Євросоюз вимагає дисципліни. Війна в Україні більше не захищатиме європейських популістів

Європейський Союз наполягає на дотриманні правил і вимог. Угорщина першою зазнала перевірки і тепер очікує на покарання. Водночас Польща, попри певні проблеми всередині країни, залишається справжнім плечем для України, намагаючись жити за законами демократії вільного світу.

Європейська комісія більше не толеруватиме популізм, а вимагатиме реальної боротьби з корупцією, верховенства права і слідування усім нормам життя ЄС

Єврокомісія вдалася до безпрецедентного покарання Угорщини – вона рекомендує заблокувати для Будапешта структурні фонди. Це сигнал, що війна в Україні більше не захищатиме центральноєвропейських популістів.

Минулими вихідними європейська виконавча влада з’єднала два аргументи. З одного боку, існує ризик відкритої конфронтації з Будапештом, який має право вето при визначенні подальших санкцій ЄС проти Росії. З іншого боку, стримувати наростальний авторитаризм на Дунаї, який може виявитися шкідливим не лише у Варшаві, але й завдяки перемозі ультраправих у Римі та навіть Стокгольмі.

Отже, повідомлення з Брюсселя зрозуміле. Закінчилося перемир’я з Угорщиною, а також слід бути уважною й Польщі.

Аргументація ЄК приблизно така: зараз на порядку денному немає нового суттєвого пакета санкцій проти Росії, бо й без нього залежність європейської спільноти від російського газу, яка сягнула 40 відсотків. перед початком вторгнення, впала нижче 10 відсотків. Найважливіше, однак, щоб ЄС залишався згуртованою спільнотою демократичних держав, бо лише так залишатиметься дійсною його підтримка українців, які борються проти московського диктату.

Тож це також сигнал для Польщі. Щоправда, пряма причина санкцій проти Угорщини – корупція, яка, схоже, поширилася на Дунаї в неймовірних масштабах. Але, назвавши владу в Будапешті «гібридним режимом виборчої автократії», Європарламент висвітлив проблеми, які не є чужими для Варшави: незалежність судової системи, свобода ЗМІ, верховенство права.

Польща за своїм потенціалом і географічним розташуванням залишається стратегічно важливою країною, але не такою, як тоді, коли здавалося, що Володимир Путін захопить всю Україну, аж до кордонів Польщі. Тож стосовно захисту демократії у Польщі Єврокомісія, найвірогідніше, матиме жорстку позицію.

Верховний головнокомандувач США відвідує бази США в Польщі

У Польщі перебуває начальник Об’єднаного генерального штабу Збройних сил США генерал Марк Міллі. Мета його візиту – перевірка безпеки американських баз у Польщі на тлі можливої ​​реакції Росії у відповідь на втрати в Україні.

Візит верховного американського головнокомандувача на Віслу не надто афішується в ЗМІ. Генерал з’явився лише 17 вересня в Музеї Варшавського повстання.

За інформацією Reuters, генерал Міллі зазначив, що війна йде не так, як планували росіяни останнім часом. На його думку, залишається незрозумілим, як Росія зреагує на останні бойові невдачі.

За даними Reuters, генерал Міллі проінспектував систему протиповітряної оборони бази в Польщі, включно з системою ракетної батареї Patriot. Вони мають бути лінією оборони, якщо Росія вирішить завдати удару по НАТО.

Американські військові визнали, що сили США в Європі мають бути готові до дій, хоча не говорили про будь-яку загрозу. Він закликав американські війська до підвищеної пильності.

Росіяни сюди більше не приїдуть. Євросоюз відсікає русо туристо

Вже 9 країн ЄС, зокрема й Польща припинили приймати від росіян документи, необхідні для оформлення туристичних віз.Вже влітку з Росії до Європи приїхало лише 5–10 відсотків росіян, які були тут до 2019 року, цього літа росіяни дісталися Греції, Іспанії, Італії та Франції, але не напряму.

Турпотік з Росії до Європи в літній сезон цього року впав на 90–95 відсотків проти аналогічного періоду 2019 року, йдеться в повідомленні російської асоціації туроператорів АТОР. Весь трафік, а не лише туристи (задля роботи, навчання, сімейні візити), скоротився на 85 відсотків, з 8 до 1,2 мільйона осіб. Причини – санкції проти росіян, обмеження на видавання віз, закриття повітряного сполучення над Європою.

«Туристи, які вирішили відпочити в країнах Євросоюзу, летіли туди з пересадками. Вони обирали готелі високого класу, а поїздки організовували переважно через турфірми», – йдеться у повідомленні АТОР.

Тепер виїхати буде ще складніше – сусідні з Росією країни Євросоюзу (Литва, Латвія, Естонія та Польща) забороняють автомобільний прикордонний рух і 19 серпня майже припиняють пропуск.

Президент Анджей Дуда на похороні Єлизавети II сидів у ряду перед Байденом

Анджей Дуда з дружиною вирушили до Лондона для участі в церемонії похорону королеви Єлизавети II. Британські ЗМІ повідомили, що польський президент сидів у ряду перед лідером США Джо Байденом під час служби у Вестмінстерському абатстві.

Крім того, на церемонії були присутні представники 145 країн, зокрема 19 монархів, 48 президентів і 22 прем’єр-міністри, а також близько 200 осіб, яких королева нагородила за діяльність на користь місцевих громад у червні.

Анджей Дуда та його дружина Агата Корнгаузер-Дуда. Канцелярія президента опублікувала в соцмережах скриншот трансляції британського Sky News.

Після меси у Вестмінстерському абатстві труну з тілом монархині похоронною процесією транспортують до Віндзорського замку, де Єлизавета II спочине поруч зі своїм батьком Георгом VI та чоловіком принцом Філіпом. Попрощатися з королевою на вулицях Лондона матимуть змогу до 2 мільйонів осіб, а стежити за трансляцією церемонії по всьому світу – близько 4 мільярдів осіб.

Близько 2000 присутніх у Вестмінстерському абатстві на державному похороні королеви Єлизавети II, включаючи президентів, прем’єр-міністрів та іноземних членів королівської сім’ї.

Водночас напередодні церемонії похорону королеви Єлизавети II президент Анджей Дуда з дружиною відвідали зустріч, організовану королем Карлом III для глав держав і урядів у Букінгемському палаці.

Президент Анджей Дуда виступить під час 77-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Говоритиме зокрема й про Україну

20 вересня у Нью-Йорку розпочався тиждень зустрічей на найвищому рівні в межах 77-ї Генасамблеї ООН. Сесія відкрилася ще 13 вересня, але її головною частиною традиційно вважається останній тиждень за участі президентів, прем’єр-міністрів та глав МЗС десятків країн.

Війна в Україні – одна з головних тем нинішньої сесії.

«Від цієї війни страждає не лише Україна. Народ України обстрілюють ракетами та іншими озброєннями, а решта світу відчуває на собі зростання цін на енергію та продовольство. Економічні проблеми поставили під удар продовольчу безпеку для всіх. Можна сказати, війна торкнулася кожної людини на Землі», — заявив верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

Зустріч на найвищому рівні відкривається самітом з питань освіти, зрив якого під час пандемії коронавірусу позначиться на наступних десятиріччях. Промови десятків присутніх лідерів триватимуть до понеділка, 26 вересня

Голова Бюро Національної безпеки Польщі Павел Солох зазначив. що виступ Президента Анджея Дуди на сесії ООН охоплюватиме війну в Україні, продовольчу безпеку, енергетичні питання та кліматичну кризу.

В ефірі TVP Info керівник БНБ, відповідаючи на запитання про те, яким буде головний меседж виступу президента, нагадав, що сесія ООН триває на тлі російської агресії проти України й те, що хотів би донести президент, пов’язане з цим.

Павел Солох акцентував, що президент також зверне увагу на глобальний контекст цієї ситуації, тобто продовольчу кризу, «штучно спровоковану російською стороною».

Він також зазначив, що не всі країни світу мають однакову перспективу – коли йдеться про війну в Україні. Він пояснив, що деякі з країн досі сприймають це як протистояння Америки з Росією, і зазначив, що ті, кому Америка не подобалася, підтримували Росію. – У своїй промові президент також захоче посилатися на ці наративи та протидіяти їм, – голова БНБ.

У Варшаві розпочалася конференція «Безпека східного флангу НАТО – роль Польщі»

20 вересня у Варшаві розпочалася конференція «Безпека східного флангу НАТО – роль Польщі», організована президентами Олександром Квасневським і Броніславом Коморовським, у якій взяли участь лідери опозиції. Серед учасників зустрічі віцеспікер Сейму та співголова «Нових лівих» Влодзімеж Чарзастий, голова Громадянської платформи Дональд Туск, президент PSL Владислав Косіняк-Каміш та голова «Польща 2050» Шимон Головня.

