Віктор Орбан розлючений: він хоче змінити Брюсель, але хто ж йому дасть?

Ексклюзив. Останні роки діяльності Віктора Орбана шкодять майбутньому Угорщини все з більшою інтенсивністю. Не лише жадібність, а і явна залежність колишнього демократичного лідера від вселенського зла, насамперед повільно ведуть його до краху. Відтепер ще й запроваджується контроль над діяльністю європейських медіа з боку Європейської Комісії.

Віктор Орбан

У Празі відбувся саміт лідерів ЄС. Орбан вкотре дорікає Європі

Цього тижня Прага опинилася в центрі європейської політики, оскільки лідери країн Європи зібралися на зустрічі 6-7 жовтня. Серед тем війна в Україні та її наслідки для різних політичних сфер, а також виклики прийдешнього зимового періоду.

44 європейські лідери, включаючи ЄС, Туреччину, Велику Британію провели стратегічні дискусії щодо безпеки та стабільності континенту. Це був 1-й саміт Європейської політичної спільноти, пан’європейської платформи лідерів для обговорення спільних викликів.

6 жовтня лідери країн Європи провели зустріч у фортеці Празький град, щоб обговорити чимало питань у сфері безпеки на континенті, зокрема пов’язані з повномасштабною війною в Україні.

За словами журналіста Радіо Свобода Рікарда Йозвяка, ця зустріч стала запуском Європейської політичної спільноти (European Political Community, EPC), ідею якого вперше озвучив президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року.

«З огляду на драматичні наслідки російської війни, які торкнулися країн Європи на багатьох фронтах, ми погодилися створити Європейську політичну спільноту з метою об’єднання країн європейського континенту та надання платформи для політичної координації.

Мета полягає в тому, щоб об’єднати лідерів на рівноправній основі, сприяти політичному діалогу та співпраці з питань, що становлять взаємний інтерес.

Війна в Україні чинить драматичний вплив на енергетичну ситуацію в Європі, що може позначитися і на нашій економіці. Наша головна мета – забезпечити надійність постачання і доступну енергію для наших домогосподарств і підприємств, насамперед з настанням зимових холодів», наголосив  голова Європейської Ради Шарль Мішель.

«Подивіться на важливість (цієї зустрічі), тут зібраний увесь континент, крім двох країн, Білорусі та Росії», – сказав журналістам прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що Європейська політична спільнота стане корисним форумом, який збиратиме політичних лідерів частіше для обміну думками з ключових питань без тиску, пов’язаного з узгодженням офіційного комюніке.

«Це добре для миру, для безпеки, це добре для економічного розвитку та процвітання. І, звісно, ЄС може й надалі поліпшувати свої відносини з сусідніми країнами, більшість із яких також прагнуть до членства в ЄС», — сказав він.

Президент Литви Гітанас Науседа назвав саміт «Об’єднаними Націями в Європі».

Президент Литви Гітанас Науседа

Він висловив сподівання, що попри різноманіття, 44 лідери зможуть знайти «спільну позицію» і поставити спільні цілі, зокрема підтримку України, яку він вважає «пріоритетом номер один».

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте акцентував, що це не альтернатива розширенню, а »платформа, організація для обговорення головних питань сьогодення», війни в Україні, а також захисту клімату. та економічна ситуація.

Марк Рютте

Віктор Орбан поїхав з саміту не втішений жодною ініціативою. Спершу він вимагав від єврочиновників отямитися. Потім звинуватив Брюссель у зраді.

«Брюссель зрадив Європу. Не припинювана війна, фінансове банкрутство та міграційна криза. Ось що зробили бюрократи в Брюсселі за останній рік. З мене досить! Брюссель треба змінити!» — опублікував Орбан гнівний пост у фейсбуку.

Угорський прем’єр заявив, що Брюссель зґвалтував Польщу та Угорщину завдяки мігрантам.

«Після цього роками немає шансів на домовленість чи компроміс. Угорщина захищає свої кордони від нападів мігрантів і бюрократів!» — не припиняв постити Віктор Орбан.

