Шляхами долі гетьмана Мазепи: короткий путівник у віршах
26.06.2017
Іван Мигура (1706). «Гетьман Мазепа в оточенні добрих справ». Гравюра.
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ
Цей правитель козацький, як інші, умів воювати,
теж як інші, вів звично і решту державних він справ;
меценат хіба більший, та й інші були меценати…
Став же гетьман великим, коли за народ свій* ПОВСТАВ.
__________
* У вересні 1707 року Мазепа звернувся до Пилипа Орлика з такими словами: «…І на тому присягаю, що я не для приватної своєї користі, не для вищих гонорів, не для більшого збагачення, а не для інших яких-небудь забаганок, але для вас усіх, під владою і регіментом моїм перебуваючих, для жінок і дітей ваших, для загального добра матки моєї отчизни бідної України, всього Війська Запорозького і народу малоросійського, і для підвищення і розширення прав і вольностей військових, хочу те при допомозі Божій чинити, щоб ви з жінками і дітьми, і вітчизна з Військом Запорозьким так від московської, як і від шведської сторони, не загинули».
Іван Мазепа народився на історичній Київщині, на хуторі неподалік Білої Церкви (нині село Мазепинці Білоцерківського району). Тут у листопаді 1994 року було встановлено перший в Україні пам’ятник гетьманові (будівник — ініціатор, натхненник і спонсор — Маріян Коць; скульптор Євген Горбань). На п’єдесталі викарбувані роки правління Івана Мазепи (1687—1709) та великі слова однієї з його дум: «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте». Фото — Андрій Макуха (2012).
Батьківщині малій і батькам він завдячував серцем
українським, до Матері повним любові; але
з нас була в багатьох у дитинстві своя Біла Церква…
Тільки згодом життя до кінця повертало на зле.
Селище Коломак (Харківська область). Пам’ятний камінь, на місці якого буде встановлено пам’ятник Іванові Мазепі. Урочисте відкриття нового пам’ятника великому гетьманові заплановане на 22 липня ЦЬОГО РОКУ! Того ж дня в Коломаку, як кажуть, просто неба можна буде послухати і ПОДИВИТИСЯ (!!!) оперу «Мазепа»; прем’єрні вистави відбудуться 1—2 липня на сцені Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В.Лисенка.
Дарували Москва йому та слобожанський Коломак
знов урізану владу гетьманську, бунчук-булаву;
а життя гречкосіїв і далі минало в прокльонах…
За взірець гетьманат мав все ту ж невситиму Москву.
Село Республіканець Бериславського району Херсонської області. Тут на Кам’янській Січі у травні 1733 року був похований легендарний кошовий отаман, незламний патріот України, полум’яний запорожець-республіканець Кость Гордієнко; на могилі Героя побратими встановили кам’яний пам’ятник-хрест, що зберігся до наших днів (фото — Nataliya Shestakova, 2016). Місце знаходження праху гетьмана Мазепи нині, на превеликий жаль, невідоме…
А проте, працював, об’єдналася щоб рідна Ненька —
пошматовані наші краї, ненастанно Іван;
та до «геть від Москви!» він ішов по стопах Гордієнка…
Той раніше розгледів, що цар — лютий кат-бусурман.
Осип Курилас (1909). Портрет Івана Мазепи.
…Він нарешті повстав! Відчуваючи: скоро вже тризна…
Бо за ним українського люду замало пішло…
Ох, запізно почав… Так: запізно, запізно, запізно…
Ще ж і тьмяним було наше дзеркала пам’яті скло…
Полтава. Предивний Хрестовоздвиженський собор (кінець XVII — перша третина XVIII століття) вельми мальовничого, вишукано-витонченого, лагідно-урочистого ансамблю прегарного Хрестовоздвиженського монастиря нагадує, що історичну спадщину козацької України-Гетьманщини з методологічної точки зору правильно розглядати як колективний внесок кількох поколінь вітчизняних державотворців: адже його побудовано коштом Мазепиного попередника, також видатного мецената Івана Самойловича, самого гетьмана Івана Мазепи та кількох полтавських полковників, одного за одним. Фото — Тетяна Чернецька (2013).
Важливіше, однак, що, повставши, «поставив на місце»
всіх: московських, і польських, і навіть прийдешніх заброд.
І лишили козацькі нам провідники й літописці
гасло-спогад-надію, що ми — таки ВІЛЬНИЙ НАРОД*!
__________
* Святкове за звучанням поняття «вільний народ» було центральною категорією української політичної та правової думки XVII—XVIII століть. Цим поняттям оперували, його розвивали в соціальній теорії та застосовували в соціальній практиці тогочасні державотворці й інші представники вітчизняної інтелектуально-культурної козацької ЕЛІТИ без лапок, зосібна Богдан Хмельницький, Самійло Величко, Григорій Граб’янка, Іван Мазепа та Пилип Орлик [Енциклопедія історії України, т. 1 (2003): с. 559]. А нам сьогодні належить опрацювати і втілити в життя концепцію, сказати б, НОВОГО ВІЛЬНОГО НАРОДУ як спільноти вільних особистостей, що була, є та залишатиметься рушійною силою переможної Революції Гідності і післяреволюційного розвитку вільної процвітаючої України.
