Шляхами Долі автора тексту Державного Гімну України великого українця П. П. Чубинського (1839—1884)
13.03.2021
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків),
доктор соціологічних наук, автор книги «Україна. Історія, природа, мистецтво» (2009), продовжуваної поетичної збірки «Листування з Долею» (перше паперове видання — 2012) та низки інших книжок, нарисів і статей, зокрема з питань українознавства —
спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA
Шляхами Долі автора тексту Державного Гімну України великого українця П. П. Чубинського (1839—1884)
Нетиповий геній український
(бо не полюбляв ловити ґав),
Павло Платонович Чубинський
життя на хуторі Чубинських розпочав.
До навчання (перший вчитель — мати)
мав бориспільський хлопчина хист,
і Петербурзької громади (!)
став членом цей студент-юрист.*
І несли натхнення «вольній, нόвій»
тій — Шевченкові слова святі:
«Павлусь», зосібна, для «Основи»
чудові створював статті.
Потім буде Київ: рідні стіни
та осяяння безсмертна мить —
і «Ще не вмерла України…»
на віки вічні зазвучить!
І за це Павла (розповілá нам
радо юзефовична свиня)
імперським на догоду «кланам»
побила люто тітушня…
А тоді були містечко Пíнега
та Архангельськ: дивна Долі гра
вела через російську Північ —
у руський Західний наш край.
І зустріла Ненька Україна
одного з достойників-синів
відкритосердно та гостинно,
а він — Портрет її створив.
І на науковому портреті
сяятиме вічно ця Краса!
А потім рік сімдесят третій
нові штрихи в життя вписав.
Продовжу, змінивши розмір,
у захваті, урочисто
(нехай Героя оспівує
строфи величальний звук):
Південно-Західний відділ
Російського географічного товариства,
ним створений, став прообразом
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК!
…Вибачте: не здатен я в деталях
тут розповідати про сумне,
тому нехай… не дуже вдалих
літ лет лиш тінню промайне.
Знов пускаль** «помри» твердить уперто…
Зрозуміти зайдам Бог не дав:
не може Україна вмерти —
їй Гімн ЧУБИНСЬКОГО безсмертя дарував!
_______________
* Поряд із Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем та іншими Видатними Українцями.
** «Той самий», на букву «м», але сьогодні — гібридний путінський.
13.03.21
ДОДАТОК 1
Пропозиція щодо вельми шанобливого редагування Державного Гімну України
Хотів би висловитися на підтримку ініціативи Центру гендерної культури (Харків) з обговорення гендерної чутливості Державного Гімну України. Так, ідеться про Національну Святиню, тому діяти (саме діяти, оскільки «слово — також дія») слід дуже виважено, обережно, тактовно. Але ж українське жіноцтво, яке нарівні з чоловіками бере участь у суспільному житті, його мирних і воєнних, повсякденних і піонерних процесах і перетвореннях, має право вимагати своєї репрезентації в тексті Державного Гімну. Тим більше, що звернення до спогадів про Чубинського свідчить: Павло Платонович високо оцінював роль українських жінок у суспільному житті та їх державотворчий потенціал. Тож — прислухаємося до великого українця!
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття, ще нам, сестри, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм, браття й сестри, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що народ ми — козацького роду.
ДОДАТОК 2
Рекомендована література
- Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Т. 1—10. — К., 2003—2005, 2007—2013.
- Науковий і громадянський подвиг Павла Чубинського: до 180-річчя від дня народження видатного вченого-етнографа, автора тексту Державного Гімну України [Електронний ресурс] // Світ через культуру: Гуманітарний читальний зал Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Грушевського. — 2019. — 16 січня. — Режим доступу: Світ через культуру: Науковий і громадянський подвиг Павла Чубинського: до 180-річчя від дня народження видатного вченого-етнографа, автора тексту Державного Гімну України (massovoodessa.blogspot.com).
- Україна: нарис історії / К.Ю.Галушко, Г.В.Папакін, Є.В.Синиця, О.В.Ясь та ін. // Енциклопедія історії України (ЕІУ). — Том «Україна — українці», кн. 2. — К., 2019.