Втеча до порожнечі: чи скінчилася кар’єра Саакашвілі в обох країнах? Ексклюзив

Третій президент Грузії, екс-губернатор Одеської області, Голова виконавчого комітету Національної ради реформ України, мабуть, останній великий герой «кольорових революцій» нашого століття, 54-річний Михайло Саакашвілі перебуває в одиночній камері в’язниці № 12 в містечку Руставі поряд із Тбілісі.

Тиждень тому Саакашвілі в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» на каналі «Україна 24» заявив: «Україна — прохідний двір, де злочинці зібрались з усього пострадянського простору, це відстійник…».

Також Міхо вказав на те, що система на Україні «глибоко хвора» через корупцію в органах влади, яка відбувається у всіх на очах: «Ми наводили порядок, і як тільки правоохоронці перестали брати хабарі, моментально в Одесі припинилися вибухи, масові вуличні бійки, злочини. Навіть в окремо взятій області, якщо немає корупції, це можна зробити». У такий спосіб Саакашвілі остаточно зіпсував стосунки вже з другою поспіль українською владою.

На наш скромний погляд, в цій заяві відкрито проявилося жорстке протистояння борця з корупцією та його групи з деякими співробітниками Офісу Президента щодо розділу сфер впливу як в Києві та й Одеському регіоні. Йшлося про дослідження міжнародної антикорупційної організація Transparency AntiCorruption (за деякими даними безпосередньо пов’язаної із самим Мікхеїлом Ніколозовичем) в якому вона заявила, що близько 130 млн доларів щорічно виводять з Одеси на потреби української політичної верхівки. При цьому ЗМІ підконтрольні ОП та російські пропагандистські канали повідомляють, що як реформатор Саакашвілі для України «виявився абсолютно марним — Офіс простих рішень навіть не представив чи не запровадив будь-які перетворення, що реально б полегшували життя людей». Людей Саакашвілі експерти близькі до ОП пов’язують зі збитками «Укрзалізниці». З вересня 2020 року по березень 2021 року українською компанією керували Володимир Жмак (колишній заступник Саакашвілі в Одеській ОДА) і Іраклій Єзугбая (колишній керівник залізниці Грузії за часів Саакашвілі). Рішення останнього про заниження тарифів на вантажні перевезення по версії ворогів Саакашвілі завдало «Укрзалізниці» втрати в розмірі 7 млрд грн. Два угруповання в українському політичному істеблішменті схопили одне одного за горло — на кону величезні гроші.

Адже хейтери Саакашвілі також заявляють, що він намагався монополізувати всі дозвільні функції на будівництво в руках Державної інспекції архітектури і містобудування (ГІАГ). Очолював відомство нібито протеже «грузинського клану» Семен Кривоніс, причетний до різних схем в будівельній галузі України. З Кривоносом пов’язують Георгія Цхакая, який очолював при губернаторстві Саакашвілі в Одесі місцеву митницю. Це викликало протистояння Саакашвілі з міністром культури Олександром Ткаченком, який просував законопроект, що заважає «грузинському клану» в Україні сконцентрувати в своїх руках величезний прибуток від хабарів за видачу відповідних документів. Тому зусиллями Зе-команди в КМУ та ОП, через Постановою Кабінету міністрів 15 вересня 2021 року ДАБІ була ліквідована з і замість неї почала роботу Державна інспекція архітектури і містобудування повністю підконтрольна особам, близьким до Офісу Президента. У зв’язку з цим справи кримінального розслідування щодо замаху на Сергія Шефіра можна додати і грузинську версію…

27 вересня Саакашвілі раптово оголосив про плани полетіти в Грузію на місцеві вибори 2 жовтня попри загрозу ув’язнення, стверджуючи, що хоче допомогти «врятувати країну». 1 жовтня в ранковому відео, що спричинило вибух у грузинських і українських соціальних мережах, Саакашвілі заявив, що вже знаходиться в Батумі, «в своєму улюбленому місті», який став вітриною проведених ним реформ, він приїхав на Батьківщину, щоб «допомогти грузинському народу» позбутися «російського олігарха, мільярдера Бідзіни Іванішвілі».

Політична криза у Грузії триває від минулорічних парламентських виборів, результати яких, на думку опозиції, були брутально сфальсифіковані. Довгий час партія Саакашвілі «Єдиний національний рух», відмовлялася брати мандати у такому парламенті.

Тільки за посередництва голови Європейської ради Шарля Мішеля грузинські влада та опозиція досягли компромісу: в обмін на згоду опозиції повернутися до парламенту влада взяла на себе зобов’язання провести судову та виборчу реформи.

