Вибрані нові поезії виключно нашою до наших про наше — про своє: Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ
30.05.2021Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (збірна «ДІДУСІ УКРАЇНИ») — знову спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA
Вибрані нові поезії виключно нашою до наших про наше — про своє
Мініатюрна замістьпередмова
…А ГАСЛО — НЕ ЛОВИТИ ҐАВ!
Щоденний поступ розмаїтий
вважаю гідним станом справ,
бо дуже хочеться дожити.
До чого, я ще не обрав…
08.02.21
ПРЕЧУДОВОМУ ПОДРУЖЖЮ — ПОЕТЕСІ ЛЮДМИЛІ МИХАЙЛІВНІ СКИРДІ ТА ДИПЛОМАТУ ЮРІЄВІ ВАСИЛЬОВИЧУ КОСТЕНКУ
У світі — вічна тривога,
у шлюбі — спокій розлитий.
Весна: пісні сáкур литися,
бо сонечко пригріва…
Кохання й вірші про нього
чи здатен хтось розділити?
Ні: ними йому живитися,
а ним — ним «пісня жива».
Комусь — знай дипломатичні
підкорювати висоти,
зі спомином (замість ковдри
для душі) про дідівський дім.
Комусь — до кохання дотичні
вірші вдесяте, всоте
складати… Та байдуже, вкотре,
бо Доля жива лиш ним!
А очі якщо чи примружити,
чи ширше відкрити, красивий
світ вимиє — зору стекла —
кохання жива вода…
Про те, що справжнє Подружжя —
велика, разюча сила,
нагадують Юрій Костенко
та Людмила Скирда.
18.03.21
СПРОБА ПІСЛЯЯКОГОСЬ ТАМ КРЕДО
Хай мрія-хмарка в безвісті розтанула,
та треба жити, жити до останнього!
Тоді — чи наодинці, чи в юрбі —
надія усміхнеться ще тобі.
Хай на кохання вже душа не здáтна, та
ще ж є любов, якою все просякнуте!
І універсум, що не має меж,
цілком спроможний усміхатись теж.
Хай на тобі жирнючий хрест поставили,
та Вищий Розум власні має правила.
І ланцюжок цих випадкових рим —
він оберегом стане ще твоїм!
19.03.21
ПРО ВНУКА ЧЕРЕЗ ОДИН РІК ТА ОДИН ДЕНЬ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ
— Чому лиш зараз?
— Бо тема надто вже відповідальна,
а сил, бач, залишок —
колишньому не рівня най віддалено…
— Чому Раткό він?
— Бо батькові ім’я сподобалось:
був завжди загадковим
маршрут від Сховища Імен до слова Долі…
— Чому…
— Тому що
не треба ставити питань аж так багато,
бо головне — щоб був тямущий,
здоровий, спритний та кохали щоб дівчата!
21.03.21
ЗНОВУ ВПРАВА З ВІРШУВАННЯ
Чотиристопний ямб покличе —
у безвість чи у кращий світ.
І вже не опустити вічі:
приймати виклик Долі слід.
І вже не значень переносних
душа запрагне, а прямих.
І вже ти, друже, хай агностик,
увірувати в Нього встиг…
І вжé ти, вжé ти, вжé ти, вжé ти
життя шукаєш зміст і суть.
Хоч не секретно ці секрети
у Всесвіті культур живуть.
Тож створюй смислів хліб невпинно,
живи по-людськи, а не скній.
І щоб лишалась Україна —
і діти, внуки, щастя в ній!
17.04.21
А ось яку предивну картину ми побачили біля Мгарського Лубенського монастиря на Великдень страшного для України року. Фото — Тетяна Чернецька (2014).
ВІДГУК НА ВЕЛИКОДНЄ ІНТЕРВ’Ю
Хай, долаючи пітьму рутини,
світло співчуття твого не смеркне,
Українська православна церкво
«Православна церква України»!
Напад ми відіб’ємό ворожий,
хоч і нелегке протистояння…
Прáвий предстоятель Епіфаній:
з Богом — Україна переможе.
24.04.21
ЦЯ ЗЕМЛЯ…
Ця земля почалася з пейзажів,
що життя прикрашають роки,
владно створюють — я б зауважив —
лейтмотив гомінкий-говіркий.
Ця земля почалася з народу,
що пейзажі ті в душу ввібрав,
щедро сповнивши власну природу
світлом для потенційних заграв.
Ця земля почалася з надії,
що не здатна добігти кінця:
ненастанно вона пломеніє,
не цяцянка — калинонька ця.
А найпершим був акт загадковий
(може, в інших не так почалось):
ця земля народилась зі Слова,
що сказав УКРАЇНСЬКОЮ Хтось!
24.04.21
ПРО ДРУЖБУ: КАНТИЛЕНА (ЧИ КАНТАЛУПА? НЕ ПАМ’ЯТАЮ…)
Той, хто невдячний, — за суттю хам.
Перед пітьми атакою
ДРУЗЯМ — жінкам і чоловікам —
щиро кажу я: дякую!
Може, атаку цю й відіб’ю…
Хай там що, пам’ятатиму:
Ви дарували дружбу свою
не на багато здатному.
Дружня увага — звитяг джерело.
Може б, і не клоакою
без ДРУЗІВ місце поруч було,
та… повторюю: дякую!
Нехай нехитрий віршик цей нагадує
про те, що дружба і живить, і радує!
25.04.21
https://newssky.com.ua/korotka-istoriya-mista-berezani-abo-pro-berezanski-bezsmertni-sotni/
З НАГОДИ 50-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИЗНАЧНОГО ІСТОРИКА ТА КУЛЬТУРОЛОГА ІГОРЯ В’ЯЧЕСЛАВОВИЧА РОЗДОБУДЬКА
«Загал» відкриває загальновідому
Америку знай без упину —
а він відкриває, долаючи втому,
украдену в нас Україну!
Щодня перечитувати я готовий,
хоча за душею вже маю,
його Стародубщини опис чудовий —
життя українського краю.
Нас ваблять його Слобожанщина Східна
і Донщини світло з Кубанню
як альтернатива безпам’яттю гідна;
тож — див. знов і знов посилання!
Він фору дає історичним музеям
у спосіб: що праця, то віха.
Тож — щиро вітаю його з ювілеєм
і зичу досягнень нових я!
До 2 Травня 2021 р.
НАЙМЕННЯ ЗИМ: ПЕРЕСПІВ ПОЕЗІЇ ДАВИДА САМОЙЛОВА (1920—1990)
У зим бувають імена.
Мотрона звалася однá з них.
І днів блакить була в ній ясних,
І холоднеча-таїна.
Олена звáлася зима,
І Катерина, і Наталка.
І я закохувався палко
Та божеволів крадькома.
І мерехтливий падав сніг,
І шал дозвілля був, і праця.
Ця ж, Анна на ім’я, — зимá ця
Була прекрасніш від усіх.
19.05.21
Мініатюрна замістьпіслямова
ДРУЗЯМ ПРО ДРУЖБУ
Хоч дружба і не панацея,
та ліки (це надійні дані).
Вам щиро дякую за всé я!
І, сподіваюсь, не востаннє…
28.05.21
Мініепілог типу «пролог»
«— ДЕ СХОДИТЬ СОНЦЕ? — У ЧИГИРИНІ». ©
Це Місто розквітає навесні,
і влітку клéчання його триває.
— Де линуть найпрекрасніші пісні?
— Та всюди, де ДУША наша співає!
30.05.21
Слава дружбі, сім’ї-родині та Неньці Україні! Героям Слава! ДОБРЕ, дуже добре будьмо!