Дві українки зароблятимуть $6 млн у рік на боротьбі з комарами

31.10.2021 0 By NS.Writer

Більше з комарами проблем не буде — є гаджет Mosqitter, який позбавляє від них назавжди. Стартап посів перше місце в IT Arena Startup Competition 2021 у Львові, і він бореться з комарами ефективно й екологічно. Засновниця проекту, українка з Херсона Анастасія Романова, розповіла dev.ua про принципи роботи та особливості установки.

Команда mosqitter зліва направо: Сергій Сокур, CPO; Роман Романов, Advisor, Board Member; Анастасія Романова, СЕО & Founder; Максим Божко, СВО; Ольга Дячук, СОО

Двигуни прогресу, або ідея з Америки

Анастасія Романова — CEO і фаундер компанії і стартапу Mosqitter. До цього працювала у виробничих, дистриб’юторських напрямках бізнесу і в секторі FMCG, проходила стажування в Конгресі США. Разом з Ольгою Дячук, COO Mosqitter, розробили пастки для комарів і вже продають їх в найбільші країни світу, в тому числі рятують Африку, де ця проблема найактуальніша.

Анастасія та Ольга відразу після університету працювали в українському парламенті у заступника голови комітету науки і освіти Олександра Співаковського, де Анастасія була секретарем групи зі зв’язків з Індією, В’єтнамом, Швецією та Китаєм. Це був перший досвід міжнародного співробітництва, який вона застосувала у своєму стартапі. Анастасія володіє китайською мовою, вивчала Міжнародний бізнес, має ступінь MBA і проходила стажування в університеті Стенфорда. Ольга за першою освітою — перекладач грецької та англійської, а за другою — юрист, в парламенті відповідала за координацію команд по регіонах України, до участі в стартапі працювала на посадах з операційного управління.

Над стартапом Mosqitter дівчата працюють протягом двох років. Ідея прийшла в США, де ця проблема також дуже актуальна. Найбільший спалах лихоманки Зіка, що тривав майже два роки, був зафіксований з початку 2015 року на території Південної та Латинської Америки і вразив від 3 до 4 мільйонів осіб. У США підприємниця провела наукову роботу з вивчення поведінки комарів і сформувала ідею продукту по боротьбі з комарами — Mosqitter. Ольга підключилася на етапі реалізації ідеї як стартапу.

«На даний момент по всьому світу боротьба з комарами, а точніше з наслідками їх перебування у вигляді поширення хвороб, ведеться за допомогою хімічний реагентів. І деякі з них мають канцерогенні властивості. Це призводить до зростання онкозахворювань і алергічних реакцій», — пояснює фаундер Анастасія Романова.

Вона також зазначає проблему, яка все гостріше постає зі зміною клімату, бо це призводить до збільшення кількості комарів і їх поширенню. Серед них є і небезпечні, які є причиною смертельних хвороб — малярії, жовтої лихоманки, лихоманки Зіка, лихоманки Денге. За статистикою від таких хвороб щорічно помирає близько 1 млн осіб.

Далі дівчата провели моніторинг того, які екологічні продукти зараз може представити ринок по боротьбі з комарами. Команда стала членом American Mosquito Control Association, щоб у спільноті з іншими учасниками зрозуміти, як можна приваблювати комарів на відкритих територіях та екологічно захищати людину.

Ловля на живця, або що робить і з чого складається Mosqitter

Mosqitter — це стаціонарна установка чорного кольору, призначена для відкритого простору, яка встановлюється на вулиці в місці, яке добре проглядається.

«Гаджет призначений для місць великого скупчення людей, місць відпочинку та розваг, або будинку та прибудинкової території», — говорить фаундер проекту.

Згідно з дослідженнями вчених, комарі, а точніше їх самки, які через укуси отримують необхідний їм білок з крові людей і тварин, реагують на людину за чотирма параметрами:

– тепло;

– запах, що імітує запах шкіри людини;

– дихання-виділення вуглекислого газу з певним інтервалом;

– світло спеціальної довжини хвилі.

Установка працює за допомогою розробленого для неї блоку управління і окремих software-алгоритмів. Установка компонує чотири параметри в оптимальній для розпізнавання комбінації й імітує саму людину, що і приваблює самок комара. Чорний колір гаджета і форма трапеції також вибиралися, виходячи з доведених досліджень ентомологів про те, що більше приваблює комарів.

Далі комарів, які підлетіли, установка засмоктує всередину, де вони і висихають. Відштовхуючись від інформації, що комарі літають на відстані в межах 200 метрів, за допомогою Mosqitter приблизно за три тижні на аналогічній площі поступово можна позбутися комарів. За допомогою декількох установок можна сформувати екосистему без комарів на певній ділянці.

Mosqitter представлений в трьох варіантах габаритних розмірів і, виходячи з розмірів, може очистити від комарів різну площу:

до 1 метра — на невеликих ділянках до 10 соток;

до 1,40 метра — на ділянках середнього розміру до 20 соток;

до 2 метрів — для розміщення в місцях скупчення людей, парках і громадських місцях міст і муніципалітетів, покриває площу до 75 соток.

Один гаджет покриває радіус від 25 до 50 метрів. Але розробники Mosqitter акцентують, що ці цифри умовні — залежать від місцевості. В ідеальних умовах це має бути порожній простір, який добре проглядається. Всі нерівності, гористість, рослинність і додаткові елементи у вигляді споруд знижують ефективність.

«При перших тестах — зворотній зв’язок від сусідів тестувальника установки по ділянці. Після того, як він поїхав і вимкнув гаджет, сусіди дзвонили і просили включити назад, щоб зменшити кількість комарів», — ділиться Ольга.

