Польща є одним з лідерів підтримки України в боротьбі з кремлівською агресією

Ексклюзив. Європейський Союз через своє керівництво акцентує підтримку України у війні з Росією впритул до нашої перемоги. Братня Польща не лише працює в цьому контексті, а нерідко ініціює важливі дії. Водночас ЄС вимогливий щодо виконання принципів свого існування і діяльності, тож Польща мусить їх дотримуватися, адже компромісів щодо цього не передбачено.

Європейський союз стурбований через прояви авторитаризму чинного уряду Польщі

Польський уряд чинить спроби знаходити нові способи обійти норми верховенства права ЄС. Збирання даних стосовно польських громадян, на жаль, може врешті наразитися на нову непросту дискусію між Варшавою та Брюсселем.

Електронний облік даних у той спосіб, який обрала польська влада, вже спричинив занепокоєння щодо верховенства права та поваги до прав людини, авторитаризму.

Зміни до Конституції та реформи судової системи; надмірне використання прискорених законодавчих процедур; порушення свободи слова; репресії проти організацій громадянського суспільства — лише частина зауважень, висунутих проти Польщі Європейською Комісією.

Нове польське законодавство мало імплементувати багаторічні стандарти ЄС щодо цифрових гарантій, але замість цього Варшава скористалася моментом, щоб розширити можливості уряду контролювати свій народ. Закон, запропонований польською чинною владою, про електронні комунікації, збільшує можливості стеження за громадянами.

Про що йдеться? Врешті польська влада проігнорувала рішення Суду ЄС щодо збереження даних і підтримала чинну систему, яка дає змогу зберігати дані потенційно всіх громадян протягом 12 місяців. Однак, на думку Європейського суду, не можна розглядати всіх громадян як підозрюваних і зберігати їхні дані про всяк випадок. Нове польське законодавство мало імплементувати багаторічні стандарти ЄС щодо цифрових гарантій, але замість цього Варшава скористалася моментом, щоб розширити можливості уряду контролювати свій народ.

Резюме: Уряд Польщі запропонував новий Закон про електронні комунікації, який збільшує можливості стеження за громадянами. Польське законодавство, яке мало імплементувати Директиву ЄС, що встановлює Європейський кодекс електронних комунікацій, водночас несумісне з правом ЄС. Крім того, це підтверджує одна з думок, представлених самим урядом.

Телекомунікаційним компаніям, як і раніше, доведеться зберігати, серед іншого, дані, що ідентифікують власників телефонів, вихідні дзвінки, тривалість розмов, а також обмін текстовими повідомленнями. Новим є те, що таке зобов’язання стосувалося інтернет-провайдерів, включаючи інформацію про електронні листи та миттєві повідомлення.

Проєкт закону спричинив колосальний резонанс, і набрання ним чинності, попри поглиблення порушень права на приватність, може негативно вплинути на діяльність громадських організацій. Не менш важливо, що є занепокоєння, що він також може бути використаний проти конкурентів на парламентських виборах у Польщі цього року. Проєкт також спричиняє певні асоціації з використанням Pegasus проти опозиції та журналістів у Польщі чи Угорщині, зокрема.

12 січня 2022 року в польському парламенті відбулося перше читання закону про електронні комунікації, також відомого як «lexpilot». Його головна мета — увідповіднити польське законодавство до положень Європейського кодексу електронних комунікацій, який країни-члени мали б імплементувати до грудня 2020 року.

Попри понад два роки роботи над законом і можливі штрафні санкції за невведення Кодексу до певної дати, проєкт порушує базові цінності Європейського Союзу, а не імплементує їх. Вторгнення в приватне життя поляків і відсутність реального судового контролю за діяльністю поліції та спецслужб є ще одним кроком польського уряду до формування власного визначення верховенства права, а також надмірного стеження за власними громадянами.

Європейський кодекс електронних комунікацій має на меті зробити загальний внесок у розвиток внутрішнього ринку мереж і послуг шляхом поліпшення функціонування телекомунікаційного ринку. Будьмо відверті — такі проблеми певною мірою стосуються усіх країн колишнього соціалістичного табору. Чи то фантомний біль, чи то невміння бути вільними або ж користуватися свободою, чи ще щось, але в очікуванні виборів щось таке безумовно відбувається. Приміром, у Словаччині випустили на волю прокремлівські вебсайти, які з новою силою заходилися промивати мізки не надто підготовленим словакам. І в такій ситуації йдеться не про свободу слова, а про шкідливий вплив на психічне здоров’я громадян Словаччини. До речі, Чехії вдається впоратися з цим якнайліпше, доказом чого є останні президентські вибори. Приміром, як результат, з огляду на правильне реформування чеської армії настав час для Чехії ще більше інтегруватися в систему безпеки Західного альянсу та приєднатися до клубу обміну ядерною зброєю (меседж НАТО).

Ми маємо усвідомити, а спільно з нами решта країн пострадянського штибу. Європа — це не про по одяг до Мілана чи по білизну до Парижа. Європейський союз створений на принципах — верховенство права, закон, громадянські свободи і взаємоповага на всіх рівнях.

Ми сподіваємося — чинна польська влада відмовиться від ганебного проєкту закону, здійснить реформи. Польща — наш найближчий друг і партнер, ми вболіваємо і зичимо їй вдосконалюватися й розквітати.

Задля розблокування фондів ЄС Польща ухвалила закони про судочинство та вітряні електростанції

Парламент Польщі 8 лютого ухвалив два закони, які як сподівається уряд розблокують мільярди коштів Європейського Союзу, натомість є сумніви щодо того, чи підпише президент проєкт судової реформи.

Брюссель зупинив надання 35,4 мільярда євро (38 мільярдів доларів) коштів на відновлення після COVID-19 через проблеми з верховенством права та встановив основні етапи розв’язання таких питань, як незалежність судової системи та екологічна енергетика, які Варшава мусить виконати, щоб отримати гроші.

Найсуперечливіша реформа для владущого табору Польщі стосуються судової системи.

Ухвалення пропонованого законопроекту означатиме, що Вищий адміністративний суд розглядатиме дисциплінарні справи суддів замість спірної палати Верховного суду, яка на думку критиків використовувалася для покарання суддів, що критикували судові реформи уряду.

Це також означатиме, що судді не будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності через сумніви у незалежності колег, призначених органами, які на думку критиків політизовані.

Задля набрання чинності законопроєкт має підписати президент Анджей Дуда. Він також може накласти на нього вето або надіслати його до Конституційного трибуналу для перегляду.

Нижня палата парламенту відхилила поправки до закону, запропоновані верхньою палатою, тобто він буде переданий президенту в початковому вигляді.

Дуда, союзник уряду, раніше заявляв, що не підпише жодних нормативних актів, які б дали змогу поставити під сумнів легітимність суддів.

«Тепер ми продовжимо стежити за наступними кроками в законодавчому процесі», — написав у Twitter Дідьє Рейндерс, комісар ЄС з питань юстиції.

Нижня палата парламенту також ухвалила закон, який змінює деякі з найсуворіших правил Європи щодо розвитку вітряних електростанцій, відступаючи від пропозиції уряду, яка мала на меті збільшити чинну потужність більш ніж вдвоє. Тепер цей проєкт переходить до верхньої палати.

Пом’якшення правил щодо інвестицій у вітрові електростанції також є одним з основних етапів, які Польща має здолати, аби розблокувати фонди ЄС.

Теперішні правила практично заблокували питання землі для інвестування в нові турбіни з 2016 року, коли владуща партія «Право і справедливість» постановила, що турбіна має розташовуватися від житлових будинків на відстані, що в 10 разів більша ніж її висота.

Варто зазначити, що торік уряд запропонував радикально скоротити цю мінімальну відстань, владуща більшість знову підвищила її до мінімуму на 700 метрів у законопроєкті, ухваленому в середу, що, на думку інвесторів, стримує заплановані інвестиції.

Польські законодавці спершу планували надати муніципальним органам влади можливість передбачати коротші відстані у своїх місцевих планах зонування за умови збереження мінімальної довжини в 500 метрів.

Але поки проєкт чекав на консенсус законодавців, у чернетці було збільшено відстань з 500 до 700 метрів. Автор поправки, депутат Марек Сускі від партії «Право і справедливість» (PiS), заявив, що 700 метрів є середньою необхідною відстанню в інших країнах ЄС і є компромісом з громадянами, які вважають, що 500 метрів занадто мало.

За даними Польської асоціації вітроенергетики, яка об’єднує майже 150 інвесторів, поправка скоротить потенційні інвестиції в наземну вітрову енергетику на 60–70%, фактично перешкоджаючи їм.

Довідково:

Дідьє Рейндерс (французька вимова: ​[didjeʁɛndɛʁs]) — бельгійський політик і член Руху реформаторів (MR), який обіймає посаду Європейського комісара з питань юстиції з 2019 року. Він був на різних посадах у державних установах, перш ніж стати член Палати представників у 1992 році. Був міністром з 1999 по 2019 рік, поки не пішов у відставку, аби обратися бельгійським єврокомісаром.

Обіймав посаду федерального міністра фінансів до грудня 2011 року в шести різних урядах, потім був федеральним міністром закордонних справ, зовнішньої торгівлі та європейських справ у двох урядах. Після урядової кризи в грудні 2018 року був призначений на посаду міністра оборони до листопада 2019 року.

Влітку 2019 року прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель висунув Рейндерса як кандидата від Бельгії до Європейської комісії. Обраний президент Урсула фон дер Ляєн висунула його на посаду міністра юстиції. Слухання Рейндерса в Європарламенті відбулися у вересні 2019 року, і його кандидатура була схвалена значною більшістю. Він вступив на посаду 1 грудня 2019 року.

У 2020 році Рейндерс оголосив про плани щодо розроблення законодавчої пропозиції до 2021 року, яка вимагатиме від компаній проведення належної перевірки щодо потенційного впливу на права людини та навколишнє середовище їх діяльності та ланцюгів постачання.

У звіті за 2022 рік зазначено, що Рейндерс був одним із принаймні п’яти високопоставлених чиновників ЄС, щодо яких у 2021 році застосовувалося ізраїльське шпигунське програмне забезпечення.

Польща купує майже два десятки HIMARS

У США схвалено продаж Польщі HIMARS. Держдеп ухвалив рішення щодо продажу Польщі пускових установок з боєприпасами. «Ці системи — одні з найпотужніших видів зброї малого радіуса дії „земля-земля“», — сповістив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак.

Окрім 18 пускових установок HIMARS, замовлення містить 478 комплектів заряджання пускових установок, 45 ракет ATACMS з дальністю 300 км, 461 комплект високоточних ракет GMLRS-AW, 521 комплект GMRLS-U і 532 комплекти ракет GMLRS з розширений радіус дії до 150 км.

Пакет також охоплює запчастини, навчальні ракети та логістичні послуги.

Мобільна пускова установка HIMARS має довжину сім метрів, ширину 2,4 метра і висоту 3,2 метра, вона є однією з найпотужніших видів наземної зброї малої дальності для ураження бойових машин або складів боєприпасів. Це багатокерований гранатомет від американської компанії Lockheed Martin. Він був розроблений наприкінці 1990-х років для армії США.

HIMARS розвиває швидкість 95 км/год і має запас ходу 480 кілометрів. Екіпаж становлять 3 особи: водій, оператор озброєння та командир. Вартість пакета становить 10 мільярдів доларів.

Міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус у Варшаві оголосив про створення коаліції Leopards для України

Міністр оборони Німеччини прибув з візитом до Варшави. Він обговорив із польським колегою питання допомоги Україні. На думку Пісторіуса, до коаліції щодо Leopards слід зібрати якомога більше країн.

Після зустрічі з міністром Блащаком міністр оборони Німеччини наголосив, що наступного тижня відбудеться зустріч Маріуша Блащака, Боріса Пісторіуса з міністром оборони України Олексієм Резніковим та країнами, які створять альянс з надання Leopards Україні. За його словами, йдеться про те, щоб до такого альянсу увійшло якомога більше учасників.

Після зустрічі з польським міністром Блащаком Пісторіус сказав, що це була «дуже чесна, відверта розмова». «Ми говорили про співпрацю, про додаткові можливості», — сказав він.

«Німеччина допомагає о з очікуваним постачанням танків Leopard 1A5, які надходитимуть із промислових ресурсів з Нідерландів, Бельгії та Данії. Це дуже позитивний розвиток подій, адже в такий спосіб ми підвищимо обороноздатність України», — сказав міністр оборони Німеччини.

«У нас також є спільний проєкт з Польщею, — ми постачимо Leopard 2A6, Польща — 2A4 і ми домовилися з нашим колегою Маріушем (Блащаком — ред.), що спільно з Олексієм Резніковим, міністром оборони України, ми зустрінемося наступного тижня і запросимо на цю зустріч країни, які сформують танкову коаліцію Leopard, — оголосив Пісторіус. — До нас приєднається більше країн. Сенс у тім, щоб зібрати якнайбільше країн у цю коаліцію».

Він також нагадав, що під час нещодавнього візиту в Україну зустрівся з українськими військовими, які проходять навчання з експлуатації німецької військової техніки — зокрема танків Leopard та зенітних комплексів Gepard, які Німеччина надіслала Україні в жовтні та листопаді 2022 року. Українські військові навчатимуться керувати танками Leopard на полігоні у Мюнстері.

Німецький політик акцентував, що українці «дають Росії урок рішучості та мужності». «Я дивлюся на досягнення України з великою повагою», — сказав він і додав, що зустрічі з українськими воїнами дали йому змогу зрозуміти, наскільки важливою є підтримка України країнами НАТО.

За словами Пісторіуса, польсько-німецькі відносини надто важливі, про що свідчить його візит до Варшави лише через кілька тижнів після того, як він обійняв посаду міністра оборони.

«Я хотів у такий спосіб показати, наскільки для нас важливі відносини з Польщею і як високо ми їх цінуємо. І я усвідомлюю, яка велика відповідальність у нас як партнерів. Йдеться про спільні інтереси: політичні, економічні, але насамперед про безпеку східного флангу НАТО. Ми тут одностайні, і я радий, що ми зробили ще один крок у цьому діалозі», — сказав Пісторіус.

