Не будь, як Орбан. Це токсично!

Ексклюзив. Орбанізація-путінізація Угорщини спричинила крах пенсійної системи країни. Інфляція галопує, угорці біднішають, а «винні» і усьому антиросійські санкції і європейські фонди. На жаль, найпершими страждають вразливі категорії громадян. Поточний рік виявився найзагрозливішим для світової журналістики. Угорщина поміж антилідерів.

Дезінформація та пропаганда створюють жахливе медіасередовище та підтримують фейкову медіаіндустрію. 21-й випуск Всесвітнього індексу свободи преси, головного галузевого звіту, підготовленого Репортерами без кордонів, позбавляє ілюзій: технології загрожують журналістиці та підживлюють індустрію фейкового контенту, тоді як зменшення свободи ЗМІ стає ще драматичнішим у всьому світі проти минулого року. «Світовий індекс свободи преси свідчить про величезну нестабільність у ситуаціях зі значними підйомами та падіннями та безпрецедентними змінами (зростання Бразилії на 18 позицій і падіння Сенегалу на 31 позицію). Ця нестабільність є наслідком посилення агресивності з боку влади багатьох країн і зростання ворожості до журналістів у соціальних мережах і в реальному світі. Нестійкість також є наслідком зростання індустрії фейкового контенту, яка виробляє та поширює дезінформацію та надає інструменти для її виготовлення».

Серед поганих новин — оцінено 180 країн світу з особливим акцентом на основні соціальні, політичні та технологічні збої. У 2023 році дані нищівні: аж ⅔ респондентів (118 країн) повідомили, що політики в їхніх відповідних країнах брали безпосередню участь у масштабних пропагандистських або дезінформаційних кампаніях, і в результаті різниця між правдою та брехнею стиралася, а право на інформацію було поставлене під загрозу. Одночасно якісна журналістика підривається та послаблюється, оскільки індустрія дезінформації збільшує масштаби шкоди від фейкових новин, а штучний інтелект ще більше погіршує цю катастрофічну ситуацію.

Натомість є і добрі новини. На відміну від решти світу, відповідно до звіту медіасередовище в Центральній Європі поліпшилося. Чеська Республіка з найвищим балом серед сусідніх країн V4. Країна піднялася на сім пунктів з 20 сходинки у 2022 році до 14 цьогоріч. Проте висока концентрація приватних ЗМІ залишається загрозою для свободи слова та журналістики. Тим часом Словаччина відзначила найдраматичніший підйом на десять пунктів з 27 сходинки торік до 17 цього року. На думку фахівців, це пов’язано з тим, що уряду частково вдалося відновити правосуддя з огляду на вбивство журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої у 2018 році. Однак медіасередовище залишається ворожим для журналістів, а державні та приватні ЗМІ вразливі щодо інтересів власників бізнесу та ЗМІ. Також Польща піднялася на дев’ять позицій, з 66 до 57, однак, як повідомили автори Index, поляризація все ще зростає, і журналісти часто страждають від насильства, як офлайн, так і онлайн. Попри те, що медіаландшафт залишається міцним, політики часто використовують словесне насильство проти критично налаштованих журналістів. Державне фінансування та реклама здебільшого розподіляється серед проурядових ЗМІ практично без прозорості.

У регіоні V4 пасе задніх Угорщина з 72 сходинкою переліку. Хоча медіаландшафт країни дещо поліпшився – 13 пунктів проти минулого року, політичний та економічний тиск на незалежні ЗМІ залишається потужним, а медіаімперія Віктора Орбана продовжує служити його партії.

Віктор Орбан відкрив військово-технічний завод Rheinmetall, надсилаючи послання критикам угорської системи освіти.

«Ми, угорці, були, є і будемо призначені для великих справ. Німці чи інші нації можуть дозволити собі бути ретельними, продуманими, повільними, навіть десятиліттями марнотратними країнами. Така десятимільйонна країна, як Угорщина, не може дозволити собі такої розкоші. Тільки великі можуть бути повільні. Менші мають бути швидкі. І не лише швидкі, а спритні й перспективні», – заявив прем’єр-міністр Угорщини на урочистому відкритті угорського військово-промислового виробництва Rheinmetall у Залаегерсегу.

Орбан заявив, що заводом керуватимуть угорські робітники та інженери.

«І пам’ятаймо про це, коли ми занадто критикуємо угорську систему освіти».

Він додав, що інженери та робітники працюватимуть із найсучаснішими у світі технологіями, всі вони отримали основи знань в угорських школах. Орбан наполіг подякувати їхнім учителям за роботу, про результати якої свідчать їхні випускники.

За словами Орбана, окрім виробництва на заводі триватиме професійна підготовка інженерів і кваліфікованих робітників, науково-дослідні розроблення. Він наголосив, що німецькі виробники від автомобілів до військової промисловості точно знають, яку велику роль відіграють угорські заводи, угорські кваліфіковані робітники та інженери, угорська додана вартість у глобальному успіху німецьких світових брендів.

«Угорщина, Центральна Європа та Німеччина нерозривно пов’язані, і ми є і будемо найбільш природними союзниками у збереженні конкурентоспроможності», — зазначив він, чомусь забувши про свого друга Путіна. Навпаки, Орбан змінив свою думку полярно щодо інструментів для здобуття миру. «Є ті, хто вважає, що ключ до миру – не сила, а слабкість. Навряд чи хтось тут, в Угорщині, сприймає цю нісенітницю. Ми точно знаємо, що мир вимагає сили», – наголосив він і зазначив, що угорські збройні сили слід оновити, а війна також зміцнила рішучість угорського уряду стосовно цього. Він завершив свою промову словами, що ці фабрики повинні ще довго виробляти продукцію як доказ того, що «ми, угорці, були, є і будемо покликані до великих справ».

Хто стежив за еволюцією свідомості Орбана, той пам’ятає його критичні зауваження в бік Європи, що озброєння України не дасть миру. Ось такі зміни, й пояснити їх нескладно. Грошей необхідно. Їх завжди бракує. Європейські фонди для Угорщини закриті.

Угорський уряд підготував запуск понад 20 інвестиційних проєктів задля розвитку залізниць і технопарків

За даними Міністерства будівництва та транспорту (ÉKM), у липні уряд ухвалив рішення щодо понад двох десятків державних інвестицій, з яких процедура державних закупівель для планування розпочнеться в третьому кварталі року. Здебільшого інвестиції стосуватимуться сільських міст: Дебрецен, Іванча, Дунакезі, Залаеґерсеґ, Ніредьгаза, і район Кечкемет. Вони реалізуються з метою розвитку там промислової інфраструктури.

Лазар Янош – член угорського уряду – назвав ініціативу такою, що спрямована на село.

Наразі не йдеться про довгострокові плани.

Що передбачається в Дебрецені? Як повідомлялося, муніципалітет Дебрецена має намір створити Північно-Західну економічну зону (ÉNYGÖ) на околиці міста, і в цьому контексті було ухвалено рішення розвивати дорожню інфраструктуру. Велика увага приділяється розвитку залізничної інфраструктури, яка буде реалізована у два етапи.

Насамперед, відбудеться модернізація і зміцнення кількох залізничних ліній, побудують нову платформу навантаження біля зупинкової станції Macs і поліпшать пасажиропотік на станції Tócóvölgy на ділянці Дебрецен-Macs, а також біля платформи навантаження. Проєкт охоплює будівництво залізничних станцій Derék utca та Nyugati Ipari Park (проєктні плани та дозволи вже підготовлено), а також відповідні завдання із захисту від шуму. Також буде впроваджено новий центр дистанційного керування на станції Macs Ipari Park, який забезпечує дистанційне керування ділянкою лінії. Інвестиції передбачено на роботи з реконструкції залізничного мосту через головний канал Келеті, а також реконструкцію другорядних лінійних споруд і водопропускних труб. На ділянці також буде реконструйовано восьмирівневий переїзд, а на станції Balmazújváros постануть стоянки P+R, а також буде оновлено під’їзну дорогу та привокзальний майданчик. Там також планується переобладнання наявного приймального та створення нового виробничого корпусів.