Джерело живлення для Mosqitter — електрика. Гаджет підключається до звичайної мережі в 220 Вт, також його можна інтегрувати в сонячні панелі. Установка споживає на рівні звичайної електричної лампочки до 60 ватт.

Пристрій потребує щомісячної заправки компонентами:

– СО2 імітує дихання людини;

– атрактант імітує запах шкіри.

І так само установку необхідно чистити від комарів, висушених в її надрах, приблизно раз на місяць — необхідно очистити сітку, розташовану всередині.

Mosqitter налаштовується під час максимальної активності комарів в залежності від погодних умов, пори року і вибору денного і нічного часу. Зараз це робиться за допомогою дисплея. Вже розробляється функція дистанційного керування за допомогою мобільного додатку Mosqitter.

Тестування установки проходило в Індії, Італії, Флориді і після отримання зворотного зв’язку mosqitter постійно вдосконалюється.

Хто зробив Mosqitter

Розробку продукту Анастасія та Ольга починали з командою з шести осіб, які працювали разом до цього в суміжних бізнесах, спрямованих на виробництво автоматизованих і роботизованих систем, що працюють без участі людини. У команді є фахівці, які брали участь у побудові бізнесу як виробничих напрямків, так і дистрибуційних мереж.

Установка і блоки управління виробляються в Україні, під замовлення вироблені основні комплектуючі — корпус, плати. Інші компоненти використовуються з усього світу.

На даний момент команда посилюється інженерами різних напрямків — як soft, так і hard процесів.

Від Азії та Європи до континентів

На українському ринку, за словами Анастасії, Mosqitter почали продавати в 2020 році під час пандемії.

«Хоча Україну не розглядали, як пріоритетний ринок, але отримали колосальний попит», — зазначає фаундер.

Підприємці з Індії, Італії та Африки першими отримали ліцензії від команди Mosqitter на виробництво в своїх країнах. Підписані договори дистрибуції з Таїландом, на стадії підписання договір з Канадою. Для ринку США команда почала розробку портативних систем.

Ціни на установки Mosqitter в діапазоні від $800 до $2100 — в залежності від розміру. Модифікація з дисплеєм виходить трохи дорожче, ніж без нього, але в цілому порівняна з ціною хорошого кондиціонера.

Всього вже продано понад 300 гаджетів: в Італію та Індію близько 230 одиниць установок, 10 пішли в Африку і близько 100 були продані в Україні.

Попередні замовлення сформовані на підставі договорів з дистриб’юторами, зафіксовані до 2024 року на рівні $6 млн на рік.

Гранти як нетворк і реінвестиції від продажів

«Для старту ми зробили реінвестиції з існуючих бізнесів, також задіяли ресурси команди, і досить швидко в стартап стали реінвестувати кошти від перших продажів установки», — говорить Романова.

Загальна сума початкових вкладень склала близько $100 000.

Команда отримала підтримку грантових програм.

– Перший грант в $5 000 стартап отримав на Consumer Electronic Show В Лас-Вегасі (CES 2020).

«Вся сума була витрачена в основному на участь у цьому проєкті. Основним підсумком CES 2020 став нетворк — більшість партнерів, з якими ми зараз працюємо звідти», — ділиться Анастасія.

– $50 000 Mosqitter залучив як грант від USF.

– $5 000 отримав в рамках перемоги програми Ukrainian Hub від CRDF Global.

– Грант переможця Sikorskiy Challenge.

– Перемога на IT Arena додала в проект ще $20 000, кошти надали USF і CRDF Global.

За два квартали 2021 року стартап заробив суму в $100 000, яку також реінвестував у подальший розвиток проєкту. Є поточні замовлення для ринків Індії, Італії та Африки. Реінвестовані кошти підуть на виробництво нової партії установок, поточні операційні витрати і подальше R&D.

«Маркетинг не є великою статтею безпосередніх витрат, оскільки партнери з цих країн на своїх ринках інвестують в маркетинг, Розвиток, інженерія і тестування продукту, — коментує херсончанка, — основна реклама для Mosqitter — рекомендації клієнтів».

Крім безпосереднього продажу гаджетів дохід приносить і обслуговування. Його здійснюють фахівці команди, але, за бажанням клієнта, цей процес можливо реалізувати і самому. Технічно це не складе труднощів — залити рідину компонентів в контейнер і замінити балони з вуглекислим газом, які імітують дихання людини.

4 цілі на майбутнє

1. Капіталізація бізнесу

«Наша мета — увійти на ринок Азії та Америки», — ділиться Анастасія.

Там, за словами фаундера, гостро стоїть проблема шкоди, що наноситься комарами, і на постійній основі використовується хімія для боротьби з ними.

2. Принципи, які використовуються в гаджеті, можна застосовувати і в аграрному секторі.

«Комарі — це тільки початкова точка. Ми націлені на агросектор, де проти шкідників також використовуються хімічні препарати», — розповідає підприємниця.

3. Дівчата також акцентують, що необхідний моніторинг небезпечних комах, які з’являються і переміщуються, і що до теперішнього моменту це ніяк не відстежується.

«Наступний етап розвитку — вбудувати датчики, які, при поширенні установок по територіях могли б передавати онлайн дані і формувати карту ризикових зон», — відкриває таємницю фаундер.

4. За здоров’я планети

Один з векторів розвитку, який знаходиться зараз в обговоренні, — можливість використовувати висохлих всередині установки комарів як корм для жаб, птахів та інших. «Комарі необхідні як складова частина харчового ланцюжка, — наполягають розробниці, — і ми хочемо максимально зберегти екосистему, при цьому зменшуючи шкоду переносимих хвороб і хімічних реагентів, використовуваних зараз для їх нейтралізації».

«Без комарів ми точно не залишимося, тому що це теж частина екосистеми», — говорить Анастасія Романова.


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: