Угорщина спонукає Європу до тіснішого об’єднання для допомоги Україні

Часом шкода у наслідку сприяє користі. Попри усі спроби угорської влади заблокувати допомогу Україні, Європа об’єднується і демонструє м’язи не лише кремлівському агресорові, а й своїм не надто навченим партнерам. Йдеться про Угорщину

Віктор Орбан суперечить сам собі

Безпека демократії завжди потребує уваги й невтомної роботи.

Це був напружений рік для Віктора Орбана та його консервативного режиму. Він так розійшовся, що навіть втрапив до заголовків преси через суперечливу промову, в якій заявив, що угорці не повинні стати «змішаною расою», і відкинув мультикультуралізм як самогубну ідеологію.

Стаття Віталія Портнікова «Regional Security Requires Ukraine and Hungary To Work Together», що вийшла в Європі, містить зрозумілий меседж — Києву та Будапешту взаємовигідно знайти ґрунт для підтримки один одного. Натомість Віктор Орбан удає нерозуміння звичайних речей.

На мою думку, все він добре розуміє, натомість роки «орбанізації» країни далися взнаки — часом він не може зупинитися, ще й надто — не має свободи вибору.

В ЄС Угорщина залишається найменш відкритою прихильницею України. Блокування фінансової допомоги Україні, спроби нівелювати антиросійські санкції не заважають угорському главі уряду висловлювати свою підтримку.

Водночас Віктор Орбан у листопаді виголосив, що йому потрібна суверенна Україна, щоб Росія не загрожувала Європі.

Виступаючи на засіданні правління всесвітньої правої організації в Панама-Сіті, оцінюючи європейську політичну ситуацію, він зазначив: континент стикається з кількома викликами водночас: війною в Україні та супутньою економічною кризою, нелегальною та дедалі жорстокішою міграцією та поширенням західної неомарксистської ідеології.

Говорячи про війну, Віктор Орбан зазначив: Європа єдина в цілях, головне, щоб Росія не становила загрози безпеці Європи, а для цього потрібна суверенна Україна.

Але щодо інструментів, насамперед щодо санкцій він не погоджується з Євросоюзом, і надалі діалог триватиме.

Стосовно економічних питань прем’єр акцентував, що короткострокова мета — уникнути рецесії. За його словами, економіки Центральної Європи досягнуть успіху, водночас підвищення цін на енергоносії через війну та санкції Брюсселя дуже ускладнить цей процес.

Текст про те, що європейцям потрібна суверенна Україна, щоб Росія не могла загрожувати Європі, Віктор Орбан виголосив під час візиту в Україну президентки Угорщини Каталін Новак. Вона відвідала Київ і Закарпаття, в Києві звинуватила у війні президента Росії Володимира Путіна, заявивши, що «угорці від початку були проти кровопролиття, болю і страждань».

Портніков назвав ці слова порожніми для України, адже угорська політика не змінилася. Петер Сійярто, угорський глава МЗС, висловив обурення тим, що угорським компаніям, які працюють в Росії, не дозволяють працювати в Україні. Угорщина продовжує блокувати українську участь у роботі комісії Україна-НАТО, через що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг був змушений провести спеціальну міністерську зустріч з українським міністром Дмитром Кулебою на нещодавньому саміті глав МЗС альянсу.

Усі ці речі спричиняють лише одне питання — чому люди ігнорують уроки історії, прагнуть їх не помічати? Угорське повстання 1848–1849 років — спроба створити власну державу — було придушене військами російського фельдмаршала Івана Паскевича. Угорське повстання 1956 року — найяскравіша і масштабна спроба центральноєвропейської країни «втекти на Захід» і вийти з радянської сфери впливу — так само було придушене військами радянського маршала Івана Конєва.

Fidesz пропонує парламентську резолюцію щодо відмови від політичного тиску на Угорщину

Депутати від партії Fidesz, яку очолює прем’єр-міністр Віктор Орбан, запропонували резолюцію парламенту, яка відкидає «політичний тиск, що суперечить інтересам Угорщини», у зв’язку з нещодавніми постановами Бундестагу Німеччини та парламенту Нідерландів, які стосуються переговорів уряду Угорщини з Європейською Комісією щодо коштів ЄС для Угорщини. Тобто іншими словами, партія Віктора Орбана пропонує заборонити європейським інституціям заважати Віктору Орбану «орбанізувати» Угорщину.

