Трохи-трішечки про те й тих, кому бути-ставати справжніми ректорами визначних університетів — матеріально-реальних і «невидимих»

09.06.2021 0 Редакция Steelgrey
| Newssky.com.ua

Джотто ді Бондоне. Фрагмент фрески «Рай» (Флоренція, палац Барджелло). Портретне зображення (збільшене) Данте Аліг’єрі — друга художника.

 

 

Юрій ЧернецькийПроф. Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків) — і знову спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

Трохи-трішечки про те й тих, кому бути-ставати справжніми ректорами визначних університетів — матеріально-реальних і «невидимих»

(Добірка «Вибраних місць із листування з друзями» — 2021)

 

ВЕЛИЧАННЯ ПРЕДТЕЧ ВІДРОДЖЕННЯ*

(Із циклу «Подорожі до Італії»)

 

          Максимові Віталійовичу Стрісі, котрий є щасливим супутником великих

          італійців. Як і всі ми. Потенційно…

 

Вдячності й шани сказати слова дайте,

не перерве спіч палкий мій нехай жоден:

серед поетів був перший пророк Данте,

серед художників перший пророк — Джотто.

 

Вірші до того — банальненькі, хоч добрі,

як і малюнки аж надто були прості.

Данте до них вніс умів і сердець обрій,

Джотто до них вніс пейзажів і душ простір.

 

Гра почалася — і мріємо ми потай

згодом довічний притулок знайти там, де

слухає, вірю я, ангельський спів Джотто,

ангелам Божим складає пісні Данте.

_______________

* «Паперовий» варіант цього вірша можна знайти в чудовій (не через його публікацію, а просто чудовій) книзі, якою завершується чудовий тритомник: Данте Аліг’єрі. Божественна Комедія: Рай / Переклав Максим Стріха. — Львів: Видавництво «Астролябія», 2015. — Стор. 312.

 

14.11.13

 

| Newssky.com.ua

Падуя. Капелла Скровеньї. Фреска Джотто ді Бондоне «Поклоніння волхвів» (1303).

 

ПАДУЯ

(З італійської; переспів-згадка сонета-згадки Ґабріеле Д’Аннунціо)

 

          Авторитетній представниці харківської школи української соціології

          Ользі Дмитрівні Куценко

 

Ні, зовсім не каплицею Скровеньї,

до стін чиїх душа летіла юна,

щоб музику, яку малюнки-струни

утворюють, вдихати (славсь, о Геній!);

 

не розписами дивними Мантеньї,

не Донателло вершником, що, гуна

ввібравши й римлянина велич, суне,

весною милувався в серця нені.*

 

О, ні: тіниста Прато делла Валле —

не статуй, а пташок-дерев толока,

природи знов пробудженої види

 

мене любовним жаром обдавали

так, начебто весна зеленоока

покликала в глибінь садів Арміди.

_______________

* Д’Аннунціо народився не в Падуї, а в Пескарі.

 

06.01.18

 

ПЕРЕКЛАД ДВОВІРША ВИЗНАЧНОГО РОСІЙСЬКОГО ПОЕТА-ПЕРЕКЛАДАЧА ВОЛОДИМИРА ЛЕОНОВИЧА ПАМЯТІ ВИДАТНОГО ГРУЗИНСЬКОГО ПОЕТА ГАЛАКТІОНА ТАБІДЗЕ (1892—1959)

 

Чий сором ти здолав, старий, — і в небо?

Все крик перекладаю твій: — ТАВІСУПЛЕБА!

Близько 1966 — 02.06.21

 

ПРО ПОЕТА ТАБІДЗЕ, РОДИННУ ГРУЗІЮ ТА НЕНЬКУ УКРАЇНУ

 

Вони прийшли до Галактіона,

як і до інших мільйони разів

приходили — до, за, після Нерона:

у спосіб Неронів весь час рій цей жив.

І він відповів саме так, як треба,

коли ти один і спроба одна:

— Воля-свобода! Тавісуплеба! —

вигукнув, вистрибнувши з вікна…

 

Вони, виконуючи бажання

царів, богдиханів, генсеків, юрби,

літали-вбивали — тисячопикий кажáн, — і

співали «осанну» їм інші раби.

І крові жертв кажана краплини

злились у кривавий океан…

А вчора до на ймення Сакартвело країни

вдерся неситий сусідський каган.

 

Її миттєво орда зґвалтувала

і далі поперла, вселяючи страх.

Та в нас цей рій, модус чий — навала,

отримав нарешті по зубах!

Але невгамовний кажан мерзенний…

Табідзе ж — зброю беззбройним дав він.

Принаймні, якщо завітають до мене,

хоч: «Тавісуплеба!» — я їм відповім.

 

04.06.21

 

| Newssky.com.ua

Флоренція. Базиліка Санта-Кроче. Свобода Поезії: меморіальний пам’ятник поетові Джованні Баттіста Нікколіні (1877; скульптор — Піо Феді).

 

ЖИТОМИР

(Із циклу «Україна»)

 

          Ректорові уславленого Каразінського університету, дорогому другові

          Вілю Савбановичу Бакірову, молоді роки якого пройшли в цьому місті

 

Щоб позбуватися сердечної втоми,

я б відвідувати якнайчастіше волів

багате на чари місто Житомир —

місце народження двох Королів.

 

Старшого з них красномовного сина

проза вражає — яскрава й чітка.

А ще в його особі отримала Україна

свого селянства співця й захисника.

 

Другий найперспективнішу з революцій

сам і очолив, і реалізував:

керовано вивів у Космос людство,

з чого почалася епоха нова.

 

Дар дорогоцінний — давньоруське коріння,

дар дорогоцінний — і польський вплив.

Житомир дав слово Короленка країні

і разом з Корольовим її окрилив!

 

2007

 

МОРАЛЬ ХОТИНСЬКОЇ ВІЙНИ,

або

ПРО ДАТУВАННЯ «ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ» УКРАЇНИ

(Із циклу «Україна»)

 

          Авторитетному представникові харківської школи історичної науки

          Сергієві Івановичу Посохову

 

З трагедії змінивши жанр на драму

Європи шляху (має борг вона),

МИ зупинили воїнів ісламу,

НАШ Сагайдачний біля Хотина.

 

Вважалося: вони непереможні.

Ввижалось європанування їм.

Аж козаки — диво-бійцем був кожний! —

перетворили замах цей на дим.

 

Тож пам’ятаймо, любі сонащадки,

про наших предків європейську роль.

Нехай натхнення постає зі згадки

про лет комет козацьких славних доль!

 

2009

 

| Newssky.com.ua

Україна. Севастополь. Залишки античного амфітеатру в Херсонесі Таврійському (фото 2005 року).

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКА БУХТА

(Із циклу «Україна»; подається в редакції 2013 року)

 

                    Світлій пам’яті невтомного дослідника Херсонесу,

                    видатного харків’янина Володимира Івановича Кадєєва

 

Бухт багато по світу по всьому я бачив — раніше

й після свята, яким стала нашої зустрічі мить.

Севастопольська бухто! Красунечко! Ти найгарніша.

Знов і знов, знов і знов моя пам’ять до тебе летить.

 

У політ чарівний я пускаюсь частіше дедалі,

бо сьогодні життя нам дарує замало краси.

Я люблю образ твій, хоч уже призабуто деталі.

Я благаю: мій дух на висоти свої вознеси!

 

Як мені дорогі суходолу тутешнього шати

та одвічний, ритмічний, величний цей вод твоїх спів!

Щастя є, і воно — в тому, щоби віками блукати

серед безлічі див зачарованих цих берегів.

 

Мій читачу, а ти вже відвідав оті красномовні,

хоч безмовні, руїни, що мають ім’я Херсонес?

Ні? Ти з шансів життя скористався тоді ще не вповні.

Так? До казки життя твій не згасне тоді інтерес!

