На роздоріжжі цивілізацій

У харківському видавництві «Дім реклами» побачила світ книга Сергія Германа «Готель «Цитадель». Безпосередня тема видання — Польсько-українська війна 1918-1919 років. За короткий проміжок часу книжка вже здобула прихильність читацької публіки. Потрапляння до списку кращих книжок за версією ПЕН-клубу в 2021-ому році (4-та позиція), значок «Хіт продажів» на одній з найбільших Інтернет-книгарень України «Yakaboo» — це яскраве тому свідчення. А ще жвавий інтерес до теми засобів масової інформації, який не вщухає. Щоденна всеукраїнська газета «День», Інтернет-портал «Буквоїд», журнал «Золота пектораль», найстаріше українське видання журнал «Дніпро» (Ютуб-канал), блог Книгарні «Є» — це неповний перелік видань, які відгукнулись про Германову книжку. В чому ж секрет її затребуваності й популярності? Давайте поміркуємо.

Перше я б означив, це міжнародний аспект «Готелю «Цитадель». І автору тут є що розповісти. Адже Сергій Герман працював у Міністерстві закордонних справ України, і що ближче до нашої теми — дипломатичні представництва за кордоном: консульське представництво України в Гданську та обіймання посади першого секретаря і радника посольства України в Польщі. Письменник добре володіє польською мовою, глибоко обізнаний із матеріалом польсько-українських взаємин та історії обох країн,достоту добре володіє історичним інструментарієм, адже вивчав, як польські джерела, так і українські. У письменника в цьому аспекті є всі козирі.

Другий пункт — це унікальність теми в художньому розрізі. Саме в романному плані про Польсько-українську війну початку двадцятого століття не писав ніхто. Хоча історичних праць на цю тему достатньо. Варто тут згадати Нью-Йорківське, еміграційне видання військового Української Галицької армії Олекси Кузьми «Листопадові дні 1918» на 450 сторінок, обширна монографія Миколи Литвина «Українсько-Польська війна 1918-1919 рр.», військово-історична праця Олександра Дєдика «Бої у Львові. 1–21 листопада 1918 року» у двох частинах та багато-багато інших історичних робіт.

По-третє, ментально-світоглядний аспект. Сергій Герман поставив власного героя на роздоріжжі двох світів, цивілізацій, екзистенційних блукань та любовно-амурних поривань. Колишній ветеран Першої світової війни, а тепер кореспондент віденської газети шукає правду про війну. І має родичів по один бік барикад, а кохання по інший бік барикад. Леонтій Корсаковський у романі стоїть перед складним вибором: воювати пером чи багнетом? Стати на бік серця чи на бік війни? Усвідомити себе поляком, українцем, чи австрійцем у кровопролитному вихорі військового протистояння? Герою роману варто відповісти на ряд питань, а читачеві слідкувати з цими непростими виборами в житті.

Останнім пунктом я б означив саме морально-етичну проблематику. В одному з інтерв’ю автор закликає вивчати історію і менше тим самим робити помилок у майбутньому. Цей заклик дуже вірний і слушний, адже історія, як відомо, розвивається по спіралі й повторюється в часі. Автор закликає нас від повторення війн, адже вони несуть тільки кров, розрухи та біду. А ще знищення історичної пам’яті.

В світлі останніх подій, польсько-українські взаємини лишень посилюються і укріплюються. Тільки перед настанням справжньої катастрофи країна усвідомлює, хто ж друг, а хто ж ворог. Роман Сергія Германа допомагає українцям усвідомити, що історія потребує вивчення й аналізу, а партнерські взаємини з сусідньою Польщею — постійного наповнення й взаємної співпраці у різноманітних аспектах.

Ексклюзив

Яр Левчук