Юрій Чернецький: На захист комбрига 92-ї

Вважаю своїм моральним обов’язком звернутися до Вас із приводу останньої за часом публікації в журналі — тієї, що містить дуже серйозні звинувачення на адресу командира 92-ї механізованої бригади В.Д.Ніколюка (між іншим, українською його прізвище пишеться саме через «і», а не так, як у матеріалі).

Кілька слів не напряму за темою про «фігуранта».

По-перше, є гідні довіри свідоцтва того, що полковник Ніколюк дійсно фахово воює на чолі бригади.

По-друге, він неодноразово дивився небезпеці просто у вічі, беручи автомат і особисто командуючи бійцями під час зіткнень із супротивником (як у випадку із сутичкою, що завершилася захопленням у полон двох «знаменитих» росіян).

Нарешті, комбриг Ніколюк відрізняється досить чемним, нормальним, культурним ставленням до підлеглих. Про все це знаю не зі сторонніх джерел. Зрозуміло, що наведене аж ніяк не може вважатися доказами невинності В.Д.Ніколюка в конкретному трагічному випадку. Але публікація, як кажуть, процесуально значущими, фактологічними доказами його злочину теж не переобтяжена.

І, якщо ми налаштовані на продовження та поглиблення Революції Гідності, необхідно повсякчас пам’ятати про ключовий правовий принцип — презумпцію невинності. Тим більше, коли йдеться про героя війни («АТО»), який нещодавно отримав високу державну нагороду.

Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ,