Черговий сценарій Кремля: глибока інтеграція чи анексія Білорусі?

08.09.2020 0 By NS.Writer

Чергова заява міністра закордонних справ Російської Федерації Сергія Лаврова про «200 українських екстремістів» в Білорусії не стала сенсацією ні для України, ні для світового співтовариства.

Зрозуміло, що відомий своєю брехливістю очільник російського міністерства не продемонстрував жодних доказів присутності чи затримки українських націоналістів в Білорусі, бо їх і не може бути. Водночас дивно, що російські майстри маніпуляції суспільною думкою не вдалися до демонстрації, скажімо, якогось «знайденого» шеврона представника українських добробатів чи візитівки «Правого сектору», чи сфабрикування відео з підготовки українських бойовиків десь там у Волинській чи Дніпропетровській областях.

Очевидно, що Росія дуже поспішала надати будь-яку компроментуючу інформацію щодо участі України в білоруських протестах. Водночас до цього часу не було жодного факту затримання громадянина України, тим паче тих, хто належать до націоналістичних угрупувань. А ось факт затримання білоруськими правоохоронцями 33 російських найманців з приватної військової компанії «Вагнер» з чималим бойовим досвідом напередодні виборів має місце. Варто нагадати, що представники саме цієї воєнізованої структури брали участь у розхитуванні ситуації в Україні (на Донбасі), Сирії, Лівії, а тепер намагаються повторити свої добре відпрацьовані схеми в Білорусі. Щоправда за своїм «телефонним правом» Кремль швидко повернув бойовиків до Росії, ще й використав цей факт для дискредитації українських спецслужб. Росія вкотре у властивій їй маніпулятивній та пропагандистській формі намагається перекласти свою провину з вторгнення до Республіки Білорусь на когось іншого, тепер — на Україну, використовуючи мирні протести білоруської опозиції та народу.

Квазілегітимне керівництво Російської Федерації, як ніхто інший, панічно боїться ймовірної можливості перенесення революційних настроїв та масштабних протестів з Білорусі на терени Росії. Хоча Далекий Схід Росії тут ще не вніс свої корективи та не сказав своє останнє слово.

Очільники Московщини за звичкою бачать навколо себе лише ворогів і ніяк не хочуть і не можуть змиритися з тим, що в Україні та Білорусі народ спроможний стати на захист своїх конституційних прав та свобод, більше того — вже зробив для себе цивілізований вибір, головна суть якого полягає у свідомому намаганні стати частиною європейського співтовариства.

Сьогодні ж практично щодня в Білорусі в ході протестів у натовпі затримують провокаторів з російським громадянством. На багатьох міжнародних рейтингових каналах розійшлися картинки з мітингів на підтримку Лукашенка, де неприховано майоріли російські прапори та прапори російських націоналістичних груп. Можна з впевненістю стверджувати, що Російська Федерація розробляє та впроваджує в Білорусі черговий кровавий сценарій, який був нею започаткований і відпрацьований в Україні. Одним з головних принципів тут є використання своїх агентів у керівництві силових структур, серед прихильників та «тітушок».

Останні заяви Лаврова можна розцінювати і як той факт, що з великою долею вірогідності будуть залучені агенти російських спецслужб (зокрема і серед громадян Білорусі), які інфільтровані в українські ультраправі організації та будуть «брати активну участь» в демонстраціях на території Республіки Білорусь.

По-суті, заяви Лаврова можна розглядати як свідчення того, що Кремль завершив підготовку з переходу до силового сценарію вирішення білоруського питання і вже має певне підгруня для «відмивання» та «відбілювання» своєї причетності до страшних справ, які стаються скрізь, куди приходить «русский мир». Мабуть, варто очікувати, що невдовзі обов’язково знайдуться свідки, які з особливим завзяттям будуть переконувати, що в процесі радикалізованих білоруських протестів вони стали свідками «розіп’яття хлопчиків у трусиках», «зґвалтування маленьких дівчаток і літніх тітоньок у потягах», а, можливо, фантазія цього разу підкине ще більш дивні «незаперечні факти». І все це, зрозуміло, буде зроблено руками білоруських, українських, литовських чи польських націоналістів (читай — нацистами), а також «гейропейськими педофілами», проти яких російське суспільство проголосувало під час «обнулення» путінської влади. Силовий сценарій з легкої руки Кремля в Білорусі розвивається повним ходом. Всі заяви Кремля — це свого роду підготовка білоруського суспільства, а точніше світового співтовариства, до моменту, коли все стане явним. Чергова підготовка російського президента до розгортання російських сил спеціальних операцій та їхні дії по відношенню до Білорусі — це лише видима частина айсберга, яка продовжує нав’язуватися Кремлем «братній» республіці.

Білоруси мають бути готові до того, що по відношенню до них будуть застосовуватись зі сторони Кремля дії провокаційного характеру, а згодом вірогідний варіант поступового посилення тиску та застосування сльозогінного газу, гумових куль, серед яких можуть «випадково» опинитися і справжні бойові. І найголовніше, що винними в цьому призначать самих білорусів або ж українців. Лавров вже давно для цього підготував відповідний грунт.

Зрозуміло, що вже давно назріла потреба термінової санкційної реаакції Європи на всі події в Білорусі, а не лише заяви про глибоку стурбованість ситуацією. Немає сумнівів, що проросійські організації Білорусі будуть намагатися просувати ідеї глибокої інтеграції з Росією та її анексії, але у випадку провалу задуманого російського сценарію — розколоти і максимально послабити країну.

Експерти Ради ООН по правам людини вже заявили про те, що їм відомі сотні задокументованих випадків катувань та жорстокого поводження з людьми після спірних президентських виборів в Білорусії, що відбулися 9 серпня 2020 року. Тому вони закликають владу Білорусі та й самого Лукашенка зупинити катування затриманих, притягнути до відповідальності працівників правоохоронних органів, які безнаказано принижували, били і катували демонстрантів на вулицях та в місцях затримання, навіть вдавалися до насилля над неповнолітніми та вимагають дотримуватись міжнародного права по захисту прав людини.
Росія ж у свою чергу намагається виправдати звірства, скоєні владою Білорусі, зокрема правоохоронних органів до мирних мітингуючих, бо, начебто, в цьому винні українські екстремісти, які приїхали до Мінська для провакації правоохоронних органів Білорусі і водночас прагне спровокувати мітингуючих на більш радикальні заходи.

За найбільш зручним для Росії сценарієм, агенти які є підконтрольними Москві, можуть почати збройний спротив Лукашенку, що дасть привід давно неадекватній Москві застосувати сили спеціальних операцій. Ніхто не може так підло та нахабно дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в інших країнах, як це робить Росія. У цій справі їм точно немає рівних, на жаль.

Відносини білоруського народу і Лукашенка є виключно внутрішньою справою Білорусі до того часу, поки залишаються у рамках геополітичного статус-кво, але перестають такими бути і стають приводом для втручання, якщо змінюють його не на користь Росії. Заяви керівника МЗС РФ від 2 вересня є яскравим свідченням цього, як і свідченням того, що Росія приступила до реалізації сценарію захоплення Білорусі, спланованого і перманентно розпочатого вже давно, з тих часів, коли було підписано документу про глибоку інтеграцію двох держав. І якщо Лукашенко протягом 2019-2020 років ще намагався якось оператись, не бажав об’єднання і навіть відверто посилав росіян на відповідних переговорах, то зараз він демонструє повну готовність до такого злиття та підтримки.

Нарешті Путін дочекався того часу, коли ні від Лукашенка, ні від повсталих білорусів уже нічого не буде залежати. Немає сумнівів, що все тепер буде залежати від майстерності російських спеців, що розпочали свою операцію і які звикли безсовісно розкачувати і створювати сакральні жертви для досягнення власних геополітичних цілей.

Олекса Вернигора

Публікація здійснюється в рамках інформаційної програми IDS Kronos


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: