Ставлення до України безумовно впливає на майбутнє Польщі

Ексклюзив. Братня Польща на шляху до парламентських виборів, які не будуть прості. Вибори, зокрема на теренах колишніх соціалістичних республік, завжди містять чимало суперечностей і викликів. Польща впорається з усіма ними й продовжить функціонувати як один з центрів підтримки України впритул до перемоги.

Не буває диму без вогню: ймовірний російський вплив у політиці Польщі

Не варто квапитися ліпити ярлики й хутко шукати ворогів поміж поляків. Російський вплив на політику помічений скрізь, зокрема і в Україні. І на це варто зважати, коли намагаєшся окреслити ворога, з яким доводиться воювати. Два тижні тому, в неділю, сотні тисяч поляків вийшли на вулиці Варшави, щоб протестувати проти уряду партії «Право і справедливість» (PiS). Найбільший мітинг у Польщі за багато років зібрав від 300 000 (за оцінками незалежних ЗМІ) до 500 000 (за оцінками організаторів) учасників. Попри розбіжності всередині польської опозиції, до протесту долучилися всі демократичні партії. Хода під керівництвом Дональда Туска, лідера Громадянської платформи, відбулася в 34-ту річницю перших частково вільних демократичних виборів у Польщі. Хоча офіційним гаслом ходи було «проти інфляції, злодійства та брехні, за вільні вибори та демократичну європейську Польщу», багатьох протестувальників насамперед збентежили останні антиконституційні закони, ухвалені владою. Так званий «lex Tusk» або «закон про російський вплив» спричинив шалену критику та обурення вдома та за кордоном через острах, що польська демократія продовжує відступати. 26 травня польський парламент проголосував за законопроєкт про створення спеціальної державної комісії «для розслідування російського впливу на внутрішню безпеку Республіки Польща у 2007-2022 роках».

Комісія, яка незабаром буде створена, матиме повноваження на свій розсуд називати «агентом російського впливу» будь-кого та вилучати таку особу з публічної діяльності. Орган із 9 осіб виконуватиме роль прокурора та судитиме всіх. Крім того, такий закон гарантує безкарність своїх рішень. Деякі з найсуперечливіших норм свідчать про те, що якщо комісія визнає, що хтось діяв під впливом Росії, вона може скасувати дозвіл на охорону або накласти заборону на виконання функцій, пов’язаних з розпорядженням державними коштами, на термін до 10 років. Крім того, комісія отримає повний доступ до секретних документів і таємниць упродовж будь-якого пов’язаного розслідування — незалежно від того, чи це було розслідування прокуратури, чи розвідувальних/контррозвідувальних служб. Можна легко уявити потік контрольованих джерел пропагандистських засобів масової інформації, які фактично функціонують як наклепницькі кампанії, насамперед восени під час виборів.

Комісія не обмежиться пошуком доказів російського впливу на колишніх урядовців, а має на меті дослідити вплив Росії на діяльність осіб, які «впливають на засоби масової інформації», «поширюють неправдиву інформацію», діяльність асоціацій чи фондів.

Відомі польські правознавці та конституціоналісти, зокрема професори Ришард Пйотровскі, Адам Стшембош та Анджей Ржеплінскі, серед інших, акцентували довгий список конституційних порушень і назвали нову комісію «великою інквізицією» та «полюванням на відьом». Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій поділив занепокоєння тим, що «нове законодавство може бути залучено для втручання у вільні та чесні вибори в Польщі». «Ми поділяємо занепокоєння, висловлене багатьма оглядачами, що цей закон про створення комісії з розслідування російського впливу може бути використаний для блокування кандидатів опозиційних політиків без належної процедури», — йдеться в заяві.

Отримавши таке різке повідомлення від свого американського союзника, президент Польщі Анджей Дуда, який уже підписав законопроєкт, представив проєкт поправки, яка дозволяє процедуру апеляції та скасовує найсуворіші покарання, такі як заборона обіймати державні посади протягом 10 років. Проте положення, запропоновані Дудою, не змінюють суті нових нормативних актів і все ще мають пройти через парламент — той самий парламент, який уже розглядає інший законопроєкт про шпигунство, переосмислюючи шпигунську діяльність і вводячи жорсткіші покарання, включно з довічним ув’язненням. . Новий каталог шпигунської діяльності містить дезінформацію та ненавмисне шпигунство. Тим часом комісія з розслідування російського впливу може розпочати роботу негайно. «Право і справедливість», схоже, поспішає, оскільки перша доповідь комісії вже запланована на 17 вересня, у річницю радянського вторгнення в Польщу в 1939 році.

