Усі нюанси опалення на біомасі: ціни, тепломісткість і живий досвід «багатоповерхівки на дровах» у перші дні війни

Російські атаки на енергосистему України, можливі проблеми з газом, який поки що досить дорогий і все ще дефіцитний на зовнішніх ринках, і наступ зими змушують задумуватися про альтернативні види опалення для приватних будинків, і все частіше звучить ідея про перехід на біомасу — тобто, по-старому, на дрова. Кореспонденти dev.ua Дмитро Казанцев і Дмитро Бунецький розібрали це питання з практичної точки зору.

Наскільки це взагалі тепло?

«Для базового порівняння можна відштовхуватися від того, що в нас є природний газ, який відповідає ДСТУ, і у нас є гранула з деревини як біомаса, яка теж відповідає стандартам. І якщо говорити про тепловіддачу, то дві тонни гранули з деревини, незалежно від сортності деревини, за тепловіддачею дорівнюють приблизно одній тисячі кубів газу.

Щодо витрати палива на конкретну будівлю, то все залежить від котла, від коефіцієнта корисної дії цього котла, від тепловтрат та інших чинників», — каже Павло Корнієнко, який має восьмирічний досвід роботи директором на виробництві пелет.

Скільки коштують дрова і які вони бувають?

Якщо взяти висушену деревину у вигляді кругляка вагою одна тонна, вона дасть ту саму кількість тепла, що й одна тонна гранули.

«Дрова сьогодні коштують, якщо ми говоримо про відходи, приблизно 500 грн за куб. Якщо ми говоримо про кругляк із лісгоспу, то для приватного населення це буде 700–800 грн за куб. Проте там є обмеження в кількості на рік споживання на людину. Якщо ж говорити про промислові закупівлі, то ціна на дрова вже 1300–1400 грн за куб.

Для того, щоб виробити одну тонну гранули, треба 2,5 куба таких дров. Тобто ми маємо орієнтовно 4000 грн — витрати на сировину для гранули. Ми можемо купити на 4500 грн дрова і ми отримаємо умовно стільки ж тепла, скільки з однієї тонни гранули, яка коштує 12 000 грн. Тобто різниця вартості тепла в три рази. Якщо говорити про біомасу, то дрова — це є найдешевший варіант», — каже Корнієнко.

Але є і складнощі з опалюванням саме дровами. Потрібен котел, який пристосований для спалювання великих відходів, якщо ми говоримо про великі потужності. Якщо це не великі потужності, а приватні будинки, то ці дрова треба підготувати, порізати на колоди, висушити. Ще є питання транспортування та зберігання.

Чи потрібна вам тріска?

Відходи й обрізки деревообробки можна на спеціальних рубальних машинах перебити в тріску. Це приблизно плюс 200–300 грн вартості на один куб дров і тоді ми маємо більш уніфікований вид палива. На малих потужностях для приватних будинків — це не дуже зручний вид палива, а для більш потужних (від 2–3 мегават) — уже досить непоганий вид палива.

Тріска є сировиною для виробництва пелети. Для того, щоб зробити пелету, робиться спочатку тріска, потім перебивається на тирсу, потім усе сушиться та гранулюється.

Наскільки вигідні агрогранули?

Якщо говорити про гранулу з аграрних відходів — зазвичай це солома — то її теплотворність трішки менша, ніж із деревини. Водночас сама гранула набагато дешевша — внаслідок того, що це щорічно відновлювана сировина. Така гранула має певні складнощі у спалюванні, адже там є азот і сірка, які в процесі горіння викидаються в атмосферу та спричиняють шкоду. Відповідно, у межах житлових масивів гранулу із соломи спалювати не можна за санітарними нормами, нагадує Павло Корнієнко.

Інше питання — це гранула з лузги соняха. Там немає такої проблеми, як із соломою. Мінус полягає в тому, що в нас дуже обмежена кількість сировини, яка дорівнює кількості врожаю соняха. Отже, якщо планувати якісь глобальні проєкти, то робити акцент на гранулі із соняха теж не варто через обмежену кількість. Якщо розглядати побутовий сектор, то проблема лузги ще і в тому, що під час зберігання вона сприяє зростанню кількості гризунів.

Скільки коштує зробити тонну дерев’яних пелетів?

Наразі за галуззю в цілому об’єм відходів із деревини на максимальному рівні. Пелета з деревини — це досить універсальне та цікаве паливо, яке вважається псевдорідким. Через це воно гарно підлягає автоматизації процесів. З пелетою дуже зручно працювати. Проте пелета з деревини — це один із найдорожчих видів палива, тому що йде багато доданої вартості саме на виробництво. Вартість такої гранули дуже висока.

