З перших годин Чехія була одним з найпотужніших і найвідданіших союзників Києва

Ексклюзив. Про це яскраво свідчить не лише поїздка прем’єр-міністра Петра Фіали до тодішньої обстріляної української столиці, а й мільярдна військова та гуманітарна допомога не лише від держави, а й окремих осіб. та приватних компаній. З іншого боку, війна також негативно вплинула на Чехію – їжа та енергоносії суттєво подорожчали, до того ж підтримка України подобається не всім громадянам, про що свідчать неодноразові мітинги протесту.

У контексті широкомасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Чехія дуже швидко випередила решту світу. У середині березня Петр Фіала разом із прем’єр-міністрами Польщі та Словенії Матеушем Моравецьким та Янезом Яншою поспішно вирушив до омоченого Києва на переговори з Президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.

«Ми знаємо, що ви також боретеся за наші життя і нашу свободу. Ви не самотні, наша країна поруч з вами. Європа на вашому боці», – сказав Фіала на брифінгу за підсумками київських переговорів. Поїздка трьох європейських прем’єр-міністрів спричинила резонанс насамперед тому, що вона стала першою з початку повномасштабної російської агресії проти України.

Згодом чеський прем’єр-міністр повернувся до української столиці в компанії міністрів для переговорів з урядом атакованої країни наприкінці жовтня. Тоді Зеленський наголосив, що політики приїхали до Києва, попри те, що місто знову стало об’єктом російських атак, і вручив Фіалі високу державну нагороду – орден князя Ярослава Мудрого. Це висока державна нагорода за заслуги у справі розвитку та добробуту України в галузі науки, культури, освіти та обороноздатності. У минулому таку нагороду отримав президент Вацлав Гавел та міністр закордонних справ Карел Шварценберг.

Зеленський у червні минулого року спілкувався з чеськими депутатами та сенаторами відеозв’язком. Він подякував за підтримку, але водночас зазначив, що її країна все ще потребує.

Російська агресія щодо України та пов’язані з нею теми були однією з головних тем чеського головування в Раді ЄС у другій половині минулого року. За цей час, наприклад, Європейський союз ухвалив ще три пакети антиросійських санкцій або схвалив фінансову підтримку України в розмірі 18 млрд євро (435 млрд крон), яку спочатку заблокувала Угорщина.

З огляду на енергетичну кризу, головним тригером і рушієм якої є саме російська агресія проти України, країни-члени ЄС під чеським головуванням дійшли згоди щодо зменшення споживання електроенергії та оподаткування надприбутків електростанцій і постачальників викопного палива. Після багатотижневих переговорів вони також погодили параметри екстреного зниження цін на газ у разі їх значного підвищення.

Поїздки чеських політиків до України мали досить символічне значення, крім того, триває підтримка України військовою технікою. Але якщо, наприклад, американці публікують досить детальні переліки надісланої військової техніки та боєприпасів, Міністерство оборони Чехії з початку вторгнення «мовчить» і відмовляється уточнювати надану військову допомогу, вказуючи, що не бажано інформувати Кремль про те, на що може наразитися агресор на полі бою.

«Ми передали українцям військову техніку та матеріали з резервів армії Чеської Республіки, або уряд профінансував постачання майже на 4,8 мільярда крон, щоб вони могли захистити себе від російської агресії», – сказав директор Агентства міжурядового оборонного співробітництва (AMOS) Алеш Витечка.

Без додаткових подробиць він додав, що постачання терміново необхідного обладнання тривають, як і консультації як з Києвом, так і із західними партнерами та партнерами по Альянсу. Він наголосив, що завдяки обсягам постачання з боку армії, уряду, громадськості та комерційних структур Чехія є одним із найбільших постачальників військової техніки в Україну. І не лише в розрізі розмірів країни, а й в абсолютних цифрах.

«Загалом ідеться про військову техніку, боєприпаси, але також, наприклад, засоби протиповітряної оборони з метою зменшення спроможності Росії тероризувати мирне населення та знищувати критичну інфраструктуру», – пояснив Витечка.

Він додав, що з початку вторгнення Міноборони тісно співпрацює як з українським посольством, так і, наприклад, з ініціативою «Подарунок для Путіна», яка у формі електронного магазину пропонує людям можливість купувати, наприклад, магазини до автоматів, польові пляшки чи бойові аптечки для українських захисників. Завдяки цьому проєкту українці отримали, наприклад, танк Т-72 на ім’я Tomáš.

«Постачання на комерційній основі становлять найбільшу частину військових в реальному вираженні. Це пояснюється наявністю тривалої співпраці між чеською оборонною промисловістю та Україною та технологічною спорідненістю військової техніки, яка історично використовувалася в обох країнах. Така форма співпраці є економічно вигідною для Чехії та чітко свідчить про те, що чеський уряд та оборонна промисловість об’єднуються, щоб допомогти Україні», – наголосив Витечка.

Він нагадав, що маленькі країни, такі як Чехія, не мають можливості дарувати військову техніку зі своїх армійських складів необмежено довго. Додавання комерційних постач він назвав «ідеальним множником реальної, якісної та швидкої військової допомоги».

Крім прямих постачань з армійських складів або зі складів чеських підприємств оборонної промисловості, Чехія також підтримує Україну, укладаючи угоди про ремонт бронетехніки. Такий меморандум державне підприємство VOP CZ у лютому цього року підписало з концерном «Укроборонпром» і стосується капітального ремонту танків Т-64 та іншої співпраці.

«Збільшення можливостей технічного обслуговування та ремонту може кардинально змінити ситуацію, коли справа доходить до повернення відремонтованого обладнання на поле бою. Великою перевагою є те, що ці коректування відбуватимуться на нашій території, тобто поблизу України», – заявив заступник міністра оборони Яни Чернохової Даніель Блажковец.

Цікавий факт, що чеський уряд ще за місяць до початку російського вторгнення вирішив передати Україні чотири тисячі артилерійських снарядів. Чернохова, яка виступила з цією пропозицією на засіданні Кабінету Міністрів у січні минулого року, назвала цей крок важливим жестом солідарності та висловила надію, що передані боєприпаси зміцнюють обороноздатність України.

Звичайно, Чехія підтримує Україну не лише у військовому сенсі, важлива й гуманітарна допомога. Здебільшого цією сферою займаються різні некомерційні або благодійні організації, окремі громадяни Чехії також надсилають гроші для України до різних громадських ініціатив. Дані на кінець 2022 року свідчать, що люди внесли понад чотири мільярди крон на допомогу зруйнованій війною країні. Представники благодійних організацій зійшлися на думці, що попри тяглу кризу, чехи винятково солідарні.

Наприклад, організація People in Need (ČvT) торік зібрала на гуманітарну допомогу вп’ятеро більше коштів, ніж у 2021 році. «Станом на 8.12. у 2022 році ми надали допомогу Україні та українцям на суму понад 1,2 мільярда крон. Найбільшу частину – понад 780 мільйонів – становить гуманітарна допомога звільненим містам, ремонт шкіл і будинків. Друга за величиною частина – приблизно 350 мільйонів – це пряма фінансова допомога, тобто внески місцевим жителям», – розповів Якуб Андрле, координатор Програми міграції ČvT.

People in Need тоді витратив понад 90 мільйонів крон на допомогу українським біженцям у Чехії, допомігши у такий спосіб десяткам тисяч мігрантів у ​​Чехії. Засловами Андрле, спільно з рештою організацій вони врятували майже 200 тисяч осіб або сімей.

Нещодавно чеський прем’єр-міністр Петр Фіала написав у Твіттері: спровокована Росією війна в Україні показала, що мир в Європі не є даністю. Такому важкому випробуванню, як торік, Чехія ще не піддавалася за свою новітню історію.

Завдяки всім вам ми з честю впоралися і допомогли тим, хто терміново потребує допомоги

І далі: «Через рік після початку російської агресії в Україні нам вдалося покінчити з залежністю від російського газу. Весь газ, який надходив до Чехії в січні, був не з Росії, а з інших країн.

Знову виявляється, що помилялися всі, хто боявся, що ми не витримаємо зими.

Також дякую за відповідальну поведінку людей і компаній, завдяки якій суттєво зменшилося загальне споживання газу».

Петр Фіала показав себе демократичним відповідальним політиком. На жаль, надто складно очільникам урядів східноєвропейських країн, що увійшли до антипутінської коаліції, бути зрозумілими для власних громадян, адже гаманець пересічної людини їй ближче, ніж горе інших.

Влада Чехії оговтується після президентських виборів й чинить спроби підвищити пенсії

Попри війну в нашій країні, ми не можемо ігнорувати внутрішніх проблем наших партнерів, адже як свідчить приклад Словаччини, у власних негараздах і популізмі влади чомусь громадяни звинувачують Україну й любов Євросоюзу до України, а не шукають реальних лузерів через погіршення якості життя в державі.

Окрім того, громадяни країн колишнього соціалістичного табору надто перебільшують значущість будь-яких виборів у державі. Зокрема, в країнах східної Європи. Вони переконані, що вже вранці дня після виборів мають статися дива. Дива, певна річ, можуть відбутися, але дива бувають різні.

Чеський уряд схвалив зміну розміру пенсій і скерував поправку до Палати представників. Опозиція критикує, говорять про обструкції.

На позачерговому дистанційному засіданні уряд ухвалив пропозицію щодо зміни правил червневої валоризації пенсій. У середньому пенсіонери отримають додаткові 760 крон замість середнього збільшення в 1770 крон, як це випливає з чинного механізму валоризації. Зміна правил має пройти через парламент.

Уряд перед виборами обіцяв, що не підвищуватиме податків, та наразі коаліція п’ятірки почала з непопулярних, хоча вочевидь необхідних кроків, зокрема обмеження валоризації пенсій. За словами головного редактора Echo 24 Далібора Бальшинека та коментатора газети Právo Томаса Кулідакіса, уряд вдається до батога замість цукру.

Після результатів президентських і місцевих виборів влада втратила інтерес до розв’язання важливих питань, які часом межували з моральним кітчем.

«Ми бачимо різницю між передвиборчими обіцянками та післявиборчою дійсністю, її не можна приховати за евфемізмами», – наголосив Кулідакіс.

Як нагадав Бальшинек, коаліція п’ятірки має комфортну й безпрецедентну більшість у Палаті представників. «Виборів не буде ще довго, десь півтора року, тому (уряд) використовує цей період для проведення реформ, які потрібні і непопулярні», – прокоментував він.

Проте, за його словами, було б добре, якби уряд краще обґрунтував свої кроки. «По суті, ми не знаємо, що захоче робити уряд. Він буде говорити про пенсії і про валорізацію, а має насамперед економити на державних видатках», – додав він.

Згідно з чинним законом, середня пенсія за віком мала зрости з червня в середньому на 1770 крон через інфляцію. Пропозиція урядової поправки передбачає зростання приблизно на тисячу крон менше.

Міністр праці та соціальних питань Маріан Юречка (KDU-ČSL) оголосив, що домовленість щодо зменшення влоризації досягнута. Амбіції уряду – зменшити витрати, які держава матиме з огляду на валоризацію. Якби пенсії підвищили згідно з чинними зараз правилами, тобто в середньому на 1770 крон, це становило б 34,4 млрд, у разі ж підвищення на 760 крон це було б 15,4 млрд.

За словами Юречки, хоча середній показник зменшиться, люди з низькими пенсіями отримають більше доданого, ніж отримали б без зміни формули оцінки. Червнева оцінка повинна мати дві складові – фіксовані 400 крон і збільшення частки заслуг на 2,3 відсотка. Міністр зазначив, що завдяки фіксованому розміру низькі пенсії зростуть суттєвіше.

Але опозиція вже дала зрозуміти, що такі аргументи вона не прийме. Президентка парламентського клубу ANO Алена Шіллерова схарактеризувала плани уряду як «нахабство», депутат того ж руху Алеш Ючелка критикував уряд насамперед через «зміну правил посеред перегонів». Радім Фіала, голова депутатів СДПН, переконаний, що пенсіонери зіткнуться з величезними фінансовими проблемами після зниження валоризації. «Рух СДПД також розглядає можливість подати скаргу до Конституційного суду у цьому питанні. Він наголосив , що рух готовий завадити парламенту, «бо дбаємо про свої пенсії, а Петр Фіала викидає наші пенсії за борт».

Позачергове засідання Палати депутатів, на якому розглядатиметься пропозиція уряду, має відбутися 28 лютого. Опозиційні політики вже заявили, що готують обструкції, якими намагатимуться перешкодити прийняттю зазначеної поправки. Водночас ANO, SPD і позапарламентська ČSSD кажуть, що в разі прийняття пропозиції уряду вони звернуться до Конституційного суду.

На Мюнхенській безпековій конференції Петр Павел спричинив роздратування українського міністра закордонних справ

Минулого тижня на Мюнхенській конференції з питань безпеки новообраний президент Чехії Петр Павел викликав дратівливу реакцію міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, коли висловив скептицизм щодо перемоги України у війні цьогоріч, наголосивши, що потрібно думати про те, як перемогти Росію. Павел попередив про можливість дезінтеграції ядерної енергетики, яка може спричинити додаткові проблеми для західних країн. На його слова Кулеба відповів, що союзники мають довіряти Україні.

Своє попередження Павел висловив під час публічної дискусії, в якій, крім нього та Кулеби також брали участь колишній директор американського ЦРУ Девід Петреус і кілька прем’єр-міністрів скандинавських країн. Президент Чехії відповів на заяву Кулеби, що не існує альтернативи, окрім як повернути контроль над анексованим Кримом і забезпечити міжнародне покарання Росії. Павел попередив членів панелі, що майбутня поразка Росії може відбутися за кількома сценаріями, включно з крахом ядерної держави, чого Заходу слід уникати. «Це може призвести до розпаду Росії… І якщо Росія розвалиться, у нас може бути більше проблем. У нас не буде з ким обговорювати гарантії безпеки та працювати над майбутньою архітектурою безпеки Європи», – сказав Павел.

У відповідь роздратований Кулеба закликав європейських політиків, зокрема Павела, «вірити Україні» і не примушувати Київ йти на поступки.

Під час панелі Павел не навів конкретних прикладів того, що західним союзникам слід змінити у своєму підході, щоб запобігти подібним сценаріям. Але він закликав західних лідерів «бути реалістами і сподіватися на краще, але готуватися до гіршого».

«Я був би дуже радий, якби все, про що тут сказано, реалізувалося в найближчі кілька місяців. Проте я не живу в ідеальному світі. І тому я трохи більш скептичний. Я розумію бажання України закінчити цю війну, коли всі російські солдати зникнуть з останнього клаптика української території, а російський президент одного разу приїде до Києва і перепросить на колінах. Але ми можемо потрапити в ситуацію, коли звільнення окремих частин української території означатиме більше людських втрат, ніж може витримати суспільство. У якийсь момент навіть сама Україна може думати про інший результат. І ми також повинні бути готові до такого випадку, тож ми не можемо просто очікувати кращого, але ми повинні бути готові до всього.

І тому я хотів би закликати бути обережними у визначенні цілей щодо того, як має розгортатися цей конфлікт. Навіть якщо російська армія розвалиться, українська армія виштовхне її з України, тоді ми матимемо розвалену Росію. Це означає, що не буде з ким обговорювати режим гарантій безпеки та працювати над майбутньою архітектурою безпеки Європи».

Він також назвав неприйнятними заклики до України піти на якісь поступки. «Немає різниці між тими, хто говорить фразу «Україна може здатися», і тими, хто говорить фразу «Україні, мабуть, доведеться здатися», – додав Кулеба, який зрозумів слова Павела про реалістичний підхід як заклик до територіальної поступки.

Проти заяви Павела мали б заперечити також прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марінова, які наголосили, що Росії не можна пропонувати «легку поразку». «Росія повинна заплатити справді високу ціну за напад на Україну», – сказала Марінова.

Однак генерал Петреус заступився за Павела. «Я поділяю стриманість і обережність мого колеги, генерала у відставці, який під час свого останнього призначення настільки ефективно та блискуче служив головою військового комітету НАТО, перш ніж увійти в темний світ політики. Хочу привітати його з перемогою. Я думаю, що є ймовірність переговорного рішення, якого можна досягти, коли Росія зрозуміє, що війна нежиттєздатна», – прокоментував Петреус слова Павла.

Павел наголосив на єдності Заходу. Під час зустрічі з чеськими журналістами в суботу він сказав, що не бачить розпаду колишньої єдності Заходу в його ставленні до України та Росії.

Він також закликав Захід активізувати свою оборонну промисловість в умовах скорочення запасів зброї, допомагаючи Україні, зміцнюючи її власну безпеку.

«Мушу сказати, що все навпаки», – відповів Павел на запитання, чи не загрожує щось єдності.

«Якщо деякі країни деякий час займали більш стримані позиції, то ці країни також закликають дати Україні те, що їй потрібно, і в найкоротші терміни. Прикладом є Німеччина, яка в той час, коли ми вже постачали, наприклад, важку техніку, ще була стриманою в постачанні цієї техніки, тому що вважала це ризиком ескалації конфлікту», – сказав він.

Він також сказав, що інвестиції в оборону необхідні і що питання в тому, чи вистачить у майбутньому двох відсотків валового внутрішнього продукту, узгоджених в НАТО. «Довгий час це була для нас недосяжна мета. «Уряд Петра Фіали пообіцяв, що у 2024 році він становитиме два відсотки», – сказав Павел. «Як виявляється, ця стеля стає підлогою. Наприклад, Польща наближається до чотирьох відсотків, інші країни – понад два відсотки», – сказав він. За словами Павела, на порядку денному буде питання, як реагувати. «Ми не повинні насамперед ставити планку, а спершу мусимо визначити матеріальні потреби, а вже потім робити висновок, скільки нам це буде коштувати», – сказав він.

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media