Він додав, що в цьому контексті вони також говорили з Блащаком про те, як можна спрямувати німецьку збройову промисловість на збільшення виробництва для України.

Водночас ще до зустрічі з Пісторіусом міністр Блащак повідомив, що говоритиме про «коаліцію, яку ми будуємо, про яку сказав президент Анджей Дуда 11 січня у Львові». «Коаліція країн, які мають танки „Леопард“, які готові надати ці танки Україні», — додав очільник Міноборони.

За його словами, Польща та Німеччина нададуть Україні 14 таких танків. «Ми дещо розчаровані такою кількістю від Німеччини», — наголосив Блащак.

«Скажу прямо, що найбільший виклик — запчастини до танків. Виробником цих запчастин є німецька компанія. Тож я сподіваюся, що міністр Пісторіус зосередить свою діяльність на тому, щоб німецька промисловість відповідала виклику і мала можливість створити пункти обслуговування, де б ремонтували танки», — зазначив глава Міноборони Польщі.

Він акцентував, що з понеділка тривають навчання українських екіпажів на польських Leopards. «Ми будемо готові у досить короткий час виконати умову, яка стосується коаліції щодо Leopards для України», — сказав Блащак.

Натомість як свідчить історія, повільно лише на початку. Ми переконані, що коаліція відбудеться, й вона приречена на успіх.

Опитування 2022 року: RMF FM — новий лідер, а Polskie Radio серед найліпших медіа, що впливають на громадську думку у 2022 році

Радіо RMF FM — новий лідер

Новий рік і новий лідер у рейтингу найвпливовіших медіа Інституту моніторингу медіа. У січні 2022 року перше місце посіло радіо RMF FM.

Найбільший стрибок було зафіксовано 3 січня 2022 року, коли міністр охорони здоров’я в ефірі радіо послався на прогнози щодо зростання кількості випадків у п’ятій хвилі пандемії коронавірусу, високий ризик захворіти на варіант «Омікрон» і заохотив до щеплення. За підрахунками IMM, кожен поляк віком від 15 років міг понад 5 разів зустрітися з інформацією RMF FM, яку цитували інші журналісти 3,4 тис. разів. Друге місце займає RadioZet, яке в грудні згадувалося 1,7 тис. разів. Польське радіо 24 на третьому місці.

Найбільше зростання згадування RMF FM — на 56 пунктів — зафіксував тижневик Sieci. Журнал опублікував інтерв’ю з Ярославом Качиньським, віцепрем’єром з питань безпеки та президентом PiS, у якому він підтвердив, що польські служби використовують шпигунське програмне забезпечення Pegasus. За даними IMM, ЗМІ зробили численні посилання на цю розмову, що зрештою спричинило рекорд у понад 120 мільйонів потенційних контактів із повідомленням, що означає, що кожен поляк старше 15 років міг натрапити на інформацію про інтерв’ю більше ніж тричі.

Polskie Radio протягом 2022 року було одним з найкращих медіа, що формують громадську думку в Польщі. За кількістю цитувань Polskie Radio посідає друге місце серед радіомовників одразу після RMF FM. Згідно зі звітом Інституту моніторингу медіа (ІММ), програми суспільного мовника цитувалися загалом 17 231 раз.

У 2022 році найчастіше згадуваною програмою суспільного мовника було Polskie Radio 24, 7862 нагадувань в інших ЗМІ, за ним Програма 1 (Jedynka), яку цитували 6411 разів, і Програма 3 (Trójka), яка зацікавила решту ЗМІ 2958 разів. Цікаво, що Trójka єдина у всьому рейтингу радіостанцій торік зафіксувала зростання цитованості.

У звіті IMM «Найактивніші засоби масової інформації в Польщі» проаналізовано рівень цитованості не лише радіостанцій, а й преси, що з’являється на польському ринку: щоденних, тижневих, двотижневих, місячних і двомісячних журналів, а також телеканали, інтернет-портали та регіональні та тематичні ЗМІ. У переліку всіх ЗМІ Polskie Radio посіло п’яту позицію.

Довідково:

Polskie Radio є найбільшим суспільним радіомовником у Польщі. На ньому транслюються авторські музичні, публіцистичні, науково-популярні, освітні, соціальні, розважальні, сімейні та релігійні програми, а також радіоп’єси та репортажі. Має п’ять загальнонаціональних каналів — Jedynka, Dwójka, Trójka, Polskie Radio 24 та Польське радіо для іноземців, а через Інтернет, додатки та в системі DAB+ транслює: Czwórka, Польське радіо для дітей, Польське радіо Шопена та Польське радіо Kierowców. Портал Polskiradio.pl щодня публікує найважливіші новини з країни та світу та надає унікальні спеціальні послуги, архівні матеріали та мультимедіа.

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media