 

| Newssky.com.ua

Харків. Надпис на пам’ятнику у сквері перед головним корпусом Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», який поряд із Каразінським університетом є Альма-Матер професора Ігоря Олександровича Гірки — нинішнього директора ННІ «Фізико-технічний факультет», члена-кореспондента Національної академії наук України.

 

А Я ВВАЖАЮ ТАК

(З приводу виборів нового ректора в Каразінському університеті)

 

Він не збився на тон ворожий

під напором плітόк-інтриг.

Ігор Гірка не «переможе» —

Ігор Гірка ВЖЕ переміг!

 

01.06.21

 

НОКТЮРН НА ЧЕСТЬ МИКОЛИ/НІКОЛИ/НІКО ПІРОСМАНІШВІЛІ

 

                              Сергієві Миколайовичу Шульзі

 

Фінал життя скрадається в тумані,

бігцем кінчається спокуса ця…

Аж раптом пригадаю Піросмані —

     грузинської краси співця.

 

І невичерпно радісні картини

та втілена безмежно в них любов

повернуть знов до Неньки України —

     і жити забажаю знов!

 

02.06.21

 

| Newssky.com.ua

Ніко Піросмані (перше десятиріччя ХХ століття). «Порт Батумі». До речі, Батумі — рідне місто авторитетного харківського вченого-фізика, декана факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем Каразінського університету, професора С.М.Шульги.

 

Фотопортрет визначного американо-російського соціолога, почесного доктора Інституту соціології РАН, професора Бориса Зусмановича Докторова вміщено в нарисі: М. М. Гершман. Портрет Бориса Докторова (1970). | Newssky.com.ua

 

ДОКТОРОВУ — ВОСЕМЬДЕСЯТ ЛЕТ!!!

Докторову — восемьдесят лет?!

Не поверю, — будет мой ответ, —

перебор в подсчётах, и большой:

слишком молод Юбиляр душой,

ни намёка в ней на старость нет!

Впрочем, ведь расцвет — всегда расцвет;

дай же Бог цвести, не зная бед,

Юбиляру много-много лет!!!

Не старея, ну, ничуть Душой!!!

 

6 Июня 2021 года

 

| Newssky.com.ua

Ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна академік НАНУ Віль Бакіров.

 

ПЕЙЗАЖНИЙ ТОСТ ДЛЯ ДРУЖНЬОЇ УЧТИ НА ЧЕСТЬ 75-РІЧЧЯ АКАДЕМІКА НАНУ, ПРЕЗИДЕНТА СОЦІОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНИ, ПРОФЕСОРА ВІЛЯ САВБАНОВИЧА БАКІРОВА, ЯКИЙ ОСЬ УЖЕ 23 РОКИ Є РЕКТОРОМ КАРАЗІНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ!

(З гумором у Метра все норм, тому й віршик — нормальний, а не «парадний»)

 

Понад луками — хмари білі,

білі хмари — біля ріки,

чорні ж — душу геть оповили…

Ну, за краще — за навпаки!

 

08.06.21

 

| Newssky.com.ua

Поетеса Людмила Скирда.

 

ТРОХИ ВІДВЕРТОЇ БОДРІЯРІВЩИНИ (САМЕ ТАК, НЕ «-ЙЯ-»!)

 

          Видатній українській поетесі, вченому-літературознавцю, культурологу

          Людмилі Михайлівні Скирді

 

Плекати справжність — досвід призабутий.

У симулякрів повному житті

так радісно хоч інколи відчути,

що справжнє, а не симулякр, — це ж ти…*

_______________

* Звісно, до високошановної Людмили Михайлівни звертаюся тільки на «Ви». Також, будь ласка, див.: Вибрані нові поезії виключно нашою до наших про наше — про своє: Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ | Newssky.com.ua.

 

09.06.21

 

| Newssky.com.ua

А першим поняття «симулякр» застосував Платон. Таким він постає на уславленій фресці Рафаеля «Афінська школа» (1509).

Залишаємось «у полоні Платонових чарів». Далі буде!


Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: