Павліна Янебова: Попри випадкові проблеми, ЄС розвивається в напрямі більшої інтеграції
27.01.2024Останні події та тенденції спричиняють занепокоєння щодо того, чи зможе ЄС і зокрема країни-члени зберегти баланс між федералізмом і суверенітетом. Яким буде процес поглиблення євроінтеграції? Павліна Янебова, наукова директорка Асоціації міжнародних справ у Празі, виклала нашому медіа своє бачення.
Всупереч тому, що поняття федеративного ЄС було присутнє в дискусії про європейську інтеграцію з самого початку, воно було більше теоретичною абстрактною концепцією, ніж реалістичною політичною програмою.
З огляду на це, дебати про потребу функціонування Європейського Союзу в напрямі глибшої інтеграції (а не федералізації) пожвавилися у зв’язку з передбачуваним розширенням. Основною темою обговорення, здається, є скасування права вето в деяких сферах прийняття рішень ЄС (насамперед спільна зовнішня політика та політика безпеки). Проте очевидно, що на цей момент серед країн-членів немає бажання відкривати договори ЄС. З одного боку, все ще живе спогад про болісний процес останнього перегляду договору – результатом якого стало прийняття Лісабонської угоди після остаточного провалу конституції ЄС. З іншого боку, ідеологічні позиції значної частини урядів країн-членів прямо спрямовані проти надання Брюсселю додаткових повноважень.
Спільно з найімовірнішими результатами майбутніх виборів до Європарламенту, щодо яких опитування показують, що партії, скептично налаштовані щодо подальшої інтеграції в ЄС, матимуть успіх, суттєвого перегляду договору ЄС, імовірно, не можна очікувати принаймні протягом найближчих 5 років.
Проте дискусія відкрита, і постануть різні ідеї щодо зміцнення ЄС і підвищення його здатності до дій – зокрема щодо зовнішніх загроз – що в кінцевому підсумку спричинить певне коректування нинішнього функціонування ЄС. Попри випадкові проблеми, ЄС завжди розвивався в напрямі більшої інтеграції – і не завжди на основі нового договору. Функціонування Союзу також можна скоректувати в чинній правовій базі – тобто за допомогою так званої прохідної клаузули.
Нарешті, уявлення про втрату державами-членами суверенітету внаслідок передання ЄС частини своїх повноважень є не зовсім правильним. Навпаки – наприклад у питаннях зовнішньої політики малі та середні члени ЄС отримують більше влади та впливу в міжнародних відносинах, ніж вони мали б, діючи поза межами ЄС.
Спілкувалася Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media, заступниця головного редактора