Чому Путін не прийшов на освячення головного військового храму РФ

14 червня Московський патріарх Кіріл (Гундяєв) освятив головний храм Збройних сил Росії. Ще під час побудови цей храм викликав велику хвилю обурення і побував в центрі декількох скандалів, пов’язаних із розміщенням у ньому зображень Путіна, Сталіна та навіть картини, присвяченої анексії Криму. Окрім цього, на території цього храмового комплексу знаходяться нові «реліквії» Росії — особисті речі Гітлера, зокрема його костюм. Сама церемонія освячення також не обійшлась без непорозумінь: досі невідомо, чому в ній не взяв участь сам Путін.

Як пише Духовний Фронт України, така поведінка очільника Кремля вкотре може свідчити на погіршення відносин між керівництвом РФ і РПЦ, яке виникло через отримання Православною церквою України Томосу про автокефалію і ще більш загострилось після провального Амманського зібрання. Принагідно нагадаємо, що РПЦ спільно із Кремлем на цьому псевдособорі намагались осудити Вселенського патріарха Варфоломія і перехопити у нього пальму першості у Православному світі. На цей план було залучено чимало коштів, дипломатії, навіть сам Путін долучався до реалізації цього задуму. Проте Росії так і не вдалось втілити свій намір в життя.

Натомість, за словами експертів, Путін із Кірілом побили горщики, і в Кремлі всерйоз подумують над тим, щоб замінити Гундяєва на духівника Путіна — Псковського митрополита Тіхона (Шевкунова). Сам Путін після гучного провалу в Аммані всіляко ігнорує і уникає зустрічей із патріархом Кірілом, віддаючи перевагу його конкуренту.

Від 26 лютого Кіріл і Путін жодного разу не з’явились разом у публічному просторі. Навіть на свято Великодня Путін, всупереч усталеній традиції, не з’явився на богослужінні у храмі Христа Спасителя. Тому Кірілу довелось святкувати свято Великодня у порожньому храмі. Утім така ситуація пояснювалась цілком логічною і зрозумілою причиною — епідемією коронавірусу. Але у ситуації із освяченням головного храму військ Росії така причина малоймовірна, адже на богослужінні було порушено усі найелементарніші епідемічні заходи застереження: була порушена дистанція, віруючі стояли без медичних масок. Тому неявка Путіна на цю подію може вказувати на дві причини: або Путін інфікований коронавірусом, або ж подав своєрідний знак патріарху Кірілу про своє ставлення.

Другий варіант видається найбільш правдоподібним, адже цей храм будувався до ювілею перемоги у Другій світовій війні. Зважаючи на політику «побєдобєсія», яка панує в РФ, цілком ймовірно, що освячення цього храму було одним із стратегічних кроків пропаганди і насадження ідеології великої «побєди».

Особисто патріарх Кіріл у своїй промові після освячення храму надав цій події загальнонаціонального масштабу і зазначив, що без Путіна «и не было бы этого храма. Потому что ничто в Вооруженных силах не совершается без команды главнокомандующего — если это имеет отношение ко всем Вооруженным силам, тем более если это имеет отношение ко всей стране». Утім сам Путін проігнорував таку важливу подію для усього російського війська і всієї країни. Тому Гундяєву залишилось лише подякувати Путіну в телекамери з надією, що останній все-таки почує його подяку, яка більше була схожа на плач про допомогу.

Окрім цього, патріарх Кіріл подарував цьому храму подарунки із прихованим контекстом — ікону «Каплуновської Богородиці», яка за його словами принесла перемогу Пєтру І у Полтавській битві. Саме тій битві, коли російська армія перемогла шведів і військо гетьмана Івана Мазепи, на якого РПЦ наклала анафему, а сам Пьотр І вважав зрадником. Кіріл зазначив, що ця ікона «была привезена государем императором Петром I в лагерь русской армии под Полтавой в начале июня 1709 года». Особисто Пьотр І разом із військом молились біля неї перед Полтавською битвою, носили по військовому табору і благословляли російських солдатів. За словами Кіріла «Царь Петр в эти труднейшие минуты своей жизни с особенным благоговением, выслушав молебен перед святой иконой, три раза лобызал ее, прося у Богоматери заступления за свое находившееся в великой опасности царство».

Такий подарунок може бути своєрідним сигналом-відповіддю Гундяєва Путіну — показати господарю РФ, що не зважаючи на жалюгідне становище в якому опинилась Росія і РПЦ через війну на Донбасі і Томос ПЦУ, у них ще є надія. Адже як і у випадку із Полтавською битвою, коли Росія була приречена на поразку, так і тепер через міжнародні санкції сучасна РФ приречена на загибель. Таким жестом Кіріл намагається відновити свій авторитет в очах російської влади і суспільства, який за останні місяці зазнав крутого піке. Експерти неодноразово зазначали, що стан і рейтинг патріарха різко впав. До слова, це визнав і сам Гундяєв. Даруючи ще одну ікону — Пресвятої Тройці, яка упродовж тривалого часу знаходилась в його келії, — Гундяєв попросив усіх, хто бажає помолитись за патріарха, який «очень в ваших молитвах нуждается». Примітно, що Гундяєв дарував ці ікони храму, а саме в особі міністра оборони РФ Сєргєя Шойгу, тому такими словами, він фактично попросив молитов оборонного блоку.

Державно-церковні відносини в Росії доволі непрості. Про це свідчило і обличчя самого патріарха Кіріла, яке не сяяло посмішкою, а сама церемонія відбувалась з поспіхом і без звичних і улюблених Кірілом почестей. Зокрема, традиційне облачення Кіріла у священичі ризи чи не вперше відбулось не на середині храму як зазвичай, а за закритими царськими вратами у вівтарі; під час служби також можливо уперше не підносили патріарший хрест, який тримають іподиякони і який є однією із видимих ознак патріаршої влади. Також не відбулось традиційного хресного ходу із святими мощами, який є одним із головних елементів церемонії освячення, лише один єпископ у супроводі помічника із чашою окропив стіни храму.

Можемо констатувати, що це освячення, яке готувалось довгий час, не принесло бажано результату, а лише показало наявні конфлікти між Кремлем і РПЦ.