Трохи-трішечки про те й тих, кому бути-ставати справжніми ректорами визначних університетів — матеріально-реальних і «невидимих»

09.06.2021 0 Редакция Steelgrey

Джотто ді Бондоне. Фрагмент фрески «Рай» (Флоренція, палац Барджелло). Портретне зображення (збільшене) Данте Аліг’єрі — друга художника.

 

 

Юрій ЧернецькийПроф. Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків) — і знову спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

Трохи-трішечки про те й тих, кому бути-ставати справжніми ректорами визначних університетів — матеріально-реальних і «невидимих»

(Добірка «Вибраних місць із листування з друзями» — 2021)

 

ВЕЛИЧАННЯ ПРЕДТЕЧ ВІДРОДЖЕННЯ*

(Із циклу «Подорожі до Італії»)

 

          Максимові Віталійовичу Стрісі, котрий є щасливим супутником великих

          італійців. Як і всі ми. Потенційно…

 

Вдячності й шани сказати слова дайте,

не перерве спіч палкий мій нехай жоден:

серед поетів був перший пророк Данте,

серед художників перший пророк — Джотто.

 

Вірші до того — банальненькі, хоч добрі,

як і малюнки аж надто були прості.

Данте до них вніс умів і сердець обрій,

Джотто до них вніс пейзажів і душ простір.

 

Гра почалася — і мріємо ми потай

згодом довічний притулок знайти там, де

слухає, вірю я, ангельський спів Джотто,

ангелам Божим складає пісні Данте.

_______________

* «Паперовий» варіант цього вірша можна знайти в чудовій (не через його публікацію, а просто чудовій) книзі, якою завершується чудовий тритомник: Данте Аліг’єрі. Божественна Комедія: Рай / Переклав Максим Стріха. — Львів: Видавництво «Астролябія», 2015. — Стор. 312.

 

14.11.13

 

Падуя. Капелла Скровеньї. Фреска Джотто ді Бондоне «Поклоніння волхвів» (1303).

 

ПАДУЯ

(З італійської; переспів-згадка сонета-згадки Ґабріеле Д’Аннунціо)

 

          Авторитетній представниці харківської школи української соціології

          Ользі Дмитрівні Куценко

 

Ні, зовсім не каплицею Скровеньї,

до стін чиїх душа летіла юна,

щоб музику, яку малюнки-струни

утворюють, вдихати (славсь, о Геній!);

 

не розписами дивними Мантеньї,

не Донателло вершником, що, гуна

ввібравши й римлянина велич, суне,

весною милувався в серця нені.*

 

О, ні: тіниста Прато делла Валле —

не статуй, а пташок-дерев толока,

природи знов пробудженої види

 

мене любовним жаром обдавали

так, начебто весна зеленоока

покликала в глибінь садів Арміди.

_______________

* Д’Аннунціо народився не в Падуї, а в Пескарі.

 

06.01.18

 

ПЕРЕКЛАД ДВОВІРША ВИЗНАЧНОГО РОСІЙСЬКОГО ПОЕТА-ПЕРЕКЛАДАЧА ВОЛОДИМИРА ЛЕОНОВИЧА ПАМЯТІ ВИДАТНОГО ГРУЗИНСЬКОГО ПОЕТА ГАЛАКТІОНА ТАБІДЗЕ (1892—1959)

 

Чий сором ти здолав, старий, — і в небо?

Все крик перекладаю твій: — ТАВІСУПЛЕБА!

Близько 1966 — 02.06.21

 

ПРО ПОЕТА ТАБІДЗЕ, РОДИННУ ГРУЗІЮ ТА НЕНЬКУ УКРАЇНУ

 

Вони прийшли до Галактіона,

як і до інших мільйони разів

приходили — до, за, після Нерона:

у спосіб Неронів весь час рій цей жив.