Прем’єр-міністр Угорщини повторив одну зі своїх заяв про те, що вступ України спричиняє багато запитань, на які зараз немає відповіді. «Ми не знаємо, де проходять фактичні кордони й скільки людей там проживає», — сказав він, додавши, що перш ніж ЄС ухвалить рішення, він повинен знати, чи справді в його інтересах прийняти Україну до ЄС і які це матиме наслідки.

Орбан воліє отримати спершу документ про стратегічне обговорення (згідно з обіцянкою Урсули фон дер Ляєн, до кінця року комітет розгляне наслідки розширення для ЄС у різних сферах), після чого відбудеться обговорення, а потім відповідальне рішення. Він звинуватив ЄС у несправедливому ставленні до Грузії, натякнув на втому від розширення, але не згадав, що, як і в разі з Україною, частина території кавказької країни під російською окупацією з 2008 року, коли Москва заморозила конфлікт після бліцкригу, фактичної анексії Південної Осетії у Грузії. Орбан сповістив, що наступного тижня уряд Угорщини збереться у повному складі на спільне засідання з урядом Грузії, внутрішня і зовнішня політика якого зараз оточена багатьма застереженнями Брюсселя. Орбан також відкинув санкції проти Азербайджану, наголосив, що без Баку неможливо покінчити з енергетичною залежністю від Росії. Він також заступився за Сербію, заявивши, що за останні два роки серби постраждали від серії провокацій. Він закликав косоварів змінити свою поведінку та припинити провокувати сербів. «Ми повинні допомогти Сербії, щоб зберегти стабільність регіону», – зазначив він.

Новий закон про ЗМІ стане головним попереджувальним сигналом для країн ЄС

Віцепрезидентка Європейської комісії Вера Юрова сподівається, що  »зарозуміла» Франція, і Угорщина Віктора Орбана мають  дослухатися до майбутнього нового набору правил для ЗМІ.

Вера Юрова

Віцепрезидентка ЄК покладає великі сподівання на перший  Кодекс правил ЄС щодо засобів масової інформації, який здолав ключове голосування в Європарламенті.

«Європейський закон про свободу ЗМІ стане головним попереджувальним сигналом для держав-членів», — сказала вона в інтерв’ю POLITICO в Страсбургу.

Нове регулювання, спрямоване на забезпечення незалежності ЗМІ від політичного тиску та сприяння плюралізму в усьому блоці, цілком може стати цурпалком в оці для угорського лідера Віктора Орбана, чия партія Фідес захопила фактичний контроль над 80 відсотками медіа країни через «політичні та економічні» маневри згідно з останнім індексом свободи преси у світі «Репортерів без кордонів».

Ми не можемо зліпити розбиті яйця, — сказала Юрова, — в Угорщині — країні, «де все і всі залежать від однієї партії», де «немає суспільних ЗМІ, а лише державні», і де «різниця між економічною підтримкою медіа в прозорий спосіб і корумпованими медіа прихованим способом — велика».

Але майбутній кодекс нових правил з новими зобов’язаннями щодо прозорості та незалежності та посиленим контролем, який запроваджується над згубними медіаконгломератами та законами, що впливають на медіаландшафт ЄС, може врешті-решт змінити ситуацію.

«Вся тенденція в Угорщині, яка веде до монополізації інформації, — це те, чого ми не хочемо, щоб відбувалося всюди», — сказала Юрова, додавши, що «з часом ми можемо спробувати крок за кроком демонтувати такі системи».

Але це може обійтися великою ціною, якщо Будапешт не зважатиме на правила, акцентувала вона, натякаючи на процедури порушення закону.

«Зрештою, вони будуть обкладені високими штрафами», — сказала вона.

Річ не лише в Угорщині. Франція також незабаром може потрапити під приціл Комісії. Французькі правоохоронні органи нещодавно затримали журналістку Аріану Лаврійо після того, як вона повідомила про витік компрометувальних документів.

Французький кейс свідчить про дуже слабкий захист журналістів, сказала Юрова, акцентувавши, що Франція була серед країн, які  стверджували, що закон про ЗМІ «руйнує» їхні «фантастичні системи».

«Я завжди вважала це дуже, дуже зарозумілим», — додала вона.

Раніше Париж просив у Раді Європи щодо посилення обмежень у законі про засоби масової інформації, що дає столицям ЄС змогу стежити за репортерами, тоді як європейські законодавці у своїй версії законодавства зробили ширші винятки та посилили гарантії захисту журналістів.

Члени парламенту після затвердження своєї позиції на пленарному засіданні розпочнуть політичні дискусії з Радою 18 жовтня.

Будуть складні перемовини, — визнала Юрова.

Компанії, дотичні до ксенофобської та антиміграційної владущої Fidesz, набирають працівників за кордоном від імені угорських роботодавців

Про це пише Átlátszó hu.

Йдеться про бізнес-партнера брата євродепутата Тамаша Дойча та віцепрезидента Rákóczi Szövetség, що фінансується державою, транскордонну культурну організацію, яка працює з етнічними угорцями.

Тамаш Дойч

У 2021 році парламент Угорщини, підконтрольний партії Fides Віктора Орбана, ухвалив законопроєкт, який спрощує процес наймання кадровими компаніями трудових мігрантів з країн за межами ЄС. Новий закон дозволяє окремим компаніям (які згодом отримали назву »кваліфіковане агентство тимчасового працевлаштування», загалом їх 25) наймати працівників із третіх країн без дозволу, який зазвичай необхідний для такого найму.

Роботодавці в Угорщині мають серйозний брак професійних працівників, тож за останні 2 роки почали заповнювати вакансії іноземними працівниками насамперед з європейських України, Сербії та азійських Індії, Філіппін, Індонезії, Казахстану.

Не дивно, що після багатьох років провокаційних ксенофобських урядових кампаній (які, серед іншого, натякали, що іноземці »займуть роботу» угорців), імпорт »мігрантів» спричинив неабиякі рефлексії.

У невеликому Хайдусобосло, за повідомленням Telex, новина про відкриття центру для трудових мігрантів спричинила масову істерику: у соціальних мережах місцеві жителі висловлювали побоювання, що іноземці, очевидно, збираються вбивати та ґвалтувати».

Мер міста (незалежний політик, який був обраний за підтримки Fidesz) також підігрів такі настрої, погрожуючи власникам нерухомості, які надають житло трудовим мігрантам.

Типове оголошення щодо працевлаштування трудових мігрантів приблизно має такий зміст:

«Ваша компанія стикається з гострим браком робочої сили? Ось рішення! Позичте в нас філіппінських робітників і збільшуйте виробництво!» Оголошення розміщено на вебсайті Jobtain HR Services Ltd., одного з «агентств кваліфікованого тимчасового працевлаштування».

Магдолна Міхай

«Останніми роками ми провели багато досліджень щодо того, яка нація чи країна є найближчими до європейського населення з точки зору культури, світогляду та здатності до адаптації, і саме у світлі цього ми остаточно обрали Філіппіни», — пише Генеральна директорка Jobtain Магдолна Міхай, яка широкому загалу більш відома як віцеголова однієї з найактивніших культурних організацій Угорщини – Rákóczi Szövetség. Заявленою метою організації є зміцнення угорської національної ідентичності, основна цільова демографічна група якої молодь, зокрема з Угорщини та серед етнічних угорців у сусідніх державах.

На регіональному рівні Асоціація відома своїми літніми таборами в Трансільванії та Словаччині, де виступали політики Fidesz. Наприклад, цього року спікером був президент парламенту Ласло Кевер. Асоціація отримує щедрі дотації з державного бюджету. Згідно зі звітом за минулий рік (доступний у пошуковій системі birosag.hu), вони отримали 6,5 мільйона євро (2,5 мільярда форинтів) і 6,1 мільйона євро (2,36 мільярда форинтів) у 2021 і 2020 роках відповідно.

Jobtain працює у сфері тимчасового працевлаштування вже 20 років, але протягом тривалого часу вони лише допомагали угорцям знайти роботу у своїх компаніях-партнерах.

«У 2015 році ми брали на роботу угорців із Секлерланда [частина Трансільванії, Румунія, населена етнічними угорцями]. У 2016 році уряд вперше відкрив двері для працевлаштування за межами ЄС (Україна, Сербія), тож за останні сім років ми створили рекрутингову мережу, яка охоплює всю Україну, і з того часу ми постійно наймаємо українських працівників», – зазначила очільниця компанії. Щодо сумісності філіппінських працівників з угорцями вона сказала: «Як сертифікований роботодавець, ми спершу проаналізували міжнародний досвід роботи з працівниками з цільових країн і ретельно вивчили критерії, важливі для працевлаштування та інтеграції. Дуже важливо, щоб громадянин далекої країни, наприклад Філіппін, не лише працював в Угорщині, але й ходив по магазинах, бігав у справах, займався спортом і розважався, як будь-яка інша людина. У цьому сенсі успішна адаптація до місцевої громади зробила філіппінців ідеальним вибором: вони християни, добре розмовляють англійською, орієнтовані на сім’ю, дисципліновані, працьовиті та відкриті до європейської культури. Наше попереднє дослідження підтверджено нашим реальним досвідом за останній 1 рік, оскільки наразі ми залучили майже 1000 філіппінських працівників, і відгуки про роботу та громадське життя дуже позитивні».

Вона додала, що до кінця року планують надати своїм партнерам ще 500-600 співробітників. На запитання, чи можливо в майбутньому організувати культурні програми для іноземних працівників, Магдолна Міхай відповіла: «Для мене дуже важливо популяризувати угорські культурні цінності як вдома, так і за кордоном. Мені приємно бачити, що наші іноземні працівники дуже ініціативні та активні в житті місцевої громади: виступають із власними виставами на фольклорних фестивалях, грають у баскетбольні матчі з місцевими жителями. Пріоритетн, щоб усі співробітники – незалежно від національності – почувалися тут як вдома, і ми раді підтримати колег із третіх країн у знайомстві з угорською культурою».

Кадрова компанія Prohumán, пов’язана з бізнес-колами брата депутата Європарламенту від Фідес Тамаша Дойча, очевидно зареєстрована у філіппінському відділі зайнятості, де зараз шукає зварювальників.

Генеральний директор Prohumán Ltd. Шандор Закор відомий насамперед зв’язками з футбольним клубом MTK: він отримав пост посаду генерального директора футбольного клубу від Петера Дойча, брата євродепутата від Fidesz Тамаша Дойча у 2017 році. З 2019 року він був єдиним власником корпорації, що керує футбольною командою MTK, тоді як Тамаш Дойч і далі обіймає посаду голови Спортивної асоціації MTK.

Петр Дойч

Prohumán Ltd акцентує, що після російського вторгнення в Україну до Угорщини почали прибувати біженці. Під час кризи група Prohumán була єдиною кадровою агенцією, яка мала дозвіл сповіщати про вакансії в спортивному залі BOK у Будапешті, транзитній станції для шукачів притулку. Як саме і від кого вони отримали такий дозвіл, незрозуміло, оскільки державні інституції, які здійснюють прибуття мігрантів, заперечують будь-які зв’язки з компанією.

Крім того, Йожеф Давід Сабо, який курує міжнародні відносини в Prohumán, а також є політичним аналітиком, з іронією говорив про імпорт робочої сили у проурядових ЗМІ. У 2017 році він виступив із промовою про транскордонну працю у Вільному університеті Туснадфюрдо, де сказав, що імміграція в ЄС обумовлена «діловими інтересами глобальних технологічних компаній, які в якийсь момент збігалися з браком робочої сили в німецькій промисловості».

У 2018 році Сабо різко розкритикував міграційний пакет ООН щодо заохочення економічної міграції, а у 2020 році розкритикував «брюссельських союзників Джорджа Сороса» щодо мігрантів” через фонд відновлення ЄС.

Компанія PannonJob Human Services and Consulting Ltd., охоплена холдингом Videoton, також набирає працівників з Філіппін, Казахстану, Киргизстану та України. Генеральним директором Videoton Holding є восьма найбагатша людина в Угорщині Габор Селеш, відома політична фігура, пов’язана з урядами Орбана між 2010 і 2018 роками: володів провладними медіакорпорація та спонсорував мітинги на підтримку Fidesz.

У поточному оголошенні PannonJob про тимчасове працевлаштування йдеться, що вони запрошують іноземних працівників до Угорщини з 2017 року, і вперше запросили людей з України.

«Ґрунтуючись на нашому багаторічному досвіді найму та працевлаштування українських працівників і наших добре налагоджених процесах, набір завжди здійснюється місцевими субпідрядниками в усіх зазначених країнах, але професійна індивідуальна попередня перевірка завжди є відповідальністю PannonJob», кажуть у компанії. «Наша компанія пропонує своїм клієнтам повний спектр послуг, починаючи від наймання потрібного персоналу через попередній відбір, проїзд і розміщення до підтримки інтеграції».

Тут також виникає питання культурних відмінностей, і компанія малює досить прогресивну картину.

«На нашу думку, інтеграція іноземних працівників у національне робоче середовище є ключовим питанням. Розуміння культурних відмінностей між приймальною країною та новоприбулими значною мірою допоможе їм успішно інтегруватися та ефективно працювати в майбутньому. У цьому контексті бізнес організаційного розвитку нашої компанії розробив програму, спрямовану на інтеграційну співпрацю».

Програму можна назвати навчанням чутливості або різноманітності у великих міжнародних компаніях. Серед її пунктів: розуміння процесу знайомства з іноземними культурами, розвиток лідерства, комунікаційна стратегія в міжкультурній компанії, протокол і спілкування в різних культурах (особливості вербальної та невербальної комунікації, тайм-менеджмент, міжособистісна дистанція, адресація, основні правила ведення перемовин.

На заводах Videoton працюють трудові мігранти. На пресконференції на початок війни в Україні співдиректор холдингу Отто Сінко заявив, що у Videoton працювало близько 200 громадян України, а кількість вакансій, наданих Pannonjob, перевищила 1000 осіб, і вони планують збільшення потужності через війну.

У квітні цього року Шандор Чомба, державний секретар, відповідальний за політику зайнятості, відкрив новий робочий гуртожиток у Секешфегерварі для розміщення іноземних працівників Videoton. На інавгурації Чомба сказав, що Videoton виграв тендер на 182 мільйони форинтів на будівництво гуртожитків.

У гуртожитку, який було урочисто відкрито, проживає 196 працівників, здебільшого українці. Держсекретар тоді сказав, що найближчими роками в Угорщині знадобляться ще 500 000 працівників через інвестиції, яких вона чекає.

Водночас керівники Videoton частково критикують заводи з виробництва акумуляторів, які вимагають найму працівників-мігрантів. Петер Лакатош, співдиректор Videoton Holding, сказав 24.hu в лютому, що Угорщину слід зробити привабливою для галузей, що матимуть користь для угорської промисловості, але індустрія акумуляторів не є такою.

Помер колишній президент республіки, перший голова Конституційного суду, академік і професор університету Ласло Шойом

Ласло Шойом

Ласло Шойом помер після тривалої хвороби, яку він мужньо переносив «з активністю та спокоєм», — сповістив секретаріат колишнього президента. Він прожив 81 рік.

7 червня 2005 року парламент обрав Ласло Шойома третім президентом Угорської Республіки, проголошеної в 1989 році. Його кандидатуру запропонувала Оборонна асоціація, потім підтримали Fidesz і MDF, обрання відбулося в третьому турі шляхом здобуття простої більшості замість більшості у дві третини. Церемонія інавгурації президента тривала 5 серпня в Дзеркальній залі палацу Шандора, і він обіймав посаду до 5 серпня 2010 року.