За даними MTI, запропонована резолюція підтвердить відданість Угорщини фундаментальним цінностям ЄС і захисту його фінансів, зазначивши, що уряд Угорщини нещодавно «взяв і виконав» 17 фактичних зобов’язань. Підписанти проєкту висловили жаль з приводу того, що парламенти «деяких» держав-членів «вийдуть із регламентованих меж переговорів ЄС, які ведуться між певними гравцями», і «вдадуться до політичного тиску». Вони також зазначили, що Єврокомісія не може «отримувати вказівки від інституцій держав-членів або інших агенцій». Вони також сказали, що законодавство ЄС «чітко визначає процедурні правила та називає агентства ЄС, через які можна оцінити дотримання державами-членами вимог щодо доступу до фондів ЄС», і додали, що «Німеччина чи Нідерланди не мають таких повноважень». Ухваливши заяву, угорський парламент «відкинув шантаж Німеччини та Нідерландів», заявили вони. Подібно до того, як національні збори Угорщини «не втручаються в життя німецького та голландського народу, законодавці та решта інституцій двох країн повинні робити те саме», заявили депутати.

Двостороння співпраця Угорщини та Словаччини вигідна обом країнам

Єдність і об’єднання наразі важливі. Угорщина та Словаччина отримують взаємний зиск від двостороннього співробітництва, а їхнє надійне партнерство становить основу їх здатності подолати поточну проблему. Виступаючи на спільній пресконференції зі своїм словацьким колегою Растиславом Качером у Братиславі в понеділок, Петер Сійярто, міністр закордонних справ і торгівлі, сказав, що надійне партнерство створює основу їх здатності долати поточні проблеми, що Європа стикається з серйозними викликами, і високо цінуються передбачувані, надійні та добросусідські відносини. «Угорщина та Словаччина побудували передбачуване та надійне партнерство, яке допомагає обом країнам успішніше долати проблеми безпеки, економіки та енергопостачання», — сказав він.

Міністр назвав обидві країни надійними партнерами по НАТО, зазначивши, що Словаччина скерувала кілька десятків поліційних підрозділів, щоб допомогти захистити угорсько-сербський кордон, який, за його словами, був «в облозі». Він зазначив, що на цій ділянці цього року влада зупинила 255 000 нелегальних мігрантів. «Словацькі поліціянти тепер можуть на власні очі побачити, наскільки неймовірно агресивні мігранти та контрабандисти», — сказав Сійярто.

Щодо економічної співпраці, Сійярто сказав, що Словаччина є другим за значенням торговельним партнером Угорщини з рекордним обсягом двосторонньої торгівлі понад 13 мільярдів євро торік. За його словами, цього року зростання становить 43%. З метою подальшого розвитку інфраструктурних зв’язків наступного року заплановано будівництво трьох додаткових мостів через річку Іполі. Також у 2023 році буде завершено проєкт будівництва дороги та запущено поромне сполучення, що дасть змогу перетинати кордон ще в п’яти пунктах. Міністр закордонних справ Угорщини привітав схвалення Європейською комісією спільної програми транскордонних проєктів розвитку вартістю 135 мільйонів євро в межах поточної семирічної фінансової системи ЄС.

Говорячи про енергетичну співпрацю, міністр Сійярто назвав рішення про з’єднання газопроводу та електромереж двох країн «правильним і дуже добрим стратегічним рішенням». Оскільки транскордонна пропускна спроможність зросла на 150%, електроенергія стала найважливішим товаром, який Угорщина імпортує зі Словаччини, сказав він. Крім того, завдяки з’єднанню газових мереж двох країн було створено важливий коридор уздовж транзитного маршруту північ-південь. Угорщина готова збільшити постачання газу до Словаччини через інтерконектор з поточних 1,75 мільярда кубометрів до 5,2 мільярда в майбутньому. Він назвав тісну співпрацю в атомній енергетиці взаємовигідною, додавши, що обидві країни працюють над збільшенням своїх потужностей, щоб підвищити енергетичну безпеку. Відповідаючи на питання про спірні питання між двома країнами, міністр Сійярто сказав, що вони були розглянуті на зустрічах комітету у справах змішаних меншин цього року. «Ми досягли згоди з більшості цих питань, за дуже небагатьма винятками», — сказав він, додавши, що незабаром співголови комітету знову зустрінуться.

Прем’єр-міністр Орбан долучився до саміту ЄС — Західні Балкани

Як стверджують в Європейській раді, це перший в історії саміт між лідерами ЄС і Західних Балкан, який відбудеться в регіоні Західних Балкан.

Чому виникла ідея проведення такого саміту саме зараз?

Через вторгнення Росії в Україну ЄС протягом місяців зосереджував більше енергії на наближенні Сербії, Чорногорії, Боснії, Північної Македонії, Косово та Албанії до їхньої заявленої мети приєднання до блоку.

Мета полягає в наданні більшої стабільності регіону, який виник після розпаду Югославії та етнічних воєн у 1990-х роках, але все ще страждає від напруженості.

Але кроки до тісної інтеграції також спрямовані на те, щоб позбавити Москву шлюзу для створення проблем у тому, що вважається слабким місцем на південно-східному фланзі 27 країн ЄС.

Зокрема Сербія, яку два десятиріччя тому бомбило НАТО, довго намагалася збалансувати історично тісні зв’язки з Росією та прагнення до економічної та політичної інтеграції із Заходом.

Саміт тривав у Тирані, столиці Албанії.

«Саміт — це можливість ще раз засвідчити ключову важливість стратегічного партнерства між ЄС і Західними Балканами, регіоном із чіткою перспективою ЄС», — йдеться на сайті Ради. Основними темами обговорення є «спільне подолання наслідків російської агресії проти України, активізація політичної взаємодії, зміцнення безпеки та формування стійкості проти іноземного втручання, а також розв’язання проблем, пов’язаних з міграцією, боротьба з тероризмом та організованою злочинністю». Очікується, що наприкінці саміту лідери опублікують декларацію, йдеться на сайті.

Щодо впливу українсько-російської війни на регіон, йдеться про: співпрацю у протистоянні спільним викликам, пов’язаним з агресією Росії проти України, подолання негативного впливу на енергетичну та продовольчу безпеку на Західних Балканах; відповідь ЄС на вторгнення Росії в Україну; продовольчу безпеку та доступність.

Віктор Орбан назвав Балкани воротами дешевої енергії для Європи, здатними сприяти виходу з європейської енергетичної кризи, і закликав якнайшвидше прийняти країни Західних Балкан до Європейського Союзу.

Міністр фінансів Міхай Варга: економіка Угорщини повинна підготуватися до серйозної роботи

Виступаючи на заході Національної асоціації підприємств і роботодавців (VOSZ) у Будапешті міністр фінансів Міхай Варга сказав, що економіка Угорщини та її гравці повинні підготуватися до роботи в дедалі складнішому міжнародному середовищі.

За словами Варги, метою уряду Угорщини є підтримка економічного зростання країни, що вимагає заходів, які охоплюють захист робочих місць і місцевого бізнесу. За його словами, уряд продовжуватиме вживати захисних заходів у майбутньому. «Ми сподіваємося, що співпраця з бізнесом допоможе країні вийти сильнішою з нинішньої кризи, спровокованої війною в Україні та пов’язаними санкціями, як це було під час двох попередніх криз», — сказав міністр Варга.

Водночас міністр Варга певен, що вся Європа крокує до рецесії. Він говорив про це неодноразово. Зокрема у відповідь на критику Дьєрдь Матольчі, президента Magyar Nemzeti Bank, щодо рішень уряду.

Варга написав, що президент центрального банку має рацію, що проблема є, але проблема стосується кожного: високі ціни на енергоносії по всій Європі штовхають економіки до рецесії. «За словами глави міністерства, всі країни були змушені вжити заходів, включно з Угорщиною. В результаті управління кризою економічне зростання досі залишається високим (4,1 відсотка в третьому кварталі, що є сьомим найвищим показником в ЄС), а зайнятість є високою (4,7 мільйона людей працюють, безробіття все ще нижче 4 відсотків)», — додав він.

Звісно, фінансова допомога Україні від ЄС не дає спокою не лише прем’єр-міністрові Угорщини, а й міністрові фінансів, й час від часу як мантру вони нагадують про це світові.

Водночас виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс переконаний, що політичне рішення, яке дасть змогу виділити Україні у 2023 році 18 млрд макрофінансової допомоги попри позицію Будапешта буде знайдено найближчим часом для того, щоб кошти починали надходити вже в січні 2023 року.

«Держави-члени віддані працювати, щоб гарантувати надходження цих фінансів до України вже у січні. Україна перебуває у стані війни й відчайдушно потребує підтримки. Ми не можемо дати змогу одній державі-члену відтермінувати та зірвати фінансову підтримку ЄС. Ми це зробимо так чи інакше», — сказав він у Брюсселі на пресконференції після завершення засідання Європейської ради з економічних та фінансових питань, на якій планувалося проголосувати три поправки до економічного законодавства ЄС. Поправки створять можливість надати Україні ці кошти. Під час засідання Угорщина заблокувала ухвалення необхідної законодавчої поправки, для якої було потрібне одностайне рішення. Водночас Рада змогла ухвалити дві інші поправки, для чого була потрібна кваліфікована більшість.

Домбровскіс запевнив, що робота з пошуку рішення триватиме найближчими днями. «ЄС має продемонструвати єдність і солідарність і стримати обіцянки, дані Україні», — наголосив він.

Петер Сійярто, міністр закордонних справ і торгівлі, назвав співпрацю між Чехією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною «працею любові» для зовнішньої політики Угорщини

За словами Сійярто, всі чотири країни-члени Вишеградської групи отримали відчутний зиск від співпраці, яка позитивно вплинула на повсякденне життя їхніх громадян.

На його думку, з моменту створення групи країнам-членам «вдалося досягти більшого, ніж вони досягли б поодинці». Партнерство дало важливі результати в економіці та безпековій політиці безпеки, а також торік торгівля між Угорщиною та трьома країнами досягла рекордних 35 мільярдів євро. Торгівля цього року знову зросла на 30%, додав він. Але найбільшим досягненням групи наразі був спротив запровадженню обов’язкових квот на переселення для шукачів притулку в Європейському Союзі «серед гострих дебатів і проти сильного зустрічного вітру» і «якби ми не змогли цього досягти, десятки тисяч нелегальних мігрантів прибули б і жили б у Центральній Європі», — сказав він.

Угорський міністр подякував країнам Вишеградської групи за те, що вони регулярно надсилають прикордонників і поліціянтів для захисту південного кордону Угорщини. Відповідаючи на запитання щодо критики міністра закордонних справ Словаччини щодо його зустрічі з Робертом Фіцо, колишнім прем’єр-міністром Словаччини та лідером опозиційної партії Smer-SD, Сійярто відповів, що цю критику «важко зрозуміти». «Я бачив багато речей за свої вісім років на посаді міністра закордонних справ, але критика за зустрічі з лідерами опозиції, не лише з лідерами владущих партій, не належить до них», — сказав він.

Закарпатська угорська скрипалька понад три місяці воювала на фронті в Україні

Фабіан Тімеа, скрипалька Підкарпатського академічного державного фольклорного ансамблю, приєдналася до українських збройних сил невдовзі після російського вторгнення, у березні, і провела на фронті більш як три місяці.

В інтерв’ю українському телеканалу («Суспільне Ужгород») вона сказала, що має угорське походження і її рідна мова — угорська, але завжди відчувала, що Україна її батьківщина, «що б про це не говорили». Коли почалася війна, вона розлютилася, й це більше зміцнило її патріотизм. Вона була волонтеркою на станції, де «бачила, які жахи пережили люди в ті жахливі дні. Діти в піжамах, босоніж, заплакані матері, голодні люди».

Ексклюзив

Марина Ковальчук, власна кореспондентка (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media