Незалежність

 

Добрячий дідо-самостійник Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ —
для, ох, і незалежного журналу NEWSSKY.COM.UA

Носій надій — державна НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.

У морі наших і землі, і неба.

І рима не банальна тут — БЕЗМЕЖНІСТЬ.

Шукати інші? Далебí, не треба!!!

 

КОРОТЕНЬКО, АЛЕ — ВСЕ ПРО КРИМ РАЗОМ ІЗ СЕВАСТОПОЛЕМ

Держава, якій він належить, — Україна,

майбутня автономія — Кримськотатарська,

а той, хто гугнявить «крымнаш…» невпинно,

почує невдовзі: «Нехай щастить-шастать!» ©

 

14.07.21

 

РУСЬ-УКРАЇНА… ЦЕ ПРО ЩО? ПРО ЩО ЦЕ?!

 

Русь-Україна — це про спадкоємність,

а не про одночасність; навпаки:

Русь вводила у курс всесвітніх тéм нас,

були спочатку руські козаки,

які пізніше українські стали.

Земля ж ця зáвжди Руською була,

з ім’ям аж поки московит зухвалий

не вкрав її для «братнього» орла…

Русь-Україна — це про біль утрати

єства частини з іменем разόм;

та душу кат не здатен перебрати,

хоч у скількох містах став гарнізон,

хоч скільки називай його «залога».

Однак і навіженого Петра

розправи тут, у нас, не знищать Бога,

нехай для юд сприятлива пора…

Русь-Україна — це про зґвалтування,

агресію новітньої Орди;

московською ґелґочуть ці останні

та одночасно «вічні…» ці «…жиди»,

відвічні ненажерливі номади.

Але ж РУСЬ-УКРАЇНА — це й життя,

яке звіща про неможливість зради,

про те, що з нами — Бог і майбуття!!!

 

18.07.21

 

ПОВТОРЕННЯ РИТМУ ЦИХ ВÍРШІВ ГІЛЛЯ НЕ ЗЛАМАЛО!

 

Колись Він покличе, та поки що Він повертає —

бо знає, що досі зробив я достоту замало.

І пісня до Неньки — не скінчена пісня ще тá є,

бо протягом десятиліття вона лиш лунала…

У спосіб до того я жив говіркий, тільки мовчки,

бо мова чужинська — слабенький замінник для Мови.

І, Мову свою, наче Бога, нарешті знайшовши,

не варто міняти цей Дар — на дарунок раптовий…

А я полюбляв донедавна раптові дарунки,

не Долі винό пив — його сурогату гидоту.

І ось простягаю до неба з надією руки —

не знаючи, Хтось чи побачить-почує, достоту…

 

21.07.21

 

 

НЕБЕСНІЙ СОТНІ УКРАЇНИ — НАВІКИ СЛАВА!

Самопожертва

Небéсної

Сόтні —

подія, що й досі

масштаби свої приховує у повсякдення тумані:

зимова за хронологією, ця Євромайдану осінь

зростила плоди надії… ДОВІЧНІ, а не останні.

 

24.07.21

 

МІНІДІАЛОГ, ЩО МІСТИТЬ АЖ ТРИ ПИТАЛЬНИХ РЕЧЕННЯ

— Були пророки?

— Певно, що були.

— А є?

— Та час — він трошки… не пророчий…

Але моря зорі сум-вόди мли

відтиснуть геть — і де той морок ночі?

 

ЕКСТРЕМІСТСЬКИЙ МІНІПІДСУМОК ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Від довгих днів, відведених народам,

що дотепер дійшло? Лиш світло слів,

споруд та звуків і малюнків згодом.

Ще про скульптуру був забув — згрішив…

 

25.07.21

 

ОЦІНКА СИТУАЦІЇ. СУТО СУБ’ЄКТИВНА?

Рідні повернулися з війни,

та, на жаль, питання не закрите,

бо не дочекалися Стіни

м-м-м… йолопи, що «можуть повторити»…

 

08.08.21

 

ПРО БАЖАННЯ «ЗАНОВО ПРОЖИТИ ЖИТТЯ»

Якби повтор відбувся днів,

то я б — у спосіб більш путящий? —

робив те саме, що й робив…

Ні: звісно, набагато краще!!!

 

ТРОХИ ДУХОВНОЇ ЗООЛОГІЇ

Хоча від ідеалу ми далекі

і притаманна нам думок убогість —

працюють хай розумники лелеки,

бо жити сенс є виключно для кόгось.

 

09.08.21

 

ЛІКУВАННЯ КОПЕНГАГЕНОМ: ЧЕРГОВА ПОЕЗІЯ-ЗГАДКА

 

Екзистенціальної відваги

сповнений вже протягом століть,

див мережу має Копенгаген —

місто, де Русалонька сидить.

Став кордоном берег Ересунна,

вічним домом — камінь у воді,

звідки споглядає німфа юна

і прекрасна, зовсім як «тоді».

Серед площ і вулиць павутиння

дивних — важко «не ловити ґав»…

Зір-зірок над ними мерехтіння

Тихо Браге сам спостерігав!

Це суворе місто — не для оргій,

не для пустощів ці береги,

тут нагадують палаци-«бόрги»:

друже, сплачувати час борги.

Через поклик серця незборимий

щиросердо я кажу: «Люблю!» —

обережно рухаючись ними,

каменям священним Індре Бю.

Тут насправді чарівні музеї —

ці скарбниці знань і красоти.

Чи відпустки вистачить всієї,

щоб усі їх просто обійти?

І не зáвжди смутком оповита

ця зупинена північна мить:

серенади сонячного літа

тáкож сяйво інколи звучить.

…………………………………………………………

 

Намолов я слів гучних багато,

хоч і смислу небагато в них:

так волію душу лікувати —

дуже поетичний мандрівник…

15.08.21

 

 

Епілог типу «напівжартівливий»

ДЕЩО ПРО НАЙКРАЩОГО У СВІТІ ЧИТАЧА

 

Віршую чи прозою залюбки

пишу я, бо вірю, бач,

що колись відкриє мої книжки

найкращий у світі читач.

Я вам більше про нього не розповім,

бо не знаю, що він за один,

ба навіть не знаю, чи він — таки він,

чи вона таємничий цей він.

Тільки ще, оскільки чужинські слова

біду несли нам, на жаль,

скажу очевидне, як двічі по два:

що напевно він — не москаль!

 

19.08.21

 

І традиційний епілог типу «пролог»

 

ПРО ДВІ ПОЛОВИНИ МОГО ЖИТТЯ

Перше тридцятиліття в імперії промайнуло,

і частка Рідної Неньки у ньому була замала…

У другому ж тридцятиріччі вся Слава наша — минула,

теперішня та майбутня — засяяла-розцвіла!

16.08.21

 

До 24 Серпня 2021 року

 

Слава Незалежній Україні!

 

 

Див. також:

Чернецький Ю. 30 миттєвостей ХІІ-ти століть історії Русі-України: Частина 1 [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 1 серпня. — Режим доступу: 30 МИТТЄВОСТЕЙ ХІІ-ТИ СТОЛІТЬ ІСТОРІЇ РУСІ-УКРАЇНИ | Newssky.com.ua.

Чернецький Ю. 30 миттєвостей ХІІ-ти століть історії Русі-України: Частина 2 [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 6 серпня. — Режим доступу: 30 миттєвостей XII-ти століть історії Русі-України (2) | Newssky.com.ua.

Чернецький Ю. 30 миттєвостей ХІІ-ти століть історії Русі-України: Частина 3 [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2021. — 8 серпня. — Режим доступу: 30 миттєвостей ХІІ-ти століть історії Русі-України (3) | Newssky.com.ua.

 

 

ЗОЛОТІ ВОРОТА МУДРОСТІ (ДОДАТОК ДО ЦИКЛУ «УКРАЇНА»)

 

Тут здавна оселилася скорбота,

проте завжди була й щаслива путь:

є в Україні Золоті ворота,

які до міста Києва ведуть.

Збудовані за Ярослава тόго,

що Мудрим у житті посмертнім став,

вони доводять: Божий дар — дорога,

принаймні для таких, як Ярослав.

Нехай ця путь-дорога загадкова,

але народ наш — сокіл, а не кріт,

і доведуть його язик та Мова

до міста коло Золотих воріт.

Це Місто, раз з’явившись, вже не щезне:

аджé воно вкорінено земне

й водночас — заповітний Град Небесний,

який рятує, серед нас, мене.

 

21.08.21