Ласло Шойом народився 3 січня 1942 року у Печі. Він здобув юридичну освіту у своєму рідному місті та отримав диплом у 1964 році. Працював судовим креслярем, водночас отримавши кваліфікацію бібліотекаря. З 1966 року працював на юридичному факультеті Єнського університету на кафедрі цивільного права, а також здобув ступінь доктора німецького цивільного права.

З 1969 по 1983 був науковим співробітником Інституту державних і правових досліджень Угорської академії наук (МТА), а з 1970 по 1975 – в Парламентській бібліотеці. З 1983 року — професором кафедри цивільного права юридичного факультету ELTE, з 1996 — головним професором Католицького університету імені Пазмані Петра, а з 2002 року професором Будапештського університету німецької мови імені Андраші Дьюли.

Отримавши стипендію, він вирушив у наукову поїздку до Каліфорнійського університету в Берклі, Кельнського університету, Франкфуртського університету та Інституту Макса Планка в Гамбурзі. У 1999–2000 роках був запрошеним професором Кельнського університету, де в 1999 році здобув ступінь почесного доктора. Сфера наукових інтересів: історія громадянського права, порівняльне громадянське право, конституційне право.

Від самого початку брав участь у Дунайському русі, був одним із засновників Дунайського гуртка, юридичним радником неофіційних екологічних рухів з початку 1980-х років.

1987 року — одним із засновників Угорського демократичного форуму,

1989 року — членом правління, брав активну участь у роботі Опозиційного круглого столу.

У 1989 року його було обрано членом новоствореного Конституційного суду, після чого подав у відставку з усіх політичних та соціальних посад, а також залишив MDF.

Був першим заступником голови Конституційного суду, а згодом першим його президентом у період з 1990 по 1998 рік. Інституція під його керівництвом ухвалила важливі рішення щодо низки важливих питань, таких як рішення про скасування смертної кари, Закон про правосуддя, правовий статус Президента Республіки, конституційний зміст референдуму, законодавство про аборти або Закон про компенсації. Ласло Шойом був членом Міжнародного комітету юристів із 1994 року та Венеційського комітету Ради Європи з 1998 року.

Після того як Ференц Мадль, чинний президент республіки, у 2005 році відмовився від ще одного президентсього терміну, він звернувся до партій з відкритим листом з проханням призначити Ласло Шойома своїм наступником. Його опонентом була кандидатка від ВРРП Каталін Сілі, тодішня голова парламенту.

Шойом обіймав свою посаду до 5 серпня 2010 року. Він здобув ступінь кандидата державних та юридичних наук у 1975 році та ступінь доктора наук у 1981 році. 2001 року його було обрано членом-кореспондентом Угорської академії наук, а 2013 року — дійсним членом. Він мав академічну кафедру під назвою Normahierarchia. Крім численних нагород, був нагороджений премією Гумбольдта в 1998 році, Великим хрестом Угорського ордена «За заслуги» в 1999 році, Орденом «За заслуги» Імре Надя у 2003 році, Великим хрестом Угорського ордену «За заслуги з ланцюжком», угорською премією свободи у 2013 році. Його статті публікувалися у вітчизняних та закордонних медіа, а кілька його книг видавалися за кордоном.

«Пішов з життя президент Угорщини, видатний професор права. Спочивай з миром, Ласло Шойом!», — написав Віктор Орбан на своїй офіційній сторінці у Facebook.

Віктор Орбан і Ласло Шойом

Найповільніше досягають найвищої зарплати угорські вчителі

В Угорщині вчитель має пропрацювати в середньому 42 роки, щоб досягти максимуму в заробітній платі, що є найдовшим періодом у країнах-членах ЄС, пише G7.hu з огляду на щорічний звіт Європейської комісії. В ЄС це потребує в середньому 30 років.

За інформацією джерел, у Хорватії, Румунії та Словаччині потрібно 40 років. У Нідерландах вчитель найшвидше досягає найвищої зарплатної категорії менше ніж за 12 років.

Марина Ковальчук, керівниця проєкту V5 Media (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), заступниця головного редактора