Польща залишається одним з лідерів підтримки України

Міжнародна коаліція на підтримку України стає потужніше, шанобливе й дружнє ставлення до України країни доводять справами, а Польща не віддає лідерства у підтримці нашої країни. Щиро дякуємо вам, партнери, за дружбу, людяність і впевненість у нашій перемозі!

2023 рік для польської партії влади PiS подарує все або нічого. Дональд Туск повернувся в польську політику

У листопаді 2022 року у Варшаві відбувся конгрес Громадянської платформи під гаслом «Енергія і клімат». У заході взяв участь лідер PO Дональд Туск, який наголосив на потребі в об’єднанні опозиції на майбутніх парламентських виборах.

«Ми повинні виграти велику гру, це не гра на перемогу якоїсь політичної партії, це не є і не може бути нашою метою. Це гра за те, чи буде Польща зелена, тепла, світла та безпечна», — заявив Дональд Туск.

«Ми не знайдемо істотних відмінностей між зеленими, Nowoczesna, Inicjatywa Polska, рухом Шимона Головні, польськими лівими, можливо, за невеликим винятком, і Громадянською коаліцією в цілому. Тут немає сенсу силою шукати якісь відмінності чи конфлікти», — сказав він.

На запитання, чи балотуватиметься він на виборах до Сейму 2023 року, Дональд Туск відповів: «Не для задоволення, але, звісно, ​​коли я взявся за це завдання, я не можу як лідер партії шукати легких рішень», — відповів голова ГП.

Чинна польська партія влади «Право і справедливість» (PiS) цього року хоче досягти чогось такого, чого не було за всю демократичну історію країни — виграти третій термін при владі.

Націоналістичній партії буде непросто виграти втретє цього року, але шанс вона має. На мою думку, динамічне політичне життя значно ближче до демократичних цінностей, ніж стале болото з відтінком автократії.

Лідер партії Ярослав Качинський визнає, що перемога на парламентських виборах цієї осені буде складна, нещодавно заявивши, що це важче, ніж коли партія перемагала у 2015 і 2019 роках.

PiS стикається з певними суттєвими перешкодами, але ця партія — політичний борець зі здобуттям перемог на виборах у складних умовах.

Верховенство права та гроші фонду ЄС

Варшава намагається чинити спротив Брюсселю протягом семи років через спроби націоналістичного уряду поставити судову систему під жорсткіший політичний контроль. Влада ЄС засудила це як атаку на демократичні цінності блоку.

Після багатьох років безрезультатних зусиль змусити змінити політику, ЄС б’є Польщу там, де боляче — по гаманцю.

У жовтні 2021 року Варшаву покарав Суд ЄС щоденним штрафом у розмірі 1 мільйон євро (зараз борг становить 436 мільйонів євро) за невиконання наказу суду ЄС зупинити суперечливий дисциплінарний механізм для суддів у країні.

Європейська комісія також не виплачує 35 мільярдів євро позик і грантів зі свого фонду відновлення після пандемії, доки Варшава не досягне узгоджених рішень щодо скасування змін у судовій системі та поновлення звільнених суддів.

Оскільки інфляція становить 17,5 відсотка — один із найвищих рівнів у ЄС — і державні витрати під тиском, панівна партія відчайдушно потребує цих грошей перед виборами.

«Якщо кошти не надійдуть, це мобілізує опозицію», — сказав Норберт Малишевскі, голова аналітичного урядового центру.

Задля отримання коштів Варшава має ухвалити закон про внесення змін до системи дисциплінарних стягнень суддів, який спричинив боротьбу всередині керівної коаліції, де PiS є найбільшим членом, але потребує парламентської підтримки значно менших ультраправих і євроскептиків. У такому разі коаліція Об’єднана Польща може залишитися при владі.

Хоча в PiS існує певна згода щодо потреби ухвалення такого закону, аби отримати кошти на відновлення, Об’єднана Польща на чолі з міністром юстиції Збігнєвом Зіобро категорично проти.

Це спричинило ряд спроб прем’єр-міністра Матеуша Моравецкі вийти з глухого кута — поки що без успіху.

