Мінцифри представило Стратегію розвитку інновацій України — про що в ній ідеться

14 грудня Міністерство цифрової трансформації України презентувало «Стратегію розвитку інновацій» України до 2030 року, пише ain.ua.

У цьому проєкті Мінцифри розписані основні напрями та кроки для економічного й технологічного розвитку України у 2024–2030 роках. Для її втілення планують визначити орган, який відповідатиме за формування політики інновацій, очікується, що ним стане Мінцифри. Також при при Мінцифри мають створити Раду інновацій за участі представників держорганів, науковців, міжнародних партнерів та інших.

Для стабільного інноваційного розвитку України Мінцифри пропонує нову організаційну структуру менеджменту:

• Мінцифра відповідатиме за посилення координації;
• Рада з розвитку інновацій — за обговорення, підготовку й погодження стратегії;
• Заступники з цифрової трансформації (CDTO) у міністерствах — за формування інноваційної політики в різних галузях;
• CDTO в областях — за впровадження політики в регіонах;
• Державна агенція з розвитку інновацій — за реалізацію стратегії й пошук інвестицій в інновації.

«Загалом ми напрацювали масштабний аналітичний документ майже на 100 сторінок з деталями за кожним сектором. Мінцифра офіційно оголошує старт громадських обговорень стратегії інновацій. Після їх завершення візію затвердять на рівні Кабміну — вона стане офіційною державною стратегією. Дякую прем’єр-міністру Денису Шмигалю за підтримку», – пише міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Уже в березні 2024 року очікується створення державної агенції інновацій. Цей орган відповідатиме за впровадження політики інновацій, моніторинг її ефективності, залучатиме інвестиції та координуватиме грантові програми.

AIN.UA публікує основне з кожного напряму інноваційного розвитку України.

Пріоритетні напрями

2024–2027 роки

• MedTech — розвиток медицини з допомогою технологій
• DefenseTech — військові та оборонні технології

2024–2030 роки

• AgriTech — агротехнології
• Імерсивні технології (XR)

2025–2035 роки

• AUV – безпілотні технології
• BioTech — біологічні, технічні та хімічні науки, використання біології в інших галузях
• GreenTech – »зелені» екологічні проєкти

Наскрізні напрями

• Штучний інтелект
• Напівпровідники
• Кібербезпека
• Fluid Economy
• EdTech — освітній напрям

AUV

Одним із напрямів інноваційного розвитку України — безпілотні технології. Згідно з планом, першим кроком тут має бути створення агенції чи організаційної структури на базі Агентства інновацій, яка займатиметься втіленням проєктів за чотирма напрямами: політика й законодавства, технології та інновації, інфраструктура, прийняття споживання.

Ця агенція має створити кращі регуляторні, економічні, інформаційні та інфраструктурні умови для домену безпілотного транспорту в Україні. Глобальна мета — увійти в топ-30 країн, які готові до розвитку безпілотних технологій.

Далі держава має вибрати пріоритетні сегменти для експериментів та запуску пілотних проєктів у галузях агро (трактори, БпЛА та інші роботи) та карго (судна та вантажівки).

Третій крок — ініціювання економічної та інфраструктурної території для проєкту і втілення його на базі смартсіті.

DefenseTech

Повномасштабне вторгнення призвело до кратного зростання попиту на всі види систем озброєнь, обладнання і техніки, йдеться в стратегії. Висока інтенсивність бойових дій, мінливість ситуації на фронті та відсутність технологічного паритету створили потребу в постійній адаптації наявних зразків озброєння та військової техніки та в пошуку нових, асиметричних рішень.

«Розробка інноваційних зразків озброєння та військової техніки в цілому характеризується високими витратами ресурсів, невизначеністю результатів та фінансовими ризиками. Історичне недофінансування інноваційних розробок та особливості визначення вартості продукції в рамках оборонних закупівель призводять до дефіциту обігових коштів, необхідних для фінансування нових розробок», — йдеться в стратегії.

Мінцифри пропонує створити:

• мережу Defense Tech-центрів для розгортання центрів розвитку, щоб надати новачкам сфери знання і ресурси для створення першого продукту;
• кваліфікованого замовника в галузі військово-технічних інновацій – інституції, відповідальної за аналіз військово-технічних тенденцій та фінансування інноваційних розробок;
• розробника передових оборонних технологій — інституції, відповідальної за координацію наукових досліджень, які можуть мати значення для оборонного сектору;
• програму кредитів для оборонного сектору для масштабування виробництва;
• міжвідомчу робочу групу для для удосконалення політик у сферах, які впливають на оборонно-промисловий комплекс, зокрема для координації вирішення нагальних регуляторних проблем.

MedTech

«В умовах повномасштабної агресії російської федерації медичні технології (medtech) стає однією з ключових технологій перемоги. Технологічний перевага в цій галузі дозволить рятувати більше життів українських воїнів і цивільних осіб, зберігаючи людський капітал та посилюючи стійкість українського суспільства», — пишуть автори стратегії.

Відповідно до аналізу системи дослідження ринку SMD (Support in Market Development), обсяг українського ринку виробів медичного призначення у 2022 році складав 10,5 млрд гривень. Частка вітчизняних виробників становила 44% від усіх реалізованих одиниць товарів, 57% від усіх реалізованих упаковок та 18% від грошових обсягів продажу.

На думку Мінцифри, розвиток медичних технологій в Україні стикається з низкою бар’єрів, зокрема ними є складний процес локальної сертифікації та невизнання міжнародних сертифікатів (FDA та CE), а також — брак кваліфікованих кадрів та інвестиції в розбудову наукової інфраструктури.

Серед основних проєктів розвитку медичних технологій:

• протезування — впровадження локального виробництва протезів;
• лікування опіків і ран — виробництво алотрансплантатів, ксенодермоімплантатів, застосуванні клітинних технологій (штучна шкіра), виробництво гідрогелевих і гідроколоїдних повʼязок, сенсорів, ВАК апаратів;
• ментальне здоров’я – застосування імерсивних технологій — системи доповненої реальності, яка накладає медичні зображення на пацієнта під час операції, щоб допомогти хірургу керувати технікою.

Biotech

Biotech — міждисциплінарна галузь на стику біологічних, хімічних і технічних наук, що охоплює сфери від генної інженерії до біопалива.

«Українська екосистема розвитку біологічних технологій перебуває в зародковому стані в більшості сфер: попри присутність окремих успішних підприємств, відсутня цілісна екосистема із чіткими цілями розвитку секторів. Негативно вплинув на розвиток галузі й початок повномасштабної агресії російської федерації», — йдеться в тексті стратегії.

Мінцифри пропонує створити:

• біокластер — основу галузевої інноваційної екосистеми, що підтримується державою та обʼєднує всіх учасників екосистеми для сприяння співпраці, досягнення синергії, планування нових проєктів, лобіювання інтересів індустрії;
• центри компетенцій (хаби) — об`єднання експертів у певній індустрії і територіально. Складові біоксластера;
• біотех-університет — спеціалізованих програм для поглибленого вивчення галузі та проведення досліджень.

AgroFoodtech

«У 2021 рік, до початку повномасштабної агресії російської федерації, сільськогосподарський сектор становив більше 10 % ВВП, а також 41 % експорту України. З огляду на важливість сектора розробка та впровадження аграрних технологій може мати особливий великий ефект на підвищення продуктивності економіки та, як наслідок, економічного зростання», — пишуть у Мінцифри.

Через повномасштабні бойові дії, вкрай ускладнену морську та наземну логістику Україна стикається з проблемою перевиробництва сільськогосподарської продукції. Країна виробляє більше товарів первинного виробництва, ніж вона може спожити або експортувати. На думку авторів, вирішенню проблеми сприятиме збільшення інвестицій.

Мінцифри пропонує:

• досягнути рівня 55 %-65 % переробленої продукції в аграрному експорті;
• сконцентруватися на автоматизованих комбайнах — часто згадувані як комбайни-дрони, це передові технологічні рішення, що використовуються для автоматизації збирання врожаю на полях без безпосередньої участі людини;
• створити ринок протимінної діяльності, у якому суб’єкти господарювання отримують можливості замовляти послуги з розмінування своїх земель;
• відновлювати деградовані та малородючі с/г землі.

Освітні технології (EdTech)

EdTech — це галузь, яка охоплює рішення та інструменти з технологічною складовою, які використовуються задля досягнення навчальних цілей та для підтримки освітніх процесів будь-якого рівня та формату.

«Однією з особливостей і конкурентних переваг українського сектора освітніх технологій є симбіоз із галуззю DefenseTech. Зокрема, уже існують українські стартапи, що допомагають власникам зброї покращити навички стрільби. Виникають приватні школи для операторів дронів», — йдеться в стратегії.

Водночас бар’єром для розвитку галузі зокрема є нерівні податкові умови порівняно з юрисдикціями, де категорія надання освітніх послуг не оподатковується ПДВ.

Мінцифри пропонує:

• спростити систему ліцензування загалом EdTech-бізнесу та ІТ-шкіл;
• полегшити визнання результатів неформальної освіти в закладах вищої та передвищої освіти як складової підвищення кваліфікації або складової курсів у межах формальної освіти;
• покращити рівень володіння англійською мовою всіх категорій населення;
• покрити усю територію України широкосмуговим інтернетом;
• забезпечити доступ EdTech-бізнесів до інших релевантних для них галузевих кластерів і наукових парків, особливо MedTech- і DefenseTech-кластерів.

Напівпровідники (Chips UA)

«Напівпровідникові технології розвиваються дуже швидко, і сьогодні вони стали основою для багатьох сучасних інновацій, таких як штучний інтелект, високопотужні комп’ютери (дата-центри), мобільні телефони та гаджети, інтернет речей тощо. Розвинуті держави, усвідомлюючи важливість цієї технології, вживають всеохопних заходів для розбудови наукового та промислового потенціалу у сфері 96 виробництва напівпровідників», – йдеться в стратегії.

Серед проблем, які перешкоджають розвитку галузі – недостатній рівень наукових досліджень і розробок, відтік фахівців, недостатня інфраструктура для розвитку високих технологій, застарілість елементної бази, наявність високої конкуренції на світовому ринку та складність інтеграції в глобальні ланцюги постачання, недостатній обсяг внутрішнього ринку.

Мінцифри пропонує:

• ухвалити профільний закон CHIPS Act UA, створивши сприятливе законодавче регулювання для розвитку сектору;
• сприяти створенню першої фабрики чіпів в Україні.

Кібербезпека

Україна вже майже 10 років перебуває в стані перманентної кібервійни, а держава-агресор російська федерація постійно проводить наступальні кібероперації, атакуючи критичну військову та цивільну інфраструктуру України.

«Український досвід є одним із найбільш насичених і представляє велику цінність для застосування в межах системи національної безпеки, комерціалізації в національні продукти й рішення, та виведення цього досвіду на міжнародну арену в рамках стратегічних партнерств, або комерціалізації досвіду», – вважають автори.

Мінцифри пропонує:

• створити кіберстійку націю (Cyber-resilient nation) — загальнонаціональну інтегровану екосистему заохочення та підтримки участі цивільного населення в кіберщиті країни.
• держава — користувач національних кіберпродуктів (створення високого попиту на інновації, підвищення експортного потенціалу, становлення України як кібербренду, за аналогією з Ізраїлем (якісні рішення в умовах постійних кіберзагроз).

GreenTech

Одним із принципів національної економічної стратегії України є декарбонізація економіки, що включає підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії, розвиток циркулярної економіки та синхронізація з ініціативою «Європейський зелений курс».

