ПОДОРОЖІ ДО БОЛОНЬЇ

 

Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків) —
і знову спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

ПОДОРОЖІ ДО БОЛОНЬЇ

(Щось на зразок трилогії)

 

Автор закохався в Болонью наприкінці минулого — на початку нинішнього тисячоліть. :) Точніше датувати перші два твори «основної частини» начебто трилогії, мабуть, нема сенсу. А душу, як кажуть, зігріває надія повернутися до цього предивного міста. Але тільки після того, як у залі суду іншого дивного міста — Ассізі — буде звільнений на підставі виправдувального вироку (продовжую на це сподіватися) Віталій Марків, котрого затримали в аеропорту саме Болоньї…

 

 

Замість передмови типу «шаблон»

ІТАЛІЙСЬКІ ПРИКАЗКИ (І ПРИСЛІВ’Я?) У ВІРШОВАНОМУ ПЕРЕКЛАДІ

 

Зáвжди добра грá є

такою, що недовго триває.

Кожен павук — так одвіку пішло —

має заробітку-здобичі джерело

і не скаржиться (ніколи причин не було).

Сьогодення лише сьогоднішні

перетворюють справи-діла,

бо ж не здатна молоти борошно

вода, що вже протекла.

 

29.12.18

 

 

І. BOLOGNA

Jurij Cernezkij

 

          Ai professori dell’Università di Bologna Stefano Bianchini, Umberto Eco e
          Francesco Privitera che hanno aperto un po’ d’Italia per me

Bologna, gli stupidi mentono sul tramonto
dell’Europa! Perchè la tua bellezza non è “così detta”
e la tua Università — la prima nel mondo —
è come l’inno solenne all’intelletto.

Monarca e figlia dell’Emilia Romagna,
tu sei bravissima a lungo nei campi vari!
Papa, imperatore e doge apprezzavano come montagna
somma la tua maestria e la grinta negli affari.

E le frecce delle tue torri prendono il volo vero
sebbene l’uragano cercavo di abbassare loro.
Ed antica Felsina (meravigliati, pianeta intero!)
non si arrende alla discrezione dei secoli vincitori.

Il popolo che ti ha fondata sparì, ma
il monumento a quello — la bella città — dice
o, più esatto, canta ottimisticamente con rime:
la sorte delle Atlantidi può crearsi felice!

 

 

ІІ. БОЛОНЬЯ

 

Юрий Чернецкий

 

          Профессорам Болонского университета Стефано Бьянкини, Франческо
          Привитере и Умберто Эко, любезно приоткрывшим для меня Италию

 

Болонья! Лгут глупцы про Европы закат.

Ведь будто гимны разуму и красоте —

десятки километров твоих аркад

и твой, первый в мире, Университет.

Эмилии-Романьи царица и дочь!

Ты лучшая во многом с незапамятных дней.

Завидовали папа, император и дож

твоей мастеровитости, хватке твоей.

И стрелы твоих башен взметаются ввысь,

хоть их к земле пытался пригнуть ураган.

И древняя Фéльсина (вся планета, дивись!),

упрямо не сдаётся столетьям-врагам.

Исчез тебе начало положивший народ,

но памятник ему — славный город — стоит

и миру говорит, а точнее, поёт,

что может быть счастливой судьба Атлантид!

 

 

ІІІ. БОЛОНЬЯ: КОРОТКИЙ ПУТІВНИК У ВІРШАХ І ПРОЗІ

 

Я розповім вам про Болонью трохи,

але з повагою — не мимохіть.

Вона до давньоримської епохи

вже існувала більше трьох століть.

Етруски «Фéльсіна» її назвали —

народ, що дивне місто це створив;

воно відразу розвивалось жваво,

хоч мало з тих часів лишилось див.

 

Заснували етруски Фéльсіну в 534 році до н. е. Вона стала столицею їхньої держави. А у 358—354 роках до н. е. Фельсіну завоювали кельтські племена боїв, які прийшли на ці терени з півночі та північного сходу, з і з-поза Альп. Вони, ймовірно, місто перейменували, і надалі саме на основі кельтської виникла назва «Бононія». Її 189 року до н. е. закріпив сенат Римської республіки за цим містом, яке стало колонією Риму. Так почалася давньоримська епоха історії Болоньї…

 

 

Будинки-вежі символом Болоньї

з часів середньовіччя й досі є:

при погляді на них душа холоне,

згадаєш — моторошно вмить стає.

 

У ХІІ столітті кількість болонських будинків-веж, що належали багатим родинам міста, сягала 180-ти! До наших днів збереглася лише 21 така споруда (чи будівля?).

 

Особливе місце серед збережених будинків-веж Болоньї займають уславлені Дві Вежі. Відомий вчений, поет-перекладач та історик культури професор Максим Стріха чудово переклав згадку про нижчу з них (після побудови, на початку ХІІ століття, її висота сягала 60 метрів, нині зменшилася до «лише» 48-ми), що міститься в рядках 136—139 пісні ХХХІ першої частини «Божественної Комедії» геніального вихованця-студента Болонського університету:

 

Так Гарізенда, як під нею стати,

   здається, хилить у той бік вершину,

   звідкіль летять хмарини пелехаті;

таким здававсь Антей під ту хвилину…

 

 

А про її сусідку — найвищу (виміряли точнісінько: 97 метрів і 20 сантиметрів!) з «падаючих веж» Італії — волію навести власну згадку:

 

На стометрову вежу Азінеллі

з дружиною колись, у кращі дні,

ми піднялись, немов злетіли. Леле!

Дружина може й зараз, я — вже ні…

 

 

…Відвідаєш, а потім владно кличе

вона — і повертаєшся назад,

бо ще в Болоньї є собор величний,

палаців низка, плетиво аркад…

І починається Життя спочатку,

а про новий душі до Нього злет

на довідку поставити печатку

дає можливість УНІВЕРСИТЕТ.

 

Слава Болоньї!

 

02.01.19

 

Післямова типу «нешаблонний пролог»

ОДИН УРОК ВІД ПРОФЕСОРА (З 1478 РОКУ) ТА РЕКТОРА (У 1481—1482 РОКАХ) БОЛОНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ І ПРОФЕСОРА (З 1487 РОКУ) ЯГЕЛЛОНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (КРАКІВ) ЮРІЯ ДРОГОБИЧА

 

Можливо, астрономом був не з перших

цей майстер віршових латинських шат,

та серед учнів Миколай Kopernik —

життя теж непоганий результат!

 

31.12.18