Ця дата може бути важливою також з іншої причини, оскільки менше ніж через місяць поляки голосуватимуть на парламентських виборах (офіційна дата ще не підтверджена, за повідомленнями ЗМІ, найімовірнішою датою є 15 жовтня). Політики Права і Справедливості були стурбовані програшем у виборах протягом кількох місяців. Вони не мають сумнівів: у разі перемоги опозиції вони можуть не лише втратити владу та гроші, а й понести відповідальність перед новою парламентською більшістю, урядом та правоохоронними органами. Кілька місяців тому один із відомих політиків владущої коаліції в неофіційній розмові зізнався: «Якщо вони переможуть, то нас посадять».

Рішучість владущої коаліції залишитися при владі пропорційна ставкам на виборах.

Цей момент у польській політиці визначатиметься наративом про «російський вплив» і ярликом «російський агент». Державні та пропагандистські ЗМІ вже повним ходом рухаються з ярликами. У день мітингу опозиції канал новин TVP (Польське державне телебачення) розмістив напис «ОПОЗИЦІЯ ОБ’ЄДНАЛАСЯ НА ЗАХИСТ РОСІЇ». Слідом за тим же наративом пропагандистський тижневик W Sieci випустив обкладинку з запитанням: «Звідки береться страх Туска», на що він сам швидко відповів: «Це стосується того, що самі поляки побачать, почують і з чого винесуть власне висновки. Про нагадування про численні рішення на користь Росії Туска та його близького оточення, про необережне потурання у зміцненні неоімперіалістичної супердержави. Або про те, звідки виникла ідея перезавантаження польсько-російських відносин і насамперед про роль Німеччини в тому, щоб Варшава змінила свою позицію навіть ціною загрози безпеці Польщі». Хоча когось може збентежити те, що така ідея походить від тижневика, який опублікував велике інтерв’ю з російським послом відразу після того, як Росія вдерлася в Україну, пропагандистські кампанії, хоч як інтелектуально непослідовні, давно виявилися потужним інструментом для популістів і автократів, потужність яких почала зменшуватися.

За іронією долі, серед усіх цих польських політичних хвилювань через фальшивий російський вплив справжній російський вплив може легко залишитися непоміченим. Оскільки невдовзі майже будь-кого можна буде назвати агентом російського впливу, викриття справжніх може не мати жодного значення. Залучена до переслідування Туска та опозиції, польська розвідка намагається вжити заходів проти ультраправих політиків, таких як Гжегож Браун та його помічники, або проти ультраправих активістів і впливових осіб у соціальних мережах, які поширюють проросійські наративи та антиукраїнську пропаганду, Існує також безперервна загроза втручання Росії у вибори у зв’язку з операцією кібершпигунства «Ghostwriter», про яку вперше стало відомо у 2021 році. Окрім так званого витоку Dworczyk, кіберзловмисники отримали величезну кількість конфіденційної інформації, дані з електронних листів польських VIP-персон, які досі не використані. Попри багатомісячне розслідування прокуратури, мало що відомо про масштаби загрози, і мало що було досягнуто у виявленні тих, хто стоїть за операцією. Граючи у свою гру «удари російського крота», владуща партія може зрештою змарнувати роль Польщі в допомозі Україні.

Після вторгнення Росії в Україну Центральна Європа загалом і Польща насамперед опинились на передовій глобальної відповіді на війну Росії в Україні. Очолюючи регіональну відповідь на війну, Варшава стала центром геополітичних подій. Поляки, а також литовці, естонці, чехи та словаки були в авангарді зусиль ЄС щодо надання Україні політичної, військової та гуманітарної допомоги. Усе це легко може бути затьмарене внутрішньою виборчою боротьбою. Гра з фальшивим вогнем Росії, коли справжні російські бомби спалюють українські міста, не є продуктом російського впливу, але це грає на руку Путіну. Але ми переконані, що цей виклик Польща гідно подолає.

Матеуш Моравєцкій: Польща має шанс здійснити промислову революцію

У польському місті Гдиня триває дводенний форум «Wizja Rozwoju» (Візія розвитку), де обговорюються найважливіші виклики, що постали перед польською економікою. На думку прем’єр-міністра Матеуша Моравєцкого, Польща має можливість здійснити четверту промислову революцію.

Під час відкриття форуму він акцентував, що країна перейшла на цифрову систему державних послуг, і, отже, тепер необхідно залучати підприємців. Країна має увійти в промислову революцію не лише як адепт, а як суб’єкт, що має шанс розвивати новітні технології.

«Цього разу цим шансом треба скористатися. Польща за останні роки перейшла від аналогової системи до цифрової. Йдеться про інфраструктуру, про основи, про державні послуги, які доступні у великій кількості у цифровому форматі. Але найбільший стрибок у розвитку економіки має відбутись за участі підприємців», – наголосив Моравєцкій.