Завершенням політичної кризи, мали стати нинішні місцеві вибори. Якби правляча партія «Грузинська мрія» загалом отримала на них менше 43%, то наступного року мали б відбутися дострокові парламентські вибори.

Однак після критики США та ЄС та про відсутність реальних реформ «Грузинська мрія» заявила про вихід з угоди Шарля Мішеля. Вихід влади Грузії з цієї угоди змінив і її риторику — вона стала більш жорсткою до ЄС. Прем’єр Іраклій Гарібашвілі навіть заявив, що судова система у Грузії вже є кращою, аніж у країнах Євросоюзу. Але через неякісну реформу Грузія не може розраховувати на черговий транш макрофінансової допомоги ЄС, і Гарібашвілі додав, що Грузія відмовляється від неї через нібито її невигідність.

У медіа також з’явилися дані «прослушки», з яких чітко випливає, що грузинські спецслужби прослуховували дипломатів країн Заходу, включно з послами.

Всю останню п’ятницю вересня влада Грузії стверджували що це «високотехнологічна фальшивка, насправді Саакашвілі перебуває на українському курорті Трускавець, де пропрезидентська партія „Слуга народу“ проводить свій з’їзд».

Однак увечері виявилося, що третій президент Грузії з’явився спочатку в Батумі, потім приїхав в Тбілісі. Голова уряду Іраклій Гарібашвілі разом з керівником МВС та головою Служби державної безпеки на брифінгу заявили, що екс-президента Грузії Саакашвілі затримали грузинські правоохоронці.

За інформацією прем’єр-міністра, маршрут був весь під контролем спецслужб, що опосередковано вказує на допомогу окремих українських службовців.

Зараз Саакашвілі оголосив голодування. Він називає всі звинувачення «сфабрикованими на замовлення Путіна» і в спеціальному листі закликав співвітчизників «обов’язково прийти на виборчі дільниці», якщо вони дійсно хочуть «звільнити країну» від «путінського олігарха».

Соратники Саакашвілі скликали стотисячний мітинг на столичному майдані Свободи 3 жовтня. Михайло запевняє, що він особисто не має наміру претендувати ні на яку посаду. Саакашвілі був позбавлений грузинського громадянства у 2015 році, коли очолив Одеську область. Але виявилося, що мітинг непотрібний — «Грузинська мрія» випередила «Єдиний національний рух» на більш ніж 16%. Розрив виявився занадто великим, щоби опозиціонери наважилися закликати своїх прибічників на вулиці. Крім того, лідери ЄНР очікують тепер на результати других турів у низці міст Грузії, зокрема Тбілісі, де кандидати «націоналів» мають шанс виграти. Таким чином, Саакашвілі поки що виявився зайвим багажем для партії.

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі в спеціальній заяві в ніч на суботу різко заявила: свого попередника вона не помилує «ні в якому разі». Та у самого Саакашвілі в цьому сумнівів не було. Він розраховує на нову революцію або активне втручання України і Заходу і можливу екстрадицію до України.

Більшість експертів вважає, що коли Михайло Саакашвілі в нульових роках зблизився із Джорджем Соросом, він назавжди став вірним солдатом Демократичної партії США. Але варіант «екстрадиції» навіть за допомогою Держдепартаменту мало реальний, якщо якісь сили в Офісі Президента України ведуть подвійну гру. Саакашвілі покинув щойно побудований разом з нардепом Єлизаветою Ясько будинок в передмісті Києва не для того щоб шість років провести в грузинській в’язниці, вірогідно йому хтось давав якісь гарантії і переконував у серйозності шансів грузинської опозиції.

Катерина Ясько вже звернулася до глави МЗС України Дмитру Кулебі, Президенту Володимиру Зеленському, Прем’єр-міністру Денису Шмигалю, посольству України в Грузії, до ЄС і ООН з проханням про допомогу і закликала захистити громадянина країни.

Замість Володимира Зеленського поки що відповів його прес-секретар Сергій Нікіфоров: «Президент України дуже стурбований, стривожений та уважно стежить за затриманням в Грузії третього президента цієї країни, нині громадянина України Михайла Саакашвілі. Україна звертається до грузинської сторони за роз’ясненнями по всіх обставинах і причинах такого кроку щодо українського громадянина».

Але чи не є це подвійною «багатоходовою» грою деяких стратегів Офісу Президента, як у випадку з «особистою ініціативою» Арахамії щодо збору підписів за відставку Разумкова? Найближчим часом ситуація проясниться, як тільки з’явяться перші коментарі політтехнологів Банкової.

Коли Саакашвілі в кінці 2013 року прилетів зі США до бурхливого Києва, це зробило потужну організаційну та медійну підтримку учасникам Євромайдану. Та що скажуть українці сьогодні?

Олексій Бєльський