Якщо говорити про ціни на гранулу з деревини (візьмемо гранулу із сосни як найбільш розповсюджену), у травні 2022 року вартість однієї тонни була приблизно 6500–7000 грн. Восени ціна вже підтягується до 12 000–13 000 грн. Такий стрімкий зріст був викликаний значним подорожчанням газу в Європі, військовими діями, навантаженням на енергосистему України та внутрішнім великим попитом. Виробнича собівартість однієї тонни гранули — приблизно 7000 грн. У травні це було близько 6000 грн. Ринкова ціна тоді була 6500 грн, тобто виробник заробляв на тонні 500 грн. Сьогодні ціна реалізації через попит дуже стрімко зросла.

Так що обрати для свого будинку?

У кожного варіанту є свої нюанси.

Якщо говорити про нове будівництво і проєктування, за площі понад 500 квадратних метрів на гранулі опалювати не варто, бо це достатньо дорогий продукт, каже Павло Корнієнко.

Утім, у будь-якому випадку до цього всього потрібно підходити індивідуально. Є проблема географічна.

Наприклад, у Кропивницькому розраховувати на опалення гранулою з деревини масово не варто, тому що там немає скупчення виробників гранули. А ось регіони від Харкова на північ України, де є лісові масиви, мають цілком адекватний варіант опалення. На півдні України можна робити акцент на гранулу із соняха, адже перевезення дуже впливає на вартість продукції для кінцевого споживача.

Для вирішення, яким видом палива опалювати приміщення, треба індивідуальний підхід і серйозна оцінка. Бажано проєктувати декілька варіантів опалення, щоб можна було комбінувати або мати резервний варіант.

Щодо дров, є котли довгого горіння, де можна закласти піч, і вона буде автоматично видавати необхідну кількість тепла. Але якщо вся закладка прогоріла за добу чи дві доби, то треба її відкрити, почистити, закласти нову пачку, підпалити, закрити. І щодня потрібно проводити такі операції. У випадку з гранулою це все набагато простіше, адже вона дуже легко автоматизується. Можна котел запустити й раз на три дні, на тиждень підходити та перевіряти наявність палива.

Біомаса в багатоповерхівках: лише за крайньої потреби

У Києві є торгові центри та житлові будинки, що опалюються пелетами. Є такі й в інших містах. Найчастіше для столиці — це нелегалізовані довгобуди, які не можуть під’єднатися до мереж «Київтеплоенерго» та змушені шукати альтернативу.

Тому висотка на дровах — це не жарт, а сувора неекологічна реальність для багатьох населених пунктів. Однак є кілька серйозних проблем, які виникають в екстремальних умовах під час використання опалення біомасою.

«На початку 2022-го опалювальний сезон у будинку закінчився дуже рано, фактично ще в лютому, тому що пелети — це не газ, що йде трубами під землею, їх треба знайти та привезти, що досить важко зробити, коли траси прострілюються ворогом. Тому паливо максимально економилося, щоб труби не полопалися від морозу, і у квартирах було холодно», — згадує початок масового вторгнення росіян Сергій, який живе в багатоповерхівці, що опалюється пелетами.

Окрім того, це недешево. Якщо до 2021–22 років тариф, що встановлює керівна компанія будинку, відповідав тарифу «Київтеплоенерго», то ще до початку війни вартість опалення, за словами Сергія, виросла із 36 до майже 50 гривень за квадратний метр: пелети подорожчали вслід за іншими енергоносіями.

Що буде з тарифами в цьому році — поки невідомо: люди поки що ухвалили рішення максимально економити паливо, тому опалювальний сезон відкладається. Проте перші розрахунки трохи шокували жителів: враховуючи потребу будинку в 48 тоннах палива на понад 10 тисяч квадратів опалювальної площі, витрати на електроенергію, зарплати операторам котельної й інші витрати, собівартість квадратного метра опалення за попередніми розрахунками вже перевалює за 120 гривень. Тому біомаса для великих будинків — це швидше питання безвиході, аніж якихось переваг, враховуючи газ для населення по 8 грн/куб та електрику по 1,68 за кВт-год.

Читайте також на Newssky «Україна здатна замістити викопне паливо з Росії чистою енергією» і дивіться на YouTube-каналі «Нудний Пенс».

Щоб завжди бути в курсі подій, підписуйтесь на ТГ-канал Newssky. Також рекомендуємо актуальні дискусії друзів України в Північній Америці на YouTube-каналі Rashkin Report.