Мінцифри пропонує створити та розширити:

• AI for Energy — центр компетенцій із використання штучного інтелекту для енергетичної безпеки, ефективної диспетчеризації та розвитку digital grids;
• Power electronics — виробництво силової електроніки й напівпровідників;
• «єСубсидія» — цифрова програма запобігання енергетичній бідності та монетизації субсидій;
• R&D-центри — залучення в Україну R&D центрів провідних світових розробників у сфері зелених технологій (LG Chem, ABB, Schneider Electric, Siemens, Hemlock Semiconductor, Enphase, Northvolt, Morrow, Sonnen та інші)
• партнерства з MIT, CalTech, Frauenhofer Institute, Stanford University, Korea Advanced Institute of Science and Technology.

Fluid Economy

«Економіка без кордонів» — це один із мегатрендів сучасного світу, який передбачає вільний рух ресурсів та капіталу, а учасники ринку можуть швидко адаптуватись до змін у попиті, технологіях та інших умовах», — йдеться в стратегії.

Цифрова економіка передбачає використання цифрових технологій для виробництва товарів і надання 100 послуг, а також для оптимізації бізнес-процесів. Такими технологіями можуть виступати штучний інтелект, блокчейн тощо.

Мінцифри пропонує:

• забезпечити соціальний захист гіг-спеціалістів з урахуванням практики ЄС;
• впровадити в законодавство Загальний регламент ЄС про захист даних для забезпечення належного захисту персональних даних;
• внести зміни в законодавство про віртуальні активи для забезпечення умов для використання технологій Web 3.0 (блокчейн та смартконтракти).

XR (імерсивні технології)

Метавсесвіт представляє собою поєднання цілого набору зрілих технологій, зокрема розширеної реальності або XR, обчислень і зберігання даних (хмарні та 101 периферійні обчислення; штучний інтелект/машинне навчання) та комунікаційних мереж.

«Серед усіх технологій у цій сфері доповнена реальність (AR) може стати найбільш практичним і поширеним рішенням для багатьох сфер функціонування держави… Система XR-обізнаності для розробників технологій і кінцевих користувачів повинна бути спільно створена політиками та виробниками в межах соціального консенсусу. Таку структуру обізнаності розгортатимуть організації, які створюють технології, з метою стандартизації освіти та грамотності щодо продуктів», — вважають автори.

Мінцифри пропонує:

• включити інформацію про практичний потенціал імплементації імерсивних рішень до курсів CDTO
• створити загальнонаціональний проєкт Center of excellence з метою дослідження, обміну та акумуляції інформації про внутрішній досвід імплементації імерсивних технологій, налагодження співпраці та створення мережі українських імерсивних проектів).
• оцифрувати інфраструктурні об’єкти (3D Mapping).
• формувати технологічно уніфіковану та відкриту єдину базу знань, з вільним доступом додавання навчального імерсивного контенту для здобувачів професійно технічної освіти та представників Державних підприємств;
• імплементувати імерсивні технології до програми підготовки військовослужбовців.

Штучний інтелект

«Очікується, що в наступних десятиліттях ШІ стане центральним елементом інноваційного розвитку, просуваючи інклюзивне зростання, сталий розвиток та благополуччя громадян відповідно до цілей сталого розвитку ООН», — йдеться в стратегії.

На думку авторів стратегії, Україна має амбітні плани щодо зайняття ключових позицій на європейському ринку ШІ. Це може бути досягнуто завдяки впровадженню ШІ в стратегічних секторах, таких як освіта, економіка, публічне управління, кібербезпека, медицина та оборона.

Однак поточний стан законодавства в інноваційних сфера не сприяє появі та впровадженню інновацій та не дозволяє адекватно відповідати на виклики, що постають у відповідній сфері суспільних відносин. У сфері штучного інтелекту наразі відсутнє регулювання, яке би встановлювало правові засади розробки, впровадження та використання технологій ШІ.

Мінцифри пропонує створити:

• GovTech AI Center of Excellence — міжнародний кластер для обміну досвідом та розробки передових ШІ-рішень для уряду/місцевої влади.
• Government BI — систему на основі Big Data та ШІ для ухвалення зважених управлінських рішень.
• HI-TECH SANDBOX — пісочницю для ШІ + WEB3 та інших інноваційних галузей.

Читайте також на Newssky «Нідерланди почали підготовку до передачі Україні перших F-16» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.