди про вивільнення призупинених коштів, якщо Угорщина виконає всі умови, узгоджені з Брюсселем, на тлі суперечки щодо верховенства права, і якщо вона стримає приборкає корупцією.

На думку Орбана, у 2023 році Угорщині, ймовірно, доведеться заплатити від 17 до 20 мільярдів євро за електроенергію, а уряд залучить необхідне фінансування на ринку.

Коли його запитали, чи є варіантом звернення до Міжнародного валютного фонду (МВФ) за фінансуванням, Орбан відповів, що це «питання суверенітету», і Угорщина не піде цим шляхом

Глава угорського уряду повторив своє твердження, що приєднання до єврозони щодо євро сповільнить економічне зростання країни. З моменту приходу Орбана до влади у 2010 році форинт втратив понад 50% своєї вартості.

В Угорщині тривають постійні антиєвропейські пропагандистські кампанії — національні консультації. Віктор Орбан легалізував пропаганду

Віктор Орбан бомбардує державу, насамперед сільську місцевість, антиєвропейськими посланнями.

У той час, коли інфляція різко зростає, а продовольча безпека під серйозною загрозою, угорський уряд використовує неофіційні механізми національної кампанії, щоб покласти всю провину на Брюссель, і це працює.

У жовтні уряд Угорщини розпочав так звані «національні консультації» щодо санкцій проти Росії, і це супроводжувалося потужною пропагандистською кампанією, яка зображала санкції як бомби. Кампанія тривала до 15 грудня, і є перші результати щодо її впливу.

Хоча аркуш з рекламою в поштовій скриньці можна просто викинути, наслідки потужної рекламної кампанії значно важче ігнорувати.

«Національні консультації» — це інструмент, запроваджений урядом Fidesz-KDNP у 2015 році. Нинішній — 8-й за ліком уряд постійно їх проводить незалежно від виборів.

Національні консультації спричиняють різні думки серед виборців. Є ті, хто бачить у цих анкетах лише прозорість влади та можливість вільного висловлення думки. Решта називає опитувальники, запущені урядом Орбана у 2010 році, і рекламу навколо них вимушеною та непотрібною передвиборчою діяльністю і маніпуляцією. Анкети можна заповнити та повернути як традиційно поштою, так і онлайн. Вони містять запитання, складені урядом.

Консультаційні анкети багатоаспектні за своєю функцією. Згідно з трактуванням, далеким від реальності, влада просто запитує думку громадян щодо питань, які є наріжними каменями її політичних планів і прагнень.

Згідно з іншим, реалістичнішим поясненням, національні консультації постають у комунікації уряду як важливі елементи політичної кампанії міжвиборчого періоду. Влада, можливо, справді цікавиться думкою людей. Проте в такому розумінні ознайомлення з думкою громадян посідає лише друге місце в ієрархії, яку формує політична раціональність.

Політична сила Fidesz-KDNP, насамперед використовує інститут національних консультацій для вираження національних цінностей, мобілізації виборців та вибору політичних тем.

Після засідання національної ради прем’єр-міністра Угорщини в Тушвані колишній прем’єр-міністр Румунії, голова Jobboldal Ereje Людовік Орбан сказав, що знав Віктора Орбана як іншу людину на початку дев’яностих.

«Тоді він був лібералом, євроатлантичним політиком, нині — п’ята колона Росії в Європейському Союзі, пропагандист ідей, які, на мою думку, зникли після Другої світової війни», — сказав Людовік Орбан, додавши: «Угода ЄС і цінності, які становлять основу ЄС, не передбачають розмов про раси та расизм у мультикультурній Європі, де поважаються права меншин, релігійних меншин і національних меншин. Це є грубим порушенням принципів».

За словами румунського Орбана (іронія долі!), було б цілком виправдано розпочати процедуру припинення права Угорщини голосувати в органах ЄС, оскільки, на його думку, Віктор Орбан передає антиєвропейські меседжі.

Коли прем’єр-міністр Росії Путін вдався до свого першого вторгнення в сусідню Грузію у 2008 році, Орбан — на той час в опозиції, після першого терміну глави уряду — вигукнув, що його слід засудити.