На заході Дональд Туск сказав, що у багатьох політиків на лобі витатуйована літера «Z».

«Фундаментальні цінності опинилися під загрозою не лише внаслідок військових дій Росії в Україні, а й через те, що дуже багато політиків, дуже багато політичних сил також мають цю літеру «Z», витатуйовану на своїх лобах, — сказав Дональд Туск.

На зустрічі виступив посол США в Польщі Марк Бжезінський. Дональд Туск згадав Леха Валенсу, а потім згадав про війну в Україні. – Польський і український досвід показує, що ніхто не має права на щось безоплатно. Великі політичні прориви вимагають жертовності та рішучості.

Він наголосив, що війна через наш східний кордон велася за демократію, спільну спадщину, свободу та верховенство права. — Ця війна ведеться не лише на цьому гарячому, нещадному фронті в Україні, але певним чином у кожній європейській країні та в Сполучених Штатах, — сказав Туск, посилаючись на свій досвід голови Європейської ради.

«Дезінформація, кібератаки, політичні диверсії, втручання у вибори, організація та підтримка соціальних конфліктів у ЄС – чи то ковід, чи Brexit, чи заворушення у Франції […] це показало з великою точністю, наскільки активна Росія та філософія Путіна життєво важливі й для багатьох інших країн за межами нашої політичної свободи. І скільки рішучості захищати наш світ вимагає сьогодні не лише від героїчної України, але й від кожного з нас, зокрема в Польщі», – сказав Туск.

Врешті конференція відбулася як зустрічі лідерів опозиції. зазначив, що зустріч свідчить про те, що опозиція піде на вибори разом і боротиметься за владу. — Я хотів би повідомити про це всім, всій Польщі, що опозиція дійшла згоди, що опозиція спільно планує майбутнє, що опозиція спільно створюватиме уряд і з опозицією не можна сперечатися, — наголосив віцеспікер. сейму.

На запитання про деталі порозуміння опозиції Чарзастий пояснив, що групи підтримують одна одну і не нападають одна на одну, і навіть пів року тому було так. Дональд Туск закликав до «повної рішучості у цій співпраці», щоб «усунути тих, чия емблема має букву Z».

Варто зазначити, що цей опозиційний захід висвітлювався всіма польськими медіа.

Журналіст Матеуш Лаховскій показав відео з Ізюма

Кореспондент Polsat News Матеуш Лаховскій. «Я попереджаю вас, перш ніж ви це побачите — для мене ця сцена є вразливою», — наголосив він. «Ізюм. Жінка плаче над могилою сина», — написав він.

У звільненому Ізюмі українці знайшли 460 могил, викопаних під час російської окупації міста. На багатьох із них навіть немає імені та прізвища похованого, лише номер. Наразі ексгумовано близько сотні тіл. За даними українських служб, багатьох жертв перед смертю жорстоко катували. Серед них є мирні жителі, зокрема жінки та діти. Деякі поховані цілими родинами. Знайшли там серед і людей з мотузкою на шиї, з відрізаними кінцівками та зв’язаними за спиною руками.

На імпровізованому кладовищі в Ізюмі може бути значно більше загиблих, ніж у Бучі, де підтверджено поховання близько 412 мирних жителів.

Польська гуманітарна допомога для Харкова. Йдеться про харчові продукти, електрогенератори та газові плити

Польський Плоцьк підготував для Харкова гуманітарну допомогу на прохання міської влади. В Україну вирушить вантажівка з харчовими продуктами, генераторами та газовими плитами. Подарунки були придбані коштом пожертв на допомогу Україні та біженцям—повідомляє PolskieRadio.

Аліна Бочковська з мерії Плоцька повідомила, що до них звернувся з проханням про допомогу мер Харкова Ігор Терехов. Водночас вона нагадала, що це вже третій транш, який місцева влада Плоцька відряджає до цього українського міста, одного з найпостраждаліших від наслідків російської агресії.

– На прохання харківської влади ми підготували 48 електрогенераторів, 120 газових плит і харчових продуктів тривалого зберігання, таких як консерви, олія, макаронні вироби, рис, гречка і манка, цукор, сіль та кава і чай, — сказала вона.

Вона додала, що TIR, який вирушить з Плоцька до України, перевезе загалом 21 палету. – Подарунки на загальну суму понад 180 тис. злотих, були придбані коштом раніше створеного спеціального рахунку допомоги Україні та біженцям від війни з цієї країни, – пояснила вона.