І він відповів саме так, як треба,

коли ти один і спроба одна:

— Воля-свобода! Тавісуплеба! —

вигукнув, вистрибнувши з вікна…

 

Вони, виконуючи бажання

царів, богдиханів, генсеків, юрби,

літали-вбивали — тисячопикий кажáн, — і

співали «осанну» їм інші раби.

І крові жертв кажана краплини

злились у кривавий океан…

А вчора до на ймення Сакартвело країни

вдерся неситий сусідський каган.

 

Її миттєво орда зґвалтувала

і далі поперла, вселяючи страх.

Та в нас цей рій, модус чий — навала,

отримав нарешті по зубах!

Але невгамовний кажан мерзенний…

Табідзе ж — зброю беззбройним дав він.

Принаймні, якщо завітають до мене,

хоч: «Тавісуплеба!» — я їм відповім.

 

04.06.21

 

Флоренція. Базиліка Санта-Кроче. Свобода Поезії: меморіальний пам’ятник поетові Джованні Баттіста Нікколіні (1877; скульптор — Піо Феді).

 

ЖИТОМИР

(Із циклу «Україна»)

 

          Ректорові уславленого Каразінського університету, дорогому другові

          Вілю Савбановичу Бакірову, молоді роки якого пройшли в цьому місті

 

Щоб позбуватися сердечної втоми,

я б відвідувати якнайчастіше волів

багате на чари місто Житомир —

місце народження двох Королів.

 

Старшого з них красномовного сина

проза вражає — яскрава й чітка.

А ще в його особі отримала Україна

свого селянства співця й захисника.

 

Другий найперспективнішу з революцій

сам і очолив, і реалізував:

керовано вивів у Космос людство,

з чого почалася епоха нова.

 

Дар дорогоцінний — давньоруське коріння,

дар дорогоцінний — і польський вплив.

Житомир дав слово Короленка країні

і разом з Корольовим її окрилив!

 

2007

 

МОРАЛЬ ХОТИНСЬКОЇ ВІЙНИ,

або

ПРО ДАТУВАННЯ «ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ» УКРАЇНИ

(Із циклу «Україна»)

 

          Авторитетному представникові харківської школи історичної науки

          Сергієві Івановичу Посохову

 

З трагедії змінивши жанр на драму

Європи шляху (має борг вона),

МИ зупинили воїнів ісламу,

НАШ Сагайдачний біля Хотина.

 

Вважалося: вони непереможні.

Ввижалось європанування їм.

Аж козаки — диво-бійцем був кожний! —

перетворили замах цей на дим.

 

Тож пам’ятаймо, любі сонащадки,

про наших предків європейську роль.

Нехай натхнення постає зі згадки

про лет комет козацьких славних доль!

 

2009

 

Україна. Севастополь. Залишки античного амфітеатру в Херсонесі Таврійському (фото 2005 року).

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКА БУХТА

(Із циклу «Україна»; подається в редакції 2013 року)

 

                    Світлій пам’яті невтомного дослідника Херсонесу,

                    видатного харків’янина Володимира Івановича Кадєєва

 

Бухт багато по світу по всьому я бачив — раніше

й після свята, яким стала нашої зустрічі мить.

Севастопольська бухто! Красунечко! Ти найгарніша.

Знов і знов, знов і знов моя пам’ять до тебе летить.

 

У політ чарівний я пускаюсь частіше дедалі,

бо сьогодні життя нам дарує замало краси.

Я люблю образ твій, хоч уже призабуто деталі.

Я благаю: мій дух на висоти свої вознеси!

 

Як мені дорогі суходолу тутешнього шати

та одвічний, ритмічний, величний цей вод твоїх спів!

Щастя є, і воно — в тому, щоби віками блукати

серед безлічі див зачарованих цих берегів.

 

Мій читачу, а ти вже відвідав оті красномовні,

хоч безмовні, руїни, що мають ім’я Херсонес?

Ні? Ти з шансів життя скористався тоді ще не вповні.

Так? До казки життя твій не згасне тоді інтерес!

