Солідарність Польщі з Україною потужна – два народи виявляють все більше спільного

Сучасний світ повертається до справжніх цінностей. Солідарність і людяність вже в трендах сьогодення. Ці явища для України природні, тож маємо констатувати українізацію світу. Українсько-російська війна у XXI сторіччі стала маркером адекватності для людства. Тож є певний оптимізм — світ має майбутнє.

У 41-і роковини запровадження воєнного стану в Польщі Дуда акцентував солідарність поляків з українцями в боротьбі з російською агресією

Анджей Дуда наголосив, що завдяки солідарності та підтримці одне одного поляки змогли перемогти у боротьбі з комуністичною владою. На сьогодні поляки демонструють солідарність та підтримку українців у спротиві кремлівській агресії.

«Так поляки, бувши разом і підтримуючи одне одного, перемогли; сьогодні солідарність триває не лише в профспілці, а й до наших сусідів з України», — сказав президент Анджей Дуда.

13 грудня на площі Пілсудського у Варшаві відбулося урочисте запалення «Вогню свободи». Дуда зауважив, що це вшанування «тих, хто того грудня 1981 року виступив проти злочинної комуністичної влади, виступив проти поневолення нації, продажу свободи польського суспільства».

«Вони виступили проти виконання наказів московського режиму, представники якого були членами тодішньої комуністичної партії в Польщі. Вони виступили проти, і багато з них у ті часи воєнного стану і пізніше протягом років, аж до перемоги кінця 1980-их та початку 1990-их років, перемоги, солідарності, на жаль, у багатьох випадках заплатили життям за свою мужність, стійкість і рішучість у боротьбі за вільну Польщу», — сказав президент.

«Сьогодні ми віддаємо їм шану. Схиляючи голови, запалюючи свічки, запалюючи Вогонь Свободи, запалюючи його за вільну, суверенну і незалежну Польщу, Польщу, яка створена кров’ю тих, хто загинув, кого переслідували, хто постраждав, хто втратив роботу, чиї життя часто були зламані», — додав він.

За словами польського президента, такий захід — подяка «всім людям, завдяки чиїй мужності та стражданням ми сьогодні маємо вільну Польщу». «Здійснилася велика мрія про „Солідарність“, найбільший громадський рух в історії, у якому на той час були об’єднані понад 10 мільйонів поляків, рух, який переміг комунізм — не лише в Польщі, але який фактично розвалив увесь комуністичний блок і згодом спричинив падіння Берлінської стіни та всієї залізної завіси; можна з упевненістю сказати, рух, що спричинив великі зміни в Європі», — зазначив Анджей Дуда.

Стосовно солідарності президент згадав слова Іоана Павла II: «Солідарність означає одне з одним, спільно, ніколи одне проти одного».

Енергетична безпека є основним європейським викликом прийдешнього року

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн акцентувала, що ця зима для Європи буде безпечна. Енергетичний шантаж Росії провалився, а наступна зима може стати викликом.

Тож європейські газові сховища заповнені практично на 100%. Європейський Союз підписав контракти на постачання природного газу та СПГ з багатьма країнами. Певна річ, про Росію не йдеться.

Наступного року Європа може залишитися без майже 30 млрд м³ газу, оскільки запаси зменшаться.

Підготовка до зими — 2023/2024 починається вже зараз, заявила Урсула фон дер Ляєн.

Президентка ЄК закликала держави до спільних закупівель газу

Європі слід активізувати зусилля в кількох сферах. Не виключено, що Росія заблокує решту газу. Китай може скасувати обмеження щодо Covid, і це підвищить попит до допандемічного рівня. Цієї зими очікується винятково м’яка погода. Наступного року може бути інакше. Попри вжиті заходи інтерес до спільних закупівель блакитного палива країни Євросоюзу не надто великий. Голова Єврокомісії зазначила, що останнім часом це почало змінюватися, і висловила сподівання, що найближчими днями Рада Євросоюзу ухвалить відповідні регламенти.

Найближчими днями необхідно визначити конкретний ціновий ліміт, а також спосіб його активації та забезпечити безпеку постачання.

Російське військове вторгнення в Україну кардинально змінило енергетичну ситуацію всієї Європи та світу. Польща повсякчас наголошує, що Європа не може опиратися і енергетичній безпеці на Москві. «Міністерство клімату та навколишнього середовища Польщі готує відповідну підтримку для громадян на постійній основі», — заявила міністерка клімату та навколишнього середовища Анна Москва під час пресконференції 12 грудня 2022 року у Варшаві.

Ряд рішень дадуть змогу захистити не лише громадян, а й установи, які виконують необхідні завдання з точки зору захисту громадян та інтересів держави.

Уряд передбачив такі механізми: забезпечення функціонування домогосподарств та забезпечення їх доступ до електроенергії на рівні плати, сплаченої до цього часу; заморожування рахунків до питомих лімітів споживання (2 МВт-год, 2,6 МВт-год і 3 МВт-год), спрямований на охоплення споживачів для потреб домогосподарств; особливу підтримку, що полягає у збільшенні лімітів споживання, аж до заморожування цін і ставок зборів, для особливо чутливих одержувачів: людей з інвалідністю, багатодітних родин та фермерів.

Окрім механізму заморожування рахунків, Мінклімату та екології також підготувало акт про запровадження гарантованої максимальної ціни електроенергії, яка використовуватиметься надавачами енергії для розрахунків зі споживачами. Відповідно до Закону вона становитиме:

693 злотих/МВт-год для домогосподарств — для споживачів у домогосподарствах за споживання понад ліміти (2 МВт-год — всі домогосподарства, 2,6 МВт-год — люди з інвалідністю, 3 МВт-год — багатодітні родини та фермери).

785 злотих/МВт-год для решти споживачів.

Закон посилить захист домогосподарств, запровадить захист для комунальних служб, органів місцевого самоврядування та мікро-, малих і середніх підприємств від різкого підвищення рахунків за електроенергію, а акцентувала — пояснив міністерка.

Чутливі суб’єкти — лікарні та клініки, центри соціального забезпечення, школи, дитячі садки, ясла та університети, церкви та інші релігійні об’єднання, цілодобові заклади догляду за інвалідами, хворими або людьми похилого віку, сімейні будинки для людей похилого віку, водопостачання, громадський транспорт, каналізація, вуличне освітлення тощо.

Наступного року максимальна ціна на газ становитиме приблизно 200 злотих нетто/МВт-год, а розмір плати за розподіл буде заморожено. Максимальна ціна діятиме для всіх клієнтів, які підпадаю під тарифний захист.

Відбувся візит президента Польщі до Берліна. Німецькі ракети захищатимуть Польщу

Тематика переговорів між президентами Польщі та Німеччини стосувалася питань безпеки, а також спільних проблем обох країн — гуманітарної кризи, яка загрожує Україні, та хвилі біженців, з якою може зіткнутися як європейська спільнота.

Німеччина була і є великою європейською державою — членом НАТО і сусідом ПР. Країни пов’язані спільними інтересами та історією. Франк-Вальтер Штанмаєр ухвалив рішення щодо надання систем Patriot Польщі.

Зміцнення протиповітряної оборони Польщі має велике значення для розбудови європейської безпеки. Ці системи захищатимуть польське небо і землю. Найближчими днями групи експертів міністерства оборони Польщі визначать місця дислокації системи.

Спільна пресконференція президентів Польщі та Німеччини в Берліні за лінком.

Польща посилює свій рівень безпеки і оборони. Країна системно озброюється

Чинна влада рекордними темпами озброює Армію Польщі. Польща щомісяця посилює свою безпеку завдяки озброєнню.

Нещодавно доставили першу партію корейських танків К2 20 для Бартошицької механізованої бригади. Ці танки сумісні зі спорядженням NATO, досить сучасні та за розумною ціною. Спільно з танками була доставлена ​​перша партія боєприпасів та запчастин. Водночас у Південній Кореї триває навчання солдат Війська Польського, які формуватимуть екіпажі танків K2.

«Польща в безпеці, але з кожним місяцем стає ще безпечнішою. Завдяки нашій дипломатії, міцності альянсів, зміцненню економіки та диверсифікації енергоносіїв, але насамперед — озброєння», — акцентує прем’єр-міністр Матеуш Моравецкій.

«Всі сусіди Росії та ті, хто з ними вів бізнес за будь-яку ціну, тепер усвідомлюють загрозу, яку вони несуть. Хто економить на армії — заплатить тяжкий рахунок.

Ми хочемо таку сильну армію, щоб ніхто не наважився на нас нападати. Але сильний бюджет має йти поруч з сильною армією», — наголосив глава польського уряду.

Військовослужбовці 11-го артилерійського полку отримали сучасне спорядження. У контексті оснащення Польського війська надійшли 24 гармати-гаубиці.

«Ми вирішили реорганізувати артилерію в нашій країні, щоб повернути до життя 1-шу Мазурську артилерійську бригаду. Спільно з реконструкцією 1-ї Мазурської артилерійської бригади ми збільшимо місця дислокації бійців бригади. Окрім Венгожево, другим місцем дислокації бійців бригади буде Олецько. Чотири артилерійські ескадрильї — це серйозна сила, яка зробить північно-східну частину нашої країни ще більш безпечною», — акцентував віце-прем’єр М. Блащак.

Довідково:

K9 Thunder — південнокорейська самохідна гаубиця на гусеничному шасі. Його основним озброєнням є 155-мм гармата, яка в залежності від типу боєприпасів забезпечує точну стрільбу. Допоміжне озброєння — великокаліберний кулемет калібру 12,7 мм. Броня K9 забезпечує захист від стрілецької зброї та артилерійських осколків. Дизельний двигун потужністю 1000 к.с. з автоматичною трансмісією забезпечує високу швидкість і мобільність на будь-якій місцевості. Вага гаубиці становить 47 тон.

У Польщі побудують завод електромобілів Mercedes

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецкій провів зустріч з представниками Mercedes-Benz Group AG. У Яворі в Нижній Сілезії Mercedes має намір спорудити новий завод електромобілів. «Компанії, що довіряють Польщі, є яскравим показником того, як ми розвиваємо наше виробництво та промисловість», — наголосив Моравецкій. Німецький концерн передбачає інвестувати у фабрику понад мільярд євро. Акцентується, що в Яворі всесвітньо відома якість бренду Mercedes поєднається зі знаннями, досвідом і якістю роботи польських інженерів і співробітників.

Меморандум за участі представників компанії був підписаний в Офісі прем’єр-міністра. Завод має стати першим виробничим центром Mercedes з виробництва електрофургонів. Завод планується побудувати поруч з наявним заводом двигунів і акумуляторів.

Глава польського уряду акцентував на змінах парадигми діяльності великих технологічних компаній. «Світ постав перед великим викликом, пов’язаним з війною в Україні, але також перед великими технологічними викликами», — зазначив він.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецкій також наголосив, що воліє, аби торговельною маркою економічного розвитку Польщі був територіально збалансований розвиток. «Тож у трикутнику співпраці між місцевою владою, економічною зоною та центральною владою ми створюємо найкращі умови для розвитку економіки», — зазначив він.

У перспективі передбачається понад тисячу нових робочих місць. Проєкт має змогу залучити більше компаній — польських та іноземних через відповідне для інвестування.

Польський прем’єр-міністр подякував маршалку Ельжбеті Вітек — депутату Сейму Республіки Польща, що сприяла такій інвестиції та чимало зробила для розвитку Явора та сусідніх гмін.

Лідер владущої польської політичної сили спричинив шквал критики

У демографічній кризі Польщі Ярослав Качинський звинуватив жінок і дівчат, зокрема потяг польських пані, мешканок великих міст, до алкоголю. Коментарі Ярослава Качинського потягли спалах політичної комунікації, а також засвідчили реальну проблему, яку PiS обіцяла розв’язати, але не змогла попри те, що вона перебуває при владі з 2015 року та виділяє чималі кошти на визначені програми.

«Демографічна паніка», страх перед скороченням населення, була в головах центральноєвропейських лідерів протягом досить тривалого часу.

По-перше, відразу після вступу до ЄС керівники в Центральній Європі побоювалися витоку мізків і масштабної міграції до заможніших країн Західної Європи. Центральна Європа увійшла у фазу демографічного розвитку, яка характеризується низькими показниками народжуваності та більшою тривалістю життя, зниження народжуваності видається однією з головних проблем центральноєвропейських політиків (переважно консервативних).

Голова владущої в Польщі партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський не є винятком. Однак його нещодавні коментарі про причини зниження рівня народжуваності в країні не обіцяють нічого доброго для ефективності планів уряду щодо розв’язання проблеми.

Виступаючи на мітингу в Елку, місті на північному сході Польщі, Качинський сказав, що низький рівень народжуваності є питанням «ставлення», і акцентував Варшаву як найзаможніше польське місто з найнижчим рівнем народжуваності. Він продовжив репліку, яка спричинила особливе обурення у ЗМІ: «Якщо й далі буде так, що до 25 років дівчата, молоді жінки будуть пити стільки ж, скільки їхні однолітки, дітей не буде».

Такі декларації сумнівні. Твердження Качинського про те, що рівень споживання алкоголю серед молодих польських жінок — причина того, чому вони не хочуть мати дітей, не має жодних свідчень. Відповідних статистичних даних немає. Виходячи зі стереотипного мислення, це означає символічне загравання зі старшими, сільськими виборцями, які не надто довіряють міській молоді. Водночас ці люди мають доньок і онучок, що мешкають у великих містах.

Ще нещодавно твердження про те, що Варшава є містом з найнижчим рівнем народжуваності, було б також безпідставним. У 2019 році польська столиця спільно зі ще сімома великими містами мала рівень народжуваності вище за 1,5, тоді як середній для Польщі на той час становив 1,42. Експерти пояснили цю різницю ліпшим доступом до послуг догляду за дітьми та ліпшими перспективами для молодих матерів поєднувати кар’єру з материнством у великих містах. Однак у 2021 році, згідно з даними Національного перепису населення, коефіцієнт народжуваності для Польщі впав до 1,32, а у Варшаві він впав ще більше — до 1,22.Причини такого зниження значно складніші, ніж «ставлення».

Відповідаючи на опитування громадської думки, проведеного Ipsos у грудні 2021 року, щодо перешкод мати дітей молоді польські жінки назвали «страх втратити роботу» (41 відсоток), «недостатньо коштів, щоб дозволити собі дитину» (39 відсотків) та «ризик завагітніти» (33 відсотки). Третій найчастіше згадуваний чинник безпосередньо пов’язаний із драконівським законом, який робить легальні аборти в Польщі майже неможливими, оскільки політично контрольований Конституційний трибунал виніс рішення з цього питання в жовтні 2020 року.

Заява голови партії Качинського суперечить не лише справжнім мотивам небажання молодих польських жінок мати дітей, але й підриває політику його власного уряду, викладену в нещодавно опублікованій «Демографічній стратегії 2040». Основними цілями стратегії є забезпечення більшої фінансової безпеки сімей та усунення перешкод для поєднання догляду за дітьми з роботою.

З огляду на кілька слів Качинського, якщо уряд і надалі зосереджуватиметься на ставленні до молодих жінок, а не на реальних потребах матерів і майбутніх матерів, демографічна ситуація не поліпшиться.

Ще й надто, на мою думку, бути політиком означає завжди контролювати себе, не вдаючись до жодних сексизмів, об’єктивізацій тощо, аби не знищити повагу до себе й політичної сили. Це дуже тонка межа, надто крихка й вразлива.

На Донбасі взяли в полон росіянина, який подався на війну, щоб воювати з поляками

Полонений українськими захисниками на Донбасі російський військовий розповів, чому приїхав воювати в Україну. «Я тут з поляками воюю, бо хочуть забрати твою землю», — сказав він.

Він потрапив у полон на Донбасі. Боєць родом з Білорецька, розташованого в Башкортостані — автономній республіці, що входить до складу Російської Федерації.

«Що ти робиш на цій війні? За що ви тут воюєте? – запитують українці. — Я тут з поляками воюю», — відповідає солдат.

— З якими поляками? Скільки поляків ти тут бачив?

— Не бачив, — відповів росіянин.

— А чому ти приїхав воювати з поляками в Україну?

— Бо вони хочуть забрати вашу землю, — відповів загарбник.

— І це твоя справа? Ти думав, що на протилежному боці Польща?

Від початку війни кремлівська пропаганда пояснює свої дії потребою у «захисті» України від союзників по НАТО – включно з Польщею. У російських ЗМІ навіть з’явилися повідомлення про нібито «злочини націоналістів з Польщі».

Путін стверджував, що метою так званої «спеціальної військової операції» був «захист цивільного населення на Донбасі» та усунення нібито «нацистів» від влади в Україні. Однак в одному з останніх виступів очільник Кремля дав зрозуміти, що йдеться про здобуття нових територій.

У Польщі модно розуміти українську

На думку політолога і журналіста Марека Сєранта, між поляками і українцями ніколи не було таких добрих стосунків, як зараз.

За час російської агресії і війни Росії проти України українці стали для Польщі справжнім відкриттям, вразили своєю людяністю, інтелектом, європейськістю. Марек Сєрант зазначив, що поляки починають шукати українську музику, українську кухню, шукати можливості вивчення української мови. Серед польських громадян стає модним хоча б трохи розуміти українську мову. Сєрант також радить українцям якомога швидше опанувати польську мову. На його думку, треба більше спілкуватись з носіями мови і не боятись розмовляти польською.

Інтерв’ю з політологом і журналістом Мареком Сєрантом за лінком українською.

Варшавська радіостанція «Dwójkа» святкує 85-річчя

1 березня 1937 року під керівництвом Зенона Косідовского розпочато роботу радіостанції «Варшава II» – цю дату встановлено днем створення II програми Польського радіо. Протягом 2022 року «Dwójkа» святкує свій ювілей. Фонографічною кульмінацією святкувань стане унікальний подвійний вініловий альбом під назвою «85 YearsofTwo» («85 latDwójki») обмеженим тиражем у 1000 примірників, прем’єра якого відбулася 12 грудня. Меценат альбому – Польська національна фундація.

На кожному з дисків є спеціально обрані музичні перлини з багатого фонду записів «Dwójki».

Серед найближчих музичних друзів Кароля Шимановського були Євгенія Умінська та Гжегож Фітельберг. Скрипалька охопила своїм репертуаром усі твори, написані Шимановським для цього інструмента. У 1951 році спільно з відродженим оркестром радіо в Катовіце під керівництвом Гжегожа Фітельберга вона записала обидва скрипкові концерти Шимановського для Польського радіо. Другий концерт для скрипки ор. 61 був на першому боці видання.

Другий бік першого диска – це запис фортепіанного концерту Ліста у виконанні Рафала Блехача та оркестру Польського радіо під керівництвом Войцеха Райського. Рафал Блехач у 2005 році став переможцем XV Міжнародного конкурсу піаністів. Фридерика Шопена, а кількома місяцями раніше зіграв концерт Ліста в Концертній студії Польського радіо ім. Вітольда Лютославського.

Ексклюзив

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media