У другій частині йдеться про реалізацію термінала Macs Industrial Park Terminal та підстанції «FATÉR» у Дебрецені. У зоні першого вже запрацювали інвестиції для підвищення рівня обслуговування та ефективності роботи, встановлено ​​систему відеостеження, триває спорудження нової офісної будівлі, побудована система контролю доступу, передбачено завершальні земляні роботи протипожежного резервуара, побудованого на попередньому етапі, та облаштування бруківки басейну резервуару. Окрім того, триває спорудження нової будівлі фабрики в так званому районі «Зовнішнього Фатера» станції Дебрецен, реконструкція наявної пішохідної естакади сталеливарної теплоцентралі та продовження двоколійної ділянки лінії 108 в бік початкової точки. У Південній економічній зоні Дебрецена планується розвиток дорожньої та залізничної інфраструктури.

В Іванчі інвестиції в розвиток доріг і залізниць також спрямовані на створення промислово-інноваційної зони розвитку. Згідно з EKM, уряд має намір створити зону індустріально-інноваційного розвитку на околиці села Іванча, розвивати залізничну інфраструктуру, що обслуговує цей район, і є невіддільною його частиною. Поруч з індустріальним парком буде побудовано залізничний навантажувальний майданчик площею близько 20 тис. кв.м з об’їзною колією та бетонованим вантажним покриттям. Триває процедура державних закупівель на проєктування та будівництво.

Інвестиції в  Дунакесі . Тендер на підготовку залізничного вантажного термінала в Дунакесі може бути оприлюднений вже в серпні цього року. На підготовчому етапі проєкт метою є підготовка необхідних дозвільних планів для будівництва, реконструкції та знесення споруд, залучених на лінії від зупинки фабрики Dunakeszi до промислової зони, складання тендерної документації та отримання дозволів на будівництво. Планується також станція перекладу, а також оновлення та доступність платформи на зупинці Dunakeszi-Gyártelep, розвиток об’єктів пасажирського транспорту та будівництво інформаційної системи для пасажирів також є частиною плану.

Інвестиції в Залаеґерсеґ. Контейнерний термінал буде побудований в районі Zalaegerszeg-Zalaszentiván. Початок процедури публічних закупівель для вибору підрядника запланований на третій квартал 2023 року. У межах залізничної концепції сподіваються на прогрес, оскільки можна побудувати один із найсучасніших залізнично-автомобільних контейнерних терміналів Європи. між Залаеґерсеґом і Заласцентіваном. Однак для цього потрібне розділення лінії, двоколійна конструкція з установленням об’їздів, страхування, обладнання та перетворення живлення, галузеві зміни, необхідні для розвитку, такі як реконструкція дорожніх переходів або заміна інженерних мереж.

Інвестиції в Ньїредьгаза. Стосовно індустріального парку Ньїредьгаза у третьому кварталі 2023 року заплановано старт чотирьох процедур державних закупівель. У місті передбачено розвиток залізниці задля поліпшення транспортного сполучення та технології залізничного навантаження та транспортування, встановлення залізничного навантажувача, а також експертиза залізничної доступності. Розробляється підготовче техніко-економічне обґрунтування, планове завершення якого – перший квартал 2024 року.

Інвестиції в Кечкемет. З огляду на розвиток індустріального парку Кечкемет було оприлюднено урядове рішення щодо інвестицій у розвиток доріг. У ньому йдеться про те, що умовні державні закупівлі з відбору проєктувальників будуть запущені в межах процедури (у трьох частинах). Проєкт передбачає розширення траси №5 на 2,5 км, траси №44 на 4,5 км та проєктування 3,5 км дороги між трасами №52 та №541 за новою трасою.

Навіщо потрібні індустріальні парки? Перші індустріальні парки були створені у Західній Європі та США ще наприкінці 19-го – початку 20-го століття. Першим у світі з’явився Траффордський індустріальний парк у 1896 році біля Манчестера. В США перший індустріальний парк з’явився біля Чикаго у 1907 році. Через півсторіччя цим досвідом скористалися Азійські Тигри. В 1951 році в Сінгапурі з’явився перший в Азії індустріальний парк.

Це перевірений часом та міжнародним досвідом механізм індустріалізації економіки, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення, збалансованого регіонального розвитку, підтримки місцевих виробників, сприяння малому та середньому підприємництву.

Ердоган відвідав Орбана

Під час зустрічі Орбан і Ердоган обговорили питання членства Швеції в НАТО. Мовляв, ми не узгодили жодної концепції – сказали вони. Міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто наголосив, що обидві країни отримали велику користь від двосторонньої співпраці, тож президент Туреччини знову відвідає Будапешт 18 грудня. Міністр сповістив, що наступного разу буде підписано угоду про так зване «пріоритетне стратегічне партнерство» і документ про взаємодопомогу в надзвичайних ситуаціях. Сійярто зазначив, що за минулий період відбулося кілька подій, які роблять такий вид угод актуальним і виправданим.

Політик від Fidesz наголосив, що Туреччина відіграє важливу роль у безпеці енергопостачання Угорщини, оскільки значна частина постачання природного газу до Угорщини надходить через Турецький потік. У найближчий період транзитна роль Туреччини ще більше зросте завдяки тому, що угорсько-азербайджанська угода про транспортування природного газу також набуде чинності, і якщо експорт природного газу з Туркменістану почне спрямовуватися до Європи, турецький транспортний маршрут вочевидь буде першим щодо обговорення.

Поговорили про набуття членства в НАТО Швецією. Сійярто висловився щодо цього у такий спосіб: «Як угорський парламент, так і турецький парламент мають літні канікули, а восени депутати зберуться, й питання про те, коли це (рішення щодо Швеції) можна поставити до порядку денного може стати актуальним. Ми проводимо постійні консультації й перемовини спілкуванні та інформуватимемо один одного щодо стану і процесів національного парламентського розгляду». Це означає, що Угорщина продовжує торгуватися щодо коштів стабілізаційного фонду ЄС, і що Європейський Союз не надто квапиться виконувати забаганки двієчника Орбана.

І знову про європейський фонд відновлення. Пенсійна система Угорщини тріщить по швах, бо уряд Орбана пообіцяв реформу коштом ЄС.

 Імовірно, реформа неминуча навіть без коштів ЄС. Пенсійна система Угорщини кровоточить із кількох ран, і уряд Орбана, очевидно, усвідомлює це, хоча й удає, що все гаразд, — повідомляє hvg360, спираючись на інформацію про те, що кабінет міністрів Угорщини визнав свої помилки перед ЄС і пообіцяв реформи грошима фонду відновлення.

Пенсійна система зазнає краху насамперед через шалену інфляцію. З огляду на інформацію, дисбаланс добре ілюструє той факт, що згідно з даними KSH, у січні 2023 року кількість тих, хто має право на щомісячну пенсію понад 300 000 форинтів (780 євро), різко зросла зі 123 000 до 308 000 осіб за один рік, тоді як кількість тих, хто має право на отримання найменшої допомоги зменшилася. У січні відбулося підвищення пенсій на 15 відсотків, після чого кількість тих, хто має право на виплати, що перевищують півмільйона форинтів на місяць, зросла з 9 000 до 35 000, тоді як 23 000 пенсіонерів все ще намагаються вижити на менш ніж 40 000 (104 євро) форинтів на місяць. Водночас головною проблемою є старіння суспільства: кількість народжених все ще надзвичайно низька, а це означає, що з плином часу все менше працівників змушені утримувати все більше пенсіонерів зі своїх податків. Натепер близько п’ятої частини населення старше 65 років, але з огляду на поточну ситуацію до 2065 року ця частка може наблизитися до 30 відсотків. Вже зараз пенсійний фонд вже працює з величезним дефіцитом.

Через усе це уряд Орбана пообіцяв ЄС, що першим кроком він підготує міжнародне дослідження, що могло б закласти основу для пенсійної реформи, яка очікується у 2025 році. В принципі, цей документ буде оприлюднено до кінця цього року, однак раніше заявлялося, що варто розглянути питання про подальше підвищення пенсійного віку, оскільки в середині 2030-х років очікується істотне зростання витрат щодо ВВП. завдяки поліпшенню тривалості життя та виходу на пенсію. «Мета – створити структуру, адаптовану до життєвої ситуації застрахованого, і насамперед зберегти фінансування внесків з дохідної частини. Необхідно розглянути можливість запровадження певних механізмів автоматичного балансування», – цитує урядовий документ hvg360.

При цьому, економічне зростання Угорщини ніколи не було таким кволим, як тепер. Внутрішній валовий продукт (ВВП) скорочується вже четвертий квартал, подібного не було навіть після економічної кризи 2008 року і, власне, з 1995 року, коли Угорщина запровадила жорсткі ринкові реформи. Падіння становить 2,3% у річному обчисленні та 0,3% у порівнянні з попереднім кварталом. За словами уряду, це пов’язано з тривалою війною та санкціями Брюсселя, але зростання може початися у другій половині року.

Угорський уряд запропонує голландську версію електростанцій

 Міністерство енергетики перевіряє правомірність будівництва водопомпових електростанцій в енергомережі, хоча в Угорщині поки що всі такі плани провалені. Розмір досліджуваної потужності та вимоги до вартості також приховані, але не схоже, що їх можна буде побудувати до 2030 року. «Це схоже на два великі бетонні заводи», — ще у 2014 році розповідав Аттіла Асоді, як треба уявляти помпово-акумулювальну електростанцію. Стаття стосувалася додаткових потреб Угорщини в електроенергії, пов’язаних із нещодавно завершеною російською інвестицією в будівництво атомної електростанції, майбутньої Paks II. У той час Асоді виступав не як урядовий уповноважений, відповідальний за підтримку роботи атомної електростанції Пакш протягом кількох місяців, а лише як директор Ядерно-технічного інституту BME. За його словами, два забетоновані басейни будуть побудовані з перепадом рівня 150-200 метрів, а також система труб, що з’єднують їх, через які кількість води, яку можна перекачувати вгору і вниз, вироблятиме і зберігатиме електроенергію. За словами Асоді, все це лише незначно обтяжить довкілля. Таке місце, де можна побудувати електростанцію потужністю 600 МВт, можна знайти не лише в Піліши чи Земплені, а й у Матрі.

Міністр Чаба Лантос нещодавно говорив про сонячні електростанції на засіданні уряду в Шопронбанфалві, де його міністерство отримало урядовий дозвіл на підготовчу роботу, пов’язану зі створенням таких електростанцій. Цим рішенням уряд намагається скористатися тією технологією, яку досі в Угорщині завжди можна було зняти з порядку денного через зарозумілість і раціональність (насамперед через розмір витрат і додаткову шкоду для довкілля). Пояснення цього полягає насамперед в тому, що будівництво потребує значних інвестицій, щоб встановити їх, а вплив будівництва на довкілля та ландшафт можна спрощено назвати знищенням природи.

Марина Ковальчук, керівниця проєкту V5 Media (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), заступниця головного редактора