Збір коштів розпочався у Плоцьку в лютому, одразу після агресії Росії проти України. На сьогодні, наприклад, до Житомира виїхало 14 вантажівок з гуманітарною допомогою. Також передали чотири автобусидо Львова, щоб поповнити парк місцевого громадського транспорту.

Ліга націй УЄФА: Уельс – Польща

Польща та Уельс розпочнуть свою участь у Лізі націй УЄФА 2022–23 25 вересня ввечері, зігравши у Вроцлаві о 16:00 GMT. Польща вже пройшла кваліфікацію на Чемпіонат світу в Катарі, натомість Уельсу ще належить зустрітися з переможцем матчу між Україною та Шотландією в плей-офф у неділю.

Збірна Польщі в березні успішно впоралася із завданням виходу на ЧС-2022. Спершу команда Чеслава Міхневіча без бою обійшла дискваліфіковану Росію, а у фіналі кваліфікації вдома з рахунком 2:0 обіграла Швецію.

Власне для Міхневіча той матч був першим офіційним на посаді головного тренера збірної Польщі. Епопею з пошуком нового наставника для «Кадри» українські любителі футболу повинні добре пам’ятати, адже головним претендентом на посаду вважався Андрій Шевченко.

У попередньому розіграші Ліги націй збірна Польщі також виступала у групі A, де посіла третє місце у своїй, поступившись Італії та Нідерландам, і випередивши лише команду Боснії й Герцеговини.

За свою історію збірні Польщі та Уельсу зустрічалися між собою 8 разів. Перевага на боці поляків – 5 перемог проти 1. Ще 2 матчі завершилися внічию. Різниця голів також на користь Польщі – 10–5.

Попри те, що Ліга націй як турнір була побудована у спосіб, щоб там зустрічалися між собою команди приблизно одного рівня, Польща за своїм класом наразі сильніша ніж британці. Ще й надто, команда Уельсу думатиме про майбутній фінал плей-оф відбору на ЧС-2022, і це значно важливіше. Тож фахівці та букмекери прогнозують перемогу Польщі, коефіцієнт 1,78.

Трансляцію можна послухати на уельському радіо.

У Кракові триває кінофестиваль «UKRAINA!»

Кінотеатр «Під баранами» запрошує на кінофестиваль «UKRAINA!» Подія розпочалася у Варшаві, вирушає містами Польщі. У Кракові буде представлено шість стрічок із різних розділів фестивалю. Насамперед «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука, презентований на Каннському кінофестивалі, та «Щедрик» Олесі Моргунець-Ісаєнко, кіноісторію української родини в часи окупації та Другої світової війни, коли людей знищували каральні режими СРСР та Третього рейху.

Довідково:

«Памфір» – це історія про доброго сім’янина, якого називають Памфір, і якому доля дає випробування, під час яких він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Сюжет розвивається на тлі підготовки та святкування традиційної Маланки та є біблійним сюжетом про Авраама поряд з українським національним святом.

Фільм «Памфір» — це дебютна повнометражна кінострічка режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. Фільмування стрічки завершили у 2021 році, воно тривало впродовж року. До створення долучились не лише Україна (компанія BosonFilm), а й Франція, Польща та Чилі. Цей кінопроєкт було відібрано до резиденції Cinefondation Каннського кінофестивалю, він отримав фінансування від фондів кінофестивалів у Локарно і Роттердамі.

Це єдиний кінофестиваль українських фільмів у Польщі. Головним місцем проведення заходу є Кінотека у Варшаві, де протягом цього року буде показано понад 50 стрічок, зокрема нові повнометражні, документальні та короткометражні фільми. Фестиваль також займається благодійністю: на сьогодні вже проведено понад 100 шоу по всій Польщі, усі кошти від яких були передані на допомогу Україні.

За словами Беати Бєронської-Лах, директорки фестивалю, головна мета дійства — почути голос справжньої України, тож українців, які вже кілька років проживають у Польщі, запросили до команди. «Два попередні випуски показали, наскільки сильною є потреба у розмові, взаємопізнанні та розумінні. У Польщі проживає все більше українців, вони наші сусіди, колеги та друзі. Вони приїжджають сюди, щоб втекти від війни або в пошуках кращого життя. Фестиваль “УКРАЇНО!” — символічний міст між поляками та українцями для партнерських розмов і спільних розваг», — наголосила вона.

Ексклюзив

Марина Ковальчук, журналістка, редакторка, для Newssky (Варшава)