Як ми запускали маркетплейс для українського агроринку

Привіт! Мене звати Влад Ільїнов, і я Head of Products маркетплейсу AGRO.RIA в компанії RIA.com. До цього працював із продуктом AUTO.RIA майже 8 років, із них останні два розвивав напрямок нові авто на AUTO.RIA на аналогічній позиції — Head of Products, де ми з командою створювали сервіси та продукти для покупців нових авто та автосалонів. Далі поєднував роботу з продуктами AUTO.RIA і AGRO.RIA, а від літа цього року займаюсь виключно AGRO.RIA, пише dev.ua.

Якщо говорити про продукт AGRO.RIA — це маркетплейс із продажу та придбання агротехніки.

Ми презентували його першу вебверсію у квітні 2023 року, а роботи розпочали на рік раніше.

Взагалі ідея створення окремого маркетплейса для агроринку існувала в нашій компанії вже дуже давно. Однак, щоразу ми відтерміновували роботу над ним. Але, як не дивно, саме у 2022-му році ми вирішили цілісно підійти до питання. Розпочали по-класиці: провели дослідження, підготували візію проєкту, сформували дорожню карту запуску та визначили необхідний для цього ресурс. Та чи все було ідеально за той час, що ми пройшли? Про це розповім у матеріалі.

Навіщо взагалі ми запустили маркетплейс для сільгосптехніки?

Усі ми зі школи пам’ятаємо, що агросектор — це візитівка нашої країни. Більше половини площі української землі використовується під посівні культури, а щодня між учасниками ринку відбуваються сотні тисяч взаємодій. Та як багато технологічних продуктів для агроринку існує в нашій країні? Наскільки швидко фермер може продати чи придбати трактор чи жниварку?

Ще півтора роки тому мені було важко відповісти на це питання. Та місяці аналізу і моніторингу дали чітке розуміння — «пора». Ми, як українська продуктова компанія, можемо зробити ринок української агропромисловості більш технологічним та зручним. Тому зібравши команду розпочали роботу.

Сьогодні ми сфокусовані над запуском категорії «сільгосптехніка» в межах маркетплейсу. В нашому розумінні — це від «закрити потребу дядька Василя з Сербинівців, якому потрібно навісне до мотоблоку» до «угода між агрохолдингом та офіційним дистриб’ютором крупногабаритної техніки». Тож далі по порядку.

Про команду та роботу під час запуску

Після пітчу проєкту, ми почали формувати команду. І, що цікаво, ми не шукали людей з ринку, ми збирали однодумців всередині компанії. Перші напрацювання робили спеціалісти, як я вже згадував раніше, з напрямку нових авто на AUTO.RIA.

І тільки влітку цього року у продукту AGRO.RIA з’явилась окрема автономна Scrum-команда, яка складається із 10 спеціалістів. Якщо розкладати по позиціям, то виглядає все це приблизно так:

• Head of Product х1
• Team Lead х1
• Product Manager х1
• Client Manager х1
• Full Stack х2
• Front-End х1
• SEO-Specialist
• QA
• Product Designer

Або ось так:)

Насправді людей трохи більше, бо для запуску і розвитку маркетплейсу брали участь спеціалісти з інших відділів. Це і маркетинг, і PR, і НС.

Для роботи ми використали вже старенький та добрий фреймворк Scrum. На поточний момент, масова істерія та «давайте робити Scrum і все піде, як по маслу» — пройшли. На мою думку, зараз лишилось виключно прагматичне використання потрібних фреймворків під потрібні задачі.

При формуванні команди ми ставили перед собою наступну мету: створити автономну команду, яка відповідатиме основним принципам Agile та використовуватиме інкрементно-ітеративний підхід при створенні продуктової цінності.

І вже в ході роботи виокремили для себе такі важливі інсайти:

1. Для швидкості копіювали цілі компоненти і модулі із наших попередніх проєктів.

Дотримуюсь принципу «перевикористай те, що працює добре». У нашому випадку ми копіювали окремі компоненти наших продуктів, щоб пришвидшити запуск основних складових платформ. А вже зараз вдосконалюємо технічну складову під потреби і специфіку маркетплейсу.

2. Ми активно використовували можливості інструментів зі ШІ.

Інструменти-помічники з ШІ стали невід’ємною частиною в нашій щоденній роботі. На етапі запуску ми мали обмежений ресурс для роботи з графічною складовою на платформі. У даному випадку ми активно використовували Midjourney, і це дуже і дуже круто допомагало, адже економило просто безмежну кількість часу.

3. Кожен член команди орієнтується в ключових показниках маркетплейсу станом на сьогодні.

Хтось мріє про це, а хтось скаже, що це — інструмент розподілення відповідальності між усіма учасниками і так робити не варто. Я, в свою чергу, додам, що все залежить від кількості людей, життєвої стадії продукту та внутрішніх домовленостей в команді. В моєму досвіді були різні команди і різні підходи роботи. Із великою впевненістю можу сказати, наскільки є важливим розуміння контексту всіма учасниками. Я безмежно радію, коли людина на позиції Front-End Developer ділиться з командою продуктовою ідеєю, що вплине на ключову продуктову метрику, а команда — підхоплює це і обговорює.

4. Кросфункціональність команди.

Варто відмітити, що в Software Development команді у нас два Full-Stack та один чистий Front-End. Це дозволяє швидше рухатись і не сторювати Bottleneck в процесі доставки цінності.

Про перешкоди під час запуску

Зважаючи на те, що активну роботу над продуктом ми почали у 2022 році, то весь наш процес складався із суцільного виклику. Не буду розповідати про наші українські реалії, бо вони і так більшості відомі. Перейду одразу до пунктів, які з’являються у кожного, хто працює над створенням нового і невідомого.

1. «Ніби все зрозуміло, але що і з ким робити?»

В організаційній структурі і процесах, побудованих в нашій компанії, ми адаптовані під постійне покращення поточних продуктів. Спеціалісти в компанії зафіксовані за конкретними командами і цілями. Щодня у кожного свій контекст, свої задачі і взаємодії.

Ми працюємо над новим продуктом, ще не до кінця розуміємо, в який бік бігти, але чітко знаємо, що знаходити спеціалістів треба в межах компанії. Саме тих, хто готовий сідати за щось абсолютно нове, над чим ще ніхто не працював, і, звісно ж, не забувати про поточні задачі.

Тому наш перший виклик — знайти спеціалістів інхаус. Це мали бути такі собі «дослідники», яким цікаво спробувати щось нове. На щастя, цей челендж успішно вирішено.

2. «Все життя — ти про авто, а сьогодні — вже ти в агро».

Майже 8 років я був пліч-о-пліч із автомобільною тематикою, і досі безмежно її люблю. Але я прихильник думки, що люди самі відповідальні за свій розвиток і мають добре розуміти загальну ситуацію, споживача і його потреби.

Тому для роботи із новим продуктом спершу постала потреба у розумінні особливостей агроринку. Звісно, я маю повне уявлення, як має працювати і створюватись продукт, але важливим етапом є саме вивчення ринку та його специфіки.

Для того, аби максимально поринути в агросферу і розуміти цей ринок, я робив наступні речі:

• годинами переглядав відео від фермерів на YouTube, у яких вони діляться цікавим досвідом, інформацією із відвідування агровиставок і таке інше;
• перечитав сотні матеріалів на медіа для фермерів Kurkul;
• переглянув тисячі мемасів на агротематику;
• і не обійшлось без відео у TikTok на аграрну тематику, якими ділились із усією командою.

Вважаю, це цілком дієвий спосіб вивчення ринку. Наразі готовий дискутувати на тему «Дотримати сою до літа чи продавати вже зараз» або «Як зміниться вартість землі сільськогосподарського призначення з моменту, коли відкриють угоди для юридичних осіб»:)

3. Структурувати не структуроване або як ми закладали архітектуру бази даних для нової платформи.

Ми витратили багато часу на аналіз сутностей, що існують на агроринку в Україні і зрозуміли: агроринок — абсолютно не структурований від слова зовсім. А тому, архітектура має дозволяти зберігати дані, вміти знаходити запити від користувачів і реалізувати продуктові ініціативи та задачі.

Сільгосптехніка — це може бути комбайн вартістю у 12 млн грн з купою модифікацій або саморобний мототрактор, який зробив той самий дядько Василь з Сербинівців в гаражі. І в обох випадках на маркетплейс можуть прийти люди, яким потрібен цей комбайн і людина, якій потрібний мотоблок з причепом чи навісне, що можна вчепити до цього. В обох випадках людина може вказати в конкретних параметрах пошуку, що вона хоче.

Саме тому з’явилась система тегів — ідентифікаторів до оголошення, що характеризують пропозицію. Система складається із трьох рівнів тегів:

• Що (конкретний тип).
• Який (його характеристика).
• Призначення (де використовуються і для чого).

Така архітектура дозволяє структурувати сутність сільгосптехніки, а також, вона легко масштабується під інші категорії, які в подальшому будуть з’являтись на платформі.

Як ми робили маркетплейс зручним

Є такий парадокс у продуктовому світі: зробити важко — просто, а зробити просто — важко. Ми намагались створити продукт, в якому абсолютно все легко і зрозуміло. Тому мали такі орієнтири, аби цього досягти:

1. Люди

Буду відвертим — я вірю в людей. І вірю, що кожен може привнести найкраще від себе за рахунок наявного досвіду, щоденного контексту проєкту, над яким працюєш та бажанням зробити це. Поточні перші результати, що ми отримали — це саме результат людей. Тому зібрати правильну команду — це вже половина успіху.

2. Емпатія

Empathy Map — один із фреймворків, який активно використовується продуктовими менеджерами та дизайнерами. Люблю цей інструмент саме за його можливості структурувати думки, почуття, мотивацію, бажання та потреби користувачів. Однак, суть не в цьому. Мабуть, найважливіше — це те, що в основі його закладено бажання зрозуміти реальні потреби користувача та знайти шлях як їх закрити. А ще це про реальне бажання допомогти. Якщо твій продукт може усе це зробити, то це вже частина успіху <3

3. Фокус на результат

Один із ключових елементів успіху — чіткий фокус на досягненні результату. На етапі масштабування маркетплейсу ми визначили нашу North Star Metric, до котрої слідуємо, і не відступаємо від задуманого.

4. Технологічні напрацювання компанії

Я не перестаю це відмічати, але іноді не варто видумувати те, що вже і так є. В компанії ми створюємо внутрішні сервіси для наших продуктів, серед яких: система логіну між платформами, Notification channels, Chat RIA.com, AI&ML для спрощення процесів публікації та модерування, відеоповідомлення, перевірки від покупців, будуємо аналітку на основі десятків тисяч подій і таке інше.

Усі ці можливості ми інтегрували і в AGRO.RIA. Так, наразі це зробило AGRO.RIA, мабуть, найтехнологічнішим агромаркетплейсом, що зараз існує в Україні.

Про те, чим ми пишаємось

Є багато речей, якими хочеться тут поділитись, але, зазвичай, найбільше пишаєшся тим, що так важко давалось.

Форма публікації оголошення. Так, на будь-якому маркетплейсі — це, фактично, база, головний інструмент, який буде генерувати ключові цінність на платформі. Тому, кожна UI\UX деталь безмежно важлива.

Ще варто згадати наш пошук. Ми зробили поєднання текстового і структурованого пошуку по параметрам. До такого формату дійшли з висновків про флоу пошуку користувачів. Комусь потрібно знайти «саморобний трактор», а хтось шукає конкретно Lovol 1054 та скільки він коштує. Тому, користувачу доступний будь-який інструмент для пошуку.

Висновки

Це не історія, що змінила продуктовий світ. Не екшн про те, як ми перебороли те, що не можна побороти. Це чергове підтвердження тому, що маючи продуктовий бекграунд, можна масштабувати свою експертизу на нових ринках. І не обов’язково йти за цими ринками та можливостями в іншу компанію, втілювати такі ідеї можна інхаус із однодумцями.

Читайте також на Newssky «Снаряди та фінансування. Оборонна стратегія ЄС має включати Україну — фон дер Ляєн» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.