Вже під час свого другого, 12-річного перебування при владі, Орбан вже тримався за дружні та надійні стосунки з Москвою, що наразі є винятком у Європі. У промові 2014 року, викладаючи свої наміри побудувати «неліберальну державу» в Угорщині, він навів Росію як приклад; Під час лютневої зустрічі, коли російські війська скупчилися на українському кордоні, Орбан радісно говорив Путіну про їхні зв’язки.

За словами Петера Креко, директора Інституту політичного капіталу в Будапешті, відносини між двома лідерами підкріплюються економічною залежністю, а також ідеологічною подібністю.

«Угорщина Орбана дуже далека від Росії Путіна, але Орбан уже згадував, що Росія є одним із його зразків для наслідування», — сказав Креко. «Цей антизахідний, ультраконсервативний, анти-ЛГБТК світогляд… (і) ідеологія, заснована на інформації, що фінансується державою», «дуже схожа» на ранні дії Путіна на посаді президента.

«Орбан є найбільш пропутінським прем’єр-міністром (в ЄС), і він взагалі не очікував вторгнення», — сказав Креко.

Водночас більшість країн ЄС об’єдналися у своїй підтримці України, а відносини Орбана з Києвом за ці роки погіршилися. Він перешкоджав спробам країни налагодити тісніші стосунки з НАТО та вступав у конфлікт із наступними урядами в Києві. Його міністр закордонних справ звинуватив уряд України в координації з опозиційними партіями Угорщини, не навівши доказів.

Ця динаміка ускладнила нещодавні зусилля ЄС покарати Росію за її вторгнення. Хоча Угорщина остаточно підтримала більшість оприлюднених санкцій, Орбан був категоричний, що ці заходи не поширюються на імпорт російської нафти та газу. Більшість нафти та природного газу Угорщина імпортує з Росії, і 90% угорських сімей опалюють свої будинки газом, сказав Орбан під час нещодавнього візиту до Лондона.

«Якщо санкції поширяться на енергетику, виникне ситуація, в якій економіка Угорщини опиниться під нестерпним тиском, а тим часом це, ймовірно, ні на йоту не зашкодить росіянам», — сказав речник уряду Угорщини, викладаючи позицію Орбана.

Довідково:

Петер Креко є виконавчим директором Будапештського незалежного аналітичного центру Political Capital, де він працює з 2003 року, а також старшим викладачем Університету Етвеша Лоранда в Будапешті, де викладає курси з політичної та соціальної психології. Соціальнийпсихолог і політолог за освітою, він також є членом правління Угорської асоціації політичних наук і асоційованим науковим співробітником Болонського інституту політичних досліджень університету Джона Гопкінса. Протягом 2016–2017 навчального року він був запрошеним професором у Школі глобальних і міжнародних досліджень Університету Індіани. З 2012 по 2016 рік д-р Креко працював співголовою робочої групи PREVENT у мережі ЄС з питань інформування про радикалізацію. Він є автором двох книг «Угорські ультраправі: політична пропозиція, соціальний попит і європейський контекст» (2017) і «Масова параноя» (2018), а також численних розділів і статей у книгах, у тому числі в Journal of Democracy and Foreign Affairs. Д-Рр Креко планує дослідити зв ’язок між іноземним впливом і демократичним відступом у Центральній та Східній Європі. За допомогою серії програмних документів і думок має намір продемонструвати нову потребу у відновленні міжнародної підтримки демократії в регіоні.

Віктор Орбан має намір розпустити парламент ЄС на тлі корупційного скандалу зкатаргейтом

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав до розпуску Європейського парламенту після звинувачень провідних лівих парламентаріїв у хабарі від шаріатської держави Катар.

Зростальний корупційний скандал у центрі Європейського Союзу, в якому колишній віцепрезидент Європейського парламенту Єва Кайлі серед інших була заарештована бельгійською поліцією за ймовірне отримання готівки з Катару в обмін на захист інтересів Ісламістського королівства в Брюсселі, має призвести до реформи інституцій ЄС, стверджує Віктор Орбан.

На пресконференції в Будапешті популістський угорський лідер сказав: «У нас є суперечки з європейськими інституціями, і ми хочемо їх трансформувати».

«Але той факт, що вони втрачають свою довіру, що цей лицемірний характер, до речі, добре відомий нам, виходить на поверхню, це руйнує силу спільноти, до якої ми також належимо», — сказав Орбан, заявивши: «Угорці хочуть скасувати Європейський парламент».

Прем’єр-міністр стверджує, що замість прямих виборів для членів Європарламенту (членів Європейського парламенту) орган повинен складатися з представників, надісланих національними парламентами окремих держав-членів, стверджуючи, що національні парламенти ліпше підходять для контролю за своїми членами, ніж європейський орган.

«Якщо ми хочемо посилити контроль над Європейським парламентом як інституцією, тоді було б ліпше надіслати обраних представників до національного парламенту замість прямих виборів», — сказав він.

Цього тижня лідер Brexit Найджел Фарадж висловив подібну критику на адресу Європейського парламенту, зазначивши, що на відміну від парламенту Великої Британії, який надає кримінальний імунітет своїм членам лише за заяви, які вони роблять у Палаті громад, Європейський парламент забезпечує захист своїх членів де завгодно, доки вони нібито діють як депутати Європарламенту, що, за словами Фараджа, дає їм відчуття статусу «недоторканних».

«Річ у тім, що лідери ЄС створили групу політиків і бюрократів, які, по суті, є окремим класом», — сказав Фараж.

Це загрожує дестабілізувати блок до такої міри, що спричинити «фрагментацію» єдиного ринку.

Повідомляється, що скандал, у результаті якого поліція виявила буквально валізи, наповнені готівкою, набув такого розмаху, що в цей час ще близько 60 членів Європейського парламенту перебувають під слідством за причетність до схеми хабарництва.

Консервативний лідер Угорщини, переобраний у квітні цього року, неодноразово виявляв розбіжності з істеблішментом ЄС у Брюсселі. Протягом останнього року блок утримував щодо Угорщини повну частку фінансування ЄС, нібито через занепокоєння так званим «верховенством права». Проте дехто припускає, що це насправді покарання за розрив Орбана з ЄС щодо російських санкцій, які, на його думку, завдадуть непропорційної шкоди економіці його країни.

Орбан також конфліктував із неоліберальним істеблішментом у Брюсселі з культурних питань, коли єврократи, затамувавши подих, засуджували центральноєвропейську націю за заборону викладати трансгендерну ідеологію дітям, а також за її відмову підтримати ініціативу Німеччини щодо введення квот стосовно мігрантів у всіх державах-членах.

Віктор Орбан чомусь дійшов висновку, що факти корупції в ЄП звільняють його від реформування важливих систем в Угорщині, зокрема судової. Натомість це не так. Керівництво європейських інституцій має намір посилити відповідальність за вчинення таких злочинів.

Угорським вчителям підвищать зарплату, якщо ЄС спрямує Угорщині кошти з фонду підтримки

Угорський уряд обіцяє збільшити заробітну плату вчителів майже вдвоє до 1 січня 2025 року, але для цього потрібно, щоб Угорщина отримала кошти ЄС, на які вона має право, сказав голова канцелярії прем’єр-міністра Ґергей Гульяс.

В суботньому інтерв’ю atv.hu він зауважив, що погоджується з президенткою Каталін Новак, що фінансове забезпечення вчителів не може залежати від отримання коштів ЄС чи стану угорської економіки.

«Ми діятимемо відповідно, тому що зараз підвищити зарплату вчителям можна лише користуючись з коштів бюджету», — сказав Гульяс. «Ми погоджуємося з вчителями, що вони заробляють занадто мало, та темпи підвищення зарплати залежать від коштів ЄС». Гульяс сказав, що Угорщині потрібне фінансування ЄС, на яке вона має право задля запровадження негайного підвищення зарплат. У разі надання фінансування заробітна плата вчителів зросте. Уряд має політичну волю підвищити зарплати вчителям, «але ліві — ні», — сказав речник. За його словами, угорські ліві депутати Європарламенту «припиняють лобіювати» підтримку, на яку Угорщина має право.

Водночас у Європейському Союзі не надто квапляться допомагати Угорщині, яка цинічно не переймається загальною дисципліною і принципами ЄС. Йшлося про залучення органів місцевого врядування, через які буде спрямована фінансова допомога громадянам Угорщини.

Натомість у прикінцевому меседжі інтерв’ю попри загальну браваду угорської влади очільник канцелярії глави уряду висловився щодо планів на 2023 рік: «зуміти зберегти мир і безпеку країни поряд із загрозою війни, а також мати можливість захистити все, що в останні роки, незалежно від партійних політичних кордонів, було визнано всіма серйозним прогресом: система підтримки сім’ї, скорочення комунальних послуг, робочі місця та майже повна зайнятість».

Угорська кухня може втратити два основні продукти

Попри сучасні тренди в харчуванні — вегетаріанство, веганство, безлактозна, безглютенова дієти тощо, свинина і картопля залишаються лідерами споживання в Угорщині. Угорська ковбаса стабільно є елементом харчування, насамперед у різдвяні свята, не лише в Угорщині, а й у Словаччині також.

Неринковий підхід угорського уряду у ціноутворенні на харчові продукти вже критикували економісти на початку його запровадження, вони передбачили саме те, що, ймовірно, станеться незабаром. Ринок шокований змінами в ціноутворенні, і за короткий час постав дефіцит певних продуктів.

Наразі уряд Угорщини зафіксував ціни на такі харчові продукти до 30 квітня 2023 року: цукровий пісок, борошно пшеничне, олія соняшникова рафінована, домашня свиняча ніжка, куряча грудка, куряча ніжка, куряча спинка, курячий хвіст, куряче крило, молоко коров’яче ультрависокотемпературної термічної обробки жирністю 2,8% (ціна на цю продукцію не може бути вище ніж добова ціна на 15 жовтня 2021 року), яйце куряче, картопля, за винятком молодої (ціна цієї продукції не може бути ніж добова ціна на 30 вересня 2022 року).

Економіст-аграрник Дьєрдь Раско виступив у ранковому шоу Jazzy Rádió, де зробив невтішні заяви щодо картоплі та свинини.

«Запаси картоплі в Угорщині практично вичерпалися, а імпортовану з-за кордону продукцію можна придбати лише значно дорожче. Подібна ситуація може виникнути найближчим часом і зі свининою. Імпортна гуртова ціна на обидва товари спричиняє суттєві збитки для перекупників, які своєю чергою, у такий спосіб економитимуть на складських запасах, а це шлях до дефіциту запасів у магазинах», — зазначив експерт.

Згідно з новинами, пропозиції щодо м’яса скорочуються, а попит зростає, адже м’ясо все ще є вирішальним елементом харчових звичок Угорщини, всупереч західним тенденціям.

Різдвяний шопінг сприяв виснаженню запасів, а також факт того, що за кілька тижнів до свят можна було кілька разів почути, що в Угорщині може стати дефіцитом картопля, це посилило наміри угорців купувати.Уряд запровадив обмеження цін загалом на вісім основних харчових продуктів, але, як це не парадоксально, це не сприяло зниженню цін, а підігрі лоінфляцію. Економіст Дьєрдь Раско назвав запровадження граничної ціни помилкою:

«Так грубо втручатися в процеси ринкової економіки — не обґрунтовано, бо шкода від цього величезна, — спершу цей захід вразив роздрібну торгівлю, але оскільки обмеження цін кілька разів збільшувалися, тепер завдаються значні збитки сільськогосподарським виробникам і переробникам харчових продуктів.

Подорожчали й інші продукти. Якби обмеження ціни було скасовано, цього б не сталося», — акцентував Раско, на думку якого, саме тому в Угорщині інфляція значно більше, ніж в інших країнах Європейського Союзу.

За оцінкою економіста-аграрія, завдяки таким діям трейдери перенесли збитки, яких вони зазнали через обмеження цін, на інші харчові продукти, а також товари побутової та хімії.

За словами Дьєрдя Раско, ці обмеження точно залишаться до 1 квітня, оскільки скасування обмежень — це вже питання внутрішньої політики. Якщо раптово скасувати, ціни майже на всю продукцію зростуть на 85­–100 відсотків.

Економіст переконаний — якщо уряд хоче знайти добре розв’язання цієї проблеми, йому доведеться відтермінувати запровадження лімітів на пів року. Можливість для цього є, адже не може бути такого браку їжі, як палива.

Він зауважив, що через паніку покупців за останні пів року цукру продали удвоє більше, ніж за звичайний рік, те ж стосується борошна та олії. Коли обмеження буде скасовано, ціни на ці продукти впадуть.

Натомість за словами Раско, і далі дорожчатиме свинина, ціна якої останніми місяцями зросла на 25–35 відсотків. Ціни на молочну продукцію вже настільки високі, що наступне суттєве підвищення практично неможливе. На думку економіста, після введення ліміту темпи зростання цін сповільняться, але загальне їх зменшення неможливе.

Ґергей Карачонь — мер Будапешта під час привітання мешканців столиці з Різдвом закликав позбутися неправди

Мер назвав 2022 рік роком пропаганди, і побажав, щоб 2023 рік став роком щирих розмов.

Мер поставив запитання: «це нормально, що ми ставимося до доріг нашого міста як до магістралей, а потім дивуємося, що через міський шум і смог хворіє все більше людей?» Чи це нормально використовувати простори нашого міста як паркінги, не даючи деревам шансу захистити нас від пилу та спеки? Чи це нормально, що цінністю вважається лише та зелена зона, яку можна продати, яку можна забудувати, і тільки той ліс, який можна вирубати? Чи це нормально, що ми байдужі до наших співгромадян, які перебувають у найважчій ситуації? Чи це нормально, що деякі місцеві органи влади виселяють сім’ї без реальних причин і гідного житла, що ми боремося з бомжами, а не з безпритульністю?

За його словами, жодне з переліку не може назвати нормальним і він упевнений, що більшість мешканців Будапешта хочуть це змінити. «Настав час не завжди вважати нормальним те, до чого ми звикли, а називати нормальним те, про що ми можемо переконано сказати: це правильно».

Карачонь акцентував: «скористаймося тим фактом, що глобальний капіталізм, уражений війною, енергетичною та кліматичною кризою, скрипить навколо нас». За його словами, для того, щоб «зупинити рух світу в екологічну катастрофу і війну, змінити наше місто і нашу країну, насамперед необхідно мати можливість знову нормально говорити про спільні проблеми».

За його словами, найважливішим питанням політики має бути розділення того, що правильно, а що неправильно.

«Для мене найсумнішим досвідом 2022 року стало те, наскільки ефективно може працювати нескінченно примітивна та брехлива пропаганда. Пропагандисти — це чорна армія влади. Саме вони використовують інтелектуальне шарлатанство замість фактів і аргументів, замість правди. Якщо 2022 рік був роком пропаганди, то 2023 рік має бути роком чесних розмов, адже бездарно спрощені відповіді на дедалі складніші виклики, які постають перед світом, нашою країною та нашим містом, не можуть бути нічим іншим, як брехнею».

Стосовно реконструкції мосту Ланчіда він сказав, що це правильно, якщо рішення про майбутнє мосту буде прийнято відповідно до побажань громадськості. «Іншими словами, жителі Будапешта можуть вирішити, чи вважають вони важливішими догми минулого, чи інтереси майбутнього. Я завжди аргументуватиму на користь аспектів майбутнього, і я дотримуватимуся рішень жителів Будапешта».

Стратегічною метою столиці він назвав те, щоб до кінця десятиліття комунальні служби Будапешта були енергонезалежні, тобто не залежали від енергетичної політики ні Угорщини, ні російського уряду, а комунальні служби міста використовували якомога більше енергії, яку вони здатні виробляти. «Ось чому ми повертаємо каналізаційні споруди у Будапешта, і тому ми не дозволяємо уряду постачання питної води».

З приводу 150-річчя Будапешта він сказав: завдання — об’єднати Будапешт. «У кожного є свій Будапешт, і мого немає без вашого Будапешта. Будапешт — місто відмінностей. З досвіду минулого півтора століття ми знаємо, що місто успішне тоді, коли ці протилежності не гасять одна одну, а доповнюють одна одну», — зазначив він.

«Люди з Буди та Пешта, водії та велосипедисти, мешканці міст-садів і панельних будинків, студенти та пенсіонери, собаки та коти, прихильники опозиції та уряду, місцеві жителі та нові будапештці, мешканці та орендатори, орендарі та власники квартир, саме вони об’єднують місто. Раніше міста оточували себе стінами, щоб захистити свої цінності та принципи. Сьогодні в Будапешті ми захищаємо наші принципи та цінності, руйнуючи ці стіни та замість цього будуючи або відновлюючи мости. Ми руйнуємо стіну, побудовано перед правдою з брехні, і будуємо мости між людьми, з гідності, справедливості, людяності та солідарності. Це робота 150-річної столиці країни, яку кожен угорець може відчути», — сказав Ґергей Карачонь, бажаючи щасливого Нового року.

Довідково:

Герґелі Сільвештер Карачонь (угорська вимова: [ˈkɒraːt͡ʃoɲ ˌɡɛrɡɛj ˌsilvɛstɛr]; нар. 11 червня 1975) — угорський політик, політолог і чинний мер Будапешта. Раніше був членом Національних зборів (МП) з 2010 по 2014 рік і мером Зугло з 2014 по 2019 рік.

Карачонь працював у компанії з дослідження ринку та громадської думки Medián як менеджер з досліджень. У 2007 році став директором з досліджень. З 2002 по 2008 рік був політичним радником в офісі прем’єр-міністра. Крім того, працював асистентом викладача Будапештського університету Корвіна з 2004 року, асистентом викладача з 2007 року та асистентом професора з 2008 року.

У травні 2021 року Управління освіти Угорщини (Oktatási Hivatal) почало розслідування щодо його призначення на посади асистента та доцента в Університеті Корвіна. У вересні Офіс дійшов висновку, що він не відповідає деяким вимогам, пов’язаним із мовними сертифікатами та докторськими дослідженнями, які вимагаються політикою університету..

У червні 2019 року на перших первинних виборах опозиції він був обраний як кандидат від опозиції (MSZP-P-DK-Momentum-LMP-MLP). Хоча «Йоббік» не підтримав Карачоня прямо, партія вирішила не висувати кандидата. Це залишило Карачоня єдиним кандидатом від опозиції на посаду лорда-мера Будапешта на місцевих виборах 2019 року проти чинного лорда-мера Іштвана Тарлоша, якого підтримувала владуща коаліція Фідес-KDNP. Потім він переміг на виборах 13 жовтня 2019 року, набравши 50,86% голосів, а Тарлос отримав 44,10%.

З ініціативи Карачоня мери столиць усіх чотирьох країн Вишеградської групи підписали в Будапешті в грудні 2019 року Пакт вільних міст. Пакт сприяє «спільним цінностям свободи, людської гідності, демократії, рівності, верховенства права, соціальна справедливість, толерантність і культурне розмаїття».

Він здобув міжнародну популярність у 2021 році, коли перейменував чотири вулиці в Будапешті на «Вулицю вільного Гонконгу», «Вулицю мучеників Уйгурів», «Вулицю Далай-лами» та «Вулицю єпископа Се Шигуанга» на знак протесту проти рішення уряду Угорщини відкрити відділення Університету Фудань у Будапешті, який у 2019 році змінив свій статут, виключивши фразу «академічна незалежність і свобода думки» та включивши «зобов’язання слідувати керівництву Комуністичної партії».

Ексклюзив

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media