Боротьба з РПЦвУ є дуже млявою!

Питання про п’яту колону в рясах на українській землі вже не те що назріло, воно вже перезріло.

Владі вже давно пора второпати, що духовні питання в Україні смертельно небезпечно плутати з рашистськими «скрепами». Саме тому всі подобного роду помилки виправляють, а не покривають. При чому з канонічної точки Православ’я, московська церква не має права літургісати на територіях Кавказу, Криму, Приазов’я, України, Молдови, Білорусі, Польщі, Прибалтики і Фінляндії без дозволу Константинопольської Вселенської Церкви. Коли ж Материнська Церква надала Томос Україні, то Канонічною Церквою в Україні стала виключно Православна Церква України і ніяка інша. До речі, навіть виникає деяка проблема зі статусом в Україні, Греко-Католицької церкви, з правом її канонічності в Русі-Україні. Це все мусить бути вирішено, щоб не виникало ніяких спекуляцій на ниві духовності в і Україні, бо без Бога ні до порога.

За законодавством України, прийнятим Верховною Радою, так звана УПЦ МП має називатися Російська православна церква в Україні, тобто РПЦ в Україні. Чому ця релігійна громадська організація не виконує Закон України? Чому для цієї релігійної організації, однієї з декількох християнських конфесій України, створюються найбільш лагідні умови існування в Україні?

Якщо церква займається духовними справами, то держава не може втручатись, але, якщо церква займається державними справами, то саме цією частиною церковної діяльності СБУ і повинна глибоко цікавитись.
Всі ми пам’ятаємо енергійне відродження історичної Православної Церкви України Київської митрополії та її легалізацію через Томос Константинопольського патріархату. Ми всі чудово пам’ятаємо як тоді підняли величезний інформаційний хай, паскудили і тиснули на владу представники «московського патріархату», Онуфрій, «російська церква» та сам особисто товариш Гундяєв. Не на часі нахабно «перекинути з хворої голови на здорову», винних у кришуванні агентури «московського патріархату» має бути притягнуто до відповідальності разом із попами-шпіонами.

Саме тому всі розмови та промови, що, мовляв, в нас правова держава та Україна має зробити все по закону, є нічим не іншим як «відмазки» і намагання «з’їхати з теми»… Можна подумати, що Україна — то якась оаза законослухняності.

Зараз навіть пересічні українці знають, що «московський патріархат» це дуже небезпечні для державної безпеки України, агенти впливу і розвідувально-диверсійна агентурна мережа російських спецслужб…І тільки ідіот може того розуміти це чи «вмикати дурника», що «не розуміє» та продовжувати «дахування» московської банди, яка промиває мозок пастві. Велика загроза агентури «московського патріархату» в тому, що вони не тільки поширюють російські наративи, але розділяють українське суспільство в православному віросповіданні.

В СБУ, МВС та інших українських спецслужб, існують «робочі методи» для добування тієї чи іншої інформації, які не завжди можна використовувати у суді. Але, навіть маючи інформацію, «по робочих методах» про приховану, антидержавну діяльність агентури «московського патріархату», яка несе величезну загрозу державній та національній безпеці України, існують багато статей кримінального кодексу України, щоб «натягнути» на антидержавну діяльність агентуру «московського патріархату», щоб заборонити її діяльність в Україні апріорі. Тобто, як Україна може виграти цю війну, якщо по всій території України діє ця розгалужена мережа прихованої російської агентури, типу, «московського патріархату» та вносить роз’єднання в український народ і суспільство вже багато сотен років? Дивує байдужа чи млява реакція влади, яка абсолютно не розуміє величезну загрозу державній безпеці України присутність «московського патріархату» на території України!

Органи державної безпеки мали б, зібрати всіх служителів «православної церкви московського патріархату» в Україні та зробити їм, як казав один італієць, «пропозицію від якої не можна відмовитись». Тобто, якщо ти віриш в Бога по православному, то нема питань, як ти вірував, так і буде тобі. Тоді маєш перейти до відродженої історичної православної церкви України, яка існувала в Русі-Україні ще за багато століть до появи московського патріархату і взагалі Москви (Кучків). Якщо ти не хочеш переходити до об’єднаної православної церкви України і хочеш зберегти причетність до московського патріархату, то теж нема питань, збираєш речі та переїзжаєш до Росії та продовжуєш своє служіння в московському патріархаті, або ж і в цивільній частині ФСБ. Те ж саме стосується і всіх прихильників московського патріархату в Україні. Тобто не причетність до того чи іншого патріархату чи віросповідання спасає і освячує людину, а Бог, через Ісуса Христа і особисту віру людини, спасає і освячує людину, в тому числі, якщо людина вірить по православному.

А всі ті демагогії, типу, «яка православна церква правильна, а яка ні», для державної безпеки України — це від лукавого, це роз’єднує суспільство. І все, проблема державної безпеки в цьому питанні закрите. І тут українська влада і її органи державної безпеки, мають діяти дуже швидко і рішуче, і особливо в стані жорстокої війни фашистської Росії проти держави Україна і українського народу. Інакше російська агентурна мережа «московського патріархату» роздерибанить і роз’єднає українське суспільство, що може призвести до дуже важких наслідків для державності України і українців

Таким чином, вирішення «православного питання» для держави Україна лежить в прояві політичної волі і організації. Тобто, в Україні має бути тільки одна місцева православна церква України, як це є в Болгарії, Сербії, Румунії. І така церква в Україні, відносно нещодавно, вже відроджена і організована — ПЦУ, яка є історичною та потужно діяла на всій території Русі-України ще з часів її Хрещення під час великого князя Аскольда і яка існувала на багато років раніше від створеного для потреб Золотої Орди московського патріархату та коли Москви і держави Московія ще не існувало.

Давно всі знають що УПЦМП є філія ФСБ і виконує її накази. Потрібно простежувати, що говориться в проповідях на службах. В основному духовні смисли перекручуються в чисто земні, матеріальні з користю в збагаченні і з метою впливу на соціум. І цей вплив і є зло і злочин.

Широко відомі зусилля РПЦвУ по розповсюдженню «руського миру», але чомусь СБУ пізно відреагували на ці переформенси, лише на 8 місяці війни почали щось робити з ворогами всередині країни «під самим носом», тобто проводити обшуки у Лаврі та окремих єпархіях. Не обшуки треба робити, а в’язати всіх цих кагебістів та осудити за колаборацію бо якщо ви цього не зробите під час війни то залишите міну повільної дії в середині країни.

Згадаємо також поведінку РПЦ МП в Україні перед кожними виборами за всі 31 роки незалежності. Спілкуюсь постійно з вірянами та монахами, бачив літературу, яку поширюють у цій так званій церкві — вона не має жодного стосунку до віри. Зміст розмов різний, але наскрізна ідея цього всього — «велика» Росія, а Україна — то лише частина її території. Все. ФСБ повністю контролює всі процеси, не треба знати, варто тільки спостерігати та спілкуватися з вірянами та монахами. Настільки все обкладене брехнею і підлизуванням. Видно, що постійно консультуються з професіоналами: що сказати, як відповісти. Московські ікла стирчать з-під кожної бороди. Одним словом: руський мір.

А почалося це задовго до Першого Майдану. Щоб не бути голослівним наведу такий приклад з практики. У 2004 році мені довелося відвідати у Новгороді-Сіверському музей «Слово про полк Ігорів» на території Свято-Преображенського монастиря. Московська церква за кілька років до того перехопила цей монастир у Української церкви КП, як казали люди, за допомогою Людмили Кучми під приводом реконструкції монастиря (одних виселили, інших вселили). Один раз, коли я прийшов у монастир(в музей), я помітив, що монахи в монастирі збуджено бігають туди-сюди. Я звернувся до місцевого працівника, що б це значило і він незабаром повідомив мені, що місцева міліція перевіряє дотримання паспортного режиму серед монахів монастиря. І виявилися цікаві факти.

Практично всі монахи — порушники паспортного режиму України. Ці монахи недавно по-прибували до України з РФ і вони є відставниками чи з армії РФ, чи з МВС РФ, чи з ФСБ РФ. В монастирі вони проходять курс молодого бійця релігійного фронту, а потім їх розподіляють служити по Україні. Я думаю, що цю гвардію УПЦ МП потім проштовхували ближче до верхніх ешелонів церковної влади УПЦ МП, ці люди явна агентура ФСБ в Україні. А монахів з паспортами РФ під час війни з Московією що, не можна відправити за поребрик?

Саме тому усі монастирі московського патріархату, і жіночі, і чоловічі — прихисток диверсантів, і вже роками справжні патріоти доводять доказами, що це так. Чого чекати, чого ще бракує, в Херсоні за прапор русня вбивала, тут треба доводи? Війна йде по законах війни церква, що проводить пропаганду загарбників має бути ліквідована. Патріоти гинуть, мільйони українців лишилися своїх домівок, тисячі дітей викрадені і вивезені до Орди, економіка скоротилася до загрозливих розмірів, а дехто ще вагається? Ще треба щось доводити, бійців не відспівують у московських храмах, це повинен бути останній доказ негайного закриття капищ МП. Ті монастирі можна передати для реабілітації бійців і утримання стареньких з будинків перетримки, і немає там «хороших русских», бо хто дійсно хотів, той давно перейшов, а інші — вороги, що прикриваються вівцями. Та й хай подивляться члени сімей обдурених, як Росія любить їх на війні, під бомбами і в сирих окопах, під невщухаючим вогнем. Нехай огризок МП в Україні визначається, з яким народом їй існувати.

Але зараз спостерігається зростання усвідомлення українцями ситуації з РПЦ МП імені Сталіна наведу уривок з листа однієї моєї знайомої, який я отримав по електронній пошті: «Іване, привіт! А ти знаєш, що місцеві не ходять до Почаївської лаври. Колись мене це дуже здивувало. Тоді я була прихожанкою УПЦ МП,з якої виїшла ще до Майдану. Бо побачила її зсередини. А Майдан тільки затвердив це рішення. В 2014р. піп нашого приходу говорив, що в Донецьку все добре. В церквах не збирали на армію, не відспівували загиблих, агітували не пускати чоловіків на фронт. З Почаїва люди писали, що в Монастирі з’явилося багато молодиків не схожих на монахів. Багато прихожан нашого храму пішли з нього. А деякі говорили, що майданівців треба було закатати танками. Не можу зрозуміти, як можуть залишатися в РПЦ після того, як Гундяй благословив нас вбивати. Коли він вперше приїхав в Почаїв якась жінка кричала під час служби, що там диявол. Її тоді сприйняли за хвору. А то був глас вопіющего у пустелі….Бувала я і в Київській Лаврі, там двох жінок у вишиванках (які попросили 2 свічки українською мовою) переді мною не впустили дві монашки всередину, сказавши : „Зачєм ви сюди прішлі, єзжайте на свою западенщіну“ і щоб нас теж не вигнали змушені були говорити рос. мовою…..Неприємний осад був».

А зараз коротенько розложу загальну ситуацію по фактах:

1) 6 січня 2019 року патріарх Варфоломій І вручив Томос про автокефалію Православної Церкви України митрополиту Київському тп всієї України Епіфанію.

2) 5 років тому сама ж УПЦ (МП) робила відкрите звернення до тодішнього голови держави з настійливим проханням не чіпати народного депутата Вадима Новинського та не позбавляти його недоторканності.

Я нагадаю, що Генеральна прокуратура тоді розслідувала справу про намагання Віктора Януковича встановити контроль за УПЦ (МП). Виконавцем ГПУ підозрювала Новинського.

3) Чи не прийде зараз до ганебного перемир’я з МП? Спокійнесенько рішенням РНБО можна заборонити цей вертеп, а протягом місяця судами закрити його капища — як закрили партії проросійські у свій час. Метушня лише сприяє диверсантам.

Ось такі викрутаси. Недооцінюється робота ворога. Країні потрібна більша просвітницька робота. Необхідно ще, щоб Верховна Рада негайно прийняла закон (подібний є в Болгарії) про те що на території України діють церковні організації, що мають автокефалію від Вселенського патріарха або інших визнаних церков, до яких раніше вони входили. На території України дозволяється діяльність тільки однієї автокефальної церкви. Якщо інші церковні організації отримають автокефалію пізніше, то вони можуть продовжити свою діяльність тільки якщо ввійдуть до складу єдиної ПЦУ. Російська церква ніколи не дасть автокефалію (та й не має такого права взагалі) для своєї філії УПЦ МП. Таким чином, з ’явиться реальна можливість законно позбутися ще одного каналу впливу бісовського «руского мира».

Наскільки пам’ятаю, то в законі про релігійні організації зазначається, що якщо релігійна організація провадить деструкційну діяльність в сфері суспільної моралі чи порушує закон держави, то вона може бути позбавлена реєстрації та заборонена, як наприклад це зробили з «білим братством». Чому до РПЦ МП не можуть застосувати цей закон, якщо їхня діяльність така очевидна?

Ексклюзив

Іван Верстянюк, оглядач

Редакція не завжди поділяє позицію дописувачів, але вітає відкриту дискусію з усіх соціально важливих питань