«Існує певна кількість розбіжностей щодо питань, пов’язаних із законом, який відкриває шляхи для фінансування ЄС», — заявив речник уряду Пьотр Мюллер.

Члени коаліції «Об’єднана Польща» також користуються нагодою, щоб завдати шкоди Моравецкому, супернику Зіобро за лідерство правих політичних сил.

Один із його помічників, європейський парламентарій Беата Кемпа, напала на «дрібних банкірів» — побічне посилання на Моравецкого, який був виконавчим директором великого банку, перш ніж стати політиком. Кемпа стверджує, що такі «банкстери» хочуть «змінити червоно-білий прапор на райдужний», що стало нападом на новорічний концерт, який транслювало державне телебачення, де попгрупа Black Eyed Peas була в райдужних пов’язках.

Як відомо, наближення виборів почасти блокують у людей спроможність до критичного мислення, і скелети з шаф починають виповзати без запрошень.

Повернення колишнього прем’єр-міністра та президента Європейської ради Дональда Туска в національну політику у 2021 році на посаду голови Громадянської платформи, найбільшої опозиційної партії, якому також симпатизують поляки, стало важливим чинником для відродження опозиційного руху.

Туск зміг активізувати опозицію і дати їй відчуття надії, що PiS можна перемогти, сказав Кухарчик.

«PiS має значно складнішу стартову позицію, ніж у 2019 році, коли економіка була сильною і вони могли налякати виборців геями», — сказав він.

Натомість PiS має дещо на свою користь.

Перше — це війна в Україні, адже уряд з ентузіазмом підтримує Київ, надсилаючи величезну кількість зброї та іншої допомоги для боротьби з Росією. Активна участь дещо поліпшила міжнародний авторитет уряду. Ми неодноразово акцентували, що ставлення до України наразі є певним маркером в Європі.

Моравецкій грає на цьому, поки кампанія набирає обертів.

«Саме вибір Закону і Справедливості гарантує мир і стабільність», — сказав він.

Якщо переможе опозиція, то всі ті тисячі прихильників PiS із затишними синекурами дуже швидко втратять роботу. Провідні політики PiS також стикаються з перспективою потрапити під розслідування та, можливо, притягнутими до відповідальності за рішення, ухвалені протягом останніх семи років.

«Демократія і верховенство права мають захистити громадян від держави, якою керує олігархія. Ера кумівської держави закінчиться», — попередив Гжегож Схетина, колишній міністр і політик Громадянської платформи.

PiS також намагається зміцнити свою підтримку серед свого основного електорату — старших виборців і жителів менших міст і сіл — фінансовими обіцянками та закликами до традиційних цінностей. У цьому їй допомагає державне телебачення, яке перетворили на пропагандистську зброю керівної партії, оскільки воно сповнене повідомленнями про те, що опозиція є зрадниками Польщі на чолі з Туском, чия справжня лояльність міститься у Берліні, а не у Варшаві.

Таке ми також вже бачили, це для нас не нове, й ми добре знаємо, що такі речі працюють до певного часу.

Відродження опозиції

PiS демонструє ознаки того, що втрачає ідеї, а в поляків уривається терпець щодо партії, яка постраждала від величезної кількості скандалів завдяки тому, що її члени (і їхні друзі та родичі) влаштовувалися на посади в державних компаніях, установах, фондах та майже скрізь, де можна легко заробити.

«У нас скандали вранці, опівдні та ввечері», — сказав Яцек Кухарчик, президент варшавського аналітичного центру Institute of Public Affairs. Хоча «жоден із них не може змінити ситуацію», Кухарчик сказав, що кумулятивний ефект підриває підтримку партії.

PiS все ще залишається найпопулярнішою партією в Польщі з 37 відсотками в опитуванні POLITICO, але опозиція неухильно поліпшує позиції. Згідно з більшістю сценаріїв, після виборів чотири основні опозиційні партії зможуть сформувати уряд більшості, хоч і з глибокими ідеологічними розбіжностями.