Польща оскаржуватиме кліматичне законодавство ЄС у Європейському Верховному Суді

Польща спробує скасувати поетапну відмову від двигунів внутрішнього згоряння ЄС та ще ряд кліматичних законів за допомогою через апеляцію у верховному суді блоку, заявила міністерка клімату Анна Москва. Навесні в ЄС ухвалено закон, який фактично забороняє продаж нових автомобілів на викопному паливі з 2035 року, попри спротив Варшави. Москва сповістила польському Radio Zet у понеділок, що країна подасть клопотання до Суду Європейського Союзу. «Рішення щодо заборони автомобілів з двигуном внутрішнього згоряння у 2035 році завдає шкоди всім європейським економікам. …На мою думку, якщо сьогодні ми ухвалимо рішення на 2035 рік, то на сьогодні слід передбачити його наслідки на наступні роки», – сказала вона. «Немає аналізу соціально-економічних наслідків, що є скандалом», – додала Москва. «У будь-якому разі найближчим часом ми звернемося до Суду з таким рішенням». Законодавство, проти якого виступає Варшава, є частиною більшого набору законопроєкт, спрямованих на скорочення викидів ЄС на 55 відсотків вже цього десятиріччя.

Європейський міграційний пакт у Польщі назвали інструментом шантажу

 У пропонованому міграційному пакті немає положень, які дозволяли б Польщу вилучити з механізму солідарності у зв’язку з прийняттям переміщених осіб з України, наголосив заступник голови Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Бартош Гродецкій.

Власне пакт, додав він, не розв’язує проблеми нелегальної міграції в Європі, тож проти нього виступає Польща. Що саме виписано в проєкті міграційного пакту?

Йдеться про початкову згоду країн ЄС щодо норми, яка надає європейським урядам «вибір» – або вони прийматимуть мігрантів, або платитимуть 20 тис. євро за кожну неприйняту особу. Заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації сказав, що країни, які раніше приймали мігрантів або біженців, зможуть звернутися до Комісії з проханням врахувати цей факт, але Брюссель вирішуватиме, чи приймати цю аргументацію. Крім того, як зазначив заступник глави МВС, наступного року спливає термін тимчасового захисту понад мільйона мігрантів з України, який нині гарантований у Польщі, відповідно до норм ЄС. З іншого боку, механізм обов’язкової солідарності в прийнятті мігрантів має запрацювати лише з 2026 року. – Я не бачу причин для нас бути надто оптимістичними щодо того, що є рішення, яке насправді враховує нашу поточну ситуацію. Тому що якщо ці українські громадяни залишаться в Польщі, вони лише змінять свій статус проживання з тимчасового захисту на будь-який інший, який передбачений польським законодавством, вони будуть частиною нашого суспільства, нашого життя, коли запрацює механізм солідарності. Звідси наше заперечення. Ми знаємо про це положення, але механізм переміщення для нас не прийнятний, тому що він некоректний. Він не є механізмом, який щось розв’язує. Бартош Гродецкій зазначив, що положення міграційного пакту, прийнятого країнами ЄС, ще обговорюватимуться з Європарламентом і, можливо, вони будуть змінені. Польські дипломати в Брюсселі також зазначають, що немає гарантій, що до нелегальних мігрантів, чиє утримання оцінюється у 20 тис. євро, ставитимуться, так само як і до втікачів від війни з України, яких нараховується мільйонами, і півтора року ЄС не має механізмів фінансування їхнього перебування в державах-членах. У четвер Сейм ухвалив резолюцію проти пропонованого механізму ЄС щодо нелегальних мігрантів. У ній наголошується, що «європейська солідарність не може набувати форми шантажу – підпорядкування чи фінансового покарання». «Рішення з такого важливого питання не можуть прийматися поза контролем держав-членів або проти них, в обхід правила одностайності», – йдеться в резолюції.

Між Україною і Польщею вже курсують швидкісні потяги

 Перший заступник міністра транспорту і зв’язку України у 2008-2010 рр. Василь Шевченко в етері Польського радіо виклав свою думку щодо розбудови нових транспортних маршрутів між Польщею та Україною. Експерт позитивно оцінив перспективи появи маршруту з Варшави до Рави-Руської, з подальшою пересадкою пасажирів на потяг, який курсуватиме до Львова, назвавши проєкт амбітним. Він висловив переконання у потребі паралельного впровадження технології використання подвійних колій на залізниці, ширшої й вужчої. «Щодня Київ відвідують гості з міжнародних країн, які не байдужі до долі України та демонструють свою підтримку. Але вони змушені користуватись залізничним транспортом, і цей залізничний транспорт досі має недоліки, які не виправили за понад 30 років. Україна робить все, що може в умовах війни, обмеження ресурсів. Водночас велика потреба в комунікації зі світом, яка спрямована через Польщу, дякуючи нашим польським друзям. Польща відіграє роль хабу, у зокрема комунікаційного. Нині це найкоротший шлях з Києва до ЄС», — акцентував Василь Шевченко.

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media