ДУМА ПРО ЖИТТЯ, «І СМЕРТЬ, І СВІТЛЕ ВОСКРЕСІННЯ» ПРЕДИВНОГО МІСТА БАТУРИНА (ПОДОРОЖ ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНОЮ ТРИВАЄ)

02.10.2020 0 Редакция Steelgrey
1d

Герб Батурина.

Юрій ЧернецькийЮрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — наразі Харків),

доктор соціологічних наук, автор книжки «Україна. Історія, природа, мистецтво» (2009), продовжуваної поетичної збірки «Листування з Долею» (перше паперове видання — 2012) і низки публікацій із питань історико-культурологічного українознавства —

спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

(Уривки з нового — переробленого і доповненого — видання путівника «Історична Чернігово-Сіверщина — дорогоцінна північна перлина Лівобережної Русі-України», частина 15)

 

| Newssky.com.ua

Батурин

ФРАГМЕНТИ РОЗДІЛУ 7 ДРУГОЇ КНИЖКИ ЦЬОГО ПУТІВНИКА

 

Це місто називалося Батурин

з тих днів, коли засноване було,*

козацької та польської натури

відбитки мало і долало зло.

 

Та зло магнатським землеволодінням

і пихою проклало шлях біді

на цій землі — і виходом єдиним

лишилась революція тоді.

 

Бо козаки ми є, а не підляшки,

кагалу чи царів не кріпаки:

здається, мусить вибити дух нáш кий

панів — а він міцніє, навпаки!

 

І не лише козацьким місто людне

було: й купецтво процвітало тут,

і зодчі (серед них — Іван Зарудний!)

вершили свій культуротворчий труд.

 

Незмінно справи просувались «лепо»

відтоді, як столицею зробив

Дем’ян** його. А як прийшов Мазепа,

тут виникла вже справді безліч див!

 

Цвів втіленням державної ідеї

Батурин, як і весь гетьмáнський край.

І я радів від пишності тієї —

кількастолітній Юрій-Миколай.

 

2d

Пам’ятний знак жертвам Батуринської трагедії 1708 року (автор проєкту Меморіального комплексу — Анатолій Гайдамака, скульптор — Микола Обезюк). Фото — користувач Yurka96 (Вікіпедія, 2010).

Це місто називалося Батурин.

Про смерть його забути я б хотів,

про те, як юда видав на тортури

його московських юрмищу катів…

 

Ні! Пам’ятаймо: знищений «за зраду»,

Батурин втратив жителів УСІХ,

зруйнований ДОЩЕНТУ був!!! Громаду

свою нескоро відновити зміг.

 

Розвíй за Розумовського Кирила —

ні, то ще не відродження було.

Питання це радянщина закрила,

Батурину сказавши: ти — село…***

 

І тільки в незалежній Україні

Відродження, почавшись, справді йде,

хоча й повільно, далебі, донині.

Та ХЛІБ свій рід від кóлосів веде!

 

Не стати знову тут життю похмурим,

не взяти гору юдиним гріхам!

 

Це Місто НАЗИВАЄТЬСЯ Батурин!

І — слава Нації!**** Грець ворогам!

_______________

* Автори відповідної статті в 10-томній академічній Енциклопедії історії України пишуть: «Час заснування Батурина невідомий; в історичних джерелах [він] вперше згадується 1625 [року], коли польський король Сигізмунд ІІІ Ваза після приєднання Чернігово-Сіверської землі до Речі Посполитої збудував тут фортецю» [ЕІУ, т. 1 (2003): с. 202]. А Віктор Заруба — провідний дослідник козацької України — представляє історію заснування Батурина таким чином: щойно обраний польським королем семиградський князь Стефан Баторій у 1576 році «збільшує реєстр до 3-х тисяч козаків, розподіляє їх на 10 полків (по 300 козаків) і затверджує полкові центри на Правобережжі… У 1579 р. козаки одержують від С. Баторія у володіння землі на р. Сейм, де засновують нову резиденцію — м. Батурин, назване в честь короля» [Заруба (2007): с. 14].

** Знову процитую Енциклопедію історії України: «Місцем гетьманської резиденції Батурин став у роки правління Д.Многогрішного, відповідно до Глухівських статей 1669 [року]» [ЕІУ, т. 1 (2003): с. 202].

*** З 1923 року Батурин мав статус села, у 1960 році став селищем міського типу. Статус міста цьому Місту було надано-повернуто лише 2008 року.

**** Тобто конституційному «Українському народу — громадянам України всіх національностей». Але — додам від себе — тільки СПРАВЖНІМ Громадянам!

 

02.10.20

 

(Далі буде!)

 

3dМісто Батурин. Лубок XVIII століття.

 

ДОДАТОК

 

Рекомендована література до частини 15

 

Вечерський В.В. Гетьманські столиці України. — К., 2008. — (Невідома Україна.)

Енциклопедія історії України (ЕІУ). — К., 2003—2005, 2007—2013. — Т. 1—10.

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпро, 2007.

Чернецький Ю. Вельми короткий путівник — 2016. ЄВГЕН ГРЕБІНКА, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ ТА ІН.: ІІ. Іван Зарудний, Москва, Італія, Батурин, Петербург [Електронний ресурс] {Фотоілюстрації — В.Чернецький та різномовні Вікіпедії } // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 14 травня. — https://newssky.com.ua/korotkiy-putivnik-2016-grebinka/.

Чернецький Ю. Вельми короткий путівник — 2016. Підсумкова подорож історичною ЧЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНОЮ: знову Чернігів — Борзна — Батурин — Конотоп — Путивль — Кролевець — Глухів (Частина ІІ, національно-визвольна та державотворчо-оптимістична) [Електронний ресурс] {Фотоілюстрації — Т.Чернецька та різномовні Вікіпедії} // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 20 липня. — https://newssky.com.ua/putivnik-2016-chernigovo-sivershhinoyu/.

Чернецький Ю. Шляхами долі гетьмана Мазепи: короткий путівник у віршах {Фотоілюстрації — Т.Чернецька і різномовні Вікіпедії} [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2017. — 26 червня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/shlyahami-doli-getmana-mazepi-korotkiy-putivnik-u-virshah/.