Танки Leopard для України. Польща спільно з Францією мають намір дотиснути Німеччину

Польща вже чинить тиск на Німеччину щодо Leopards для ЗСУ, водночас Еммануель Макрон також активізував дії щодо цього. Союзники хочуть спільно надіслати Leopard 2s — акцентує The Telegraph.

Менш ніж за тиждень після того, як Німеччина надала згоду щодо постачання Україні бойових машин піхоти Marder, зростає тиск на Берлін задля прискорення виряджання сучасних бойових танків.

Мета Польщі — сформувати широку коаліцію західних партнерів, які спільно доправлять Leopards в Україну. Такі танки використовують Німеччина, Польща, Греція, Данія та Фінляндія. 60-тонна машина оснащена гарматою калібру 120 мм, сучасними системами захисту та бронею.

За даними Der Spiegel, Велика Британія розглядає можливість надіслати Україні десяток машин Challenger 2. Якби постачання було завершено, Берлін не міг би стверджувати, що він буде єдиною країною, яка надає важке озброєння.

Ще влітку Маріуш Блащак, міністр оборони Польщі, наголошував, що політика Німеччини щодо озброєння України небезпечна для Європи.

Він акцентував, що політика Німеччини невтішна, але такою вона не була від учора й не відтоді, як канцлером став Олаф Шольц. Вона такою була й за Ангели Меркель, коли Путін мав гроші на озброєння і використовував їх, аби руйнувати Україну.

Ще й надто, Польща мала отримати від Німеччини такі танки після того, як передала свої Т-72 Україні.

«Я прямо сповістив своїй колезі Крістін Ламбрехт, що нас цікавить щонайменше батальйон танків, тобто в західноєвропейському форматі — 44 машини. Пропозиція, яку ми отримали у вигляді до 20 танків, а перші одиниці дійдуть до нас не раніше наступного року, не відповідає нашим очікуванням і не дає багато. Цілком символічна пропозиція. Тому я письмово відповів німецькому колезі, що ми розраховуємо, що до нас прийде танковий батальйон. Якщо німці все ж захочуть дати нам до 20 машин — це абсолютно не змінить ситуації», — сказав тоді Блащак.

І ось сподівання України та Польщі найімовірніше будуть реалізовані.

Майже рік війни Росії проти України сплинув, й західні військові аналітики побоюються, що Москва розпочне новий наступ найближчими тижнями чи місяцями, скориставшись виснаженням запасів боєприпасів у Києві.

Водночас 11 січня президент Анджей Дуда написав у твіттер, що рішення стосовно передання роти танків Leopard вже ухвалено, і невдовзі Україна їх отримає.

Рота танків Україні буде передана в межах створення міжнародної коаліції, а Олаф Шольц продовжує наполягати на контролі за зброєю для України.

На східному кордоні Польща створює нову армійську дивізію

Міністр оборони Польщі оголосив про формування нової дивізії армії на сході країни на тлі тяглого вторгнення Росії в Україну.

За інформацією державної інформаційної агенції PAP на церемонії Маріуш Блащак схвалив створення п’ятої дивізії сухопутних військ Польщі.

Міністр оборони, який водночас є віцепрем’єр-міністром, сказав під час заходу в північно-східному місті Бялисток: «Наше завдання — побудувати сильну польську армію, щоб ефективно стримувати агресора, щоб переконатися, що агресор не наважиться напасти на нашу країну».

Він додав, що уряд прагне наситити східну Польщу військами.

Блащак пояснив, що нова 1-ша дивізія буде розташовуватися насамперед в північно-східному Підляському регіоні, між 16-ою механізованою дивізією, яка базується на півночі Вармінсько-Мазурського воєводства, та 18-ою механізованою дивізією, яка діє здебільшого в центральному Мазовецькому регіоні та східному Люблінському воєводстві.

«Нова дивізія міститиме 4 бригади, кожна з яких матиме по чотири батальйони», — додав він.

Міністр оборони уточнив, що штаб нової 1-ї дивізії розташують в місті Цеханув і розгорнуть солдатів у таких містах, як Ломжа, Кольно та Семятиче.

Він повідомив, що війська будуть оснащені сучасною військовою технікою.

Бронетанкова бригада 1-ї дивізії отримає танки Abrams американського виробництва та південнокорейські танки K2, а артилерійська бригада буде оснащена САУ Krab польського виробництва, гаубицями K9 південнокорейського виробництва та розвідувально-ударними Gladius польського виробництва.

«Офіційна назва нового підрозділу — 1-ша піхотна дивізія легіонів, як данина довоєнному польському підрозділу, що відзначився під час польсько-радянської війни 1920 року, а потім у боротьбі з вторгненням нацистської Німеччини до Польщі в 1939 році», — акцентував міністр Блащак у твіттері.

Цього тижня президент Анджей Дуда скликав нараду з кабінетом міністрів щодо війни в Україні та безпеки Польщі

У понеділок у Бюро національної безпеки відбулася зустріч президента Анджея Дуди, прем’єр-міністра Матеуша Моравецкого, керівників Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, Бюро національної безпеки та керівників спецслужб. «Для президента найважливішим аспектом є питання безпеки Республіки Польща та спроможності польських збройних сил», — акцентував після зустрічі глава BBN Яцек Сеєвєра.

Глава BBN сповістив, що на зустрічі йшлося про безпекову політику, безпекову ситуацію Польщі в контексті війни на українській території.

«Під час зустрічі обговорювалися всі проєкти, які планово реалізовуватимуться найближчим часом у сфері політики альянсу, наприклад навчання чи передбачена політика Республіки Польща щодо майбутнього саміту НАТО цього року, але також всі заходи, пов’язані з підготовкою до цього саміту», — сказав Сєвєра.

За його словами, обговорювалися також питання допомоги Україні та її підтримки, яку Польща надає як один із лідерів західних країн, і підтримки, яку надаватиме.

Сєвєра наголосив, що для президента найважливішим аспектом залишається питання безпеки Республіки Польща і спроможності польських збройних сил.

«Наради в РНБО за участі Президента, Прем’єр-міністра та ключових міністрів у зв’язку з російською агресією проти України відбуваються регулярно з її початку в лютому 2022 року. Крім ситуації в Україні, наради досліджують енергетичну безпеку, повоєнну відбудову України», — нагадали в Офісі президента.

Опозиція критикує проєкт закону про порти, розроблений владущою PiS

Документ спричинив бурхливі емоції. Було скликано пресконференції, на яких опозиційні парламентарії висловилися відверто негативно.

Морська галузь, зокрема сфера вантажів була ласим шматком у багатьох країнах.

Проєктом передбачається, що держказначейство матиме пріоритетне право купівлі активів приватних компаній, що працюють у морських портах.

На пресконференції місцевий урядовець, доктор економічних наук, депутат Сейму 8 і 9 каденції Аркадіуш Марчевка акцентував, що є ризик, що пірати PiS прийдуть [до портів] і їхнього майна.

Розроблений PiS парламентський законопроєкт про внесення змін до закону від 20 грудня 1996 року про порти та морські гавані. Документ уже перекладено кількома мовами та аналізується юридичними компаніями, які працюють на західних інвесторів в морській галузі в Польщі.

«У цій галузі вже панує паніка», — сказав Рафал Загорскі, уповноважений маршалка Західнопоморського воєводства з питань морського господарства.

PiS хоче «накласти лапу на активи приватних компаній»

Як ідеться на вебсайті Сейму, «проєкт акту стосується запровадження інструменту у вигляді права переважної купівлі з боку Державної скарбниці нерухомого майна в зонах портів, що мають основне значення для держави» з метою мінімізації ризику зниження якості інфраструктури, що використовується для перевантаження енергоносіїв, та ризику відсутності такої інфраструктури».

«Насправді, прикриваючись турботою про інтереси державної скарбниці, влада хоче заволодіти активами приватних компаній, — наголосив народний депутат Марчевка. — На нашу думку, інтереси держави добре захищені, адже причали чи залізничні колії в портах державні, а в чинному законі державна скарбниця все одно мала переважне право купівлі нерухомості. Але навіщо держказначейству переважне право купівлі акцій приватних компаній?»

Держказначейство має диктувати ціни на акції. Положення спірного закону показують, що якщо приватна компанія, яка працює в порту, продає акції, державне казначейство має право переважного викупу — і за ціною, яку вона диктує, водночас компанія, незадоволена запропонованою ціною, повинна буде звернутися до суду.

Як зауважили опозиційні парламентарії, щодо цього не було консультацій із морською галуззю.

«Це крадіжки у приватних структур. Так воно має називатися, — сказав Рафал Загорський. — Ми 30 років боролися за залучення інвесторів до морської галузі, а зараз триває лобова атака. Такий закон також поширюється на суднобудівну та морську промисловість. Шість великих юридичних компаній аналізують ці норми, і слід очікувати реакції Європейської комісії».

«Така економічна практика неприпустима», — сказав депутат Марчевка, який має наміри подати заяву про громадські слухання у парламентському комітеті з морського господарства.

Це закон проти німців у Щецині?

Того ж дня пресконференцію на тему: «Чи приватні компанії не мають шансів на розвиток? Ситуація блокування розвитку компаній урядом PiS на прикладі Bulk Cargo — Port Szczecin» стосовно проєкту провела у Щецині компанія Nowa Lewica.

Депутат Даріуш Вєчорек переконаний, що закон PiS спрямований проти Bulk Cargo, найбільшої вантажної компанії в портах Щецин і Свіноуйсьце. Кілька років тривала її суперечка з державою, яка була врегульована у 2019 році, насамперед щодо ставок оренди портових територій, де працює BulkCargo. Наразі компанія шукає інвесторів, тобто хоче продати їм свої акції.

«Зрештою, компанія Bulk Cargo також надсилала запит до Фонду розвитку компаній (тобто державних компаній), але вона виявила зацікавленість купити її за ціною втричі нижче, — сказав депутат Вєчорек. — Відповідно до законопроєкту PiS, держказначейство визначатиме ціну, за яку викупить ці акції. Такого курйозу в польському законодавстві не було. Це дуже поганий сигнал для всіх суб’єктів, які працюють у морських портах. Це порушення всіх правил. Також у нас є підозра в порушенні положень Конституції щодо недоторканності власності».

Загалом Даріуш Вєчорек переконаний, що між опозиційними партіями має бути домовленість, тому що виборці повинні знати, що вони працюватимуть спільно.

«Дякуємо всім серцем!» На Різдво на Харківщину надійшла допомога від слухачів польського радіо RMF FM

Чергова партія подарунків, придбаних в межах акції «Допоможемо пережити зиму», надійшла тим мешканцям Харківщини, що найбільше потребують. Спальні мішки для екстремально низьких температур і спецодяг були придбані завдяки підтримці збирання коштів, проведеного Інститутом безпеки та міжнародного розвитку та RMF FM. Вручення подарунків присвятили православному Різдву.

Від даху залишилася лише купа ебоніту. Місця розбитих вікон довелося забити дошками або обмотати товстим шаром плівки. Немає шансів на електрику та опалення, адже навколишня інфраструктура, як і будинки мирних жителів, зруйновані обстрілами. Такі будинки відвідали представники Інституту безпеки та міжнародного розвитку в селі Руська Лозова, їх там десятки. Подібне майже в усіх селах і містах на схід від Харкова, які росіяни намагалися захопити в перші дні вторгнення в Україну. Хоча села на тимчасово окупованих територіях звільнила українська армія, солдати путінської армії не дають змоги про себе забути. Зенітна сигналізація та звуки обстрілів стали буденністю для жителів багатьох із них.

Вночі температура в цьому районі останніми днями опускається до 20 градусів морозу. В таких умовах без опалення та електрики неможливо вижити. Тож мешканці намагаються впоратися, будують саморобні печі, в яких гріють те, що залишилося від будинків, або воду для чаю. Саме для мирних жителів, які вимушено залишилися в таких місцях, започатковано акцію «Ми допоможемо вам пережити зиму». Чергова партія спальників для екстремально низьких температур, термоактивного одягу та різдвяних подарунків для дітей — нещодавно надійшла до кількох сотень осіб.

Шокові розповіді жителів села Руська Лозова, що за 30 км від кордону з Росією, не дають змоги бути байдужими нормальним людям. Це цивільні жертви війни під проводом жорстокого агресора, які внаслідок ворожих дій втратили своє майно, домівку, здоров’я, а в багатьох випадках і близьких. Холод погіршує і без того дуже складне становище мирного населення, яке залишилося на території України. Зруйнована агресором критична інфраструктура, брак енергоресурсів, розбомблені та зруйновані житлові масиви, будинки без опалення та світла, заміновані території, спалені танки та уламки автомобілів — таку ситуацію на Харківщині побачили поляки. Людяність — завжди найдорожча річ, здатність відчувати й співчувати — також.

Поляки привезли українцям спальники, що дають змогу витримати температуру до −28 градусів за Цельсієм, та бавовняний термоактивний одяг, пошитий на спеціальне замовлення. Проте потреби все ще великі. Тисячі людей живуть без опалення та світла на сході України. Саме їм ініціатива має намір допомогти пережити зиму. В мережі триває збір коштів на наступні пакети «безпечної зими» (спальні мішки, одяг чи електрогенератори).

Представники польського фонду також відвідали місце, про яке почув увесь світ за кілька тижнів після початку російського вторгнення в Україну. Це Буча під Києвом, де після визволення українські військові виявили масові поховання.

«Це Буча, де тривали найбільші драми цієї війни. Хоча трупів на вулицях більше немає, вид спаленого покинутого танка, зруйнованих ракетами та бомбами будинків і всього, що залишили росіяни, викликає жах. Я вже була на війні в Афганістані. Там також була загроза загибелі людей. Але це була інша війна. У Бучі чути відчайдушний крик тиші», — сказала Магдалена Рохновська з фундації IBIRM.

«Хліба нашого насущного дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Хліб з пристрасті

Хліб завжди не просто про їжу. Це символ життя.

«Хліба нашого насущного дай нам сьогодні і прости нам гріхи наші…» — ця відома всім молитва чудово описує історію про тюремну пекарню, в якій ідеться про хліб, випечений з пристрастю, про в’язницю, місце спокути своїх гріхів.

Справжній, здоровий хліб на заквасці випікають у старій закритій в’язниці на Вармії та Мазурах. «Коли в’язницю закрили, ми звернулися до Окружного управління щодо відкриття Центру соціальної інтеграції, де люди з різними проблемами зможуть потихеньку адаптуватися до ринку праці. Ми подали заявку на концесію, щоб увійти на територію старої в’язниці. Нам вдалося переконати владу, що ми є партнерами для простору, огородженого колючим дротом і донедавна в ньому перебували засуджені», — розповідають засновники.

У місці, де відбувалися покарання за злочини, з пристрастю печуть хліб, який опиняється в домівках по всій Польщі. Молитва Господня звучить тут по-особливому…

Перший хліб на заквасці тюремна пекарня спекла 15 березня 2020 року, у день святого Климента, покровителя пекарів. Це сталося після багатьох місяців зміни функції тюремної кухні на пекарню. Тюремною пекарнею керує соціальне підприємство, яке працевлаштовує людей з обмеженими можливостями та людей, які потребують допомоги. Соціальне підприємство — соціальний кооператив «Dobra Ekonomia», який діє під керівництвом пекаря, дипломованого майстра Артура Хлебека Земацького.

Весь хліб виготовляється під його керівництвом. Девізом майстра є слова «Хай пахне хлібом вся Польща». Артур Земацький став пекарем у 1996 році, з 2010 року користувався пересувною піччю для випікання хліба, у 2016 році отримав диплом магістра, а у 2020 році запустив пекарню Prison Bakery у Бартошицях.

Хліб пекарні Więzienna можна замовити онлайн.

Ексклюзив

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media