 

Харків. Надпис на пам’ятнику у сквері перед головним корпусом Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», який поряд із Каразінським університетом є Альма-Матер професора Ігоря Олександровича Гірки — нинішнього директора ННІ «Фізико-технічний факультет», члена-кореспондента Національної академії наук України.

 

А Я ВВАЖАЮ ТАК

(З приводу виборів нового ректора в Каразінському університеті)

 

Він не збився на тон ворожий

під напором плітόк-інтриг.

Ігор Гірка не «переможе» —

Ігор Гірка ВЖЕ переміг!

 

01.06.21

 

НОКТЮРН НА ЧЕСТЬ МИКОЛИ/НІКОЛИ/НІКО ПІРОСМАНІШВІЛІ

 

                              Сергієві Миколайовичу Шульзі

 

Фінал життя скрадається в тумані,

бігцем кінчається спокуса ця…

Аж раптом пригадаю Піросмані —

     грузинської краси співця.

 

І невичерпно радісні картини

та втілена безмежно в них любов

повернуть знов до Неньки України —

     і жити забажаю знов!

 

02.06.21

 

Ніко Піросмані (перше десятиріччя ХХ століття). «Порт Батумі». До речі, Батумі — рідне місто авторитетного харківського вченого-фізика, декана факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем Каразінського університету, професора С.М.Шульги.

 

Фотопортрет визначного американо-російського соціолога, почесного доктора Інституту соціології РАН, професора Бориса Зусмановича Докторова вміщено в нарисі: М. М. Гершман. Портрет Бориса Докторова (1970). | Newssky.com.ua

 

ДОКТОРОВУ — ВОСЕМЬДЕСЯТ ЛЕТ!!!

Докторову — восемьдесят лет?!

Не поверю, — будет мой ответ, —

перебор в подсчётах, и большой:

слишком молод Юбиляр душой,

ни намёка в ней на старость нет!

Впрочем, ведь расцвет — всегда расцвет;

дай же Бог цвести, не зная бед,

Юбиляру много-много лет!!!

Не старея, ну, ничуть Душой!!!

 

6 Июня 2021 года

 

Ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна академік НАНУ Віль Бакіров.

 

ПЕЙЗАЖНИЙ ТОСТ ДЛЯ ДРУЖНЬОЇ УЧТИ НА ЧЕСТЬ 75-РІЧЧЯ АКАДЕМІКА НАНУ, ПРЕЗИДЕНТА СОЦІОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ, ПРОФЕСОРА ВІЛЯ САВБАНОВИЧА БАКІРОВА, ЯКИЙ ОСЬ УЖЕ 23 РОКИ Є РЕКТОРОМ КАРАЗІНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ!

(З гумором у Метра все норм, тому й віршик — нормальний, а не «парадний»)

 

Понад луками — хмари білі,

білі хмари — біля ріки,

чорні ж — душу геть оповили…

Ну, за краще — за навпаки!

 

08.06.21

 

Поетеса Людмила Скирда.

 

ТРОХИ ВІДВЕРТОЇ БОДРІЯРІВЩИНИ (САМЕ ТАК, НЕ «-ЙЯ-»!)

 

          Видатній українській поетесі, вченому-літературознавцю, культурологу

          Людмилі Михайлівні Скирді

 

Плекати справжність — досвід призабутий.

У симулякрів повному житті

так радісно хоч інколи відчути,

що справжнє, а не симулякр, — це ж ти…*

_______________

* Звісно, до високошановної Людмили Михайлівни звертаюся тільки на «Ви». Також, будь ласка, див.: Вибрані нові поезії виключно нашою до наших про наше — про своє: Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ | Newssky.com.ua.

 

09.06.21

 

А першим поняття «симулякр» застосував Платон. Таким він постає на уславленій фресці Рафаеля «Афінська школа» (1509).

Залишаємось «у полоні Платонових чарів». Далі буде!


Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: