Як кібершахраї виманюють гроші, прикидаючись благодійними організаціями

За 30 років незалежності в Україні було зареєстровано 23 805 благодійних організацій, пише dev.ua.

Сьогодні в Україні діє 18 962 благодійні організації, повідомляють у спільному дослідженні ГО «Український офіс захисту даних» та сервіс перевірки даних YouControl.

За період незалежності було зареєстровано 23 805 благодійних організацій (БО), 4 843 з них припинили своє існування.

Періодично кіберзлочинці видають себе за БО, виманюючи пожертвування українців. Ось найпоширеніші дії шахраїв:

1. Пропонування препаратів, методів лікування, вартісних послуг

Знаючи потреби потенційної жертви, шахрай її використає. Наприклад, є необхідність у вартісному препараті, допомозі закордонних фахівців. Щоб увійти в довіру, злочинець представиться медичним працівником, представником фармкомпанії тощо. Після налагодження контакту жертва отримує вигідну пропозицію, за яку потрібно заплатити чи дати завдаток. Після отримання грошей, злочинець продовжує їх вимагати, або зникає.

2. Збір грошей від імені жертви на рахунок шахрая

При зборі допомоги поширюється багато персональних даних та зайвої інформації. Наприклад, фото паспорта, банківських карток, ідентифікаційного коду, медичної документації тощо. Це дає злочинцю можливість скористатися опублікованою інформацією, створити дописи та сторінки у соцмережах, а потім збирати гроші на свої рахунки, імітуючи жертву.

3. «Угон» фінансового номера телефону

Якщо ви публікуєте фінансовий номер, який «не прив’язаний» до паспорта чи не є контрактним, злочинець намагатиметься його «угнати», тобто віддалено отримати до нього доступ. Заволодівши номером, можна дістатися до рахунків, набрати кредитів, привласнити акаунти в соцмережах тощо.

4. Відновлення номера, яким особа перестала користуватися

Зловмисники купують стартовий пакет з номером телефону, яким припинив користуватися попередній власник, і він з’явився у вільному продажі. Часто такі номери залишаються в базах банків як контактні, або були «фінансовими» раніше. Володіючи відповідним номером телефону та персональними даними жертви, злочинець створює облікові записи в банках та фінансових компаніях.

5. Псевдоблагодійники та «доброзичливці»

Увійти в довіру набагато легше, якщо шахрай представиться благодійником та запропонує допомогу. Потенційна жертва втрачає пильність, адже її обіцяють врятувати життя. Пропозиція може стосуватися оплати рахунків, медичних послуг, придбання препаратів тощо. Варто пам’ятати, що злочинці використовують як вигадані, так і офіційно зареєстровані благодійні організації.

6. Шахрайство від імені банків, органів влади, мобільних операторів

Побачивши, на картку якого банку йде збір грошей, злочинець вийде на зв’язок під виглядом фінмоніторингу, податківців, НБУ і т. п. Він повідомить про вигадані проблеми: блокування рахунку, вигадані транзакції тощо. Жертву просять назвати дані картки, PIN, CVV—код, який надасть доступ до вашого рахунку.

В дослідженні зазначається, що потрібно пам’ятати, що зазвичай шахрай обізнаний про потреби пацієнта. Його першочергова мета — зацікавити жертву, отримати довірливе ставлення і заволодіти її грошима.